Франсуа Ламурьо: «Найближчим часом для Євросоюзу нереально зменшити енергозалежність від Росії» - Економіка - dt.ua

Франсуа Ламурьо: «Найближчим часом для Євросоюзу нереально зменшити енергозалежність від Росії»

10 червня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 10 червня-17 червня

Тлом поїздки в Україну генерального директора генерального директорату Єврокомісії з питань тра...

Тлом поїздки в Україну генерального директора генерального директорату Єврокомісії з питань транспорту та енергетики Франсуа Ламурьо стало парафування угод про співробітництво нашої країни з Євросоюзом у проекті GALILEO, а також про розширення співробітництва в галузі цивільної авіації.

Події знаменні: участь Києва в проекті GALILEO не тільки уможливить більш ефективне функціонування системи міжнародних транспортних коридорів, які проходять через Україну, а й дасть змогу українським підприємствам отримати доступ до високоточної навігаційно-годинної інформації, яку можна буде використовувати в народному господарстві, науці, у сфері національної безпеки.

Утім, на переговорах із паном Ламурьо українська сторона основну увагу приділяла можливості адаптування української енергетичної системи до європейської. Про перспективи співробітництва України та Європейського Союзу в галузі енергетики Франсуа ЛАМУРЬО розповів в інтерв’ю «ДТ» під час перебування в Києві.

— Під час недавнього візиту в Україну комісара ЄС із питань енергетики пана Андріса Пієбалгса було прийнято рішення про початок двостороннього енергетичного діалогу на високому рівні. Чи обговорювали ви з українською стороною визначення напрямів та принципи розвитку цього діалогу?

— Відповідно до Плану дій Україна—ЄС, внутрішній енергетичний ринок України має бути реформований. Це означає, що коли ви хочете, аби останній приєднався до європейського енергетичного ринку, то він має бути реформований на основі тих принципів, які є базовими для функціонування енергоринку ЄС. Йдеться про прозорість цін, їхню адекватність умовам і вимогам ринку, про незалежне регулювання цін, гарантії інвестиціям...

Крім цього, ми також хотіли б, щоб Україна нам гарантувала такий самий рівень безпеки на атомних станціях, який існує в Європейському Союзі. Цей принцип є передумовою того, що Україна в майбутньому може отримати можливість експортувати електроенергію в країни ЄС.

Також ми хотіли б мати певні гарантії технічного забезпечення, задовільного для газових інфраструктур і взагалі для транспортування газу. Ми пропонуємо щодо цієї проблеми працювати спільно. І останній принцип діалогу: ми хотіли б, щоб Україна досягла прогресу в питаннях ефективного використання енергії.

— Європейський Союз на сьогоднішній день досить серйозно залежить від Росії в постачаннях енергоносіїв. Як Єврокомісія планує уникнути критичного збільшення залежності від Росії?

— У нас немає вибору. Ми імпортуємо багато нафти та газу з Росії. І треба сказати, що наш видобуток нафти та газу зменшується, особливо в Північному морі. Тому нині в Євросоюзу не надто багато альтернатив. Є політичні проблеми з Іраном, склалася своєрідна ситуація в Іраку. Щодо газу і нафти з Каспійського регіону, це, звичайно, дуже цікаво. Та постачання з цього регіону залишаються більш обмеженими порівняно з обсягами, імпортованими з Росії. Аби бути менш залежними, ми дуже багато і досить результативно працюємо щодо зниження енергопостачання, тобто щодо ефективності використання енергії. Саме режим економії, застосування нових технологій, усе те, що може підвищити ефективність енергетики, є сьогодні головним пріоритетом Євросоюзу.

— Іншими словами, найближчим часом для Євросоюзу нереально зменшити енергозалежність від Росії?

— Найближчим часом ні.

— У контексті диверсифікації джерел і шляхів постачань енергоносіїв, наскільки цікавими для Європейської комісії залишаються українсько-польський проект нафтотранспортного маршруту Одеса—Броди—Плоцьк для каспійської нафти і газотранспортний консорціум — для транспортування центральноазіатського газу на європейський ринок? Чи продовжує ЄС розглядати проект Одеса—Броди—Плоцьк як частину Євроазіатського нафтотранспортного коридору?

— Так. Ми вважаємо, що проект Одеса—Броди—Плоцьк є важливим. Ми підтверджуємо його пріоритетність і зацікавлені в розвитку нафтопроводу до півночі Європи. Ми нині саме фінансуємо техніко-економічне обгрунтування цього проекту в рамках програми TACIS, яке дасть змогу визначити розміри та шляхи подальшого розвитку цього нафтопроводу.

— А що ж до газотранспортного консорціуму?

— Зараз ми займаємося аналізом запропонованих альтернатив цьому проекту. Ви знаєте, завжди існує багато проектів. Проте аналіз саме й допоможе визначити, наскільки такі проекти є цікавими в перспективі. Хоч би що було, газ ми завжди братимемо звідти, звідки ми його можемо реально отримати.

— Чи існують у перспективі плани ЄС із залучення України до конкретних проектів газової диверсифікації, які в майбутньому зменшать енергозалежність Євросоюзу від Росії?

— Проблема в тому, що недостатньо взяти олівець і намалювати проект маршруту на карті. Необхідно також, щоб було зібрано всі необхідні політичні чинники для того, аби купувати газ у певних країнах. Іноді це не вдається. Як, наприклад, у випадку з Іраном. Ви знаєте, що Європейський Союз висунув дуже чіткі умови для можливості транспортування іранського газу, вимагаючи дотримання нерозповсюдження ядерної зброї...

— Україна як транзитна ланка на шляху транспортування російських енергоносіїв до країн ЄС старанно виконує свої зобов’язання. Тим часом ЄС досить часто говорить про необхідність прогнозованості та надійності України в питанні транзиту російських енергоносіїв. Невже Україна все ще вважається ненадійним партнером у цій справі? У такому випадку, у контексті посилення енергетичного діалогу, можливо, варто більше сконцентруватися на технічних аспектах транзиту, ніж дорікати Україну в ненадійності та непередбачуваності?

— Який із відповідальних європейських працівників може таке заявляти? У цьому плані я хочу сказати, що ми абсолютно не почуваємося тієї стороною, яка хотіла б давати кому-небудь якісь уроки. І серед країн ЄС є такі, які не дуже стабільні. Я вам можу порадити, приміром, подивитися результати референдуму у Франції...

— Проте ваш приклад із зовсім іншої площини...

— Знаєте, у мене зовсім немає такого відчуття! І якщо я тут, якщо сюди незабаром приїде глава Єврокомісії Баррозо, то це означає, що Україна — стабільна держава.

— Упродовж останніх років у країнах ЄС та Україні застосовувалися різні стандарти обліку природного газу на прикордонних газовимірювальних станціях. Відомо, що країни ЄС переходять на облік газу за новими стандартами. Яким чином це питання узгоджується з Україною і чи має ЄС намір сприяти уніфікації методології та приладів обліку газу при транзиті в ЄС?

— Так, і найкращим доказом цього буде те, що в Києві відбувається дуже велика конференція саме з цих питань. Ми хочемо працювати над створенням максимально прийнятних стандартів з обліку газу в інтересах обох сторін. Разом із Україною ми фінансуємо створення важливого центру метрологічних стандартів і вимірів регіонального призначення, який саме й стосується тих питань, про які ми тут говоримо.

— В Україні кажуть про можливості об’єднання деякої частини нашої енергомережі з енергосистемою країн ЄС. Наскільки це цікаво й можливо? Що для цього необхідно зробити обом сторонам?

— Це цікаво, напевно, для всіх нас. Для ЄС — тому що ми хочемо розширити наш ринок. А Україна, мабуть, хоче, щоб через якийсь час вона могла продавати електроенергію в Євросоюз. Можливо, що колись і Євросоюз продаватиме електроенергію Україні. А може, ми разом продаватимемо її Росії.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво