Фотокопії, надані невстановленими особами, — вітчизняний інструмент маніпулювання фемідою? - Економіка - dt.ua

Фотокопії, надані невстановленими особами, — вітчизняний інструмент маніпулювання фемідою?

4 лютого, 2011, 14:35 Роздрукувати Випуск №4, 4 лютого-11 лютого

Про проблеми, які постали перед казахським ВАТ «БТА банк», ЗМІ різних країн повідомляли досить багато.

Про проблеми, які постали перед казахським ВАТ «БТА банк», ЗМІ різних країн повідомляли досить багато. Світовий резонанс, мабуть, зробив колишнього голову ради директорів цього нині націоналізованого БТА банку Мухтара Аблязова відомим далеко за межами Казахстану. Проте в даному випадку дивує не це, а ті методи, якими казахські проблеми намагаються вирішити в Україні за рахунок юридичних осіб — акціонерів однойменного українського ПАТ «БТА банк» — і які викликали шок не тільки самих акціонерів, а й теоретиків з практиками в галузі господарського права...

Заява як підстава для арешту

Виявляється, щоб позбавити когось власності, достатньо підкинути в суд чи слідству кілька фотокопій сумнівних документів. Практика показує, що їх ніхто не поспішає перевіряти на достовірність, зате на копії сміливо посилаються, у тому числі й арештовуючи чиюсь власність.

У даному разі йдеться про власність шести інвестиційних компаній, зареєстрованих в Україні, які є акціонерами українського БТА банку й у сукупності володіють 50,069% акцій цього банку. Обгрунтуванням для арешту їхніх акцій у постанові Голосіївського районного суду в справі №4-2500/10 є посилання на пояснення, нібито дані Мухтаром Аблязовим у цивільній справі, яка розглядається в суді Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії. Незавірені копії частин протоколу з такими поясненнями, перекладені з англійської мови, як процесуальний документ були передані українському слідству зацікавленими особами. У цьому документі Аблязов М.К. начебто визнав, що він є фактичним власником акціонерів ПАТ «БТА банк» (Україна), контролював і контролює їх.

Виносячи постанову про арешт акцій, Голосіївський районний суд м. Києва (суддя Т.Шевченко) не помітив очевидного. Людина, яка нібито заявила себе власником, не є учасником жодної з компаній, на акції яких накладено арешт.
Вона також не є керівником жодної з компаній — акціонерів БТА банку і навіть не є керівником компаній — власників акціонерів банку. Хоча все це легко перевірити офіційними документами та публічними довідками з реєстрів. Офіційну інформацію затьмарила банальна фотокопія. Виходячи з тексту постанови суду, можна дійти висновку, що єдиним свідченням зв’язку М.Аблязова з акціонерами українського БТА банку є цей документ невстановленої правової природи.

Не вдаючись у подробиці, зауважимо, що й кримінальна справа проти М.Аблязова в Україні теж грунтується на фотокопії, щоправда, уже протоколу №6 засідання правління БТА банку (Казахстан) від 28.01.2009 р. Таке враження, що в Україні фотокопії можуть усе. Головне — надати їх у потрібний час потрібним людям. Причому оригінал документа нібито був буквально знайдений невстановленими особами в господарському суді м. Києва і переданий казахському банку. Ось які документи валяються ледь не під ногами не в казахських, а в українських судах — у протоколі перелічено всі угоди (!), які банк раніше безуспішно намагався оскаржити в судовому порядку. При цьому казахський банк підтверджує і українське слідство наполягає, що протокол фальсифікований у період 2008-го — січня 2009 р. у невстановленому слідством місці заступником Аблязова. Однак: 1. Навіщо знадобилося виготовляти протокол правління, якщо за статутом банку для жодної з перелічених угод він не був потрібен, а саме правління банку не займалося укладенням чи розірванням угод, про які йдеться в протоколі? 2. Як цей документ опинився в Україні? 3. Ким і за яких обставин був знайдений у господарському суді Києва? 4. Чому після того, як його «знайшли», не був переданий в українське представництво чи ПАТ «БТА банк», а був доставлений у Казахстан? Незрозуміло…

Тому не дивно, що фахівці Інституту держави і права ім. В.Корецького, провівши науково-практичну експертизу, роблять висновок: «Припущення про здійснення М.К.Аблязовим контролю над більшістю акцій БТА банку, яке має місце в постанові (суду. — Ред.) і має сумнівну достовірність, не може бути підставою для кваліфікації цього громадянина власником істотної участі в БТА банку... якщо подібна кваліфікація не підтверджується іншими достовірними даними».

Зрештою завтра хтось заявить, що є власником «Нафтогазу Україна». Чи стане це приводом для стягнення стратегічного об’єкта держвласності на користь того, хто посилався на ці заяви?

Далі в гру включається Нацбанк і рішенням комісії з нагляду та регулювання діяльності банків №696 від 28.10.2010 р. з урахуванням постанов Голосіївського районного суду м. Києва забороняє шести акціонерам ПАТ «БТА банк» користуватися правом голосу придбаних акцій. Тобто дане рішення фактично засноване на нічим не підтвердженому припущенні. І це тим більш дивно, оскільки Нацбанк має достатньо повноважень і можливостей для перевірки банку та отримання вичерпної інформації про його власників. На жаль, не став перевіряти ні суд, ні Нацбанк.

Протокол №6

Головний «інтересант» в отриманні контролю над українським банком — однойменний казахський банк — переживає не кращі свої часи, і йому дуже не завадило б отримати у власність великий актив. Чи є для цього законні підстави?

Категорично ні, стверджують юристи акціонерів. Так, банки мають схожі назви. Так, до націоналізації казахського БТА банку була ідея об’єднати його в одну систему з іншими банками СНД. Але цього не сталося. Український БТА банк заснований українськими резидентами, юридичними особами, і не є дочірнім стосовно казахського. ВАТ «БТА банк» володіє 10% акцій українського БТА банку. Ще 39,9% він отримав безплатно в судовому порядку на підставі договорів купівлі-продажу, за якими заборгував 77 млн. дол. США. Ці договори були розірвані у зв’язку з відсутністю в банку коштів на їх оплату. Але, використовуючи протокол №6, казахський банк оскаржив розірвання договорів у Казахстані без відома та участі українських продавців і заручився заочним рішенням казахського суду, а потім уже в Україні отримав рішення про визнання цього заочного рішення суду і повернув собі акції.

Ніякої оплати за акції банк, природно, здійснювати не збирається. Невдалі продавці акцій — чотири інвест-компанії — продовжують позиватися. А ще 50,69% акцій казахський банк сподівається отримати через цивільний позов у кримінальній справі, як зазначалося, порушеній в Україні за копією протоколу №6. Так чи інакше, цей протокол був дуже потрібен казахському банку.

За акції платити не треба?

У Російській Федерації теж є банк, донедавна іменований «БТА», на який безуспішно претендувала казахська сторона, але суди та Центробанк Росії жорстко встали на захист російських акціонерів. Чи вигідно Україні як державі, щоб український банк став власністю казахського, який зазнає збитків? Питання риторичне. Здавалося б, державні органи України повинні захищати українських акціонерів.

Проте НБУ, покликаний забезпечувати стабільність вітчизняного банківського сектору, вирішив усунути більшість акціонерів ПАТ «БТА банк» від участі в голосуванні. І це попри те, що спір за акції триває.

За такої ситуації, з урахуванням рішення НБУ, процес може розвитися за класичною рейдерською схемою: більшість акцій не голосує, казахський банк, технічно володіючи спірними 39% акцій, отримує тимчасовий контроль, змінює керівні органи банку, далі — справа техніки.

Для надання операції достойного вигляду використовується масована інформаційна атака та сумнівні рішення судів. Ситуація доходить до абсурду. Мовляв, якщо колишній керівник казахського банку, проти якого порушено низку кримінальних справ, заявляв, що є власником акціонерів українського «БТА банку», отже, справді є власником акцій банку. І ВСІ акції мають бути стягнені казахським банком за порушеними в його інтересах кримінальними справами. Навіть платити за них не треба!

Вартість банку на сьогодні? Більш як півтора мільярдів гривень!

Довести очевидне

Як розвиватиметься ситуація? «Сподіваємося на здоровий глузд державних органів, — каже один з директорів акціонерів ПАТ «БТА банк», — тому що закон і так на нашому боці. Більшість засновників банку — українські інвестиційні підприємства, які фактично привнесли у фінансовий сектор України значні капіталовкладення. На сьогодні в ЗМІ як у нас, так і за кордоном, українські політики переконливо намагаються представити Україну як державу, яка зацікавлена в інвестиціях і гарантує їх захист. Це тим паче важливо, що інвестиційний рейтинг України досить низький. Спроби ж позбавити акціонерів вітчизняного БТА банку їхніх прав із залученням судів і правоохоронних органів, тільки підривають репутацію України».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво