Фондові індекси «мерзнуть». Обсяги укладених угод із акціями зменшилися втричі

Події останнього тижня — результати президентських виборів, оголошені ЦВК України, подальші масові акції протесту — сколихнули не тільки Україну, а й увесь світ. Природно, що все це позначилося й на фінансовій сфері. Минулого тижня Перша фондова торговельна система (ПФТС), через яку здійснюється переважна більшість операцій із акціями та левова частка операцій із облігаціями українських емітентів, працювала в ненормальному режимі. З 21-го листопада практично щодня торги в ПФТС ополудні призупинялися. Індекс ПФТС, який є показником вартості акцій найбільших українських емітентів, не розраховувався.

На ринок акцій завітала цінова нестабільність. Більшість заявок на купівлю та продаж цінних паперів були зняті. Розширився спред — ціновий діапазон між кращою заявкою на купівлю та кращою заявкою на продаж. Утричі зменшилась сума укладених угод з акціями.

Паніки немає… роботи — теж

Однак не можна стверджувати, що на ринку акцій спостерігається паніка. Інвестори не виставляють заявок на продаж великих пакетів, засвідчуючи свою готовність і надалі володіти українськими акціями. Якщо ж хтось з інвесторів і готовий продати пакети акцій українських емітентів, то тільки за ціною, що перевищує ціни угод, які реально укладались до виникнення політичної кризи.

Щоправда, майже припинились операції з акціями емітентів так званого другого ешелону — відносно невеликих компаній.

Останніми днями деякі торговці цінними паперами почали виставляти заявки на придбання акцій і позначилась тенденція до зростання попиту на акції. Утім, користуючись ситуацією, всі хочуть купувати акції дешево. Та продавців, готових реалізовувати акції за такими цінами, поки що не знаходиться. Тобто інвестори, в тому числі й іноземні, сподіваються на нормальне врегулювання гострого конфлікту, який виник у суспільстві. Вони очікують швидкого і справедливого рішення на скаргу штабу Віктора Ющенка з боку Верховного Суду України, який вважається, зокрема і в країнах Заходу, таким, що керується виключно законом та Конституцією і вільний від тиску владних структур.

Більше того, професійні учасники ринку протестували проти дій ЦВК. Протест виражався у знятті заявок на продаж та купівлю цінних паперів. Крім того, найчисельніші й найавторитетніші об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів України — ПФТС, Українська асоціація інвестиційного бізнесу і Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв — ухвалили спільне Звернення до українського народу, президента, уряду та Верховної Ради. У зверненні йдеться про неможливість визнання рішення ЦВК щодо результатів виборів президента.

Чому несправедливість зашкодить фондовому ринку та експорту

І все ж таки аналітики впевнені, що у випадку продовження політичної нестабільності, силового чи несправедливого вирішення конфлікту вартість цінних паперів в Україні, особливо акцій, значною мірою знизиться. По-перше, Україна — держава експортоорієнтована, її економіка надзвичайно залежить від стану зовнішньої торгівлі. Більше того, на зовнішніх ринках її продукція конкурує з аналогічною за якістю, ціною та пунктами відвантаження продукцією, виробленою в Росії. У разі нестабільності контрагенти можуть відмовитись від української пропозиції на користь продукції, виробленої в інших країнах. Це мають зрозуміти перш за все керівники східної та південної України.

По-друге, політична нестабільність автоматично означатиме зниження суверенного рейтингу України, підвищення вартості закордонних запозичень і, відповідно, потребуватиме більших витрат коштів на обслуговування зовнішнього та внутрішнього боргу. Що стосується вартості вже емітованих українських суверенних облігацій — то вона знизиться. Відповідно, відволікання коштів на обслуговування зовнішнього боргу погіршить фінансовий стан підприємств, оскільки потребуватиме більших податкових відрахувань. Це автоматично означає істотне зниження курсової вартості акцій.

По-третє, несправедливе рішення спору може призвести до застосування санкцій у формі погіршення кредитування зовнішньоторговельних операцій іноземними банками з практично тими самими наслідками. До ще негативніших наслідків може призвести застосування економічних санкцій до українських підприємств. Причому зовсім необов’язково, що ці санкції матимуть лише форму офіційних рішень державних органів певних країн. Адже досить часто санкції приймаються неофіційно, згідно з рекомендаціями представників урядів. Нерідко й самі іноземні компанії-контрагенти приймають рішення про відмову від підписання контрактів із компанією тієї чи іншої країни.

Фондовики ставлять на Ющенка

Може здатися, що все перераховане вище стосується лише підприємств-експортерів (металургії, хімії, машинобудування тощо). Однак це не так. Підприємства, зорієнтовані лише на внутрішній ринок, наприклад енергетика чи телекомунікації, залежать від величини виробленого країною ВВП. Якщо не буде експорту — не стане й грошей для розрахунку за електроенергію, послуги зв’язку тощо. Відповідно, погіршиться фінансове становище цих підприємств і знизиться ринкова вартість їхніх цінних паперів.

Останні кілька років Україна непогано розвивалась економічно. Найбільший вплив на цей процес мали хороша зовнішньоекономічна кон’юнктура та поступове завантаження виробничих потужностей, які не використовувались у період економічної кризи і були збудовані ще за радянських часів. Тобто приріст виробництва продукції останніми роками практично не потребував капітальних вкладень. Однак подальше зростання потребуватиме їх у великій кількості, що неможливе без припливу інвестиційних ресурсів. Щоб підтримати темпи зростання економіки, підприємства змушені будуть випускати акції або облігації чи брати позички за кордоном, оскільки власних ресурсів всередині країни не вистачить. Іноземні інвестори можуть будувати й нові підприємства. При цьому за рахунок їх фінансових результатів розвиватиметься і національний капітал. Саме завдяки величезним інвестиціям з-за кордону розвивається сьогодні Китай, ряд інших країн, включно з країнами Східної Європи: Угорщиною, Чехією, Польщею тощо. На приплив інвестицій сподівається й сусідня Росія.

Зрозуміло, що інвестори не прийдуть у нестабільну країну або в країну, владу в якій не визнали уряди більшості інших країн. Саме на значне збільшення припливу інвестицій після обрання Віктора Ющенка президентом сподівається переважна більшість учасників фондового ринку України.

Однак у будь-якому випадку лише прозоре, справедливе і зрозуміле для всіх, у тому числі й іноземців, вирішення спору та легітимно обраний президент можуть позбавити Україну великих економічних потрясінь. Відповідно, лише в такому разі можна розраховувати на зростання фондового ринку. Інше важко собі уявити.