ЕПІДЕМІЯ ШАХРАЙСТВА В КОРПОРАТИВНІЙ АМЕРИЦІ

Поділитися
Книжка Девіда Каллахана, відомого американського політолога, побачить світ лише в січні наступного року...

Книжка Девіда Каллахана, відомого американського політолога, побачить світ лише в січні наступного року. Проте в західній пресі її дуже активно обговорюють уже нині. Це дозволяє зробити сама назва книжки — «Культура шахрайства, або Чому дедалі більше американців поводяться непорядно для того, щоб процвітати?» Хоча слова автора, які наводять в широко розрекламованих анонсах, здавалося б, ставлять під сумнів саму її ідею, винесену в заголовок: «Сутність шахрайства полягає в його невловимості, тому будь-які тенденції неетичного поводження навряд чи можна задокументувати».

Про падіння загальної моралі любили поговорити ще давні греки. Сучасних же американців набагато більше хвилює корозія ділової порядності, без якої збереження сформованої корпоративної культури навряд чи можливе. Як показують опитування громадської думки, 2002 року американським корпораціям довіряло лише 20 відсотків американців — найнижчий показник, розпочинаючи з 1981 року. Відновити цю довіру навряд чи вдасться системою каральних заходів, передбачених законом, який був прийнятий минулого літа у відповідь на серію скандальних банкрутств.

Утім, історики та соціологи намагаються довести, що ніякої «епідемії шахрайства» в Америці немає, нагадуючи про не менш «чорні» періоди в її корпоративній історії. І справді, під час краху біржі 1929 року розмах шахрайства, на думку авторитетних фахівців, значно перевершував нинішні масштаби, і комісія з цінних паперів і фондових ринків була створена зовсім не через хороше життя. А про скандал із Savings and Loan Associations наприкінці 1980-х, після банкрутства якої її борг у 200 мільярдів доларів змушений був узяти на себе федеральний бюджет США, пам’ятає багато хто з нинішніх інвесторів. Створена після цього багаторівнева система вкладів населення здавалася дуже надійною аж до чергового витка корпоративного циклу.

Як намагаються переконати деякі аналітики, серії скандалів пов’язані не стільки з підвищенням частоти шахрайства, скільки зі сприйняттям фактів їхнього виявлення: під час економічного злету вони проходять практично непоміченими, зате в період депресії привертають до себе максимум уваги, посилюючи відчуття непевності та безнадійності. Справедливість подібних висловлювань без переконливих фактів на руках оспорювати складно. Проте деякі соціологи це робити намагалися, посилаючись на випадки, що частішають... «скачування» студентами рефератів з Інтернету. Тенденція в даному випадку справді простежується дуже чітка: якщо 1992 року з 12 тисяч опитаних студентів у подібному шахрайстві зізналися 61 відсоток, то 2002 року цей показник зріс до 74. Щоправда, нинішні студенти отримають можливість виявитися причетними до корпоративних скандалів ще не скоро, отже нині «геройствують» саме ті, більш чесні. Хоча й оспорювати той факт, що 20 років тому, тих, хто користується плодами чужої праці за допомогою Інтернету, було ще менше, не багато хто візьметься.

Подібними опитуваннями працівники Джозефського інституту етики займаються вже другий десяток років. Та лише третій рік поспіль до своїх анкет вони стали включати пункт, який вимагає від студентів підтвердити або спростувати таке твердження: «Для того щоб процвітати, іноді доводиться брехати чи шахраювати». 2000 року з цим погодилися 34 відсотка, 2002-го — уже 43. Отже, діагноз, поставлений песимістами корпоративній культурі Америки, цілком може виявитися правильним.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі