Енергокомплекс Львівщини: проблеми залишаються? - Економіка - dt.ua

Енергокомплекс Львівщини: проблеми залишаються?

13 травня, 2011, 14:02 Роздрукувати Випуск №17, 13 травня-20 травня

Львівщина, яка має вдосталь покладів усіх видів органічного палива, задовольняє свої потреби у ньому лише на 40%.

© darriussdarriuss.livejournal.com

Львівщина, яка має вдосталь покладів усіх видів органічного палива, задовольняє свої потреби у ньому лише на 40%. Форми організації функціонування паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) не змінилися з часів колишнього СРСР, хоча у світі вже давно впроваджено нові методи промислово-інноваційної політики, а у питаннях розвитку промислового виробництва світ уже давно відійшов від галузевого способу керівництва.

Наприкінці 2009 року «Дзеркало тижня» докладно розповідало про стан, проблеми і перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу Львівської області («Львівщина може збагачуватися за рахунок власного ПЕК», №48 від 12 грудня 2009 року). Йшлося про те, що Львівщина справді може стати енергодостатньою і навіть збільшити експорт енергії. Але задля цього необхідно поліпшити стан ПЕК області. Тому варто докладно проаналізувати його стан, визначити перспективи розвитку, запровадити нові форми організації функціонування ПЕК і використовувати сучасні
технології. На жаль, цього вочевидь не зроблено, про що говорять факти: видобуток
вугілля шахтами Львівсько-Волинського басейну продовжує знижуватися, виробництво електричної енергії помітно зменшилося, її експорт припинено, видобуток природного газу і нафти залишається на мінімальному рівні. Унікальна область, яка має вдосталь покладів усіх видів органічного палива, задовольняє свої потреби у паливі лише на 40%. Тож варто знову повернутися до теми паливно-енергетичного комплексу Львівщини.

Ця область є унікальною за наявністю практично всіх видів органічного палива: балансові запаси вугілля діючих шахт Львівсько-Волинського басейну становлять майже 170 млн. тонн; перспективним є Південно-Західний район, де виявлені Тяглівське родовище і Любельська вугленосна площа, загальні запаси вугілля яких (у тому числі і коксівного) оцінюються в 1,1 млрд. тонн; поклади горючих менілітових сланців становлять 520 млрд. тонн, на сьогодні відпрацьовані технічні проблеми їх спалювання для отримання електричної та теплової енергії; є перспектива видобутку сланцевого газу, поклади якого оцінюють у межах від 2 до 20 трлн. кубометрів; наукові розробки підтверджують наявність значних покладів нафти і природного газу, особливо на великих глибинах.

У Львівській області функціонує потужна Добротвірська ТЕС, є розгалужені електричні мережі, тож є можливість не тільки задовольнити місцеві потреби в електроенергії, а й експортувати її у сусідні країни.

На Львівщині діє нафтопереробний завод, здатний у повному обсязі забезпечити область пально-мастильними матеріалами. Через її територію проходять регіональні розподільчі та міжнародні магістральні нафто- і газопроводи.

Зберігся кваліфікований кадровий потенціал, спроможний забезпечити виконання будь-якого рівня робіт з проектування, будівництва, монтажу, налагодження та експлуатації енергетичних об’єктів. В інститутах Західного наукового центру НАН України та у місцевих вищих навчальних закладах зосереджений науковий потенціал.

Проте за останні 50 років на електростанціях не введено в експлуатацію жодного нового енергоблока, напрацювання технологічного устаткування Добротвірської ТЕС досягло 230—340 тис. годин, що призвело до практичного вичерпання його паркового ресурсу, різкого падіння економічності, зниження надійності роботи і прогресуючого зростання аварійності.

Факельне спалювання вугілля на електростанціях без сірко- та азотоочисних установок завдає чималої шкоди навколишньому середовищу, що загрожує обмеженням, а у подальшому — повним припиненням експорту електричної енергії через недотримання європейських норм викидів шкідливих речовин. Це може загальмувати вступ України до Європейського Союзу.

Львівська область залишається дефіцитною щодо органічного палива — щороку сюди поставляються сотні тисяч тонн нафти та мільярди кубометрів природного газу. Технологічне обладнання підприємств ПЕК майже вичерпало свій ресурс і потребує суттєвої модернізації або повної заміни. Подальший розвиток ПЕК стримується відсутністю інвестицій в оновлення та будівництво нових об’єктів.

Внесок наукових закладів у розв’язання проблем ПЕК, попри їх високий науково-дослідний потенціал, явно недостатній.

Це свідчить про те, що в області приділяється недостатньо уваги проблемам розвитку паливно-енергетичного комплексу, а також підвищенню ефективності використання ресурсів та інтенсифікації роботи з енергозбереження. Так, у «Стратегії розвитку Львівської області до 2015 року», яку прийнято ще у докризовий період (2005 рік) і яка не відповідає сучасним вимогам часу, про розвиток ПЕК практично не йдеться. До цього часу відсутня комплексна цілеспрямована програма розвитку паливно-енергетичного комплексу, яка об’єднувала б зусилля державних органів, наукових установ різного рівня, промислових підприємств, житлово-комунального господарства та пересічних споживачів тепло- та електроенергії.

Відповідні обласні державні органи такої програми не розробляють, а лише спокійно спостерігають, як зменшується видобуток вугілля шахтами ДП «Львіввугілля». Торік вісім шахт цього підприємства і чотири шахти ДП «Волиньвугілля» спромоглися поставити на Добротвірську ТЕС лише 0,73 млн. тонн вугілля і на Бурштинську ТЕС — 0,36 млн. тонн (1980 року видобуток вугілля сягав 15,5 млн. тонн). В окремі роки видобуток нафти становив 8 млн. тонн (нині — 0,1 млн. тонн), а природного газу — 12 млрд. кубометрів (0,7 млрд. кубометрів). За останні чотири роки через зменшення видобутку вугілля шахтами Львівсько-Волинського басейну на Добротвірську і Бурштинську ТЕС завезено майже 13 млн. тонн донецького вугілля, що через різницю в тарифах на перевезення призвело до втрати майже 900 млн. грн. А це вугілля могло би бути видобуте у Львівсько-Волинському басейні...

Багато розмов ведеться про перспективи видобутку сланцевого газу. Але академічні наукові заклади і галузеві інститути, які зобов’язані надати наукове обгрунтування його наявності і кількості, через відсутність відповідного фінансування не в змозі цього зробити. А що можуть зробити галузеві інститути, які працюють один (!) робочий день на тиждень, або академічні інститути із великою заборгованістю по заробітній платі?

Відсутність загальної програми розвитку ПЕК Львівської області призвела до розподілу підприємств за різними формами власності (державні, акціонерні, приватні, СП), а отже, й до проведення їх власниками своєї політики, яка часто не відповідає інтересам регіону і прискорює процес поглинання підприємств області іншими регіонами.

Стагнація паливно-енергетичного комплексу Львівщини — наслідок того, що існуюча форма організації його функціонування не відповідає сучасним вимогам промислово-інноваційної політики.

Щоб виправити ситуацію, необхідно розробити програму розвитку ПЕК області за такими напрямами: прогнозування подальшого розвитку паливно-енергетичного комплексу, визначення раціональних масштабів енергопостачання, своєчасна підготовка структурних і організаційно-технічних заходів розвитку галузі; нарощування ресурсної бази органічного палива з метою самозабезпечення області власними енергетичними ресурсами, що є однією з головних умов її економічної безпеки; розвиток енергетичних потужностей для самозабезпечення області електричною і тепловою енергією та здійснення експорту електроенергії; впровадження нетрадиційних відновлюваних джерел енергії; підвищення ефективності енерго- та ресурсозбереження у житлово-комунальному господарстві і бюджетній сфері; стимулювання ощадливого використання споживачами електричної та теплової енергії; розвиток міжрегіонального та міжнародного співробітництва з метою розробки і впровадження новітніх технологій розвитку паливно-енергетичного комплексу; розробка програми захисту навколишнього середовища від діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу; розробка системи інвестування у розвиток ПЕК; розробка і впровадження широкої мережі міні-ТЕС при використанні низькосортного палива.

У розробленій програмі потрібно передбачити, що поліпшення стану ПЕК регіону можливе тільки за умови комплексного підходу до розвитку вугільної галузі і теплової енергетики. Це дасть змогу розв’язати такі проблеми: збільшити видобуток вугілля і розробити реальний механізм ціноутворення, гарантувати постійне забезпечення ТЕС паливом, збільшити виробництво електроенергії для задоволення власних потреб регіону та експорту в інші країни, докорінно модернізувати технологічне обладнання шахт і електростанцій, розпочати будівництво нових об’єктів. Одним з основних пунктів програми має бути впровадження на електростанціях нових енергоблоків з котлами циркулюючого киплячого шару для спалювання рядового
вугілля і відходів вуглезбагачення.

Обласні державні органи управління повинні відігравати значну роль у розвитку ПЕК: маючи об’єктивну інформацію про науково-технічний, промисловий, інноваційний потенціал підприємств, вони здатні налагодити регулярне спілкування менеджменту з обговорення варіантів співпраці. Крім того, вони зобов’язані активізувати регіональну політику в напрямі впорядкування правил взаємодії влади і великих компаній, блокувати тенденції поглинання підприємств області іншими регіонами.

Тож чи потрібен Львівській області її паливно-енергетичний комплекс? Звісно, потрібен. Завдяки йому можна збільшити валовий продукт регіону на 15—20%, забезпечити його власними паливно-енергетичними ресурсами та створити нові робочі місця. Проте його необхідно негайно удосконалити.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво