Енергетика: злив розраховано - Економіка - dt.ua

Енергетика: злив розраховано

8 липня, 2011, 14:29 Роздрукувати Випуск №25, 8 липня-15 липня

В останній день червня Фонд державного майна України представив графік передачі держмайна українським бізнес-групам.

© Ольга Дегтяренко, ZN.UA

В останній день червня Фонд державного майна України представив графік передачі держмайна українським бізнес-групам. Точніше, дійство називається «конкурс із відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону».

Дорікати за це Фонду держмайна, напевно, можна, але не має сенсу. Його роль у цьому процесі виключно технічна. Теоретично пан Рябченко міг би зі скандалом піти, заявивши (як експерт) усе, що він думає з цього приводу. Але це не його стиль. Та й держмайно все одно продали б. За фактом усе вирішували на Грушевського та Банковій, і в Межигір’ї. Що відразу й підтвердилося. Не встиг фонд урочисто відзвітувати про плани, як їх негайно переглянули «у зв’язку зі зверненням НАК «Енергетична компанія України».

У результаті дві відносно дорогі компанії «Дніпрообленерго» і «Крименерго» виставлять на продаж на місяць пізніше (у жовтні замість вересня), замінивши їх у графіку донецькою та чернівецькою енергокомпаніями. Це коригування взагалі-то не перше. «Енергосписок» міг з’явитися ще в середині червня, але тоді його повернув прем’єр. Нині ситуацію владнали, і план форсованого дерибану (приватизацією те, що відбувається, називати не хочеться) закрутився.

Цікаво, але у «Відомостях приватизації» потенційних покупців запрошують «взяти участь у розробці умов продажу державних пакетів акцій». Узагалі-то ключові параметри вже сформульовано — «дешево та своїм». Як філософськи зазначив голова ФДМ Олександр Рябченко, іноземці цікавляться продажем, але він не дає гарантій, що вони братимуть участь у конкурсах.

І не дивно: умов конкурсу немає, міжнародні презентації зразка 2000 року навіть не плануються. Навпаки, уже анонсувалися плани «відсікання» чужинців на кшталт обов’язкового досвіду поставок вітчизняного вугілля. Втім, враховуючи, що кінцевими покупцями буде зграйка офшорних компаній, іноземці з кіпрських чи Антильських островів будуть присутні. Загалом, фраза О.Рябченка «хто захоче, нехай приходить» — ну дуже оптимістична.

Ще Фонд держмайна заявив, що оцінка вартості акцій енергокомпаній, які виставляються на продаж, проводитиметься, швидше за все, на підставі їх вартості на вітчизняному фондовому ринку. Тим часом останній зреагував на конкурси цілком адекватно. Оскільки продажі мають яскраво виражений адресний характер, котирування майже всіх виставлених компаній постійно знижувалися. Тільки за останній рік вони впали деякі на чверть, деякі на половину. Ця тенденція тривала й у червні — не спостерігала­ся традиційна в таких випадках гра на їхнє підвищення. Та й наві­що, власне? Усе й так зрозуміло. І ставлення наших олігархів до дрібних інвесторів теж загальновідоме…

Отже, за дев’ять енергорозподільчих компаній, які поставляють понад третину електроенергії країни, і за дві генеруючі компанії (це чверть продажів на Енергоринку) ФДМ планує одержати аж 6 млрд. грн.

Для порівняння: нещодавно 5% групи «Метінвест», що належить Р.Ахметову, оцінили рівно удвічі дорожче.

Чудесна в нас усе ж таки країна. Енергосистему будували десятки років, витративши колосальні ресурси (її відновна вартість становить десятки мільярдів доларів). І все це для того, щоб майже даром спихнути кільком людям… Наші чиновники з вулиць Банкової, Грушевського та Кутузова цілком реально відтворюють старий анекдот: «Шпало­пропиточный участок №6 пропьет любое количество шпал». Та лишень «пропивають» не своє.

Розповіді про знижки для «бідних і нещасних» вітчизняних бізнес-груп давно набридли. Двадцять років триває майже «халявна» роздача всього та вся. У результаті обсяг ВВП із 1990 року (зауважимо, кризового) упав на третину. Населення завзято переводять на світові ціни, і тільки держмайно так само роздають «на шару».

Автор не сильно здивується, якщо Рінат Ахметов — ключовий покупець нинішньої осені через кілька років пристойну частину свого енергобізнесу продасть (залишивши собі тільки необхідне). У компаній Ріната Леонідовича просто немає грошей розвивати стільки придбаних активів. Тільки продаватимуть колишні держкомпанії за зовсім іншими цінами і зовсім іншою процедурою. І прайс на продаж сильно різнитиметься від нинішнього, причому в більший бік, і буде точно не в гривнях.

Однак за нинішньої ситуації все вже вирішено. Колишній голова ФДМ Олександр Бондар був правий, коли сказав: «Приватизація триває під конкретних покупців. Продають те, що хочуть купити люди з оточення влади і за що вони готові платити гроші. Зрозуміло, що ніякої конкуренції не буде — об’єкти просто продаватимуться в одні руки за стартовою ціною… А це може викликати ситуацію, за якою приватні структури диктуватимуть свої умови державі... Щоправда, влада про це чомусь не думає. Вона забула, що основою ринкової економіки є не приватна власність, а конкуренція».

Думка цілком слушна, але нині не до неї — триває великий дерибан…

У серпні обіцяють оголосити старт роздачі першої порції енергетики — це 45% акцій енергогенеруючої компанії «Західенерго», 25% акцій «Київенерго», 50% акцій «Закарпаттяобленерго» і 46% акцій «Черкасиобленерго».

Перші дві компанії призначаються Рінату Ахметову. Отже, вже в листопаді (конкурс пройде через 50 днів після оголошення) він матиме в «Західенерго» більш як 70% акцій, а в «Київенерго» — 65%. Із чим його заздалегідь і вітаємо.

Однак ще раніше частину енергопирога має шанс придбати Костянтин Григоришин. Пакет «Черкасиобленерго», що цікавить його, продаватиметься не на конкурсах, а на біржі й не пізніше жовтня. На біржу піде 46-відсотковий пакет (21% акцій від «Енергетичної компанії України» і 25% акцій, що перебувають нині у статутному капіталі енергозберігаючої компанії «УкрЕСКО»). Тут доводиться враховувати угоду з ЄБРР. Нині у Костянтина Івановича уже є близько 27% акцій цієї компанії, а додавши ще 46%, можна буде, нарешті, після довгих років боротьби одержати над нею контроль.

Виникає, правда, питання ціни. Кілька років тому було проведено оцінку 25-відсоткового пакета. Коштував він, за неофіційними даними, близько 240 млн. грн. Нині вітчизняний фондовий ринок лежить без грошей, і за нинішніми котируваннями уже 46-відсотковий пакет коштує вдвічі дешевше. Отже, очікуємо дисконтів.

Певний елемент інтриги зберігається й щодо «Закарпаття­обленерго». Там інтереси визначено менш чітко. Пристойним пакетом — понад 10% — володіють росіяни групи Михайла Воєводіна та Олександра Бабакова (VS Energy), але можливі й інші претенденти.

Взагалі, якби приватизацію проводили не адресно, вона могла б бути цікавою. Але… маємо те, що маємо.

У вересні, після пілотного розпродажу, мають запустити наступну партію пакетів акцій. Її склад саме нині перетасували. В остаточному (на даний момент) варіанті це буде 50% «Вінницяобленерго» (основний претендент К.Григоришин) плюс 45% акцій «Чернівці­обленерго» (на які претендують російські «словаки» Воєводіна та Бабакова, що вже мають трохи менше від блокуючого пакета) і 40% «Донецькобленерго», який давно контролює пан Ахметов.

Фініш цієї веселої та повчальної історії «точкового розпродажу» планується в жовтні. Тоді виставлять 25% «Дніпро­енерго», 50%«Дніпрообленерго», 45% «Крименерго» і 25,9% багатостраждального «Тернопіль­обленерго». Перші три цікаві Р.Ахметову. Хоча за «Дніпро­обленерго» може все-таки розпочатися війна — Ігорю Коломойському воно теж потрібне. Хоча зараз, за умов явного «обтискування» групи «Приват», він може й не ризикнути.

Пакет у «Тернопіль­обл­енерго» теоретично змінить розстановку сил серед його акціонерів, але от чи допоможе провести аж другі за 12 років збори акціонерів — не факт. Тут уже як домовляться Григоришин і Коломойський…

Досить показово, що на продаж не виставлене «Запоріжжя­обленерго» (блокуючий пакет якого перебуває в братів Суркісів). Очевидно, з ним поки що не визначилися. Зате пан Рябченко не виключив можливості, що буде виставлений на продаж останній держпакет (25%) «Одесаобленерго» (конт­ролюється VS Energy).

Цікаво, але в цьому разі державу зовсім не лякає «втрата контролю». Але ж саме під цим приводом нині залишаються блокуючі пакети в енергетиці. Реально всі розуміють, що корпоративний вплив держави буде близько нуля. Благо, досвід такого управління накопичено. Наприклад, чи багато управляють наші чиновники в тій самій Одесі, Сумах чи Тернополі? Або в «Дніпро­енерго» і «Київенерго», навіть за наявності контрольного пакета? Цілком можливо, що через рік зазначені пакети задешево продаватимуться ФДМ на біржі, тому що «раптово» виявиться, що вони ні на що не впливають.

Заодно можна буде сміливо забути про серйозні інвестиції в енергетику. Зараз покупці компаній максимум «почистять» і реструктуризують борги. А пізніше, за прийнятної кон’юнктури, почнуть потихеньку перепродувати. Дешевих і довгих ресурсів для іншої стратегії в них немає.

Крім того, на енергоринку виникне чергова монополія. Поки що це особливого значення не має, але на запланованій до 2015 року лібералізації оптового енергоринку України це позначиться.

Утім, ще не все втрачено. Наприклад, для киян головне не допустити, щоб разом із «Київенерго» у нові руки пішли й дві теплоелектроцентралі, що належать місту. Нині триває активне протаскування умов концесії міського енергомайна, де мало не першим пунктом — бажання забрати їх узагалі задаром. І якщо впливати на Банкову кияни не можуть, то на Київраду — поки ще цілком. Тим більше в міста й так безкарно «забрали» 12,7% акцій «Київенерго». Робити ще один подарунок явно зайве. Втім, до цієї теми ми ще повернемося.

Ну а поки що життя вирує та б’є ключем. От тільки розгрібати наслідки цього процесу доведеться довго. Шкода лише, що не тим, хто продає.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво