Олена Миколайчук: «Зрештою, ми вже достатньо порозумнішали, щоб не чекати своїх власних помилок, а вчитися в тому числі на чужих…»

Це хороший знак, якщо про Держінспекцію ядерного регулювання України громадяни згадують у рідкісних випадках. На жаль, таку нагоду дала Японія - аварією, що сталася на АЕС «Фукусіма-1».

У перші години та навіть дні ніхто не очікував, що все буде так... «запущено». Але вже в інтерв’ю DT.UA (№10 від 26 березня 2011 року) голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олена Миколайчук, хоча й дуже коректно, відповіла на запитання «про другий Чорнобиль» у Японії: «Аварія на цій АЕС за своїми наслідками може виявитися порівнянною з аварією на Чорнобильській АЕС».

Наша сьогоднішня розмова з Оленою Анатоліївною - про оцінку наслідків аварії на «Фукусімі» професіоналами, про конкретні висновки, зокрема РНБОУ, про небезпеки та перспективи атомної енергетики, у тому числі і в Україні.

А ще кілька місяців тому Держінспекцію ядерного регулювання України мали намір «ліквідувати» - через непотрібність (див. «ДТ» №44 від 27 листопада 2010 року).

- Олено Анатоліївно, японці підняли величину оцінки аварії на «Фукусімі» із четвертого рівня шкали ІНЕС до максимально можливого - сьомого. Що це означає, у тому числі для України?

- Що їхня початкова оцінка аварії була надто оптимістичною.

Для нас усіх у перші дні стало очевидно, що ми вже говоримо про п’ятий рівень - проглядалися всі чіткі якісні критерії. А після п’ятого та до сьомого рівня - уже питання в тому, який викид і яка зона ураження. Сьомий рівень уже можна обговорювати: значний викид, відбувається скидання величезних обсягів радіонуклідів в океан. Це вже можна порівняти з аварією на Чорнобильській АЕС і, звісно, це вже набагато перевищує всі інші інциденти на АЕС. Але переглядати оцінку має національний орган, зокрема національний ядерний регулятор Японії. От вони і переглянули.

- Що ж усе-таки вибухнуло у «Фукусімі»?

- Пошкоджені паливні збірки виділяють тепло. Тепловиділення спадає спочатку швидко, потім виходить на своєрідне плато, коли залишкове енерговиділення падає дуже й дуже довго. Все це потрібно охолоджувати, із чим японці, на жаль, одразу не впоралися.

Цирконій в оболонках паливних касет - це чудовий матеріал. Але в нього є один мінус: при температурі вище 870 градусів за наявності води відбувається реакція з утворенням водню. Серію вибухів якого ми й спостерігали.

- Після Чорнобильської аварії в атомній енергетиці понад півтора десятка років спостерігався постчорнобильський синдром. Потім розпочався обережний «ядерний ренесанс». Чи не вважаєте ви, що аварія в Японії спровокувала «фукусімський» синдром?

- Очевидні наслідки для атомної енергетики в будь-якій країні світу - до неї знову почнуть ставитися більш критично. От зараз і ми, і європейці проводитимемо стрес-тести. Назва не зовсім коректна, оскільки, якщо перекласти зрозумілою мовою, здійснюватиметься перевірка на міцність. Звісно ж, ця перевірка не передбачає проведення якогось реального експерименту. Займатися на діючих блоках подібними експериментами заборонено. Усе відбуватиметься тільки шляхом серйозних перерахунків. Є програма і методики, за якими всі блоки прораховувалися на безпеку. Нині за певними параметрами буде зроблено перерахунки, виходячи з надлишкових уявлень про можливі зовнішні впливи.

- Цунамі нам навряд чи загрожує, крім, може, Запоріжжя. А от землетруси в Україні теж бувають…

- Ще до цього року питання сейсміки розглядалися дуже жорстко… Для підтвердження сейсмостійкості проводиться так звана кваліфікація обладнання: шляхом розрахунків і реальних випробувань зразків обладнання перевіряється його спроможність виконувати функції безпеки за умов землетрусу, і за результатами такої кваліфікації вже видно, що і де потрібно підсилити, замінити, розкріпити. Сейсмічна кваліфікація - обов’язкова умова для блоків, де розглядається питання подовження терміну служби. Для 1-го і 2-го блоків Рівненської АЕС сейсмічну кваліфікацію відповідно до більш жорстких вимог МАГАТЕ розпочато торік і буде завершено впродовж двох років - це одна з умов ліцензії.

- Ви подовжили ресурс двох блоків на Рівненській АЕС ще до японських подій. Що ви змінили б у них після «Фукусіми»?

- Щодо подовження терміну служби Держінспекція ядерного регулювання сформулювала свої вимоги. Вони відкриті та представлені на нашому сайті з 2007 року. Виконання комплексних заходів щодо безпеки в Україні має багату передісторію. Після Чорнобильської аварії, у вересні 1991 року, коли існування СРСР уже було під сумнівом, його уряд звернувся до МАГАТЕ з проханням провести комплексну оцінку безпеки блоків радянської конструкції. І з 1992-го по 1996 рік до цих досліджень залучили величезну кількість експертів із різних країн, які й визначили так звані дефіцити безпеки, і для кожного з них описувалися заходи, які усувають їхній вплив на загальний рівень безпеки блоку.

Ці «дефіцити» були ранжовані за категоріями. І якщо усунення «дефіциту категорії 1» було бажаним, то наявність «дефіциту категорії 4» потребувала негайних заходів, а за неможливості їхнього здійснення - зупинки і закриття блоку. Такі «дефіцити» були в енергоблоків типу РБМК. До речі, Україна і Литва такі реактори закрили, а росіяни (після модернізації) - залишили і навіть подовжують ресурс їхньої експлуатації. Стосовно блоків типу ВВЕР у четвертій категорії нічого не було.

Усі рекомендовані заходи були включені до відповідних програм підвищення безпеки. І виконання таких програм стало умовою прийняття рішення про подовження терміну служби. У випадку перших двох енергоблоків Рівненської АЕС вони були виконані, за винятком коректив у зв’язку з переглядом стандартів МАГАТЕ та інших нових ідей. Ці додаткові заходи ми уже включили як умови ліцензії на подовження з конкретними термінами.

Нині - з урахуванням подій на «Фукусімі» - необхідно проаналізувати, наскільки наші енергоблоки зможуть вистояти в таких само умовах. Для цього буде проведено так звані стрес-тести, про які ми вже згадували. У результаті потрібно більш консервативно обрахувати сценарії з огляду на більш жорсткі впливи, накладення групи негативних чинників, ситуації, коли повністю припиняється зовнішнє енергозабезпечення. На це в НАЕК «Енергоатом» піде приблизно півроку. А потім нам потрібно буде приблизно три місяці, щоб перевірити ще раз. Але, я гадаю, дев’яти місяців у нас не буде. Треба дати відповідь самим собі, суспільству якнайшвидше.

Те, що ми маємо вже сьогодні, - це зведена програма, виконання якої має підняти рівень безпеки діючих блоків до високого стандарту другого покоління енергоблоків. І перше поставлене завдання - оперативно розглянути, чим можна ще доповнити зведену програму з урахуванням ситуації на «Фукусімі». Деякі досить очевидні моменти до цієї програми вже оперативно включені.

Друге - подивитися на ситуацію з погляду пріоритетів, розставлених «Фукусімою». З
2011-го по 2017 рік щось планували зробити. А може, слід перенести навпаки - із 2017-го на 2011-й, грубо кажучи. І третє завдання - ми проведемо стрес-тести і тоді визначимо ті заходи, потреба в яких може виникнути.

Треба сказати, що Україна перебуває в кращому стані, ніж багато інших країн. З однієї простої причини: після Чорнобильської аварії увага всього світу до нас була величезною. І ця увага і тиск дали свій плюс. Ми в Україні багато чого вдосконалили, що не завжди було зроблено на інших станціях.

- Минулого тижня ви були доповідачем від імені українського регулятора на нараді у Відні. Про що ви говорили? І які зауваження одержала Україна?

- Цього року пройшла п’ята нарада з безпеки, а першу провели ще в 1999 році. Раз на три роки Україна звітує в колі іноземних колег. І якщо три роки тому до нас було 135 письмових запитань і багато охочих послухати, як у нас ідуть справи, то цього року нам поставили тільки 101 питання - ще до «Фукусіми». Тобто з нами вже все зрозуміло - всі побачили, що ми серйозно працюємо в напрямку підвищення безпеки.

Я виступала, ставила запитання. Ми відверто про все розповідаємо, показуємо деталі.

- Розкажіть детальніше про засідання РНБОУ. Тим паче що воно відбулося після вашої доповіді від імені ядерного регулятора України на конференції у Відні.

- Зрозуміло, що засідання РНБО було ініційоване трагедією на «Фукусімі». Про що йшлося? Я абсолютно чесно та відверто доповіла про те, чого ми домоглися. Розповіла, як ми проаналізували події на «Фукусімі». Як ми визначили для себе болючі місця, як ми діємо та маємо намір працювати надалі. Поінформувала, як ми працюємо за тими самими стрес-тестами. Так, ми зробили ривок із максимального збільшення безпеки двох блоків Рівненської АЕС, усіх необхідних заходів уже вжито. Але на інших блоках є відставання.

Мене турбує перший блок Південно-Української АЕС, де серйозних заходів не було вжито. І я чесно та відверто сказала, що якщо сейсмічна кваліфікація та відповідна сейсмічна переоцінка не будуть зроблені, то ні в кого не підніметься рука подовжити термін служби. А часу обмаль.

І хоча в чомусь я, можливо, й була зайво радикальна, але підтримку членів РНБОУ відчула. Рішення незабаром буде опубліковане - на мою думку, воно буде зважене та враховуватиме весь спектр питань.

Зрештою, ми вже достатньо порозумнішали, щоб не чекати своїх власних помилок, а вчитися в тому числі на чужих... Те, що відбулося на «Фукусімі», має послужити уроком. Як колись аварія на Чорнобильській АЕС стала уроком для тих, хто експлуатує радянські реактори. Хоча й ті, у кого реактори іншого типу, теж могли багато чого навчитися. Давайте не будемо посилатися на те, що в нас реактори іншого типу. Оцінимо все та зробимо для себе висновки.

Напевно, у результаті з’являться нові технічні рішення - і їхнє впровадження буде недешевим. Але я вже казала, що якщо ядерна безпека - це дорого, займіться чимось іншим, більш безпечним.

- В якийсь момент було відчуття, що власники не тільки «Фукусіми», а й інших АЕС замислилися, як це позначиться на них…

-«Фукусіма» змусила весь світ серйозно замислитися над тим, а чи допустима взагалі приватна власність в атомній енергетиці? Коли все нормально і бізнес іде добре - проблем немає. Та коли сталася аварія, то чи виявиться приватний власник ефективним аварійним менеджером?

- Якби, не приведи Господи, аварія сталася у Франції… Там не кажуть про згортання атомної енергетики. Хоча Німеччина «Фукусіму» сприйняла як привід для відмови від атомної енергетики.

- Мені здається, що французька атомна енергетика звикла жити за умов стресу. Були прецеденти на АЕС «Блає» (років десять тому), коли великим припливом залило нижні рівні атомної станції. Ліквідували цю ситуацію. Після цього в них стався відкритий «розбір польотів», аналіз і визначення заходів - що з цим робити. Та з погляду управління аварією вони нормально спрацювали, це їхня сильна риса. Так, французи залежні від атомної енергетики на 80%. Але при цьому вони до неї і ставляться адекватно, вона вся під держконтролем, у них сильний і реально незалежний контролюючий орган, і дуже прозорий. Коли є прозорість, то немає місця ні корупції, ні брехні, ні самозаспокоєнню.

- Чи не вважаєте ви, що МАГАТЕ, скажімо так, втрачає свій авторитет або ж намагається стати наддержавною структурою?

- Не треба забувати, що МАГАТЕ - міжнародна організація. І як будь-яка організація такого рівня - досить бюрократична. І вона виконує три основні завдання. Перше - просування атомної енергетики. Друге завдання - нерозповсюдження ядерних технологій для інших, крім мирних енергетичних, цілей. Третє - безпека. Але основна увага приділяється нерозповсюдженню, що цілком зрозуміло.

І, як на мене, не потрібно наділяти МАГАТЕ якимись невластивими їй повноваженнями - інспекції з безпеки, ще якимись. Наївно очікувати більшої ефективності від наддержавної структури. Режим регулювання має бути національним. Тому що власний народ запитає набагато жорсткіше, ніж міжнародний бюрократ.

Ідея, яка була закладена в Конвенції про ядерну безпеку, на мій погляд, має більший потенціал. Це - тиск рівних (peer pressure). Інша річ, що згодом про неї багато хто забуває. Адже якщо ми peer, то це означає peer pressure. На жаль, в останні роки було стійке відчуття, що не всі вважають себе рівними. А коли хтось вважає себе великим, то виходить зарозумілість і самозаспокоєність, та й інших це демотивує. От тільки за зарозумілість і самозаспокоєність рано чи пізно доводиться розплачуватися. По суті, всі великі аварії на атомних станціях сталися в країнах-лідерах: «ТримайлАйленд» - у США, Чорнобиль - у СРСР, «Фукусіма» - в Японії.

Іншим прикладом не повністю використаного механізму я вважаю місії МАГАТЕ. Якщо можна, назву хороші приклади. І людину, яка є для мене прикладом, - це Анрі Клод Лакост (18 років він очолює Агентство ядерної безпеки Французької Республіки). Завдяки його лідерським зусиллям було створене агентство. Французи першими з «великих» країн запросили до себе для перевірки регулюючу державну систему - місію IRRS. Адже раніше ці місії куди їздили - до країн на кшталт України. Французи відкрили інформацію, прийняли всі рекомендації. І звітують, як вони їх виконують. Якби всі наслідували цей приклад, а це стимулює до розвитку, то, напевно, світ був би набагато безпечніший. Але, на жаль, не всі так роблять. Починають думати, а як ми виглядатимемо? Починають торгуватися: позбавте нас цієї рекомендації, нам це не треба.

Може, для тих, хто рахує за кількістю рекомендацій, ми, Україна, виглядаємо слабкішими порівняно з кимось. Ні, добродії, ми досить сильні, щоб відкритися для перевірок і, отримавши рекомендації, працювати над їхнім виконанням. Так, рухається повільно. Нам колеги дали 20 рекомендацій, через два роки приїхали з перевіркою, а вісім рекомендацій уже виконано. Нам ще одну додаткову дали. Але всі 13 рекомендацій ми виконаємо.

Отже, я рада, що Україна не велика - і б’ють, і лають, і спостерігають. Упродовж двох років у нас побувала величезна кількість місій, які перевірили проектну, експлуатаційну безпеку, АЕС, регулюючі органи - все. Написали рекомендації. Ми всі їх виконуємо і будемо виконувати. Щоб в Україні ніколи не було ні інцидентів, ні тим паче аварій на АЕС.

Довідка

Шкала ІНЕС

Міжнародна шкала ядерних і радіологічних подій (ІНЕС) була розроблена в 1990 році групою експертів, створеною МАГАТЕ та Агентством з ядерної енергії OЕCР як інструмент інформування про значущість подій із погляду безпеки.

При побудові шкали вибрано принцип, який полягає в тому, що тяжкість події зростає приблизно на порядок величини з кожним рівнем шкали (тобто логарифмічно).

Аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року оцінюється на рівні 7 за шкалою ІНЕС…

Шкала ІНЕС може застосовуватися до будь-якої події, пов’язаної з транспортуванням (перевезенням), зберіганням і використанням радіоактивного матеріалу та джерел випромінювання. (Докладніше про шкалу ІНЕС дивіться на сайті DT.UA.)