Електронний шлагбаум. Підприємці не хочуть звітувати перед державою через електронних посередників

Наприкінці кожного місяця чи кварталу суб’єктам господарювання належить подавати звіти: до податкової служби, Пенсійного фонду, Державного комітету статистики, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Державного центру зайнятості… І завжди це клопіт. Мало оформити необхідні документи, потрібно ще вистояти чергу. Часу й нервів це забирає предосить. Електронна звітність у цій справі мала б стати справжньою революцією. Для налагодження передачі звітності засобами телекомунікаційного зв’язку потрібні лише комп’ютер, відповідне програмне забезпечення та вихід у мережу Інтернет. Цей спосіб передачі звітності скидається на електронну пошту й не потребує окремо виділеної лінії зв’язку.

Вигідно — вирішили бізнесмени. Не виходячи з офісу можна здати звіт і за кілька годин отримати повідомлення про його отримання. Наприклад, передаючи звіт до ДПА, вони користувалися сайтом цієї установи, і все було добре. Додаткових коштів за це з них ніхто не брав. Спочатку.

Ключі від… сайта

Серед піонерів упровадження електронного звітування — і Пенсійний фонд, де система персоніфікованого обліку у паперовому та електронному вигляді діє вже понад вісім років. Два роки тому тут запровадили здачу звітів у електронному вигляді з використанням електронного підпису.

— Це дуже зручно, адже якщо роботодавці та страхувальники формують такі звіти з допомогою програмного забезпечення, яке надає їм Пенсійний фонд, то звіти приходять без помилок, оскільки діє відповідна система контролю, — каже заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Андрій Костів. — На початок 2010 року 73% інформації до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду бізнес- та державні структури здавали в електронному вигляді. Але цю інформацію не слід плутати зі звітами з використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП). Щоб задіяти звітність із використанням ЕЦП, роботодавцю необхідно придбати сертифіковані ключі в одного з операторів, які працюють в Україні.

Отже, розраховувати лише на власну електронну пошту не варто, — вона не дозволяє правильно використовувати цифровий підпис. Тому існують відповідні бази, де клієнт через систему паролів і ключів виходить на сайт, звідки й надсилає звіт до потрібної йому організації. Або ж він має програмне забезпечення, яке виконує ці функції. Напряму надсилати звітні документи суб’єкт підприємництва не може.

«А» і «Б»

Керуючись, як завжди, добрими намірами, урядовці вкотре створили поле для зловживань у сфері бізнесу. Запровадивши відповідним законом електронну звітність в Україні для державних установ, сказали «А», проте забули сказати «Б».

— Наразі власної системи, яка б дозволяла суб’єктам підприємницької діяльності напряму подавати звітність, Центр зайнятості, як і інші державні установи, не має. Вона в державі ще не налагоджена, — каже директор Львівського міського центру зайнятості Олег Рісний. — Суб’єкти підприємницької діяльності можуть надавати її лише через операторів, котрі мають певні електронні ресурси. А вони часто є посередниками, які беруть за свої послуги оплату. Варіантів оплати є два — за користування або відповідним сайтом, або програмним забезпеченням. У нас була думка зробити таке програмне забезпечення, проте на це потрібні чималі кошти.

Ось і знайшлися підприємливі люди, які побачили тут можливість непогано заробити лише на відкриванні і закриванні електронних шлюзів.

Першими скористалася прогалинами у законодавстві ДПА у м. Львові. Наприкінці минулого року бізнесу було запропоновано змінити порядок відправлення звітності. Суб’єктам господарювання настійливо радили відправляти її на адресу одного зі спецоператорів, який нібито мав безкоштовно переправляти звітність до ДПА. Але невдовзі на спробу зареєструватись у нового оператора всім користувачам було запропоновано сплатити йому 960 грн. на рік за реєстрацію, а потім щомісяця сплачувати круглу суму за послуги.

— Чому нам виставляють такі рахунки, за що? — обурилися бізнесмени.

Пояснення оператора було аж надто дивне: подача звітності в ДПА нічого не коштує, але за звіти у різні соціальні фонди доведеться платити реальні і чималі гроші. Залежно від форми власності, кожному підприємству для пересилання електронної звітності потрібні були спеціальні електронні ключі — аналоги підписів директора, бухгалтера та печатки підприємства. Зрозуміло, що платники податків виступили проти нововведення.

Плата за обов’язкову звітність

26 листопада 2009 року під час засідання координаційної ради при голові Львівської обласної адміністрації з питань підприємництва вирішено було скерувати лист до Кабінету міністрів, Держкомпідприємництва, Антимонопольного комітету та ДПА України з проханням зберегти можливість електронної звітності в органи ДПА без послуг посередників.

Як зазначив член Комітету підприємців Львівщини Юрій Сендецький, свого часу КПЛ сприяв запровадженню електронної звітності у ДПА на Львівщині. Тепер близько двох тисяч підприємців користуються нею. Проте 28 жовтня 2009 року з’явився лист-роз’яснення ДПА України про те, що електронну звітність потрібно передавати за посередництва приватних фірм. Вартість реєстрації в них на рік коштує 960 грн., а ще необхідно придбати електронні ключі. Тому підприємницькі організації вирішили звернулися до ДПА у Львівській області з вимогою відновити можливість здавати електронну звітність у податкові органи напряму. ДПА у Львівській області робила відповідне звернення до ДПА України. Були звернення й з інших областей. І лише тоді ДПА України відступила.

За словами голови Комітету підприємців Львівщини Юрія Сендецького, все програмне забезпечення електронної звітності і форма електронного ключа були виготовлені за бюджетні кошти, тобто за гроші платників податків. Потім з’являється посередник, який вирішує на цьому заробити. Але вся його робота зводилася лише до відкривання й закривання електронного шлагбаума. Після протестів цю систему було зупинено. Проте є велика небезпека, що як тільки ситуація заспокоїться, посередник знову почне вимагати гроші.

Українські платники податків не розуміють, чому вони мусять платити гроші ще й за можливість звітувати перед державними органами. Тому попередили керівництво ДПА України, що змушені будуть знову перейти на паперову звітність, оскільки не готові платити за «повітря».

— Я обслуговую п’ять суб’єктів господарювання, — каже львівський бухгалтер, — і щороку кожному з них потрібно буде оновлювати електронні ключі. Колись їх безплатно всім бажаючим надавала ДПА, а тепер слід звертатись у приватну фірму.

Не лише гроші турбують бізнес, а й інформаційна безпека. Щокварталу, надсилаючи приватному підприємству звітність про діяльність підприємства, бізнесмени побоюються, що його працівники одного разу захочуть скористатися цією інформацією. Адже роботу спецоператора не регламентує жоден державний документ.

Передумови для зловживань

Всі ці питання розглядалися й 26 січня 2010 року під час круглого столу «Електрона звітність — реалії та перспективи», організованого Федерацією роботодавців України, в якому взяла участь Інтернет Асоціація України (ІнАУ).

На думку учасників круглого столу, сьогодні в Україні не врегульовано процедуру подання підприємцями електронної звітності до органів державної влади. Це створює передумови для зловживання та корупції при роботі з електронною звітністю, широке поле для майбутніх рейдерських атак, можливість монополізації ринку передачі звітності й навіть становить загрозу національній безпеці.

За словами Івана Пєтухова, члена правління Української спілки промисловців та підприємців, процедура здачі електронної звітності регулюється 13 законами, трьома постановами Кабінету міністрів, розпорядженням КМУ та сімома наказами й постановами інших органів виконавчої влади України. Попри це, зазначена нормативна база не чітко визначає порядок здачі обов’язкової звітності в електронному вигляді в різні органи.

У зв’язку з неврегульованістю порядку подання обов’язкової звітності на загальнодержавному рівні, окремі органи державної влади самостійно розробили внутрішні нормативні документи. Документи не взаємоузгоджені і значною мірою різняться. Більше того, деякі з них передбачають здачу обов’язкової державної звітності лише через комерційну структуру-посередника, а інші — допускають таку можливість.

За словами Олексія Мірошниченка, голови Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні, сьогодні до Пенсійного фонду повинні здавати звітність 2 млн. 167 тис. підприємців. До Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності —
1 млн. 600 тис. Тобто йдеться про велику кількість підприємців та роботодавців. Якщо вони будуть змушені здавати звітність через посередників і платити їм гроші, то ми говоримо про ринок платних послуг, на якому сьогодні немає ані найменшої прозорості.

Ще одна важлива проблема — відсутність уніфікації: підприємець не може скористатися одним ключем, отриманим в акредитованому Центрі сертифікації ключів (АЦСК), для підпису та надсилання документів до всіх державних органів. Таким чином, підприємець, наприклад, для здачі звітності до Центру зайнятості користується послугами одного з АЦСК, але для здачі звітності, наприклад, у Мін’юст він повинен скористатися ключем від іншого АЦСК.

«Підприємець повинен мати можливість піти в будь-який акредитований центр сертифікації ключів, отримати цей ключ і мати змогу скористатися ним для здачі звітності в будь-який орган державної влади», — каже голова Правління ІнАУ Тетяна Попова.

Учасники круглого столу дійшли висновку: оскільки подання державної звітності є обов’язком для платника податків та страхувальників, то держава зобов’язана забезпечити безкоштовне її приймання. У свою чергу, вони повинні мати право вибору способу подання звітності: у паперовому чи в електронному вигляді.

Довідка

Для безпечної здачі звітності в електронному вигляді (передачі документів через Інтернет) до будь-якого органу державної влади підприємець повинен скористатися електронним цифровим підписом. ЕЦП використовується фізичними і юридичними особами як аналог власноручного підпису для надання електронному документу юридичної сили, рівної юридичній силі документа на паперовому носієві. ЕЦП — вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається з допомогою особистого ключа та перевіряється з допомогою відкритого ключа. Ключі отримуються в акредитованих центрах сертифікації ключів. Таких центрів в Україні (офіційно акредитованих державою) на цей час 11.

Коментар

Зеновій Бермес,
президент Асоціації працедавців Львівщини:

— Перевага електронної звітності для платників податків очевидна — зменшення витрат часу і коштів. Вигідна ця справа й для держави. Тому цей процес слід зробити простим і зрозумілим. Проблема в тому, що коли електронну звітність переведуть на комерційну основу, то будуть зловживання. Це скомпрометує загалом добру справу. І останнє: сьогодні ніхто не примушує юридичні та фізичні особи подавати звітність в електронній формі. А як завтра буде — ніхто не знає.