ЕЛЕКТРОАБОНЕНТКА - Економіка - dt.ua

ЕЛЕКТРОАБОНЕНТКА

17 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №45, 17 листопада-24 листопада

Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься. Прислів’я старе, але актуальності так і не втратило...

Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься. Прислів’я старе, але актуальності так і не втратило. Ось і в енергетиці змінювати щось починають тільки тоді, коли вже зовсім допече. Так вийшло і з запровадженням абонентської плати за електроенергію.

Сутність абонентської плати полягає в тому, що з тарифу на спожиту електроенергію буде виділено витрати енергопостачаючої компанії на підтримання мереж й обладнання. Тепер вони залежатимуть не від фактично спожитої електроенергії, а від гарантованої потужності, яку споживач хотів би одержати. Тепер споживачі окремо платитимуть за електроенергію за тарифом й окремо вноситимуть абонентну плату за підключення до мережі.

Про неї говорили вже давно, та все ж початок її запровадження застав більшість промислових споживачів зненацька. З’явилася маса взаємовиключних думок на цю тему. Одні казали, що це новий податок для вітчизняної промисловості. Інші — що в принципі нічого не змінюється, витрати на підтримання мереж існували й раніше, просто їх було закладено в тариф. Частка правди є у висловлюваннях і одних, і других.

Самим же обленерго це безумовно вигідно. Їхні платежі стають прогнозованішими, та й розмір трохи зросте. Тим більше, що обсяг коштів, необхідних на підтримання електромереж, приблизно постійний, а діюча система тарифів припускає оплату послуг обленерго в залежності від обсягу передачі електроенергії.

Суттєвим є й такий момент. Зараз йде активна боротьба за збір платежів у «Енергоринок». Причому, боротьба вже давно набула форм «неоголошеної війни». Зараз крайніми в ній виявилися обленерго.

Торік вони дійсно недоперераховували «Енергоринку» отримані від споживачів гроші. Але нинішнього все відбувається ледь не з точністю до навпаки: тепер «кисень перекривають» вже обленерго. За умов, коли до початку листопада алгоритм розподілу коштів із «Енергоринку» змінювався понад 70 разів, тобто двічі на тиждень. Не рахуючи того, що нині на «Енергоринку» вісім разів оголошувалася надзвичайна ситуація, котра тривала в цілому понад три місяці. Загалом, на «війні як на війні» і прогнозувати в таких умовах щось важко.

Однак за всякою війною має йти відбудовний період. Тим більше, що на майбутній рік намічається широкомасштабна приватизація обленерго. Ставка робиться на залучення в ролі покупців великих західних енергокомпаній, котрих навряд чи влаштують щотижневі зміни в кількості коштів, які вони перераховують. Перевагою ж абонентної плати є те, що вона цілком залишається в розпорядженні обленерго. Так що й потенційні іноземні покупці вітають її запровадження.

Та Бог із ними, з іноземцями. Найважливішим питанням є наслідки для українських енерго- споживачів. Що стосується найчисельнішого з них — населення, то на нього вона не поширюється. З підприємствами ситуація складніша. Ті з них, хто працює менш стійко, за новою методикою платитиме навіть дещо менше. Складніше з тими, у кого є надлишкові потужності. Відповідно до методики, затвердженої НКРЕ, їм доведеться оплачувати загалом не менше від половини приєднаної потужності. Звісно, потужність можна і скоротити, але це означає, що й обленерго може «скачати» частину дротів й обладнання на цьому напрямку. Тож якщо потім у майбутньому комусь буде потрібно збільшити потужність, доведеться оплатити й додаткові монтажні роботи. Проте в цілому крупні підприємства особливої різниці не помітять. Сільгосппідприємствам і виробництвам із сезонним циклом роботи зробили певну знижку: вони повинні будуть, незалежно від реального споживання, оплачувати не менше від однієї третини приєднаної потужності. Однак тут теж можливі варіанти... Взагалі, варто пам’ятати, що укладання будь-яких договорів — процес суто індивідуальний, і якщо поторгуватися, то можна отримати досить суттєві пільги.

Дещо гірше справи виглядатимуть із невеликими (навантаженням до 150 кВт) споживачами. Вони абонентну плату будуть вносити за рівнем приєднаної потужності. Реально це означає, що сплачувати доведеться на 15—20% більше. Втім, і тут при встановленні обладнання витрати можна буде скоротити. Крім того, у невеликих споживачів частка електроенергії в собівартості споживаної продукції зазвичай невисока. Тут, мабуть, найголовніше — можливість її регулярного й постійного отримання, що й має забезпечити абонентна плата. По суті, споживач при цьому орендує для себе «шматочок дроту».

Поки неясно, протягом якого часу буде відбуватися перехід на «абонентку». Швидше за все, на це буде потрібно близько року. Зараз, у порядку експерименту, на неї перейдуть Суми-, Полтава-, Чернігів- і Львівобленерго. Як неважко помітити, йдеться про невеликі і, переважно, сільськогосподарські регіони, де і споживання електроенергії не занадто велике. Крім того, перші обленерго, що запроваджують нову систему, приватизовані й рахувати гроші вміють. Так що впроваджувати там абонентну плату буде хоча і не без труднощів, але максимально швидко. Втім, виникнуть і проблеми. Приміром, у компанії «Полтаваобленерго» не без подиву виявили, що найбільший їхній споживач — «Полтавський ГЗК» — тепер платитиме менше.

Основні труднощі виникнуть при переході на нову методику в обленерго в регіонах індустріального типу — Донецькому, Дніпропетровському чи Запорізькому. Там може виявитися, що низка великих підприємств знизить платежі, а інші надходження ці втрати не заповнять. Крім того, досі так і не вирішено питання з платежами бюджетних організацій.

Взагалі ж, хоча нововведення мало в кого викликає особливе захоплення, по суті воно неминуче. Стан ліній електропередач уже давно ставить під загрозу безпеку енергопостачання. Якщо за радянських часів втрати електроенергії в мережах становили 8,5%, то нині вони впевнено перейшли 20%. А низка обленерго примудряється втрачати й понад 40%. Це 2 млрд. кВт.год. на місяць. Фактично три ядерні енергоблоки трудяться лише «на нагрівання» дротів і забезпечення розкрадань. Так що немає лиха без добра — запровадження абонентської плати дозволить грунтовно почистити запасники підприємств. Утримання непотрібного обладнання обійдеться в чималу копієчку. Заодно трохи наведуть порядок і в енергосистемі, відлучивши від неї частину «мертвих душ».

У принципі, всім цим треба було займатися ще років три-чотири тому, але тут вже — «як уміємо, так і працюємо».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво