Експерт: «Погоду» в українській металургії робитиме той, хто отримає контроль над КГЗКОРом

Поділитися
Для економіки України, яка «зав'язана» на металі, найважливішим є питання, в чиїх руках опиниться у...

Для економіки України, яка «зав'язана» на металі, найважливішим є питання, в чиїх руках опиниться унікальне підприємство з переробки запасів криворізьких окислених руд — Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР), переконаний доктор технічних наук, лауреат державної премії України в галузі науки та техніки Сергій Сторчак.

Він нагадав, що КГЗКОР залишається найбільшим виробничим проектом Європи за обсягами будівництва і вкладених матеріально-фінансових ресурсів.

«Розвідані запаси окислених залізистих кварцитів у Криворізькому залізорудному басейні в обсязі 5 млрд. тонн можуть виявитися значно більшими. Точних підрахунків ще ніхто не робив. Але навіть того, що вже видобуто, а це 240 млн. тонн руди, вистачить комбінату на довгі роки роботи. Таких складованих обсягів готової до переробки сировини нема у жодної країни світу», — підкреслив експерт в статті для «Дзеркала тижня».

Сторчак переконаний, що КГЗКОР для держави є стратегічним об'єктом, тому необхідно оперативно вирішувати як питання з інвестиціями в добудову КГЗКОРу (за попередніми підрахунками необхідно 1,12 млрд. дол.), так і з механізмом реструктуризації боргів України перед країнами — учасницями будівництва.

«Держава ще має час добре подумати і мудро, з вигодою для країни, вирішити питання з інвестиціями. Хоча й дано «добро» на приватизацію комбінату, але поки не вироблено юридичного супроводу з детальним визначенням способу і об’єкта приватизації, кваліфікаційних вимог до інвестора (зокрема, щодо досвіду переробки окислених руд), умов купівлі, методики розрахунку стартової ціни», — пояснив він.

Експерт підкреслив, що при стрімкому подорожчанні залізорудної сировини і зростанні попиту на неї підприємство стає ласим шматком як для крупних українських металургійних груп, так і для іноземних компаній.

«Основна цінність КГЗКОР — його сировинна база, котра належить, як і сам комбінат, поки ще державі. Розпоряджатися нею навіть вигідніше, ніж самим підприємством. І поки інші претенденти на КГЗКОР (серед них — ІСД, ВАТ «ММК ім. Ілліча», «Суха Балка» і «Південний ГЗК», російські холдинги «Металоінвест» і «Смарт-груп») наполегливо стукають у його головні ворота, потенційний інвестор номер один — ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — непомітно, але впевнено заходить на об’єкт із тилу», — підкреслив експерт.

Сторчак переконаний, що держава не може недооцінювати значущість КГЗКОРу і повинна спрямувати всі сили, щоб вивести його зі стану багаторічного ступора.

«Або держава, залишаючи за собою управління комбінатом, зможе взяти контроль над залізорудним ринком, а з ним — над гірничо-металургійним комплексом і вибудувати збалансовану економіку. Або решту життя виступатиме в ролі «весільного генерала» у неминучих корпоративних конфліктах сталеливарних магнатів за сировину», — підкреслив експерт.

«Треба розуміти: той, хто отримає оперативний контроль над КГЗКОР, робитиме «погоду» в українській металургії. І не тільки в ній», — резюмував він.

Докладніше читайте в статті Сергія Сторчака «Парадокси на відвалах» у свіжому номері «ДТ».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі