Едуард Ставицький: «За результатами 2010 року НАК «Надра України» вперше виплатить дивіденди державі» - Економіка - dt.ua

Едуард Ставицький: «За результатами 2010 року НАК «Надра України» вперше виплатить дивіденди державі»

3 грудня, 2010, 18:56 Роздрукувати Випуск №45, 3 грудня-10 грудня

Бувають компанії прибуткові, дуже прибуткові, а бувають і національні акціонерні — НАКи. Якщо з першими двома трапляються проблеми, їх вирішують власники...

Бувають компанії прибуткові, дуже прибуткові, а бувають і національні акціонерні — НАКи. Якщо з першими двома трапляються проблеми, їх вирішують власники. Якщо ж проблеми виникають у НАКів, то, як правило, це мало не національне лихо. Діяльність таких компаній позначається як на економіці країни, так і на бюджеті більшості громадян.

НАК «Надра України» не виняток, хоча до нафтогазового побратима їй далеко. Будучи об’єктом інтересу заповзятливих бізнесменів і чиновників, компанія «Надра України» постійно балансує на межі банкрутства. При цьому її засновник і власник — Кабмін — тримає геологів на голодному пайку, рік у рік недофінансовуючи їхньої роботи. І, вочевидь, практично не припиняє зазіхань на результати їхньої праці, тобто на розвідані запаси корисних копалин. До чого це може призвести? До банкрутства геологічної НАК. А найціннішу геологічну інформацію розтягнуть зацікавлені особи. Це припущення особливо актуальне, якщо врахувати плани створення СП для освоєння структур Палласа на українському шельфі Чорного моря, а також СП для видобутку шахтного газу. Та поки цей песимістичний сценарій не втілився в життя і «Надра України» намагаються пройти мінним полем із найменшими втратами, кореспонденти «Дзеркала тижня» поговорили з головою правління цієї компанії Едуардом СТАВИЦЬКИМ про сьогоднішній день і плани НАК «Надра України».

— Едуарде Анатолійовичу, НАК «Надра України» практично втратила свій, ще недавно дуже потужний підрозділ — дочірню компанії
«Полтавнафтогазгеологія». За процедурою її банкрутства йде процес ліквідації. Словом, охочі відкусити від цього солодко-ліквідного пирога вже майже його проковтнули. І, зауважте, ніхто поки що не поперхнувся. Хоча ще навесні ви, повернувшись на посаду голови НАК «Надра України», заявляли, що не дозволите розтягти «Полтавнафтогазгеологію».
І обіцяли реструктуризувати цей підрозділ «шляхом приєднання активів до інших дочірніх компаній НАКу». Що з цього виконано, що залишилося за НАКом? І якою буде структура «Надр України»?

— Це одне із найболючіших питань не тільки для мене, а й для компанії «Надра України». Не вдаватимуся в подробиці діяльності попереднього керівництва (у кожного свій погляд), але фактом залишається те, що «Полтавнафтогазгеологія» була доведена до банкрутства. Тягар економічних проблем і боргів двох останніх років не дав можливості зупинити розпочатий процес її «ліквідації», і в старому вигляді вона вже не існуватиме. Ми намагаємося врятувати те, що ще можливо, від розтаскування зацікавленими особами.

— Назвіть їх поіменно.

— Зрозумійте правильно, назвати не можу не тому, що не хочу чи не знаю, — не дозволяють судові процеси, що тривають. У тому числі з приводу кредиторської заборгованості, яка перевищує, за приблизними оцінками, 80 млн. грн. Казати про точну суму вимог кредиторів до «Полтавнафтогазгеології» передчасно, оскільки реєстр вимог кредиторів не затверджений господарським судом Полтавської області. За такої ситуації провокувати додаткові позови я не хочу.

Для співробітників цієї компанії ми робимо все, що можемо. Спасибі, губернатор Полтавської області та ліквідаційна комісії пішли нам назустріч, і НАК «Надра України», уже не маючи безпосереднього стосунку до «Полтавнафтогазгеології» (там працює ліквідаційна комісія, описане майно, заарештовані рахунки), із власних коштів погасила велику частину боргу по зарплаті працівникам реорганізованої компанії, які багато років віддали роботі в цьому підрозділі. Частину, що залишилася, я переконаний, ми виплатимо до кінця року.

Що ж до майна. Усе, що можна, ми зберегли. Отже, мисливці за майном «Полтавнафтогазгеології», які атакують нас, нехай знають: їм немає за чим більше полювати.

— Скільки полтавських свердловин залишилося та яка подальша доля цього дочірнього підприємства?

— Доля проста: 112 свердловин, розташованих на Полтавщині, перебувають на балансі держави в особі НАК «Надра України». Всі претензії претендентів на них юристами НАКу відкинуті в судовому порядку. Самостійні підрозділи — Карловська експедиція, Балакліївський завод з підготовки та ремонту бурового устаткування — будуть збережені.

По суті це означає створення дочірнього підприємства «Надр України», яке включатиме й активи «Полтавнафтогазгеології». Прийнято рішення не залишати Полтавський регіон без представництва геологів. Адже НАК «Надра України» — це передусім геологорозвідувальна компанія. Ми проводимо комплексну оцінку з підтвердженням раніше накопиченої геологічної інформації; надалі маємо право використовувати цю інформацію як у комерційній діяльності, так і для залучення інвесторів. За радянських часів усе розпочиналося зі створення тресту.

— Який луснув?

— За великим рахунком, так, хоча на все є свої причини. Отже, ми вирішили об’єднати й у такий спосіб на основі Миргородського підрозділу (де теж розпочалося «розкидання» і ми взяли ситуацію під контроль), «Полтава РГП» і «Чернігівнафтогазгеології» створити єдину дочірню компанію. При цьому піклуємося про можливість сплати податків об’єднаною компанією як у Полтавській, так і в Чернігівській області. Це важливо для наповнення місцевих бюджетів цих регіонів. У радянський час «Полтавнафтогазгеологія» саме і працювала на території Полтавської, Чернігівської, Луганської, частково Харківської та Донецької областей. Тож ми плануємо, що в найближчому майбутньому НАК «Надра України» матиме чотири дочірні компанії — Центральну, Східну, Південну і Західну, які охоплюватимуть усі регіони країни.

— А як же частка «Полтавнафтогазгеології» і «Надр України» у раніше створених спільних підприємствах (СП)? Назвіть їх.

— На жаль, за останні півтора-два роки 10-відсоткову частку «Надр» у СП було розмито. Нині намагаємося її відновити, адже цю частку залишали за НАК «Надра України», щоб контролювати виконання зобов’язань інвесторів. Ми відновлюємо статус-кво в трьох СП із компанією Cadogan Petroleum. Остання вже компенсувала 30,5 млн. грн. (без ПДВ) за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджетних коштів. Це крім 200 млн. грн., вже інвестованих цією компанією у виконання робіт і оплату праці наших геологів у Полтавській, Чернігівській областях і в Західній Україні. Отже, всі випади з приводу нібито моєї особистої зацікавленості, як і глави Мінприроди, у лобіюванні інтересів цього інвестора — порожні домисли. Cadogan Petroleum — публічна компанія, і будь-хто охочий, спроможний користуватися комп’ютером, може перевірити результати її діяльності.

Ведемо переговори з австрійською компанією — співзасновником СП у Полтавській області — про відновлення початкового паритету часток: 50% на 50%. Гадаю, ми вирівняємо цю ситуацію. Основне, що ми не втратили колективу, здатного ефективно працювати. Геологія — складна та педантична наука, я порівняв би її з медициною: тут теж необхідні базові знання й досвід. На жаль, за час незалежності України професіоналів у цій галузі виховали мало.

— Ви вважаєте себе професіоналом?

— Так, я здобув профільну освіту в Дніпропетровському гірничому інституті і маю досвід роботи в галузі. Це знадобилося і на нинішньому поприщі.

Сахалінка: «острів» добробуту чи невезіння?

— Ахіллесова п’ята «Надр України» — Сахалінське родовище, на яке нещодавно припадала левова частка газовидобутку НАКу — 85%. Хто оспорює в судовому порядку права на нього?

— На Сахалінське газоконденсатне родовище (Краснокутський район Харківської обл.) претендують із десяток фірм.

— Чи ведеться там нині видобуток? І хто власник ліцензії на це?

— На даний час видобуток не ведеться. За одержання ліцензії на видобуток, за нашою інформацією, у грудні 2009 року було сплачено післяплатою 100 млн. грн. до Держказначейства.

— У кого нині ліцензія на видобуток?

— У компанії «Укрнафтабуріння».

— За інформацією «Дзеркала тижня», НАК «Надра України» не просто програла судовий спір за Сахалінське родовище. Її представники навіть не прийшли на вирішальне судове слухання.

— Не можу сказати точно. За звітами цих порушень ми не бачили. А як було насправді (прийшли — не прийшли), — цього ні підтвердити, ні спростувати не можу. У той період я не працював у НАКу. Правда, нині ми реструктуризували юридичний департамент НАКу, і можу з вами погодитися, що колись він працював не досить ефективно. При мені це родовище «не губилося».

Якщо ж згадати історію Сахалінського родовища, то були позови й «Укрнафти» про якесь незаконне подовження ліцензії на видобуток, про передачу родовища. На той час я намагався всіма силами зберегти права «Надр» на це родовище. Хоча, по правді кажучи — без будь-якого політичного підтексту, — за останні п’ять років держава допустила не просто провал, а обвал геологічної галузі.

— Без політичного підтексту «ДТ» має інформацію, що Сахалінське родовище на сьогодні уже де-факто належить компанії, власниками якої (зрозуміло, опосередковано) нібито є Олександр Янукович (син президента), компанії якого належить 50%; Ігор Коломойський (група «Приват») — 25%; Андрій Клюєв, перший віце-прем’єр, — 25% (у його частці є й інтерес Зелевського і Медведчука). Вам щось про це відомо? Чи спілкувалися ви з названими особами?

— Я взагалі не розумію цієї інформації, щиро кажу. У мене на сьогодні є один інтерес до Сахалінського родовища — інтерес НАК «Надра України». Ніхто з названих вище осіб мені не дзвонив, зі мною не спілкувався і навіть не натякав щодо цього. А вплутувати огульно осіб, які мають стосунок до керівництва країни, я не став би.

У НАКу на сьогодні 12 свердловин, пробурених на Сахалінському родовищі, й усі вони збережені. Одне можу сказати точно: якщо найближчим часом не розпочати — в інтересах держави — видобуток із цих свердловин, то багато які з них ризикуємо втратити (свердловини можуть обводнитися і т.ін.).

Держава вперше одержить дивіденди. За користування надрами

— Які фінансові результати роботи НАК «Надра України» у 2010 році? Повернувшись до керівництва компанією, ви одержали також і її борги, що накопичилися.

— У першу свою каденцію на посаді голови правління НАК «Надра України» я одержав компанію зі збитками. За рік моєї роботи (2007-й) компанія погасила всі борги й одержала 200 тис. грн. прибутку. Коли я на початку цього року в результаті судових рішень був поновлений на посаді й приступив до керівництва НАКом, компанія знову була збитковою. Хоча фактичний обсяг фінансування в 2009 році становив лише 38 млн. грн. У поточному році в держбюджеті для «Надр» передбачено 150 млн. грн. Перше півріччя «Надра України» закінчили зі збитками у 34 млн. грн. Та вже за результатами перших трьох кварталів нам удалося отримати прибуток у 2,4 млн. грн. При цьому НАК виконала робіт на 116,6 млн. грн.

За результатами року, я переконаний, прибуток становитиме приблизно 10—15 млн. грн. І вперше за історію існування НАК «Надра України» буде виплачено дивіденди державі, оскільки акціонером компанії є Кабмін. Він і розпоряджатиметься цими коштами. Хоча ми просимо піти нам назустріч і спрямувати на розвиток компанії 50% прибутку, щоб підприємство могло працювати за затвердженим планом. Він перебуває на останній стадії узгодження.

— У чому полягає ваш план?

— НАК «Надра України» має намір купити нове обладнання і для цього просить на 2010 рік 1,3 млрд.
грн. під держгарантії. У компанії є 31 ліцензія на розвідку і видобування, подано заявку на одержання ще 34 ліцензій на право ведення геологічних робіт. Крім того, у план включено проекти на суму 2 млрд. грн., які ми запропонуємо інвесторам уже в 2011 році. Це п’ять проектів на Слобожанщині, Луганщині, у Західній Україні та, звичайно, у Криму. Але реалізувати все це без сучасного обладнання практично неможливо. У цьому контексті нещодавня виставка World Shale Gas-2010 (Даллас, США) змусила нас переглянути підходи до закупівлі нового обладнання. Для його ефективного використання та одержання максимально точних геологічних даних потрібні також модифіковані технології. При їхньому використанні Україна має всі шанси вже в найближчі десять років збільшити видобуток удвічі — до 40 млрд. кубометрів газу.

— Наскільки перспективний для України видобуток сланцевого газу?

— За нашою оцінкою, Україна посідає одне з провідних місць у світі за потенційними запасами сланцевого газу. Власне, такий газ міститься в породі з дуже низькою пористістю — до 2% замість звичних 8—10%. Потрібні спеціальні технології, які ми й вивчали в США.

До нас також приїдуть американські фахівці. Вони показували нам дані, що свідчать про те, що собівартість такого газу в США становить близько 34 дол. за тисячу кубометрів. На тлі нинішніх цін на імпортний природний газ це дуже цікаво. Нині цей напрямок активно розвивають поляки. У них визначають блоки для проведення розвідки і видобутку компаній Shell, Shevron. Ці проекти потребують великих капіталовкладень. А самі ці компанії готові працювати й у нас...

Нині українським сланцевим газом активно цікавиться і ТНК-BP. Уже наступного року вона планує вкласти в розвідку (передусім на сході України) до 100 млн. дол.

У Кіровоградській області розташоване одне з найбільших у світі Болтишівське родовище горючих сланців із великими розвіданими запасами (близько 3,8 млрд. тонн умовного палива). «Надра України» володіють ексклюзивною ліцензією на користування його надрами. Хоча, як показали геологічні дослідження, там на глибині — пиріг із безлічі смолянистих пластів. Це ускладнює видобуток, і для одержання економічної вигоди буде потрібна комплексна переробка з вилученням нафтових і газових фракцій, а також переробка відходів на сировину для будівництва. Там можна побудувати сучасний цементний завод. До кризи цю частину проекту вивчала французька компанія «Лафарж». Нині інтересу менше, але до питання інвестування в цьому напрямку ми повернемося. Крім Болтишівського родовища, в Україні є ще мінімум десять великих родовищ.

Крім того, у вугільних пластах Донбасу містяться величезні запаси і традиційного газу метану — трильйони кубометрів. Причому при його видобутку, крім одержання палива, одночасно вирішується і завдання підвищення безпеки роботи шахтарів.

Ми підписали два меморандуми з китайськими компаніями СRМС і «Хун Хуа» про співробітництво з технічного переоснащення галузі. З дуже мобільною й готовою до співробітництва китайською компанією як із найбільшим виробником бурових установок плануємо створити в Полтавській області на базі однієї із наших експедицій — Балакліївської, а також «Чернігівнафтогазгеології» сервісні центри, щоб обслуговувати обладнання, яке ми маємо одержати в лізинг і орендувати наступного року.

У нинішніх умовах розвиток геологічної науки й практики в Україні неможливий, адже зношення техніки та устаткування перевищує 90%. Без сучасних підходів до вивчення і розробки надр і без серйозних інвестицій у геологорозвідку і видобуток ми, як і раніше, образно кажучи, черпатимемо ложкою ту ж таки нафту, не маючи можливості прирощувати розвідані запаси при такому способі видобутку.

— НАК «Надра України» заявляла про наміри вести роботи на шельфі.

— Ми вважаємо причорноморський шельф перспективним напрямком і найближчим часом почнемо там працювати. Геологічно шельф вивчено слабко, і ми розраховуємо розвідати там кілька цікавих родовищ. За оцінками фахівців, основна частина потенційних ресурсів вуглеводнів південного регіону — понад 85% — зосереджена саме на шельфі. Це стосується як Одеської, так і Прикерченської ділянки. Взагалі перспектива всієї нафтогазової геології, як і видобутку вуглеводнів, — це розвиток шельфу, спочатку мілководного, а потім підемо й на глибину. Хоча і на суші ще є чимало запасів. Ось тепер «витягаємо» два родовища.

— Де саме зараз працюватимете?

— Є перспективна ділянка в Криму, розташована неподалік діючого морського родовища — Голіцинського. У майбутньому можна буде частково використовувати його інфраструктуру.

— Ви, як і раніше, збираєтеся взяти в румунської компанії в лізинг судно для проведення геофізичної розвідки?

— Ми обговорюємо з компанією Rompetrol перспективи співробітництва.

— А як щодо оренди морської бурової?

— Розглядаємо кілька варіантів, але поки що конкретно про це говорити зарано. На Прикерченській ділянці дуже різні глибини — 100—125 метрів і більше, на Кримсько-Одеській зустрічаються і менші глибини.

Шельф цікавий багатьом, і до нього придивляються світові гранди. Зокрема, передбачається технічне переоснащення і співробітництво із залученням інвестицій Korea Resources Corporation, ТНК-ВР, Royal Dutch Shell Group. Протягом двох-трьох років на шельфи Чорного й Азовського морів можна залучити інвестиції обсягом 2—3 млрд. дол.

— Коли очікувати конкретних результатів ваших пошуків?

— Гадаю, що протягом року ми почнемо роботи…

— НАК «Нафтогаз України» теж збирається орендувати платформу для проведення глибоководних робіт на Чорноморському шельфі, як і НАК «Надра України». Це буде спільний проект?

— Ми відкриті для співробітництва. А на шельфі роботи вистачить усім.

— Ви створюватимете спеціальне морське управління?

— Ні, з цим повністю впорається ДП «Кримгеологія». Там є фахівці, є знання регіону. Для розробки залучатимемо інвестиції, тому що для освоєння регіону потрібні величезні гроші. Вже відбулися контакти з низкою великих західних компаній. Узагалі нам потрібно не так дискутувати про те, хто, що і з ким узяв, і хто за ким стоїть, а як створювати умови для роботи інвесторів і контролювати їхню діяльність.

Морський видобуток вуглеводнів — це мільярди доларів конче потрібних інвестицій. У нас їх немає, але ми можемо створити прозорі та зрозумілі правила гри. Це основне питання, вирішивши яке, ми можемо за десять років як мінімум подвоїти видобуток газу і вийти на рівень самозабезпечення.

Рента і/або інвестиції

— Ви кажете про масштабні плани збільшення видобутку вуглеводнів. На початку 2000-х про безліч планів заявляв і «Нафтогаз України», зокрема в Лівії. Лівійської нафти, як і газу, навіть по заміщенню Україна так і не побачила. Останній штрих до «реалізації» нафтогазових планів — відмова М.Каддафі зустрітися з українським прем’єром М.Азаровим під час нещодавнього візиту останнього в Тріполі. Та й прем’єр Лівійської Джамахірії не обговорював із колегою з України питання співробітництва в нафтогазовій сфері (докладніше див. статтю В.Кравченка «Лівійська пілюля» на 4-й стор.).

— Я маю іншу інформацію про візит М.Азарова в Лівію. Йшлося про перспективи поставки зерна, тому й делегація складалася з «аграрників». Тож не дивно, що про видобуток нафти та газу не говорили… Що ж до міжнародного співробітництва в розвідці і видобутку вуглеводнів, то без інвестицій не обійтися.

Vancо Prikerchenska Ltd. одержала ласий шматок українського шельфу Чорного моря тільки за обіцянку інвестицій. Чи виправдано це, і як уникнути надалі необгрунтованого роздавання українських надр?

— Ніхто не віддавав компанії Vancо частину українського глибоководного шельфу. Вона одержала ліцензію, але з багатьох причин не змогла навіть розпочати роботи. Що тільки зашкодило іміджу України в очах потенційних інвесторів.
Щоб уникнути таких колізій надалі, держава повинна своєчасно використовувати свої регуляторні функції.

— У чому полягає регуляторна роль держави в геологорозвідці та видобутку корисних копалин?

— На мій погляд, держава має здійснювати регуляторну політику в основному в частині розподілу прибутку від видобутку корисних копалин і спрямовувати його на геологічне вивчення мінерально-сировинної бази.

— Це передбачено Законом України «Про угоди про розподіл продукції» (УРП).

— Так. Але щоб дійти до видобутку і розподілу прибутку відповідно до УРП, держконтроль потрібен на всіх стадіях: від початку польових робіт і до одержання геологічної інформації, яка інтерпретується і використовується промисловими підрозділами. І тільки після того, як запаси підтвердяться в промислових обсягах, добувні компанії заплатять обов’язкові та рентні платежі, податки.

— Від самого початку в новому Податковому кодексі передбачалося збільшення рентних платежів, зокрема на нафту й газ. А в результаті…

— Так, спочатку пропонувалося збільшити ренту на видобуток вуглеводнів (газу) на 40%. Проте залишили збільшення на рівні 18,5%.

— Ви вважаєте це державницьким підходом? Звідки ж з’являться кошти на геологорозвідку?!

— Більшу частину видобутку нафти й газу в Україні ведуть підрозділи НАК «Нафтогаз України». Це держкомпанія. Якщо до її боргів додати ще і збільшення ренти, нічого хорошого очікувати не доведеться. І розраховувати на інвестиції вона тим більше не зможе. Тож — або рента, або інвестиції.

— Чи маєте ви намір переглядати категорійність уже наявних запасів (категорії А, В, С — легко- і важкодоступні запаси природних копалин)? Як, на вашу думку, вже це може підвищити перспективу видобутку розвіданих запасів надр?

— Ми використовуємо традиційні й дещо застарілі методи розвідки (буріння). Тому треба насамперед переглянути оцінку запасів на основі інтерпретації наявних і одержуваних геологічних даних із застосуванням нових для України методів геологорозвідки та видобутку. Я маю на увазі дані, отримані в результаті похило-горизонтального буріння, пневмогідророзриву пластів, застосування технології LNG. Нині ми розглядаємо можливість удосконалити промисли з використанням технології попередньої підготовки до переробки отриманого газу.

В Україні видобувається досить калорійний природний газ, який ми просто спалюємо. Установки попередньої обробки газу, які нині використовуються на промислах в Україні, не дають змоги максимально відібрати цінніші інгредієнти. Тобто попередньо вилучити з видобутого природного газу дорожчі компоненти — газовий конденсат і пропан-бутан. У ліпшому разі вилучаються 10% компонентів у 100% видобутого природного газу.

Світові технології зробили крок далеко вперед і дають можливість вилучати — на стадії видобутку — 27% дорогих компонентів, з яких 8—10% — це газовий конденсат, у такій же пропорції зріджений газ (пропан-бутан) і близько 7% продукту, схожого на «легку» нафту (не будемо перевантажувати читачів специфічною термінологією). Причому ринкова вартість попередньо вилучених компонентів із 27% видобутого газу вища за вартість 73% природного газу. До слова, на вході в газотранспортну систему Казахстану стоїть спеціальна установка осушування газу, яка допомагає вилучати з нього всі дорогі компоненти. От це і є державницький підхід і послідовність політики держави. Це реальна турбота про енергетичну безпеку країни.

— Скільки на сьогодні нараховує парк свердловин НАК «Надра України»? І скільки з них «живих»?

— Увесь парк — близько 1000 свердловин. Із «живими», з низки причин, складніше, потенційно «живих» — півсотні. Хочу сказати, що в геологічному фонді України близько 10 тисяч свердловин, але треба пам’ятати, що свердловина «живе» в середньому десять років, а в нас, на жаль, через брак обладнання і коштів деякі свердловини і по 20 років використовуються — ми їх бережемо...

При цьому ми за домовленістю використовуємо орендовану техніку для роботи на майданчиках інших ліцензіатів. Це дає змогу швидше заробити хоч трохи коштів, аби якнайшвидше вкласти їх у геологорозвідувальні роботи вже на наших ліцензійних майданчиках.

— Попри те, що НАК «Надра України» вже вибирається з боргової ями, її прибутковість, погодьтеся, поки що дуже умовна. Ви не думаєте, що в результаті уряд як засновник і акціонер прийде до рішення про розформування цієї компанії?

— Я вважаю, що в процесі майбутньої адміністративної реформи в країні розформування деяких держорганів і держкомпаній та їх реструктуризація нікого не мають бентежити. Реформа спрямована на оптимізацію і підвищення ефективності роботи держорганів і держкомпаній. Мене не хвилює, навіть якщо компанія, котру я тепер очолюю, як, можливо, і деякі міністерства й держкомітети буде реорганізовано. Фахівцям, а я і себе таким вважаю, завжди знайдеться місце і в реструктуризованих структурах і компаніях. Аби це була зрозуміла система.

Так, у зв’язку з реорганізацією «Полтавнафтогазгеології», «Чернігівнафтогазгеології» будуть скорочення — приблизно 25% співробітників. Але ми намагаємося їм запропонувати прийнятні умови та обсяг роботи, щоб не втратити головного, точніше, головних: адже фахівці геологорозвідувальної галузі — на вагу золота. Адже де і що видобуватимуть навіть найбільш прибуткові та славетні видобувні компанії без точно інтерпретованої геологорозвідувальної інформації, прив’язаної до місцевості?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво