Є право на арешт — немає на його зняття... Підстави для арешту рахунків платників податків податковою службою - Економіка - dt.ua

Є право на арешт — немає на його зняття... Підстави для арешту рахунків платників податків податковою службою

21 січня, 2011, 14:30 Роздрукувати Випуск №2, 21 січня-28 січня

Пункт 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України дає право податковій службі звертатися в суд з питання припинення видаткових операцій на розрахункових рахунках платника, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для опису його майна в податкову заставу і/або не надає потрібних для цього документів.

Акт — підстава для арешту

Пункт 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України дає право податковій службі звертатися в суд з питання припинення видаткових операцій на розрахункових рахунках платника, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для опису його майна в податкову заставу і/або не надає потрібних для цього документів. Зазначимо, що сам факт недопуску податкового керуючого платником не може бути підставою для обмеження операцій на його рахунках, так само як і для заборони на відчуження його майна, якщо опис майна все-таки було проведено, попри недопуск арбітражного керуючого в порядку, передбаченому п. 89.3 ст. 89, у присутності понятих.

Зазначимо, що підставою для арешту рахунків у цьому випадку, згідно зі ст.91 ПК, є складений відповідно до вимог закону акт податкового керуючого про перешкоджання йому у виконанні повноважень із боку платника. Максимальний термін застосування арешту рахунку в даному разі — два місяці. Арешт може бути знятий раніше за рішенням податкового керуючого або суду.

До речі, також зазначимо, що саме собою описування майна платника, швидше, захищає права останнього в податкових відносинах, вносячи в них визначеність стосовно майна, яке перебуває в податковій заставі. Адже, відповідно до п. 89.1 ст. 89, право податкової застави виникає саме не на підставі опису майна, а просто через закон. Тому можна говорити про зацікавленість платника в описуванні заставного майна.

У житло можна не пускати

Пункт 20.1.15 ПК передбачає право податкової служби звертатися в суд для припинення видаткових операцій на рахунках платника у випадку, якщо платник податків не допускає посадових осіб органів державної податкової служби до огляду територій та приміщень, які використовуються для здійснення господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для одержання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування і/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

У такому разі йдеться не про недопускання до перевірки, а саме про недопускання до огляду приміщень, яке проводиться тільки в рамках податкової перевірки (документальної виїзної або фактичної). Таким чином, посадові органи податкової служби не мають права вимагати допуску в приміщення й на території платника без належно оформленої документації на перевірку (ст. 81 ПК). Податкові органи не мають також права доступу в житлові приміщення (житло) відповідно до п. 20.1.11 і п. 16.1.13 ПК України. Нагадаємо, що, відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу, житлом є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені й придатні для мешкання в них. Поняття житлового будинку, квартири визначені у статтях 380, 382 ГК України. Очевидний висновок, що коли житло використовується для господарської або підприємницької діяльності, то в такому разі податкові органи можуть бути в нього не допущені обгрунтовано.

Повноважень на зняття арешту немає

Платникам дуже важливо пам’ятати, що, на відміну від інших підстав припинення операцій на рахунках, у кодексі не прописано умови поновлення цих операцій. Навіть коли платник виконає вимоги податкової служби, його рахунки перебуватимуть під арештом, адже в податкової немає повноваження як на зняття арешту, так і на звернення в суд із заявою про таке зняття. П. 91.4 ст. 91, що регулює порядок зняття арештів і встановлює обмеження часу арешту рахунків, поширюється виключно на випадки, коли платник має податковий борг і йому призначено податкового керуючого. Очевидна недоробка ПК матиме вкрай серйозні наслідки для платників, підданих таким покаранням.

Арешт через суд

Згідно з п. 91.4 ст. 91 і п. 20.1.16 ст.20 ПК України, орган державної податкової служби має право звернутися в суд з питання припинення видаткових операцій на рахунках платника у разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим його повноважень (зокрема не виконує його законних вимог).

Зазначимо, що підставою для арешту рахунків у цьому разі є складений відповідно до вимог закону акт податкового керуючого про перешкоджання йому у виконанні повноважень із боку платника. Максимальний термін застосування арешту рахунку в даному разі — два місяці. Арешт може бути знято раніше за рішенням податкового керуючого або суду.

Нагадаємо, що податковий керуючий призначається платникові тільки тоді, коли в нього виникає податковий борг, а його майно переходить у податкову заставу.

Згідно з п. 20.1.17 ст. 20 і п. 94.6 ст. 94 ПК України, податкова служба має право звертатися в суд для арешту коштів на рахунках та інших цінностей платника, що перебувають у банку, якщо в платника податків, що є боржником, немає майна, або якщо вартість цього майна менша за суму податкового боргу, або воно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Арешт може бути знятий тільки на підставі рішення суду.

Оскаржити можна, але виконання не зупинити

Коментуючи норми, які регулюють арешт рахунків платника загалом, зазначимо, що платник не обмежується у праві відкривати нові рахунки, проте всі рахунки платника стають на облік в органах податкової служби (ст.69 ПК). До їх постановки на облік ті ж таки видаткові операції з рахунків не здійснюються. При цьому податкова може відмовити платникові у взятті на облік рахунку на підставах, поки що не відомих (встановлюються податковою) — п. 69.5 ст. 69 ПК.

Зазначимо також: платника не має розслабляти те, що арешт рахунків здійснюється на підставі рішення суду. Адже Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 183-3) передбачено спеціальну спрощену процедуру розгляду звернень податкової служби, яка може відбуватися без платника (хоча і з обов’язковим його повідомленням). Термін на розгляд звернення податкової служби — три дні. Ухвалу суду може бути оскаржено, що, втім, не зупиняє її виконання.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво