ДРУГИЙ ОДЕСЬКИЙ: ШЛЯХОМ ЗБЛИЖЕННЯ - Економіка - dt.ua

ДРУГИЙ ОДЕСЬКИЙ: ШЛЯХОМ ЗБЛИЖЕННЯ

3 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 3 жовтня-10 жовтня

Другий українсько-російський діловий форум, що зібрав в Одесі 26—28 вересня понад 300 учасників, пройшов під знаком ЄЕП...

Другий українсько-російський діловий форум, що зібрав в Одесі 26—28 вересня понад 300 учасників, пройшов під знаком ЄЕП. Політики та чиновники, бізнесмени й політологи розглядали проблеми економічного співробітництва між двома країнами в контексті підписаної в Ялті угоди про створення Єдиного економічного простору. Нині бізнесмени з інтересом чекають, що з цього вийде. Що таке ЄЕП — реальність чи ілюзія? Гра в єдиний економічний простір чи справді новий союз? І який він? Які умови для розвитку економічних зв’язків створюватимуться? Чи буде, врешті-решт, сформовано єдину законодавчу базу чи правила гри, як і раніше, змінюватимуться?

З погляду російської сторони, є дві проблеми, за рішенням яких можна оцінити, чи буде насправді сформований ЄЕП. Перша — це єдиний митний тариф, без якого зона вільної торгівлі неможлива. Друга — наднаціональний орган, створення якого болюче й наштовхується на конституцію. Що ж до головного каменю спотикання — інтеграції України в ЄС, то на форумі проглядалася хитка позиція в цьому питанні української сторони.

Заступник голови адміністрації Президента України Олексій Іщенко зазначив, що створення зони вільної торгівлі між державами—учасницями СНД усі ці роки гальмувалося Росією. Водночас її формування на нормах і принципах СОТ дозволило б давно вирішити комплекс проблем правового, фінансового й митного характеру. При цьому, відзначаючи необхідність створення ЄЕП, він підкреслив, що Україна в жодному разі не має наміру відступати від обраної мети — інтеграції в ЄС. І всі здійснювані кроки мають розглядатися через призму досягнення цієї мети. Та чи розглядаються — от у чому питання.

Росіяни відносно цього були прямолінійніші. Виступаючи перед учасниками форуму, заступник генерального директора компанії «Русал-УК» Олександр Лівшиць недвозначно дав зрозуміти: бути сьогодні й у Євросоюзі, і в ЄЕП не вийде. «Одна країна не може бути одночасно в двох зонах вільної торгівлі, — пояснив він. — Це неможливо так само, як неможливо відразу ввійти в два потяги. І не важливо, куди вони рухаються — в один бік чи різні». Щоправда, при цьому він зауважив, що, вступивши в ЄЕП, Україна може залишити його межі, коли буде готова для інтеграції в ЄС.

Які конкретно вигоди від створення ЄЕП матимуть Росія та Україна, на форумі не йшлося. За винятком деяких нюансів. Скажімо, як бути з ПДВ? Даний податок створює масу складностей, але при його скасуванні, приміром, Росія втрачає 10 млрд. дол. свого зовнішньоекономічного балансу. Тим часом, не вдаючись у деталі, угоду про створення Єдиного економічного простору його учасники сприйняли як реальний шанс до формування зони вільної торгівлі та усунення перешкод на шляху руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили. У зв’язку з цим вони без всяких обмовок прийняли заяву про підтримку угоди щодо створення ЄЕП, підписану президентами чотирьох країн.

До речі, прийняття в Ялті даного документа почасти сприяло інтересу, який виявили бізнесмени до форуму в Одесі. А в ньому взяли участь понад 120 представників підприємств, компаній і банків Росії та України. Серед них, із російської боку — ЗАТ «Татнефть», «ЛУКойл», ЗАТ «Нобель-Ойл», ВАТ «Банк Москвы», Новолипецький металургійний комбінат, представники алюмінієвої (УК «РУСАЛ»), діамантової промисловості, зернотрейдери й московські будівельні фірми. З українського — ТОВ «Український алюміній», ВАТ «Азовмаш», об’єднання «Волиньліс», ВАТ «Донецькобленерго», ДАК «Хліб України», порти, лікеро-горілчані та виноробні підприємства тощо. Крім бізнесменів, у форумі брали участь і представники владних структур — адміністрацій президентів Росії й України, Московської мерії. І губернатори. Наші керівники областей прибули ледь не в повному складі, а хто не зміг, надіслав своїх заступників. З російського боку було десять глав регіонів на чолі з губернатором Орловської області Єгором Строєвим.

У травні нинішнього року губернатори вже зустрічалися в Одесі. Тоді було прийняте рішення про створення постійно чинної наради «Співдружність регіонів». Завдяки цій співдружності, підкріпленій зусиллями губернаторів Орловської області Єгора Строєва й Одеської області Сергія Гриневецького, другий форум і пройшов у такому представницькому складі.

Одеса постаралася до даного заходу підготувати пасажирський лайнер «Тарас Шевченко», що стояв на ремонті на Іллічевському судноремонтному заводі. На теплоході в неформальній обстановці, із виходом у море, із дегустацією вин і міцних напоїв, із пивом і раками й проходила зустріч представників влади та бізнесу.

Відбулася і Чорноморська конференція вантажовласників і транспортників за участю представників Мінтрансів України та Росії. Її учасники домовилися щорічно збиратися в рамках українсько-російського форуму для узгодження і вироблення пропозицій з транспортування вантажів у Чорноморсько-Азовському басейні й через прилеглі внутрішні водні шляхи обох країн. Нещодавно уряд Росії нарешті надав суднам під українським прапором права транзитного проходу своїми внутрішніми водними шляхами. Зокрема, Волгою та Донським каналом. Проте в зв’язку з підписанням угоди про ЄЕП, приміром, Українське Дунайське пароплавство сподівалося отримати дозвіл не лише на транзитний прохід суден, а й на вантажні операції в російських портах. Проте на конференції представник Мінтрансу Росії поставився до даної пропозиції дуже скептично, давши зрозуміти, що таке право Росія надати не може. До речі, у зв’язку з угодою «чотирьох» УДП сподівається одержати дозвіл на вихід у Каспійське море й порти Казахстану.

Укотре піднімалося питання про гармонізацію залізничних тарифів на перевезення вантажів у напрямі морських портів двох країн. Насамперед від цього страждають українські підприємства. Росіянам вирішили показати можливості Іллічівського порту. Особливий інтерес викликав новий паливний термінал. З боку московських фірм уже надійшов ряд запитів на перевалку мазуту.

Як завжди, особливий інтерес викликала зустріч аграріїв, на якій були присутні зернотрейдери і представники транспортних підприємств. На відміну від України, Росія нинішнього року зібрала непоганий врожай зернових. Тільки Центральна частина РФ може продати на експорт близько 5 млн. тонн зерна. Орловська область, приміром, сьогодні поставляє до України 100 тис. тонн зерна. Підписано договір ще на 300 тис. тонн. Ростовська 60 тис. тонн зерна поставить Донецькій області...

У ході зустрічі обговорювалося питання про створення об’єднаного українсько-російського зернового ринку, ринків цукру й матеріально-технічних ресурсів. Було прийняте рішення створити постійно діючу координаційну раду з налагодження зв’язків в АПК. І даному органу доручили пропрацювати низку питань. Зокрема, створення в регіонах України та Росії постійно діючих виставок, а також вивчення можливості розливу вин одеських товаровиробників на підприємствах Орловської області.

У форумі взяли участь великі будівельні компанії Москви. Серед них ЗАТ «Інтеко», яке очолює дружина мера Москви Олена Батуріна. У складі московської делегації був і перший заступник мера Москви Володимир Ресін, котрий курирує питання містобудування. Будівельні компанії зацікавилися зведенням житла в Одесі. І мають намір вкладати в цей сектор свої капітали. Співробітництво стримується неврегульованістю механізму відведення земельних ділянок під будівництво та узгодження документів. У зв’язку з цим у рамках форуму було прийняте відповідне рішення. До речі, одеські будівельні фірми зіштовхуються з тими самими проблемами.

Якщо говорити про співробітництво у фінансовій сфері, то ще за підсумками першого форуму було прийняте рішення про створення міжнародного депозитарного центру, сформований відповідний оргкомітет, але чомусь реалізація цього проекту гальмується. Отже, учасникам другого форуму довелося загострити на цьому свою увагу.

Загалом, нинішнього року, після двох останніх років стагнації в розвитку українсько-російських відносин, як зазначалося на форумі, відновилося загальне зростання обсягів торгівлі між двома країнами. У першому півріччі воно збільшилося на 34,8% (чи на 1,46 млрд. дол.) і становило близько 5,65 млрд. дол. При цьому зростання українського експорту збільшилося на 28,54 % і становило 1,85 млрд. дол. Як зазначали учасники форуму, все це завдяки тісним зв’язкам між двома країнами. І ось таким зустрічам ділових і політичних кіл України та Росії.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво