ДОРОГА В КРИМ КУРОРТНИЙ ТРАНСПОРТ ПОТРЕБУЄ ОНОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЇ. ЩО РОБИТЬ УРЯД АВТОНОМІЇ?

Сотням тисяч відпускників знайомі ці тривоги минулих десятиліть: хоч профспілка й дала путівку, але найскладніше — добратися до здравниці: квитків на Крим ніколи не було, завжди доводилося їх діставати, переплачувати, їздити в нестерпних умовах (у вагоні духота, тіснота, бруд). Сімферопольський аеропорт, найбільший в Україні після «Борисполя», наприкінці 80-х приймав літаки через кожні 10—15 хвилин, але рейсів усе одно не вистачало. Проте найскладнішим було пересування Кримом: стан автобусів і сервіс не витримували ніякої критики, тому хто куди приїхав, той там і відпочивав, і навіть гадки про переїзд на інший курорт або тим паче туристську подорож по самому Криму не виникало. Не менших мук зазнавали автомобілісти: паркування, заправка, контроль вихлопу — все перетворювалося на героїчні перемоги над самим собою та радянським сервісом. А як нині?

На думку глави кримського уряду Сергія Куніцина, сьогодні транспорт курорту загалом виконує поставлені перед ним завдання. Цьому сприяли два чинники: по-перше, транспортні потоки хоч і не набагато, але все-таки менш напружені, ніж, приміром, у середині 80-х років минулого століття, коли кількість туристів на півострові сягала 8—10 млн., по-друге, сама транспортна інфраструктура значно змінилася. І Сімферопольський аеропорт, і Сімферопольський автовокзал — це нещодавно реконструйовані сучасні транспортні комплекси. На Сімферопольському залізничному вокзалі сьогодні пасажирам надають 62 послуги замість колишніх 10—12. Змінилися морські вокзали, стала значно густішою мережа автобусних сполучень. До Криму можна приїхати автобусом із будь-якого міста України, крім чотирьох: Луцька, Ковеля, Ужгорода та Львова, то й то Рада міністрів автономії нині намагається організувати ці маршрути.

У цілому на кінець листопада кількість прибулих на півострів із початку року збільшилася, порівняно з аналогічним показником 2002-го, на 5,3 відсотка і сягнула 5 млн. чоловік, хоча торік цю межу було подолано лише за один-два дні до Нового року. Причому залізницею прибуло на 5% більше, авіатранспортом — на 22,5% і лише автотранспортом — стільки ж, як і раніше.

Основним перевізником туристів і відпочивальників, за словами міністра промисловості, транспорту і зв’язку Криму Азіза Абдуллаєва, залишається залізниця. Загальна протяжність головних колій на півострові — понад 1045 кілометрів, основні центри вантажопасажирських перевезень — Сімферополь, Джанкой і Керч. Їхати у фірмовому потягу Київ—Сімферополь — саме задоволення. Змінився зовнішній і внутрішній вигляд вагонів, постільна білизна пропонується пасажиру на вибір у різних комплектах і за різною ціною, гаряча вода, великий асортимент напоїв і закусок, непогане обслуговування. Такого самого рівня ще один потяг, на Москву. У січні 2004 року Мінтранс АРК і Кримська дирекція залізничних перевезень разом із Придніпровською залізницею розпочнуть формування ще одного фірмового потягу. Однак потягів такого рівня, на жаль, небагато. Подорож в інших змушує згадати радянські часи: будь задоволений уже тим, що їдеш, а як — питання другорядне.

Як відзначалося на засіданні кримського уряду, за рік на роботу кримської залізниці отримано лише одну скаргу, а це свідчить про те, що транспортники все-таки намагаються працювати краще. Але ця робота поєднана з багатьма проблемами. Так, у курортний сезон додатково було призначено 71 пару потягів далекого прямування і 27 пар електропоїздів приміського сполучення. Серйозно стримує розвиток «залізниці» те, що вже більш як 60 відсотків вагонів кримських потягів прослужили понад 15 років, а додаткові потяги, які призначають у курортний сезон, формуються в основному з вагонів, зношених на всі 100. Курорт явно потерпає від того, що українська промисловість випускає мало нових вагонів і локомотивів, не кажучи вже про хронічне відставання у сфері дизайну та внутрішнього облаштування залізничних вагонів. Звичайно, потенційні пасажири вибрали б інший вид транспорту, проте подорожувати літаками сьогодні дуже дорого й не всім по кишені, а в автобусах — не надто комфортно...

2003 року пасажирів у Криму перевозила 171 авіакомпанія, з них 45 українських. Послугами авіаперевізників у курортний сезон скористалася майже половина відпочиваючих із Росії, 32% — з України, що на 10% перевищує торішній показник. Міжнародна авіакомпанія «Крим» перевезла 11,4% усіх пасажирів. Аеропорти Криму обслужили на 3387 рейсів більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це вже стійке зростання, адже й 2002 року, порівняно з 2001-м, послугами авіатранспорту через Сімферополь скористалося на 11,2% пасажирів більше. За словами Азіза Абдуллаєва, до 1 червня 2004 року аеропорт планує завершити реконструкцію пасажирського термінала міжнародних авіаліній, збільшивши його пропускну спроможність не менше ніж на одну п’яту.

2003 року успішно розвивалося вертолітне обслуговування курортників, яке вже стало звичним у Криму. За даними заступника директора вертодрому «Ялта» Валерія Стеценка, нинішнього року послугами підприємства скористалися близько 500 туристів, у тому числі чимало з країн далекого зарубіжжя: Великобританії, США, Німеччини, Болгарії та ін. А всього за три роки роботи вертодрому — понад 2 тис. туристів — незначний відсоток від усіх гостей Ялти. Основний стримуючий чинник — висока вартість польотів. Вертодром «Ялта» — сьогодні єдиний вертодром у СНД, сертифікований відповідно до вимог Міжнародної організації цивільної авіації — ICAO. Вертольоти Ка-26 обладнані комфортабельними кріслами для пасажирів і люками для огляду місцевості. У кабінах встановлені магнітофони для прослуховування текстів маршруту та вентилятори. У Ка-26 поміщається п’ять осіб. Мінімальна тривалість екскурсійного польоту в Криму — 20 хвилин. В іноземців польоти на вертольоті над Кримом дуже популярні.

Сьогодні авіатори працюють над тим, щоб вертолітні польоти над Кримом тривали весь рік і не залежали від температури повітря. У планах Київського авіаремонтного заводу №410 цивільної авіації, філією якого є вертодром «Ялта», — відновлення вертолітних посадочних майданчиків у 12 пунктах: на плато Ай-Петрі, на Демерджі, у Кореїзі, Форосі, Севастополі, Бахчисараї, Судаку та інших. Хоча, за словами генерального директора заводу Анатолія Кудріна, розвиток вертолітного транспорту не зводиться лише до ділових поїздок — у перспективі він може використовуватися аж до польотів відпочивальників від котеджу до ресторану (авіатаксі). Для Криму з обмеженою пропускною здатністю його автомобільних доріг і дедалі густішим потоком туристів та відпочиваючих це дуже важливо...

Багато якісних змін на морському транспорті. Морські прогулянки — це лікувальна процедура, яку навіть рекомендують лікарі-курортологи за методикою таласотерапії. І скористатися для них «морським трамвайчиком», сподіваємося, зміг нинішнього року кожен гість Криму, оскільки це доступно, просто, зручно. На балансі чотирьох морських торгових портів Криму — Керченського, Феодосійського, Ялтинського, Євпаторійського — перебувають 22 причали. У період літньої навігації на 22 місцевих каботажних лініях працювали 16 суден пасажирського флоту загальною пасажировмісністю 3,777 тис. місць.

Звісно, при більшому напливі туристів цього не досить, та й нині порти намагаються різноманітити форми своєї роботи. Можна тільки згадувати, як у давні часи сотні теплоходів на підводних крилах перевозили курортників з Одеси та Севастополя в Керч і Новоросійськ. Але зараз усі вони продані в основному в Грецію і Туреччину, а морські порти перебиваються тим, що залишилося. Як сказав Сергій Куніцин, уряд Криму забезпечує «зелене світло» феодосійському підприємству «Море», що випускає судна на підводних крилах. Поки що їх закуповує Голландія, але сподіватимемося, що й кримські порти наступного року зможуть придбати кілька новеньких модернізованих «Восходов».

Для залучення туристів на ці 16 суден порти уклали 39 договорів зі здравницями, дитячими оздоровчими таборами, туристичними фірмами на екскурсійне обслуговування та організацію морських прогулянок. До 1 червня 2004 року Ялтинський морський торговий порт має намір завершити реконструкцію і ввести в експлуатацію причал у портопункті Гурзуф, а потім — у Симеїзі та Рибальському, каже Азіз Абдуллаєв. Нинішнього року Ялтинський порт капітально відремонтував причал у портопункті «Професорський куточок» в Алушті. Як зазначив міністр, із початку року іноземні круїзні судна заходили в порт 43 рази, що на 11 судзаходів більше, ніж 2002 року. Крім того, порт прийняв 24 судна під українським прапором, а також понад 5 тис. суден пасажировмісністю менше 12 осіб. З цих малих суден за надані послуги порт отримав 284 тис. грн. доходів.

Мабуть, найконсервативнішим транспортом виявився автомобільний.

Для поліпшення якості автобусних пасажирських перевезень Рада міністрів, за словами Сергія Куніцина, оголосила конкурс серед автоперевізників на внутрішньореспубліканських і приміських автобусних маршрутах. Він охоплює практично всі маршрути Криму. Рівень сервісу 2004 року сподіваються підвищити завдяки будівництву та реконструкції кримських автовокзалів і автостанцій. Очікується, що ця програма «потягне» на 2,5 млн. гривень. Зокрема планується побудувати і реконструювати приміщення автостанцій у Білогірську, Армянську, Сімферополі, Ялті, Судаку, Бахчисараї, Інкермані, на Північній стороні в Севастополі.

Примітно, що сьогодні пересування Кримом стає доступнішим і для інвалідів. За даними статистики, в автономії живуть понад 130 тис. інвалідів; багатьом людям з обмеженими можливостями руху, у тому числі дітям, доводиться добиратися до Криму на лікування в спеціалізовані санаторії, але умови наших вокзалів і транспорту, на жаль, дуже утрудняють чи взагалі унеможливлюють такі подорожі. Постанова Ради міністрів АР Крим зобов’язує до 1 червня 2004 року всіх автоперевізників, залізницю, аеропорти, морські порти та портопункти обладнати пандуси та з’їзди для інвалідних колясок.

Комфорт і безпека пасажирських перевезень значною мірою залежать від якості доріг. Але, крім вибоїн, тут є проблема серйозніша. Близько 60% мостів та переходів, що перебувають у комунальній власності, потребують ремонту, а ще майже 12% — реконструкції. Насамперед це стосується мостів і шляхопроводів у Сімферополі, Керчі, Феодосії, Ялті, Алушті та Бахчисараї. На більшості мостів і шляхопроводів зруйновані тротуари й проходи для пішоходів, огородження на багатьох не відповідають стандартам і не можуть запобігти падінню автомобілів. «Стан цих споруджень може стати причиною дорожньо-транспортних пригод», — зазначив заступник начальника відділу управління ДАІ кримського главку МВС України Володимир Авер’яненко. За його словами, саме це стало причиною падіння автомобіля з мосту у Феодосії минулого року...

P.S. Матеріал готувався до другу ще до жахливої катастрофи 17 грудня, коли на узвозі з Ангарського перевалу зірвався з дороги автобус з павлоградськими шахтарями. З одного боку, начебто, причиною аварії стала недостатня технічна готовність автобусу, а не дорога, та ділянка якої як раз нещодавно була реконструйована. З іншого – тривожний сигнал для майбутніх гостей Криму прозвучав: аварія може стати не останньою…