Долар в Україні: вперед і вгору

Поділитися
Стрибок курсу американського долара до 8,5 грн. чиновники у високих кабінетах укотре поспішили пояснити спекуляціями та панікою населення...

Стрибок курсу американського долара до 8,5 грн. чиновники у високих кабінетах укотре поспішили пояснити спекуляціями та панікою населення. Однак, за підрахунками «ДТ», Національному банку просто бракує валютних запасів, які він може, за узгодженням із МВФ, витрачати на покриття попиту на долари. Майже половину з доступних для серпневих інтервенцій резервів НБУ продав банкам, які гасять свої зобов’язання перед нерезидентами. У результаті на задоволення внутрішнього попиту в Нацбанку наприкінці серпня практично не залишилося валюти.

На початку вересня, коли у кредитно-грошового регулятора знову відкриється можливість підтримувати курс гривні, ситуація на валютному ринку може заспокоїтися. Проте паніка серед населення, яке вже відчуло дефіцит доларів, може зламати непевний спокій у фінансовій системі.

Хвора економіка

Як відомо, у нормально працюючій економіці (коли населення не вбачає у валюті панацеї від усіх бід) обмінний курс визначається платіжним балансом. І з цього погляду ситуація в Україні виглядає, на перший погляд, не так уже й погано. У липні дефіцит платіжного балансу країни становив близько 950 млн. дол. США, збільшившись порівняно з червнем приблизно на 220 млн. дол. Діру в платіжному балансі було з лихвою перекрито кредитом Міжнародного валютного фонду, який переказав Україні 3,3 млрд. дол. у рамках кредиту stand-by. У результаті, за підсумками липня золотовалютні резерви НБУ навіть збільшилися на 2,3 млрд. дол.

Фактично, таку суму Нацбанк і міг витратити на підтримання курсу гривні в серпні, враховуючи, що у вересні МВФ виділить Україні ще 2,4 млрд. дол. понад програму за рахунок розміщення своїх облігацій на 250 млрд. дол. (Україна є членом МВФ і має право на частку в залучених фондом коштах.) Однак утримати курс це не допомогло.

Як зазвичай, усупереч запевнянням Національного банку про «відсутність підстав для зростання курсу», такі підстави були. Однією з них став сезонний чинник — збільшення попиту на імпортні товари. Після травнево-червневого скорочення темпів зростання імпорту закупівлі товарів іноземного виробництва знову почали збільшуватися (у липні +23,4% до попереднього місяця), тоді як обсяги експорту зростали дуже незначними темпами (у липні +6,8% до червня). Головним імпортером до осені знову стає «Нафтогаз України», котрий почав контрактувати російський газ (у липні НАК оплатила поставки 3,2 млрд. кубометрів проти 1 млрд. кубометрів у червні).

Втім, попит на валюту сколихнуло не лише зростання імпорту. Попри помітне поліпшення зовнішньої кон’юнктури, іноземні інвестори не квапляться вкладати гроші в Україну. За підсумками липня, приплив прямих інвестицій у країну становив близько 320 млн. дол. Тоді як відплив за фінансовим рахунком був значно більшим: щомісячні погашення банками зовнішніх зобов’язань зросли до 1 млрд. дол.

Жадібний Нацбанк…

Саме активне повернення банками зовнішніх боргів і стало тим каменем, який зруйнував нестійкий спокій на валютному ринку. Стартувавши у середині липня з позначки в 7,7 грн./дол., котирування на міжбанківському ринку відразу потягли за собою готівковий ринок, котрий згодом і став правити бал. За другу декаду липня обсяги купівлі готівкової валюти зросли вшестеро, перевищивши
1 млрд. дол.

Активне скуповування валюти тривало й у серпні. Як повідомив «ДТ» в.о. голови НБУ Анатолій Шаповалов (за традицією, у період потрясінь на валютному ринку Володимир Стельмах пішов у відпустку), за підсумками 27 днів серпня громадяни скупили близько 1,6 млрд. дол., у той час як інтервенції Нацбанку для підтримки курсу гривні становили близько 1,2 млрд. дол.

Ще близько 1 млрд. дол. Нацбанк витратив із резервів на забезпечення валютою НАК «Нафтогаз України» і банків, які повертали зовнішні борги.

Голова Держфінпослуг Віктор Суслов вважає, що винен у курсовому стрибку саме Нацбанк: замість того, щоб банкротити банки, які не мають джерел валюти для виплати зовнішніх боргів, він здійснює політику конвертації комерційного зовнішнього боргу в державний. Причому одночасно витрачає на це настільки дефіцитні валютні резерви і видає рефінансування, якого з лихвою вистачило б на виплату всіх депозитів у проблемних банках. «Якщо припливу валюти в країну немає, то механізм її отримання для зовнішніх виплат може бути тільки один: комерційний банк бере у НБУ кредит рефінансування в гривнях, на котрі потім купує валюту. Найчастіше продає її теж Національний банк, який вичерпує резерви, замість того щоб витрачати їх на гасіння пікового попиту на міжбанку інтервенціями», — пояснює економіст.

Проблема ще й у тім, що регулятор продає валюту на погашення зовнішніх позик далеко не всім навіть великим банкам. За традицією, допомогу НБУ отримують тільки обрані. Більшій частині кредитно-фінансових установ регулятор відмовляє під двома основними приводами. Перший — вони не привели у відповідність до вимог постанов №107—109 норматив своєї валютної позиції (вісім банків). Другий — обмінюють долари за курсом вищим від горезвісного середньозваженого міжбанківського курсу, який «зі стелі» встановлено на рівні 8,15 грн. за дол. (порушень припускаються 7—10 банків, найбільш радикальним із яких є Calyon), у той час як ринкові котирування перевалюють за 8,55 грн./дол.

«Необрані» банки змушені відкуповувати валюту для погашення зовнішніх боргів, а також для своїх клієнтів-імпортерів (котрим інтервенції не «світять») на міжбанку. Тим самим вони задирають безготівковий валютний курс, за яким одразу ж підтягується і готівковий валютний ринок.

… і примарні резерви

Банкіри кажуть, що попит на валюту на готівковому ринку і став основним драйвером зростання курсу до 8,5 грн./дол. «У банків на спекуляції з безготівковою валютою грошей практично нема, — каже голова правління банку «Форум» Ярослав Колесник. — З початку місяця залишки на коррахунках банків скоротилися з 24 до 16 млрд. грн.».

Його колега з великого банку з українським капіталом каже, що за непрацюючого міжбанку і замерзлого кредитування таке різке скорочення залишків вільних коштів у банків могло відбутися з двох причин. По-перше, через виплати зовнішніх боргів. По-друге, завдяки тому, що податкова адміністрація натиснула на найбільших платників і змусила їх здійснити бюджетні платежі.

Зате у населення грошей додається. З початку року Нацбанк викупив в уряду держоблігацій на суму близько 25 млрд. грн. Ці гроші пішли на фінансування дефіциту бюджету, а отже, в остаточному підсумку більша їхня частина перейшла і переходить у готівкову форму через виплату зар­плат і соціальних допомог. Утім, окрім готівки, громадяни спрямовують на купівлю валюти і безготівкові заощадження — конвертуючи у валютні гривневі депозити, строк розміщення яких добіг кінця. Саме це змусило чиновників НБУ повернутися до ідеї обговорення відновлення мораторію на дострокове повернення депозитів, однак ідея не мала підтримки в секретаріаті президента, і Анатолій Шаповалов поспішив від неї відхреститися.

У результаті Нацбанк укотре залишився сам на сам із панікою на валютному ринку, заспокоювати яку на Інститутській уміють лише адміністративними способами. Регулятор прийняв рішення повернутися до ідеї насичення ринку готівковим доларом, який пообіцяв на початку тижня продавати банкам по 8,00 грн. із тим, щоб він потрапляв на готівковий ринок не дорожче за 8,16 грн./дол.

Однак, через недогляд або з лихого наміру, умови купівлі дешевої валюти Нацбанк виставив такі, що від участі в першій інтервенції відмовилося багато банків, які подавали на неї заявки. Від них вимагали забезпечити жорсткий контроль над використанням коштів НБУ, не змінюючи курсу протягом дня і продаючи не більш як по 980 дол. в одні руки протягом п’яти днів. Окрім того, регулятор не продавав дешевої готівки банкам, котрі торгують вище від середньозваженого курсу на міжбанку і порушують норматив валютної позиції.

За оцінками банкірів, регулятор продав 21 комерційному банку близько 98 млн. дол., 40 із яких дісталися Ощадбанку і Приватбанку, котрі не забарилися скористатися монопольним становищем. Ощадбанк став вимагати розміщення депозитів у покупців валюти за пільговим курсом. Приватбанк відзначився ще більше, продаючи по 100 дол. в одні руки.

Нескладно підрахувати, що іншим фінансовим установам дісталося в середньому по 3 млн. дол., які було розпродано за лічені хвилини після відкриття кас. При цьому було створено ще й умови для масштабної спекуляції, в якій активно взяло участь і населення. Купивши долари по 8,16 грн., люди відразу могли здати їх за рогом за ринковим курсом 8,4—8,5 грн./дол.

Та найголовніша проблема валютних знижок від НБУ полягає в тому, що своєю незграбною політикою центробанк у черговий раз створив штучний дефіцит валюти — через те, що в конкурсі на її пільговий продаж брали участь далеко не всі роздрібні банки.

У четвер чиновники з Інститутської постаралися виправитися. Вони продали 75 банкам близько 170 млн. дол. (фактично весь запас валюти, що залишався в НБУ на інтервенції в серпні, виходячи з домовленостей із МВФ). З п’ятниці ці гроші мали з’явитися на готівковому ринку по 8,16 грн.

Банкам потрібно стримувати паніку на готівковому ринку всього два дні — 28 і 31 серпня (у вихідні банківські обмінні пункти не працюють). У НБУ сподіваються, що у вересні збивати ажіотаж на валютному ринку буде значно легше, адже регулятор знову отримає можливість здійснювати масштабні інтервенції, витратити на які можна близько 2,5 млрд. дол.

Таке трепетне ставлення центробанку до обсягів інтервенцій відродило в банківському середовищі підозри шестимісячної давнини, що більша частина резервів НБУ перебуває в неліквідній формі або недоступна регулятору. Мовляв, на тлі постійних порушень умов співробітництва з МВФ урядом Нацбанк чомусь не може перевищити гранично допустимого обсягу інтервенцій із резервів. Тому вчора, за даними «ДТ», більша частина банків хоч і встановила на табло курси 7,95—8,16 грн./дол., валюту не продавала. У багатьох обмінниках навіть висіла красномовна табличка «валюти нема», що є найточнішим провісником чергової спекулятивної атаки на курс гривні.

Нацбанк зі свого боку спробував вжити заходів у відповідь. Як пояснив «ДТ» Анатолій Шаповалов, регулятор хоче заборонити банкам стягувати комісійні при безготівкових валютно-обмінних операціях (аби жорсткіше контролювати виконання банками вимоги про торги за середньозваженим курсом).

НБУ також має намір змусити своїх підопічних сплачувати в гривні відсотки за валютними депозитами і збирати плату за валютними кредитами (як платежі за послуги, які мають здійснюватися тільки в гривні). Втім, банкіри вважають, що це не дуже допоможе виправити ситуацію. «Будь-яке з цих рішень можна обійти, — каже голова правління одного з найбільших банків. — Людям уже показали, що долари — це дефіцит, і населення продовжить скуповувати валюту». Тож питання тепер у тому, чи зможе регулятор запропонувати більш адекватні ринкові заходи.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі