До чиєї енергонезалежності може привести будівництво LNG-термінала в Україні? - Економіка - dt.ua

До чиєї енергонезалежності може привести будівництво LNG-термінала в Україні?

4 лютого, 2011, 16:21 Роздрукувати Випуск №4, 4 лютого-11 лютого

Ще 8 грудня 2010 року Кабінет міністрів України затвердив новий план першочергових заходів для підготовки та реалізації національного проекту «LNG-термінал — морський термінал з прийому скрапленого природного газу».

© www.vopak.com

31 січня 2011 року, напередодні оголошення тендера на розробку техніко-економічного обгрунтування для майбутнього будівництва LNG-термінала, робочою групою «Національні проекти» при Комітеті з економічних реформ і створюваним держпідприємством «Національний проект «LNG-термінал» був проведений круглий стіл на тему «СПГ-термінал — старт проекту: шлях до енергетичної незалежності України». Представники понад трьох десятків іноземних і українських компаній, зацікавлених в участі в тендері, а також двадцяти представництв іноземних держав в Україні з інтересом вислухали попередні умови майбутнього тендера. Після чого прямо заявили, що українській стороні варто повідомляти більш конкретні умови та реальні терміни. В іншому разі на очікуваний результат розраховувати проблематично.

Напередодні першого тайму

Ще 8 грудня 2010 року Кабінет міністрів України затвердив новий план першочергових заходів для підготовки та реалізації національного проекту «LNG-термінал — морський термінал з прийому скрапленого природного газу». Щоправда, відповідне розпорядження з’явилося на сайті уряду в останній день січня. Цим документом визнано таким, що втратило силу, розпорядження Кабміну від 31 березня 2010 року, яким був затверджений попередній план заходів.

Відповідно до нового плану, НАК «Нафтогаз України» має забезпечити закупівлю послуг з розробки техніко-економічного обгрунтування проекту в першому кварталі 2011 року. Хоча коли врахувати, що недавно LNG-термінал було передано під патронат робочої групи «Національні проекти» Владислава Каськіва, створеної при Комітеті з економічних реформ, то профільне міністерство Юрія Бойка хоча й починало вивчати можливість будівництва термінала для прийому скрапленого газу, але, схоже, буде лише «транзитним рахунком» для оплати послуг компанії — переможця тендера на розробку ТЕО.

За інформацією керівника Державного агентства з інвестицій і національних проектів України (робочої групи «Національні проекти») Владислава Каськіва, тендер на розробку ТЕО буде оголошений у лютому 2011 року. І вже до кінця вересня 2011-го «робота з підготовки ТЕО має бути завершена, на підставі чого буде розроблений бізнес-план проекту» будівництва LNG-термінала.

Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Кирюшин також підтвердив, що сам тендер буде оголошено у лютому. Як уточнив у розмові з кореспондентом DT.UA директор держпідприємства «LNG-термінал» Петро Мірошников, швидше за все, це станеться в другій половині лютого.

Заділ для наповнення майбутнього термінала є. Теоретично

Україна розраховує, що перші поставки азербайджанського скрапленого газу в країну в обсязі 2 млрд. кубометрів буде здійснено до 2014 року, а до 2015 року обсяг поставок буде збільшено до 5 млрд. кубометрів на рік, повідомив керівник робочої групи «Національні проекти» Комітету з економічних реформ Владислав Каськів.

28 січня в Давосі у присутності президентів України та Азербайджану міністри енергетики цих двох країн підписали меморандум про співробітництво в організації поставок на територію України скрапленого природного газу (СПГ). Це, звичайно, ще не контракт. Але заявку зроблено.

«Ми розраховуємо, виходячи з меморандуму, що через український термінал буде забезпечений ресурс газу в обсязі 2 мільярдів кубометрів до 2014 року та до 5 мільярдів кубометрів — до 2015 року», — сказав Каськів у понеділок під час круглого столу, присвяченого обговоренню цього проекту.

Він також додав, що Україна сподівається до 2017 року збільшити обсяг прийому СПГ до 7 млрд. кубометрів на рік. В.Каськів наголосив, що, крім Азербайджану, Україна розглядає й інші джерела поставок газу.

Також він повідомив, що керівництво проекту сподівається завершити роботу над техніко-економічним обгрунтуванням будівництва термінала до кінця червня поточного року. І зазначив, що Україна веде роботу з пошуку інвестора для проекту.

«Ми вважаємо, що майбутній інвестор термінала має забезпечити і поставки газу», — сказав Владислав Каськів, додавши, що країна також розглядає можливість будівництва власного танкерного флоту.

Україна планує побудувати на узбережжі Чорного моря термінал з прийому СПГ. На думку українського керівництва, це дасть змогу диверсифікувати поставки газу та знизити його вартість.

Наскільки чіткими будуть вимоги до ТЕО?

Представники компаній, зацікавлених в участі у тендері, зазначили, зокрема, що попередньо запропоновані терміни розробки ТЕО і поки що не зовсім чіткі умови викликають у потенційних претендентів чимало запитань. Як заявив представник компанії Shell в Україні Патрік ван Дале, компаніям-претендентам буде досить складно працювати над ТЕО, не знаючи точно, чи передбачається поставка на майбутній український LNG-термінал скрапленого газу іншого походження, крім азербайджанського. І якщо передбачається, то яка частка припадатиме на енергоресурс із іншого джерела? «Які ваші плани щодо розв’язання проблем транзиту скрапленого газу через протоки Босфор і Дарданелли? І чи можуть терміни розробки проекту ТЕО на будівництво бути більш тривалими? Держава буде мажоритарним чи міноритарним акціонером? Ми маємо краще підготуватися до тендера, і було б добре, якби мали чіткі відповіді на ці запитання», — висловив думку присутніх претендентів Патрік ван Дале.

Запитання зовсім не зайві, коли врахувати, що теоретично поставки скрапленого газу можуть здійснюватися також з Алжиру, Лівії, Єгипту, Катару та ОАЕ (див. рис. 1). Але... По-перше, у світі насправді не так уже й багато «вільних» обсягів газу, як скрапленого, так і трубопровідного. По-друге, як саме компанії-претенденти «зможуть розв’язати» проблему проходження танкерами зі скрапленим газом максимально завантажених проток Босфор і Дарданелли? Навряд чи це в їхній компетенції...

Щодо досить стислих термінів, які відводяться на розробку ТЕО, то думку колеги категорично підтримав і головний консультант компанії Mott MacDonald Орест Грінік, заявивши, що це може вплинути на якість виконуваних переможцем тендера робіт.

Щоправда, представник французької Tractebel Enginirsng (входить у групу компаній GDF SVEZ) Деррен Фліт і його колега з міжнародного підрозділу з енергетики GDF SVEZ Ксав’є Перре кажуть, що їхню компанію бентежать не лише терміни. Нещодавно вони виконали аналогічні роботи з розробки ТЕО для LNG-термінала у В’єтнамі, й для цього потрібно було лише три місяці. Набагато складніше оцінити так звані політичні ризики, включаючи доступ до турецьких проток.

У свою чергу, керівник держпідприємства «LNG-термінал» Петро Мірошников переконаний, що запропоновані українською стороною терміни розробки техніко-економічного обгрунтування як основи майбутнього бізнес-плану не повинні вплинути на якість інжинірингових робіт. На його думку, «переможець конкурсу на розробку ТЕО для будівництва LNG-термінала в Україні має право запропонувати розумний часовий компроміс».

Голова Національного агентства з інвестицій і управління національними проектами Владислав Каськів підтверджує: «Ми називаємо орієнтовні — бажані для нас — часові орієнтири розробки ТЕО. При цьому учасники конкурсу, умови якого буде оголошено в лютому, можуть запропонувати свій часовий лаг, щоб у результаті ми одержали якісне техніко-економічне обгрунтування для майбутнього будівництва морського термінала з прийому скрапленого природного газу».

Такі запевнення керівників нацпроекту «LNG-термінал» — відповідь на сумніви багатьох потенційних учасників конкурсу з розробки ТЕО для будівництва LNG-термінала в Україні.

При цьому, нагадаю, 31 січня Націнвестагентство назвало попередній термін закінчення розробки ТЕО для спорудження LNG-термінала — червень 2011 року. На його основі до кінця вересня Націнвестагентство планує одержати вже бізнес-план будівництва термінала.

За даними джерела DT.UA, Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України готове розглядати пропозиції з розробки ТЕО для будівництва LNG-термінала в термін від 120 до 180 днів.

Утім, часовий чинник і справді не вирішальний, хоча й важливий. Набагато складніше претендентам буде виконати інші важливі умови.

Голова Держінвестагентства Владислав Каськів напередодні оголошення конкурсу на розробку ТЕО майбутнього морського термінала з прийому скрапленого природного газу оголосив основні вимоги до потенційних учасників. «Кваліфікація розробника ТЕО (досвід участі в таких проектах працівників певної компанії), термін виконання роботи, ціна та співробітництво з українськими компаніями», — перелічив він.

Оголошуючи конкурс на розробку ТЕО будівництва LNG-термінала, Націнвестагентство в такий спосіб планує забезпечити як диверсифікацію джерел енергопоставок (для початку — азербайджанський газ), так і посилення енергетичної безпеки (крім російського природного газу, може з’явитися азербайджанський і в перспективі газ з інших джерел) (див. рис.2).

Проте розробка ТЕО і потім будівництво LNG-термінала передбачають виконання обов’язкових (НЕ УМОВНО ТЕОРЕТИЧНИХ) завдань і умов. А саме: поглиблення берегової частини майбутнього LNG-термінала (без даних про геологію та геофізику прибережної і тим паче глибоководної зони майбутнього LNG-термінала потенційним учасникам конкурсу не обійтися, а цим в Україні в основному займається один науково-дослідний інститут в Одесі), дотримання національних будівельних стандартів (і тут без допомоги українських радників і компаній не обійтися), відповідність розроблювального ТЕО чинному українському законодавству та пропозиції з його вдосконалення (для порівняння: українські стандарти передбачають виділення для такого об’єкта 70 га прибережної зони, європейські — менш як 40 га), оцінка політичних ризиків (що найчастіше в Україні — питання риторичне, але претендентам усе-таки доведеться шукати відповіді).

Слухаючи попередні вимоги до переможця конкурсу на розробку ТЕО будівництва LNG-термінала, його потенційні учасники публічно не коментують вищесказаного. І тим паче можливості пройти шість етапів, заявлених В.Каськівим. За його словами, Націнвестагентство очікує від переможця конкурсу на розробку ТЕО:

— маркетингової оцінки ринку природного газу, зокрема скрапленого (для цього буде потрібно додатково винаймати і, відповідно, оплачувати дослідження консалтингової компанії);

— опису проекту LNG-термінала (наприклад, чи буде він розташовуватися в прибережній зоні або, може, в офшорній, морській частині? А це, як ви розумієте, різний порядок цін);

— фінансової оцінки проекту;

— аналітичної оцінки ризиків (фінансових, політичних);

— результатів оцінок (у тому числі соціальних);

— формування комерційної пропозиції як основи для презентації потенційним інвесторам.

На підставі ТЕО Нацагентство передбачає будівництво LNG-термінала в три етапи. Перший — до 2014 року: будівництво першої черги термінала, розрахованої на приймання до 2 млрд. кубометрів скрапленого природного газу на рік. Другий етап (2015 рік) — прийом до 5 млрд. Третій (2018 рік) — до 10 млрд. кубометрів газу на рік.

Потенційним учасникам конкурсу запропонували три майданчики для будівництва LNG-термінала: порт «Південний» (Одеська область, неподалік нафтового термінала) — приблизна вартість становитиме 1,21 млрд. дол.; Очаків (Миколаївська обл.) — 1,33 млрд. дол. ; Феодосія (АР Крим) — 1,38 млрд. дол. (див. рис. 3).

До речі, у держбюджеті-2011 теоретично передбачено 100 млн. грн. на розробку ТЕО майбутнього морського термінала з прийому скрапленого природного газу. Причому не окремим рядком. Отже, ще треба буде переконати прем’єра Миколу Азарова погодитися виділити ці гроші…

Кому насправді послужить LNG-термінал?

Формально поки що все виглядає чудово (). Сказати нічого — турбота про зміцнення енергонезалежності України начебто й очевидна. У цьому сенсі можна пояснити, що для компаній — претендентів на участь у тендері з розробки ТЕО не так уже й важливо, що потім із ним буде. Хоча і Каськів, і Мірошников публічно заявили, що українську сторону цікавить можливість участі переможця тендера як у подальшій розробці бізнес-плану, так і безпосередньо в поставках на майбутній український LNG-термінал скрапленого газу, і не тільки з Азербайджану. Та хоч як крути, а для початку хтось цей газ має купити та оплатити його доставку.

Ініціатори тендера кажуть навіть про необхідність передбачити в ТЕО мало не створення свого танкерного флоту, та ще з будівництвом його на верфях України. Мовляв, завантажимо суднобудівні заводи...

Однак не настільки просто це зробити насправді. З багатьох технічних і фінансових причин.

Далі. Коли В.Каськів заявляє, що тільки після розробки ТЕО Українська держава визначиться зі своєї часткою участі та, відповідно, володіння терміналом, допускаючи, що це може бути як блокуючий пакет акцій (чи відповідний внесок), так і міноритарна частка в консорціумі, скажімо, 10%, він тим самим лише зміцнює сумніви, висловлені нафтогазовими фахівцями в приватних розмовах.

За замовчуванням багато хто з потенційних учасників майбутнього тендера розуміє, що хоча їм і пропонують на вибір три майданчики для майбутнього термінала, насправді все зводиться до того, що він має бути побудований у порту «Південний» під Одесою. Там уже є нафтовий термінал і, грубо кажучи, інфраструктуру вже обкатали. Тим паче що претенденти мають оцінити ще й те, як будівництво термінала вплине, приміром, на нерест риби і доходи курортних зон.

Є ще один чинник. В Одеській області розташований ласий шматочок української промисловості — Одеський припортовий завод. Про його приватизацію говорять давно. Але сьогодні найреальнішим претендентом на нового господаря Одеського припортового називають... співвласника «РосУкрЕнерго», власника значної частини хімічних підприємств України Дмитра Фірташа. І якщо він справді поклав око на Одеський припортовий, то цілком імовірно, що праві можуть бути ті, хто каже, що, оголошуючи тендер стосовно LNG-термінала, за державний рахунок просто вирішують завдання приватного капіталу. Та ще й такого скандального та «ніжно любимого» українцями, як співвласник РУЕ…

До речі, кажуть, якийсь час тому, коли можливість будівництва LNG-термінала вивчали за дорученням тоді ще просто міністра енергетики Юрія Бойка, бізнесмен і банкір Костянтин Жеваго завбачливо викупив клапоть землі біля Одеси та все цікавився, як зробити так, щоб майбутній термінал розмістили саме на його землі…

Організатори тендера кажуть, що після розробки ТЕО будівництва термінала та його втілення в бізнес-план уже восени на 25 найбільших світових фінансових майданчиках буде проведено road-show проекту, щоб залучити інвесторів для будівництва LNG-термінала (подібні «show» уже проводили, запрошуючи інвесторів вкладати гроші в реконструкцію української ГТС…). І це, мовляв, має стати поштовхом і прикладом розвитку співробітництва державного і приватного капіталу.

Та якщо на нього покладе око Д.Фірташ, то мало знайдеться охочих взяти участь у його бізнесі. І причому тоді тут «Національний проект «LNG-термінал»? Тоді це звичайний комерційний проект, і навіть говорити про посилення енергонезалежності України в
цьому разі якось незручно.

Побудують LNG-термінал чи ні, а державні кошти на розробку його ТЕО, схоже, освоять точно... Може, це і є те, що називають «управлінням національними проектами»?..

Представник однієї іноземної компанії, який уважно вислухав усі аргументи українських чиновників, поставив у кулуарах досить просте запитання: «Ви визначтеся, навіщо вам потрібен термінал? Якщо для того, аби «подразнити» «Газпром», то навіщо такий великий і дорогий, можна обійтися об’єктом простішим і дешевшим. А якщо термінал справді розрахований на 5—10 млрд. кубометрів, то де візьмете газ і — головне — куди його потім подінете?!» Тим паче не знаючи, скільки він коштуватиме. Адже поки що ніхто не скасовував зобов’язання «Нафтогазу України» перед російським «Газпромом» про щорічне збільшення обсягу імпортованого в Україну російського газу. А щоб експортувати доставлений скраплений газ, спочатку треба знайти покупців. Причому в тій самій Європі, куди «Газпром» спрямовує всі свої традиційні та нові газові потоки. Навряд чи він захоче уступити українцям частину ринку збуту. Ну, хіба що трішки, та й то — тільки Д.Фірташу. Так би мовити, по старій дружбі...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво