Днопоглиблювальний парадокс. У горлі Миколаївського морського торговельного порту застрягла кістка завдовжки 227 метрів - Економіка - dt.ua

Днопоглиблювальний парадокс. У горлі Миколаївського морського торговельного порту застрягла кістка завдовжки 227 метрів

30 жовтня, 2009, 16:01 Роздрукувати Випуск №42, 30 жовтня-6 листопада

Грім серед ясного неба Щоб судно не застрягло в порту, його потрібно «застрягти» на рейді — така логіка, якою керується Миколаївський морський торговельний порт (ММТП)...

Грім серед ясного неба

Щоб судно не застрягло в порту, його потрібно «застрягти» на рейді — така логіка, якою керується Миколаївський морський торговельний порт (ММТП). Три тижні портові чиновники не пускають судно Preventer підійти до причалу ТОВ СП «Нібулон». Preventer було зафрахтовано під перевезення 60 тис. тонн ячменю до Ірану. Про те, що судно прийде в порт, керівництву мали повідомити за 48 годин, проте повідомили за 10 днів. Така завбачливість забезпечила капітану порту Павлу Рябчикову можливість затримати судно ще до підходу до Миколаєва. Судно не може підійти до причалу «Нібулону» через свої габарити — така відповідь капітана порту (який не перший рік обіймає свою посаду) для керівництва «Нібулону» стала громом серед ясного неба. І хорошим приводом довідатися багато чого про акваторію, яку використовують для торговельного мореплавання.

Усі дістають із широких штанин

Протистояння Миколаївського морського торговельного порту і сільськогосподарської компанії «Нібулон» — офіційно це битва паспортами. З одного боку, зовсім недавно начальник ММТП Василь Капацина на прес-конференції в інформагентстві «Інтерфакс-Україна» розмахував паспортом акваторії, виконаним ТОВ НВП «Гідротехніка» для «Нібулону». Тоді пан Капацина стверджував, що нібито саме цей документ — прямий доказ права власності «Нібулону» на акваторію. «Нібулон» парирував обвинувачення, нагадавши, що паспорт акваторії аж ніяк не визначає права власності.

Дивно, але сьогодні про існування цього документа портоначальник намагається благополучно забути або в найгіршому разі визнати його нелегітимним, оскільки згадав про інший паспорт акваторії, розроблений раніше ЧорноморНДІпроектом для Дніпро-Бузького порту.

При цьому паспорт «Гідротехніки» внесено до Реєстру судноплавання, тоді як ЧорноморНДІпроекту — ні, і, відповідно, на паспорт «Гідротехніки» повинні орієнтуватися всі моряки у світі. Ці самі дані вносяться в «Лоцію Чорного та Азовського морів на води України», в обов’язкові постанови ММТП і Дніпро-Бузького порту. Однак Миколаївський порт відмовляється його визнавати, оскільки паспорт не узгоджений із ЧорноморНДІпроектом. Але в цьому ніколи й не було необхідності. Адже відповідний наказ Мінтрансу не був зареєстрований у Міністерстві юстиції. Та й стосувався він тільки державних причалів, тоді як ідеться про приватний.

Різниця в паспортах воістину дивовижна. Довжина суден, які можуть заходити в порт, відрізняється більш ніж на 50 метрів! Портовики наполягають, що прохід можливий для суден завдовжки не більш як 170 метрів. При цьому жоден офіційний документ прямо не обмежує довжини суден, які заходять у порт.

А практика показує: з 2008 р. до причалу СП «Нібулон» заходило понад 100 суден завдовжки понад 170 метрів. Тобто сам же порт своє ж спонтанно сформульоване правило сміливо порушував. Причому двічі дуже серйозно, оскільки заходили судна типу panamax завдовжки 225 метрів, які за своїми параметрами нічим не відрізнялися від Preventer. Та й сам причал і канал, який підходить до нього, свого часу використовувалися не для зерновозів, а для виведення важких авіаносців (завдовжки 300 м і більше) з акваторії Чорноморського суднобудівного заводу.

Щоб зняти всі питання безпеки, ДП «Дельта-Лоцман» на замовлення «Нібулону» провело моделювання суднозаходження і швартування на спеціальному тренажері. Висновки фахівців: при хорошій погоді судно можна завести на приватний причал, завантажити до осадки 9,2 м і безпечно вивести. Щоб не виникало жодних сумнівів, «Нібулон» запропонував забезпечити проведення методом «лідирування»: гідрографічний катер, як сапер із міношукачем, випереджає судно і заміряє глибини, у такий спосіб максимально відкидаючи будь-які претензії до судна.

Проте керівництво порту знати нічого не хоче. Щоправда, надійшла одна «приваблива» пропозиція, яка має душок недобросовісної конкуренції. Ідеться про завантаження судна безпосередньо в Миколаївському порту. Добрих портовиків не турбує, що при цьому час завантаження збільшиться мінімум уп’ятеро, і компанія «Нібулон» просто вилетить у трубу зі своїм зовнішньоекономічним контрактом, вартість якого 7 млн. дол.

Утім, можливо, цього й домагаються?

— Забороняючи проведення до нашого причалу 227-метрового Preventer’a, керівництво Мінтрансзв’язку та ММТП приховує від очільників країни той факт, що порт безперешкодно приймає судна завдовжки 254 м, агентом яких є переважно ТОВ «Компанія «Пасифік меритайм», афілійована безпосередньо з начальником порту Василем Капациною, — обурюється Олексій Вадатурський, Герой України, генеральний директор СП «Нібулон». — Так, 17 жовтня в порту завершив розвантаження вугілля теплохід Rondeau завдовжки 225 м. Тобто докази Мінтрансзв’язку про те, що теплохід Preventer не має права навіть ввійти в Бузько-Дніпровський-лиманський канал (БДЛК), не можна вважати чесними та об’єктивними. Застосовувані портом і міністерством подвійні стандарти свідчать про знищення конкуренції, зловживання портом своєю монополією та легітимацію таких його дій Мінтрансзв’язку.

Днопоглиблення навпаки

28 жовтня Антимонопольний комітет визнав умови ведення бізнесу в Миколаївському порту неконкурентними. І головна причина цього — різні глибини. Акваторія Миколаївського порту майже на метр глибша, ніж у «Нібулону». Адже не секрет, що вже понад п’ять років сільгосппідприємство даремно намагається домогтися дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт. Отримано всі мислимі дозволи, немає лише погодження Миколаївського порту та Мінтрансзв’язку. Хоча відповідні вказівки неодноразово давали прем’єр-міністр і президент. А «Нібулон» навіть пропонував провести днопоглиблювальні роботи в районі першого коліна БДЛК своїм коштом. Були й позитивні рішення судів різних інстанцій. Не було лише поваги до цих рішень.

Після недавнього переходу першого коліна БДЛК у володіння порту команда «рити» все-таки надійшла. Та тільки днопоглиблення на користь не пішло: керівництво порту відразу ж заявило, що коліно звузилося, і це одна з причин, яка унеможливлює прохід Preventer. Виникає запитання: канал поглиблювали чи навпаки? Працівники «Нібулону» називають такий стан речей провокацією порту, який своєю імітацією днопоглиблення свідомо погіршив пропускну спроможність каналу.

У будь-якому випадку портовики, попри обов’язок контролювати та підтримувати глибини, цим, м’яко кажучи, не займалися. А тим часом тільки господарська діяльність «Нібулону» забезпечила надходження порту та іншим держпідприємствам галузі більш як 40 млн. дол. зборів. Вони включають канальний збір, який має використовуватися виключно на підтримання глибин і розвиток гідротехнічних споруд, а не на будівництво нового приватного порту в Очакові.

Парадокс. З одного боку, порт поглиблює дно каналу з точністю до навпаки і не дає провести днопоглиблювальні роботи на території, орендованій «Нібулоном», а з іншого — не пропускає судна, аргументуючи це тим, що не проведено відповідних робіт.

По швах тріщали засіки

Зерновіз мав зайти під завантаження ще 13 жовтня, проте дотепер стоїть на рейді в 100 км від Миколаївського порту. Третій тиждень накопичується неустойка за простій теплоходу. Природно, істотно обмежено можливості портового елеватора із 60 тис. тонн ячменя, який давно мав мирно поплисти в Іран, а його місце в порту мала зайняти пшениця, що її поставляє «Нібулон» за Продовольчою програмою ООН голодуючим Ефіопії. Однак проблеми ефіопів портових «шерифів» не обходять. Утім, як і проблеми українських аграріїв, яким зараз би кукурудзу продати, а найбільший покупець — українська компанія «Нібулон» — брати участь у торгах не зможе: усе одно вмістилища морського термінала зайняті. Відповідно закупівельна ціна на зерно відразу поповзе вниз під дружні оплески іноземних зернотрейдерів.

Міністерство з обмеженою відповідальністю

Тільки за два тижні простою судна «Нібулон» заплатить більш як 700 тис. дол. А за зрив контракту світять штрафні санкції в розмірі 1,1 млн. дол. Це тільки прямі збитки. Сьогодні ще важко оцінити неминучі втрати, які спричинить по собі зрив інших контрактів. Проте в Мінтрансі про це нічого знати не хочуть. Хоча в міністерство звертався занепокоєний тим, що відбувається, президент України, ситуацією стурбована Генеральна прокуратура.

«Нібулон» налаштований по-бойовому. Безперечно, перекладати величезні збитки на державу ніхто не збирається. Там слушно вважають: якщо збитків завдають конкретні чиновники в порту та Мінтрансі, то саме вони й мають відповідати.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво