Дідьє Казиміро: «Основна причина зупинки ЛИНИКа — збитковість переробки нафти в Україні»

15 березня на Лисичанському НПЗ (ЛИНИК) зупинено останню з діючих установок у нафтопереробному ланцюжку - установку гідроочищення дизельного палива. «ТNК-ВР Коммерс» тепер зосередилася на забезпеченні імпортними нафтопродуктами своєї мережі автозаправних станцій в Україні. І хоча про зупинку ЛИНИКа компанія ТNК-ВР попередила ще наприкінці лютого, і її представники оголосили про причини, питання все ж таки залишилися. На основні з них DT.UA попросило відповісти президента та головного керуючого директора компанії «TNК-BP Коммерс» Дідьє Казиміро.

- Пане Дідьє, виходячи з ваших публічних заяв, ТНК-BP, зупиняючи Лисичанський НПЗ, сподівалася на підтримку Української держави. Зокрема, ви пропонували збільшити ставки ввізних мит на бензин з 5 до 15%, на дизпаливо - з 2 до 10%. Якого ефекту від цих пільг ви очікуєте для очолюваної вами компанії та українського ринку нафтопродуктів?

- Для розуміння ситуації почну з цифр. Минулий рік приніс компанії ТНК-BP в Україні чисті збитки в розмірі 23 млн. дол., позаминулий був іще гіршим - мінус 68 млн. дол. Нині маржа нафтопереробки для внутрішнього ринку становить мінус 63 дол. на тонні сировини. Тобто ми маємо купити нафту, заплатити російське експортне мито; вкласти гроші в технічну підтримку установок заводу; забезпечити виплату зарплати, а також усіх необхідних податків і платежів; реалізувати товари за ринковими цінами і одержати в підсумку мінус 63 дол. на кожній тонні переробленої нафти, що в річному вираженні становить близько 300 млн. дол. збитків.

Справа не в особливостях роботи Лисичанського НПЗ. Усі без винятку українські нафтопереробні підприємства декларують збитки. Один із найбільших заводів, Кременчуцький (ВАТ «Укртатнафта»), оголосив про чистий збиток в 1,5 млрд. грн. за результатами 2011 року та про зниження обсягів переробки в цей період майже на 14% - до мінімуму. Дрогобицький НПЗ одержав за підсумками року 27,8 млн. грн. збитків. З’явилася офіційна інформація про те, що цей завод буде закрито та перепрофільовано на нафтобазу. Надвірнянський НПЗ, за даними відкритих джерел, оголосив про скорочення близько 400 людей. Інформація щодо планів із запуску Одеського НПЗ поки що не підтверджується.

Збільшення ставок, про яке ви кажете, - це підвищення «стелі» імпортних мит, дозволеної в рамках СОТ. Переговори про це - тривала та складна, хоча й дуже потрібна робота. Насправді для того, щоб українська нафтопереробка була хоча б мінімально прибутковою, необхідно вже зараз запровадити імпортні мита на нафтопродукти в розмірі 100 євро на тонні.

Ми говоримо також про необхідність інших змін на українському ринку нафтопродуктів. Найприйнятнішим варіантом є скасування ПДВ для нафтопереробки в Україні (не тільки на ввезення сировини, а й на вироблені нафтопродукти). Крім того, найближчим часом Україні необхідно забезпечити повний перехід на паливо Євро-4 і скасувати старі стандарти. Держава має забезпечити фінансування контролю якості нафтопродуктів, збільшити штрафи й законодавчу відповідальність за випуск і торгівлю контрафактною продукцією, посилити протидію контрабанді палива в Україну.

- Чи не вважаєте ви таке втручання держави в роботу нафторинку надмірним хоча б з урахуванням прикладу РФ і Білорусі?

- Приклад РФ і Білорусі, навпаки, показує, що завдяки втручанню держави нафтопереробна галузь цих країн не тільки розвивається, а й здійснює експансію на сусідні ринки. Для Росії та Білорусі в цьому лише плюс, для України дії урядів цих країн - мінус. НПЗ Росії та Білорусі, завдяки підтримці уряду, мають ті чи інші пільги, що дає їм можливість модернізуватися і нарощувати виробництво. Водночас українські заводи, не витримуючи такої нерівної конкуренції, не можуть продовжувати роботу. За рахунок власних НПЗ Росія та Білорусь мають можливість утримувати ціни на паливо для своїх громадян. Тим часом вартість імпортних нафтопродуктів в Україні постійно підвищується. Заводи Росії та Білорусі забезпечують тисячі робочих місць і стабільні податкові відрахування, що дає змогу підтримувати соціальну сферу, тоді як наші НПЗ закриваються, що має болючі наслідки не тільки для працівників даних НПЗ, а й для українських споживачів загалом.

- При цьому ТНK-BP, за вашими ж словами, має намір до 50% нафтопродуктів, одержаних у результаті переробки нафти компанії на Мозирському НПЗ, поставляти на український ринок. Це вигідніше за схеми толінгової переробки вашої нафти на Лисичанському НПЗ? Чому? Чи не це основна причина зупинки Лисичанського НПЗ?

- Основна причина припинення поставок сировини на ЛИНИК - збитковість переробки нафти в Україні. Ми вже другий рік поспіль відкрито та послідовно говоримо про важке становище української нафтопереробки. Компанія направила звернення президенту України Віктору Януковичу, прем’єр-міністру Миколі Азарову, міністру енергетики Юрію Бойку, віце-прем’єрам, керівникам міністерств і відомств.

Ми неодноразово казали про те, що переробка давальницької сировини є єдиною можливістю не закривати завод у нинішніх реаліях, і ця опція залежна від багатьох чинників. На жаль, давальницька переробка в сьогоднішніх умовах економічно неефективна через запровадження нових податкових норм у Росії та змін на ринку нафтопродуктів. Ми говоримо про те, що будемо змушені закрити завод через збитковість нафтопереробки в країні, і просили про запровадження захисних заходів із боку держави, які запроваджуються, наприклад, у Європі й США для підтримки стратегічної галузі. На жаль, в Україні ця стратегічна галузь тривалий час залишається без державної підтримки та допомоги.

Через збитковість нафтопереробки поставки сировини на ЛИНИК з 1 березня припинено, і на заводі розпочато позаплановий ремонт. Із середини березня ми почали переводити персонал у режим чотириденного робочого тижня. Остання установка в нафтопереробному ланцюжку - установка гідроочищення дизпалива - зупинилася ввечері 15 березня.

Водночас в Україні в нас не тільки Лисичанський НПЗ, а й велика збутова мережа, ряд контрактів на оптові поставки. Нам потрібно виконувати свої зобов’язання та забезпечувати власні АЗС. Придбавати додаткові обсяги в Україні дуже складно, практично всі вони розподілені. Тому ТНК-BP стає імпортером принаймні на час ремонтних робіт на ЛИНИКу. Нашим основним постачальником стане Мозирський НПЗ, також ми можемо поставляти певні обсяги з Литви та Румунії. Якщо ми зможемо беззбитково виробляти нафтопродукти на Лисичанському НПЗ - ми це робитимемо.

- Експерти називають причиною проблемної економіки ЛИНИКа відсутність достатніх інвестицій, зокрема в поглиблення переробки. Чому ви не інвестуєте в модернізацію заводу? Ви кажете, що нині немає сенсу. Але ж і раніше особливих вкладень не було, хоча до 2005 року був дуже хороший режим - нафту поставляли без ПДВ, імпорту не було, а вартість придбання НПЗ більш ніж доступна. У чому ж основна причина? Якщо боїтеся інвестувати в завод, то чому не побоялися півмільярда заплатити за заправки?

- З моменту скасування імпортних мит у 2005 році маржа перемістилася в роздріб. Простіше кажучи, стало вигідніше продавати нафтопродукти через АЗС, ніж виробляти їх. Подивіться: нині відразу кілька іноземних компаній активно розглядають придбання заправок в Україні - «Газпром нефть», азербайджанська SOCAR. Українські нафтотрейдери також динамічно розвивають свої мережі. Але жодна компанія не заявила про бажання придбати НПЗ.

Із чого ви взяли, що «особливих вкладень» у наш завод не було? Інвестиції ТНК-BP у Лисичанський НПЗ становили понад 640 млн. дол. Ми побудували шість нових установок, провели модернізацію існуючих. У нас був проект із запуску установки для виробництва бензинів Євро-5 уже в 2011-2012 роках, і ми розпочали її будівництво, але потім відклали цей проект, тому що вкладати гроші в нафтопереробку за нинішнього інвестиційного клімату неможливо - немає розуміння, коли ж компанія одержить повернення на інвестиції.

Питання в тому, що зробила держава для того, щоб інвестори захотіли розвивати цю галузь. Ми відверто говоримо про наші проблеми другий рік, але це більше схоже на заклик умираючого в пустелі, ніж на конструктивний діалог між стратегічною галуззю та урядом.

- Зупинка Лисичанського НПЗ однозначно провокує соціальну напругу в цьому регіоні - багато людей залишаться без роботи та, відповідно, без зарплат. А будь-яка допомога заводу з боку уряду Януковича однозначно виглядатиме як «порятунок» з волі президента. Навіщо ТНK-BP потрібен такий політичний підтекст? Чи в такий спосіб ваша компанія намагається підтримати нинішню владу України?

- Жодного політичного підтексту в наших діях немає - ні з погляду підтримки діючої влади, ні з погляду відносин України та Росії. Усе просто: завод генерує збитки, і акціонери мають право замислитися над його майбутнім. Дотації не можуть тривати вічно без надії коли-небудь повернути вкладені кошти.

Компанія давно працює в режимі «антикризові заходи». Очікування того, що завод от-от не зможе звести кінці з кінцями, багато місяців висить над робочим колективом. Увесь цей час ми робили все, аби зберегти робочі місця. Сьогодні люди продовжують працювати та одержувати зарплату, хоча нам і довелося скоротити їхній робочий час. Звичайно, ЛИНИК дуже важливий для економіки регіону. Завод забезпечує 10% ВВП Луганської області. У 2011-му Лисичанський НПЗ виплатив понад 3,2 млрд. грн. податкових платежів до бюджетів усіх рівнів. Тому будь-які зміни в роботі заводу -питання чутливе.

Факт залишається фактом: ЛИНИК, наймолодший і найбільш технічно оснащений НПЗ в Україні, зупинився на позаплановий ремонт на невизначений строк. Під загрозою тисячі робочих місць, збитки бюджету та економіці країни оцінюються в суму близько мільярда доларів. Водночас коментарі експертів про те, що на ринку нафтопродуктів панує тиша та благодать, і що «загін не помітить втрати бійця», відволікають від розуміння того, що країна може втратити практично останній НПЗ.

- Лисичанський НПЗ переробляв давальницьку нафту «Нафтогазу України». Якою вийшла ціна нафтопродуктів та який їхній обсяг?

- Так, ЛИНИК переробляв сировину від «Нафтогазу» за давальницькою схемою. Вироблені за давальницькою схемою нафтопродукти ми відвантажуємо постачальнику нафти. Далі нафтопродукти виставляють на аукціон. Ми не можемо коментувати обсяги та ціни контрагентів, тому що це частина їхньої комерційної політики.

- Ваш прогноз цін на березень-квітень 2012 року та чим ви його обґрунтуєте?

- За нашими прогнозами, у березні зростання цін становитиме приблизно 10 копійок на літрі палива на тиждень. Цього місяця середній рівень світових цін на нафту вже подолав позначку 126 дол. за барель, що перевищує показники лютого на 6%. Зростання оптових цін на бензини в березні становило 5%. Це ще не позначилося на цінах роздрібного ринку України. При цьому є й хороші новини - зростання цін на дизельне паливо в березні уповільнилося до 2%, це створює передумови для більш привабливих цін для сільгоспсектору в період посівної кампанії.

Зі збільшенням імпортних поставок в Україну кожна нова тонна заходитиме за вищими цінами, що призводитиме до ще більшого підвищення цін. За нашими підрахунками, якщо ЛИНИК залишатиметься на ремонті, уже до травня частка імпорту нафтопродуктів в Україну зросте до 80%. Приблизно такий самий прогноз дають сторонні експерти. За цих умов уникнути цінових коливань у бік підвищення неможливо.