Держслужбу в Україні планують реформувати за рахунок ЄС, бюджету і громад

Реформа держслужби в Україні фінансуватиметься за рахунок кількох джерел, серед яких - 1,8 мільярда євро, які ЄС виділив на реформи в країні.

Про це в інтерв'ю DT.UA заявив голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко, який виступив модератором підготовки законопроекту щодо реформи держслужби, поданого до ВР від імені прем'єр-міністра і ухваленого напередодні.

Першим джерелом фінансування Ващенко називає держбюджет.

"Оскільки сьогодні грудень, бюджет уже практично зверстано, і очевидно, що в 2016 році у нас не буде можливості знайти якісь серйозні суми. Що не означає, що ми будемо сидіти й чекати року 2017-го", - каже він.

За словами чиновника, влада планує "оптимізувати" витрати на Кабмін, забираючи зайві міністерства й функції і паралельно скорочуючи кількість державних службовців.

"Але є один ключовий нюанс: при цьому буде збережено фонд оплати праці міністерств. Сьогодні загальний фонд оплати праці становить 14 мільйонів гривень. І його не зменшуватимуть, що дасть можливість підвищувати заробітні плати чиновникам, які залишаться, за рахунок внутрішніх резервів міністерств. Цей принцип кардинально змінить підхід до реформи тих-таки міністрів, які завжди як вогню боялися скорочення і, щоб не втратити фінансування, трималися за кожну порожню одиницю. Треба сказати, що процес оптимізації функцій і скорочення апарату вже запущено у Міністерстві економіки, і в Міністерстві фінансів, наприклад. Вони втратили вже до 40% штату. При цьому фонд оплати праці залишився той самий, і вже сьогодні заробітна плата працівників цих міністерств істотно відрізняється від заробітної плати інших держслужбовців", - наголосив чиновник.

Другим джерелом фінансування Ващенко називає Євросоюз, який виділив на українські реформи 1 мільярда 800 мільйонів євро.

"Як я вже сказав, ідеться про реформу державного управління в цілому і доплати до заробітної платні. Щодо останнього зараз під час переговорів озвучуються досить різні цифри - від 30 до 50 мільйонів євро на рік. Начебто й небагато, але ми ж не уповаємо тільки на ці ресурси. Але в будь-якому разі, сподіваємося, вони будуть", - заявив голова Нацагентства.

За його словами, під час децентралізації чимало функцій і повноважень відійде на місця, тому третім джерелом фінансування мають стати громади.

"Разом з функціями туди підуть і чиновники. У територіальних громад з'явиться право, виходячи з рівня свого економічного розвитку, самостійно визначати як кількість необхідних їм чиновників, так і рівень їхньої заробітної плати. Тобто рівень заробітної плати в органах місцевого самоврядування буде прямо пов'язаний з тим, наскільки ефективно громада працює і розвивається. Що досить важливо. Бо сьогодні, приміром, у голови районної адміністрації прямих стимулів залучати інвестиції немає. А завтра такі стимули з'являться", - розповів Ващенко.

Говорячи про контроль над освоєнням коштів Євросоюзу, голова Нацагентства заявив, що 1 мільярд 800 мільйонів євро від ЄС заплановано на побудову держави загалом, і тут (окрім реформи системи держуправління) йдеться про податкову реформу, децентралізацію та інші реформи.

"600 мільйонів - на реформу державного управління в цілому. Що включає адмінреформу, реформу адміністративних послуг, Кабміну й ЦОВ, електронне самоврядування, заробітну плату", - розповів Ващенко, при цьому зазначивши, що головний розпорядник фінансів у країні - Кабмін, який подав закон до парламенту і якому "відповідати за використання коштів перед ЄС".

Нагадаємо, 10 грудня Верховна Рада прийняла закон про державну службу в новій редакції. Урядовий законопроект №2490 в цілому підтримав 261 народний депутат.

Закон визначає принципи професійної, політично неупередженої, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства.

Закон набирає чинності 1 травня 2016 року.

Детальніше про ухвалення нового закону про держслужбу читайте в інтерв'ю з Костянтином Ващенком у свіжому номері "Дзеркала тижня".