Держфінпослуг: мистецтво цифрової еквілібристики

У листопаді відбудеться день уряду, присвячений страхуванню. Активну обробку громадської думки з цього приводу розпочали заздалегідь. Влітку на прес-конференції глава Держфінпослуг Віктор Суслов після шквалу критичних публікацій про діяльність страхових компаній і фактично кримінальних обвинувачень на його адресу (газети «День», «Деловая неделя», «Дзеркало тижня» і багато інших) поспішили потішити громадськість позитивними зрушеннями: у I кварталі 2005 року обсяг страхових виплат збільшився на 32%, порівняно з відповідним періодом минулого року.

Зокрема обсяг виплат зі страхування життя збільшився на 37%, із добровільних видів страхування — на 46%, зі страхування відповідальності — на 106%, із майнового страхування — на 83%, з обов’язкових видів страхування — на 15%, у тому числі з «автоцивілу» — на 84,1%.

Справжні успіхи чи їх імітація?

З історії

Указ про створення Держфінпослуг підписано у квітні 2003 року. До кандидатури керівника наглядового відомства сформульовано надзвичайно жорсткі вимоги — ним могла стати особа, котра має бездоганну ділову репутацію, вищу економічну або юридичну освіту, досвід постійної роботи за фахом протягом семи років (причому саме «протягом семи років», а не більше — більш тривалий досвід, мабуть, міг зашкодити роботі).

З усього населення України таким унікальним вимогам відповідав тільки колишній нардеп Віктор Суслов.

Добрими намірами

Одне з головних завдань, що стоять перед Держфінпослуг, — захист прав споживачів фінансових, у тому числі страхових, послуг.

Слід гадати, саме турбота про споживачів примусила пана Суслова підписати договір про співпрацю з Лігою страхових організацій України (ЛСОУ) і ввійти до складу координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України, тобто стати партнером комерційних структур, діяльність яких Держфінпослуг мусить пильно контролювати.

Крайня зайнятість партнерськими стосунками з бізнесом не дозволила особі з бездоганною діловою репутацією встежити за такою «дрібницею», як рівень страхових виплат (співвідношення виплачених страховиками сум до отриманого), який характеризує один із головних споживчих параметрів страхового ринку.

У результаті за час існування Держфінпослуг цей показник чомусь упав на 35% і становив 2004 року 7,9%, що приблизно в 10 разів гірше, ніж у розвинених країнах. Таким чином, у середньому з кожних 100 грн., отриманих страховими компаніями, вони виплачують клієнтам лише 7,9 грн.

А, наприклад, при обов’язковому страхуванні пасажирів залізничного й автобусного транспорту рівень виплат становить усього 2%. Тоді як цей вид страхування декларується як соціальний і охоплює до 0,5 мільярда пасажирів.

Про вкрай низьку якість страхових послуг свідчить навіть ЛСОУ, яку в симпатіях до клієнтів страхових компаній не запідозриш. За її даними, в 70% випадків страхові компанії необгрунтовано відмовляють клієнтам у виплаті страхового відшкодування, тобто їх попросту обманюють (газета «Финансы для всех» №6 за 24.03.05 р., с.9).

Якою ж бачить діяльність страхового ринку Держфінпослуг?

Зростання ринку

Звіт наглядового відомства за 2004 рік (сайт Держфінпослуг) починається переможними цифрами про зростання кількості страхових компаній та їхніх доходів — кількість компаній протягом року збільшилася на 30 і становила 387, а їхні доходи зросли в 2,13 разу і сягнули 19,43 млрд. грн. Яке щастя для споживачів!

Фізособи віддали страховикам 1,046 млрд. грн. Про що свідчить таке зростання, і чи є воно перемогою? Безумовно, є! Ось тільки перемогою над ким?

Забезпечивши бізнесу можливість отримувати надприбутки (див. цифри вище), Державна комісія зробила для нього ринок страхування вкрай привабливим і вкупі з ним домоглася переконливої перемоги... над споживачами.

Рівень монополізації

Далі у звіті йдуть розмірковування про рівень монополізації ринку. У цілому з усіх видів страхування перші три компанії забезпечили збір 22,3% премій, перші 50 компаній — 83% премій. Перші три компанії зі страхування життя зібрали 56,3% премій, а перші 10 — 93% премій.

Українському суспільству цікаво було б знати своїх героїв, але Держфінпослуг вважає це великою таємницею, тож імен героїв не видає.

При цьому Держкомісія, демонструючи велику вченість і без пояснень, посилаючись на індекс Герфіндаля—Гіршмана (от які ми молодці!), вважає, що «в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо, все хорошо».

Але якби з конкуренцією було все гаразд, хіба міг би рівень страхових виплат упасти до катастрофічно низьких 7,9%?

Герфіндалю—Гіршману й не снилося, що, наприклад, близько 90% українського ринку з обов’язкового страхування пасажирів автобусного транспорту (0,5 млрд. застрахованих на рік) контролює всього одна страхова компанія, назва якої починається зі слова «Гарант» (продовження знає Держфінпослуг, але чомусь мовчить), а в страхуванні життя лідирує компанія, власники якої за минулих 10 років обдурили десятки тисяч пенсіонерів (переважно з Донецького регіону), і Держфінпослуг про це теж знає, але, знову-таки, мовчить.

Наведені приклади — тільки незначна частина того, що діється на страховому ринку і про що зі зрозумілих причин мовчить Держфінпослуг.

Страхові виплати

Цей політично важливий для Держфінпослуг розділ звіту показує, що саме зроблено для споживачів, і тому... габарити графіка з виплат удвічі перевищують розміри графіка зі збору премій (хоча частка виплат удесятеро менша).

Для більшої переконливості графік із виплат прикрашено кольором перемоги — золотою фарбою (свого часу досягненням іміджмейкерів вважалося прикрашання чадної корабельної труби державним прапором, тут, схоже, той самий прийом).

Отже, 2004 року прирощення страхових виплат збільшилося в 1,8 разу і становило 1,54 млрд. грн. Для фізосіб «подарунок» виявився скромнішим — усього 0,47 млрд. грн.

Окремо відзначено, що за останніх три роки зростання страхових виплат збільшилося втричі (прихований сенс цієї ремарки в тому, що зазначений період припадає на роки існування Держфінпослуг і перемога належить відомо кому).

Невтаємниченим такі психоцифрові прийоми можуть видатися успіхом. Однак не будемо квапитися — абсолютні цифри мало про що говорять. Особливо коли говорити ні про що.

Рівень страхових виплат

Цей розділ найнеприємніший для Держфінпослуг — псує весь переможний рапорт і тому препарується нещадно.

Крізь зуби повідомляється, що 2004 року рівень страхових виплат сягнув (!!!) 7,9%.

І тут специ з семирічним досвідом роботи за фахом пішли на психологічний трюк — для характеристики зазначеного падіння до 7,9% використали термін «досяг», хоча «досягненням» таке падіння назвати важко.

Словесне жонглювання продовжене посиланням на те, що тенденція до зниження цього показника спостерігається з 1999 р., тобто «так було до нас, і ми тут ні при чому».

Проте падіння рівня виплат на 35% припало саме на період нагляду Держфінпослуг, і комісія за бажання могла цьому падінню запобігти. Тому посилання на непричетність, щонайменше, недоречні.

Рівень виплат фізособам 2004 року становив у середньому 44,9%. Непогана загалом цифра. Але звідки вона взялася? З нею абсолютно не узгоджуються сховані на задвірках звіту дані про виплати зі страхування життя, які 2004 року жевріли на рівні 6,3%, і зовсім відсутні у звіті дані про те, що з окремих масових видів страхування виплат практично немає.

Невже це тільки «спритність рук і ніякого шахрайства»? Навряд! Саме Держфінпослуг зобов’язана стежити за правильністю тарифів, особливо з обов’язкових видів страхування. І якщо наглядове відомство допускає тарифи, при яких виплат практично немає, то або здійснює бездарний нагляд, або має свій інтерес.

Про достовірність і не тільки

У законодавчому порядку Держфінпослуг повністю контролює процес вибору аудиторів страховими компаніями. Тобто несе особисту відповідальність за достовірність аудиту.

Однак про яку достовірність може йти мова, якщо, попри невпинне зростання кількості страхових компаній (2002 р. — 338, 2003 р. — 357, 2004 р. — 387), їхні щорічні сумарні витрати на аудит зменшуються. І середня вартість аудиту страхової компанії чомусь у багато разів менша, ніж аудит банку (4—5 тис. грн. проти 30—37 тис. грн.), хоча обсяги перевірок, на думку аудиторів, мають бути приблизно однакові.

Отже, крім відсутності у звіті багатьох незручних для Держфінпослуг відомостей, сам звіт побудований на сумнівних аудиторських даних, за достовірність яких відповідає все та ж таки Держфінпослуг.

Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову

Після розгляду «перемог» страхового ринку 2004 року саме час повернутися до предмета гордості Держфінпослуг — досягнень першого кварталу 2005 року.

Отже, головне досягнення — збільшення обсягу страхових виплат на 32%. Коли врахувати, що в першому кварталі 2004 року обсяг виплат був 5,9%, то предметом гордості Держфінпослуг став обсяг виплат 7,8%, що не дотягнув навіть до середньої цифри — 7,9% — за 2004 рік. Тобто обсяг виплат як був у 10 разів гіршим, ніж у розвинених країнах, так ним і залишився.

Аналогічні й «досягнення» з окремих видів страхування.

В очікуванні змін

Вищенаведене свідчить, що комісія зовсім не виконує покладених на неї обов’язків із захисту прав споживачів страхових послуг, допускає серйозне спотворення звітності й відверто маніпулює звітними даними.

Цим наглядове відомство дискредитує авторитет свого творця — колишньої, а заодно й нової, влади, оскільки керівника Держфінпослуг призначає і звільняє президент України.

Мільйони споживачів страхових послуг очікують від нової влади рішення, яке допоможе навести лад у діяльності Держфінпослуг.

Сподіватимемося, що ставлення до «бездоганної ділової репутації» у старої і нової влади не збігається.