Денаціоналізація банківської системи. Іноземним банкам достатньо кількох років, щоб захопити левову частку українського ринку

Поділитися
Австрійський Erste Bank (Перший банк), консолідовані активи якого 2004 року становили 33,4 млрд. євро, «висловив готовність до обговорення ймовірності» купівлі українського Ощадбанку...

Австрійський Erste Bank (Перший банк), консолідовані активи якого 2004 року становили 33,4 млрд. євро, «висловив готовність до обговорення ймовірності» купівлі українського Ощадбанку. За повідомленням прес-служби Президента України, Віктор Ющенко під час візиту до Австрії обговорював таку можливість із представниками австрійського банку. Інформація про можливу приватизацію для правління Ощадбанку виявилася повною несподіванкою. Питання про приватизацію «найбільш народного» державного банку було свого роду табу і ще ніколи не порушувалося. Однак і запідозрити Віктора Ющенка, людину, котра стояла біля витоків створення вітчизняної банківської системи, у некомпетентності й голослівних обіцянках дуже важко. Сам факт можливості розгляду приватизації Ощадбанку свідчить про те, що нинішня влада вже практично готова до повної денаціоналізації банківської системи країни. Схоже, Україна піде шляхом східноєвропейських країн, які практично повністю втратили свої національні банки, інтегруючись у європейську спільноту. Причому перспектива ця вже не за горами. Щоб захопити левову частку українського ринку фінансових послуг, іноземним банкам достатньо двох-трьох років.

Словесний інтерес іноземців

До найбільших міжнародних банків, які освоюють ринки в Центральній і Східній Європі, належать Commerzbank, Raiffeisen, Creditanstalt, Citigroup, SEB, ING, KBC, PKO BP S.A., UniCredit, Societe Generale, Calyon Bank, Erste Bank та Intesa BCI. Практично всі перелічені вище банківські групи або вже представлені в Україні, або висловили готовність до освоєння нашого ринку.

Одночасно з австрійцями про свою зацікавленість в українському ринку заявили ще два іноземних банки. За словами виконавчого директора італійського банку Banca Intesa SpА Коррадо Пассера, банк планує розширити присутність за кордоном, придбавши фінансові структури в Україні, Туреччині та Румунії. «Banca Intesa в Україні вже зробив свій вибір, але не називає конкретну кредитну організацію, оскільки ще не розпочав із ними переговорів», — цитує його слова ІА «Інтерфакс».

Про своє бажання працювати в Україні заявив також турецький Finansbank — п’ятий за величиною активів приватний комерційний банк Туреччини. Турки мають намір створювати дочірній банк із нуля. «Наша група має намір відкрити «Фінансбанк (Україна)». Ми сподіваємося отримати необхідні ліцензії й офіційний дозвіл уже наприкінці нинішнього року або на початку наступного», — повідомив агентству «Рейтер» віце-президент ЗАТ «Фінансбанк (Росія)» Бюлент Ільгун.

Деякі іноземні банківські групи, не бажаючи ризикувати, чекали законодавчого дозволу на відкриття філій закордонних банків в Україні (у липні наш парламент усе ж таки ухвалив відповідний закон). Зокрема про своє бажання відкрити в Україні філію заявив німецький Commerzbank. Представництво Commerzbank працює в Україні ще з 1993 року. Представники бельгійського Dexia Bank також заявили про бажання працювати в Україні, але не уточнили, в якій формі це буде. Водночас французький BNP Paribas S.A., а також латвійські Parex Banka та Regionala Investiciju Banka мають намір обмежитися лише відкриттям своїх представництв.

Словесні заяви іноземних банкірів про вихід на наш ринок ще не означають, що всі вони реально працюватимуть в Україні. Однак і недооцінювати інтерес іноземних фінансових інститутів не варто. Український ринок реально може бути освоєний трьома-чотирма іноземними «важкоатлетами», які зазвичай захоплюють чверть ринку країни перебування. Менші масштаби іноземців просто не цікавлять. Тобто при повномасштабному виході на наш ринок двох-трьох великих міжнародних банків решта вже розглядатимуть Україну як «зайнятий ринок».

Наші банки ростуть,
але втрачають дохідність

Якщо вірити офіційній статистиці, наша банківська система почувається не так уже й зле. За даними Національного банку України, за перше півріччя 2005 року сумарний прибуток українських банків становив 966,1 млн. грн., що майже удвічі більше, ніж за аналогічний період 2004 року (591,3 млн. грн.). Регулятивний капітал вітчизняних фінустанов, порівняно з початком року, збільшився на 15,3% і становить 20,9 млрд. грн. Балансовий капітал банків збільшився на 11,4% і становить 20,5 млрд. грн.

Однак нинішнього року вітчизняним банкам ведеться непросто. Зустрівши 2005 рік із кризою ліквідності, банкіри вже до кінця першого кварталу домоглися рекордного зростання ресурсної бази, що, у поєднанні зі зниженням темпів кредитування, призвело до безпрецедентної надліквідності системи. Ажіотажний попит на долари протягом першого кварталу змінився значним зміцненням гривні і втратою інтересу населення до вкладів в американській валюті. Одночасно політична нестабільність та невизначеність становища підприємств колишніх олігархів призвели до зниження попиту на кредити з боку великих клієнтів і примусили банкірів усерйоз зайнятися мікрокредитуванням, автокредитами й іпотекою. Це далеко не повний перелік клопотів, які випали на долю наших банкірів у першому півріччі.

Стрімко дешевшають гривневі депозити. За оцінками банкірів, із початку року ставки в середньому впали з 19 до 13%. Тобто вони знижувалися приблизно на 1% щомісяця. Основна причина — надлишок у банках ресурсів. Однак відіграють свою роль і економічне затишшя, і невизначеність із можливою реприватизацією, яка змусила бізнесменів згорнути практично всі інвестиційні програми. Банкіри поки що бояться позичати гроші великим клієнтам, а з кредитуванням малого бізнесу і населення виникають технічні складнощі. Внесло свою лепту і зміцнення гривні. Знову гостро постала проблема різниці між валютними та гривневими ставками. Малий бізнес і населення воліють вкладати гроші в банки у зміцнілій національній валюті, а брати кредити — у здешевілих доларах. Експерти прогнозують зближення гривневих та доларових ставок. Відбувається це переважно за рахунок зниження ставок в українській валюті. Якщо збережуться сьогоднішні тенденції, то до кінця року ціна грошей у твердих валютах і в гривні може зрівнятися. Гальмує цей процес конкуренція — боротьба за клієнта примушує навіть великі банки жертвувати дохідністю.

Відсоткова маржа (різниця між вартістю кредитів і депозитів) в українських банках сягнула рівня банків Східної Європи — 5% (маржа німецьких банків менше 1%, американських — близько 3,5%). При низьких обсягах активів наших банків така маржа робить бізнес малопривабливим. До 70% доходів, зароблених на кредитуванні, доводиться віддавати вкладникам.

Таке становище робить українські банки ще більш вразливими, порівняно із західними, які звикли працювати і з меншою маржею. Поки що наші банкіри сподіваються — може, пронесе і все залишиться по-старому. Не виключено, до речі, що побоювання експертів з приводу швидкого захоплення ринку іноземцями таки можуть і не справдитися. На те, щоб посісти чільне становище в українській банківській системі, великим іноземним банкам потрібні два-три роки стабільної політичної й економічної ситуації в Україні. Але коли це в нас було два-три стабільних роки? У нас якщо не революції, то фінансова криза, якщо не криза, то вибори... А доки іноземці чекатимуть стабільності, дивись, і наші банки підростуть до конкурентного рівня.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі