Чому Україна опинилася на 78-му місці у світовому індексі людського розвитку - Економіка - dt.ua

Чому Україна опинилася на 78-му місці у світовому індексі людського розвитку

23 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №37, 23 вересня-30 вересня

Програма розвитку ООН (ПРООН) опублікувала чергову, вже 15-ту за ліком «Доповідь про розвиток людини»...

Програма розвитку ООН (ПРООН) опублікувала чергову, вже 15-ту за ліком «Доповідь про розвиток людини». Цього разу — за 2005 рік. Зазвичай ці доповіді представляють у середині липня. Однак цьогорічна вийшла пізніше і приурочена до ювілейної, 60-ї сесії ООН. На сесії, у роботі якої брали участь глави держав і урядів країн—членів цієї міжнародної організації, у тому числі й президент України Віктор Ющенко, було, зокрема, підбито п’ятирічні проміжні підсумки виконання Декларації тисячоліття — документа, який визначає загальносвітові цілі у сфері розвитку на 15-річний період.

Як відомо, щорічні доповіді ООН складаються з двох основних частин. Перша присвячується одній із актуальних проблем людського розвитку. Цього разу — це тема міжнародного співробітництва, допомоги, торгівлі та безпеки у світі нерівності. В другій частині зібрано статистичні додатки по країнах і регіонах світу з цієї проблематики. Однак найбільший інтерес становить зведена таблиця, яка визначає узагальнюючий індекс людського розвитку і ранжирування у ньому країн світу.

«ДТ» досить докладно висвітлювало місце України за цим індексом відповідно до Доповідей 2001 і 2004 років. Тим більш цікаво повернутися до цієї теми з урахуванням найсвіжіших даних.

Індекси людського розвитку ПРООН (ІЛР)

Найбільше цікавить громадськість, ЗМІ, інших користувачів зведений індекс людського розвитку. Він складається з чотирьох компонентів: тривалості подальшого життя при народженні, показника грамотності дорослого населення, валового охоплення всіма видами навчання та душової величини ВВП за паритетами купівельної спроможності (ПКС).

В індекс буквально «просяться» й інші складові, наприклад показники зайнятості (або безробіття) чи, скажімо, політичних свобод, однак... Їх неможливо кількісно виразити, а щодо зайнятості-безробіття немає більш-менш надійних даних у багатьох країнах, які розвиваються, особливо африканських, із переважно натуральним, нетоварним сільським господарством.

Додамо, що показник грамотності важливий для країн, які розвиваються. А для розвинених він уже давно неактуальний і не включається в програми національних переписів населення. Тому по них його умовно визначено у 99,0%. Грамотність визначається для дорослого населення (15 років і більше).

Валовий показник охоплення навчанням являє собою співвідношення учнів у навчальних закладах першого-третього рівнів (у трактуванні ЮНЕСКО), незалежно від віку учнів, до вікових контингентів, які зазвичай навчаються. У різних країнах це вікові групи від п’яти-семи до 22—25 років. Цей показник може перевищувати 100%: у країнах, що розвиваються, — коли неграмотні дорослі навчаються читати й писати, а в розвинених — коли частина дипломованих спеціалістів здобуває другу освіту. Останніми роками ця тенденція здобуття другої, третьої вищої освіти дедалі більше поширюється в ряді західноєвропейських держав.

В індексі ПРООН чотири компоненти за спеціальною формулою зводяться в один загальний індекс. Теоретично він може мати максимальне значення — 1,000, а мінімальне — 0,000. Фактично всі країни розміщуються в ньому в спадному порядку, і найбільшу увагу привертає їхнє місце в індексі, а не його абсолютне значення. Хоча, звісно, важливішими є абсолютні значення. Адже якщо країна посідає 25-те або 35-те місце, а абсолютне значення її індексу тільки на 3—5% менше, ніж у першої за рейтингом, то загальні показники людського розвитку у них практично однакові.

У таблиці наводяться дані щодо України, сусідніх із нею країн, найбільших західних держав і країн, що розвиваються, світові та деякі групові результати із загального індексу і його компонентів. Останніми роками ІЛР визначається за незмінною методологією й охоплює 177 країн світу.

Лідером за загальним ІЛР уже кілька років є Норвегія. Країни ОЕСР лідирують за всіма компонентами індексу, особливо за ВВП на душу населення. За цим компонентом найвищий показник у Люксембургу — аж 62 298 дол. — здебільшого за рахунок дуже розвиненого фінансового сектора. І бути б Люксембургу вже багато років на першому місці, але його тягне вниз відносно низький показник із валового охоплення навчанням. У цій невеликій країні з усього лише півмільйонним населенням об’єктивно неможливо здійснювати підготовку фахівців з усіх спеціальностей. І її жителі змушені навчатися в університетах сусідніх країн: Франції, Німеччини, Бельгії.

У восьми із 25 країн, які займають перші позиції в ІЛР, тривалість життя перевищує 80 років. Вона найвища в Японії — 82,0 і в Гонконгу — 81,6 року. Найвищий показник валового охоплення навчанням у Великобританії — 123%. А останні 24 місця за ІЛР без жодного винятку посідають африканські країни. Найнижчий душовий ВВП у Сьєрра-Леоне — 548 дол., найкоротша тривалість життя у Свазіленді — тільки 32,5 року, а найнижчий відсоток грамотності в Буркіна-Фасо — лише 12,8%.

Україна в індексі

Нашу країну було вперше включено в розрахунки ІЛР у Доповіді за 1993 рік. Тоді, за розрахунками за 1990 рік, вона посідала цілком пристойне 45-те місце, а абсолютне значення зведеного індексу дорівнювало 0,844. Десятирічна криза зумовила різке зниження показників середньодушового ВВП й істотне скорочення тривалості життя. А найгірші рейтингові показники у нас припали на 1995 рік (Доповідь 1998 року) — 102-ге місце.

Із виходом із кризи, початком економічного зростання становище України в ІЛР з року в рік потроху поліпшувалося, і в торішній Доповіді ми були на 70-му місці з індексом 0,777. А остання, 2005 року, Доповідь піднесла нам вельми несподіваний сюрприз. Замість прогнозованого поліпшення й підняття на дві-п’ять сходинок Україна опинилася на 78-му місці з індексом 0,766.

Причина цих малоприємних змін пов’язана з компонентом тривалості життя. У попередній доповіді її було по Україні представлено цифрою 69,5 року, а в останній, за 2005 рік, — різким зниженням до 66,1 року, тобто за один календарний рік цей дуже консервативний показник знизився на 3,4 року. Для нормальних (невоєнних) умов таке навряд чи можливе в будь-якій країні.

За новою версією, тривалість життя в Україні не дотягує навіть до середньосвітової величини — 67,1 року. Це на додачу до того, що наш середньодушовий показник ВВП рівно на третину нижчий від середньосвітового: у нас — 5451, середній по світу (включно з Африкою) — 8229 дол.

Наведені щодо України дані абсолютно помилкові й не відповідають дійсності. На жаль, ПРООН бере їх не від національних статистичних служб, а з досить сумнівних оцінок, що містяться в демографічних прогнозах Департаменту народонаселення Секретаріату ООН. Такий шлях, звісно, простіший, але далеко не найкращий для визначення цього надзвичайно важливого компонента людського розвитку.

Що стосується показника тривалості життя по Україні, то можна без жодних сумнівів стверджувати, що він уже десятки років дуже надійний і розраховується з дуже великою точністю. Можна додати, що істотний внесок у загальносвітову методику визначення середньої тривалості життя ще на початку минулого століття зробив видатний український демограф, академік М.Птуха.

В Україні впродовж останніх десятиліть тривалість життя взагалі ніколи не знижувалася до 66,1 року. Якщо найвищий показник у нас був у 1995—1996 роках — 71,6, то найнижчий — 67,2 — у 1994—1995 роках. Тривалість життя в Україні у 2001—2002 і 2002—2003 роках становила 68,2 року. Такий самий показник був і в 2003—2004-му. Середні ж показники для 2002-го дорівнювали 68,15, а 2003-го — 68,2 року. Наш показник у торішній доповіді за 2002 рік був завищений на півтора року, а в останній доповіді серйозно занижений — на 2,2 року. Щоб виключити такі неточності й похибки, статистикам ПРООН досить було електронною поштою попросити відомості з цього показника від країн, які принаймні мають надійні дані з цього компонента індексу.

Взагалі, це далеко не перша серйозна неточність у визначенні індексів стосовно нашої країни. Вже з першого представлення ІЛР України в Доповіді 1993 року випливало, що в нас 5% неграмотного населення (тобто один із 20 не міг ні писати, ні читати). І ці цифри фігурували у двох наступних доповідях...

Помилки у таких впливових публікаціях, як доповіді про людський розвиток, безумовно, не сприяють формуванню іміджу України у світі. І, напевно, Представництву України при ООН і нашому Держкомстату необхідно звернути на це увагу ПРООН. Тим більше що торік Україну обрали в Комісію ООН із народонаселення та розвитку, а буквально кілька днів тому керівник Держкомстату України О.Осауленко указом президента був призначений представником нашої країни в цій Комісії, яка курирує роботу департаменту народонаселення Секретаріату ООН.

Певні сумніви викликає і практика розрахунків показників валового охоплення навчанням. Наша статистика, як і статистика більшості інших країн, його не розраховує. Треба подумати, як, скажімо, не випустити з уваги осіб (свого роду стахановців), котрі здобувають другу, а то й третю освіту. Адже в нас це вже далеко не поодинокі випадки. Згадалося, як, подаючи на початку року біографії нових губернаторів, «ДТ» повідомляло, що дехто з призначених на ці посади має по три дипломи про вищу освіту.

Нарешті, слід ще і ще раз зупинитися на показниках середньодушового ВВП. В індексі ПРООН він визначається за паритетами купівельної спроможності, які істотно відрізняються від офіційних валютних курсів. Паритетний душовий ВВП в Україні 2003 року визначено в індексі в 5491 дол., а в національній валюті він дорівнював 5591 грн. Тобто співвідношення «гривня — паритетний долар» становило 1,1018 (2002 року — 0,962) за офіційного середньорічного курсу гривні до долара 5,3327, а в 2002-му — 5,3266. Різниця майже у п’ять разів...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво