Чіп проти магніту. Магнітні картки відходять в історію. Україна знову відстає - Економіка - dt.ua

Чіп проти магніту. Магнітні картки відходять в історію. Україна знову відстає

12 травня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №18, 12 травня-19 травня

Нинішнього року вітчизняні туристи, які мають намір провести свою відпустку за кордоном, можуть с...

Нинішнього року вітчизняні туристи, які мають намір провести свою відпустку за кордоном, можуть стикнутися із серйозними труднощами при оплаті покупок із допомогою пластикових карток, особливо в європейських країнах. Річ у тім, що міжнародні платіжні системи (МПС) у рамках боротьби із шахраями остаточно прийняли рішення про перехід на чіпові картки. Формально пластик із магнітною смугою може використовуватися паралельно ще досить довго. Однак 2005 року в країнах Західної Європи запроваджено нові правила безпеки при проведенні операцій із картками (в Україні, Росії, Центральній та Східній Європі, Африці і на Близькому Сході їх запровадять протягом поточного року). Зокрема набирає сили правило про «перенесення відповідальності» (Liability Shift) — тепер за всі втрати від шахрайських трансакцій відповідальність нестиме та сторона (емітент чи екваєр), яка не завершила перехід на чіп. У результаті власники багатьох крамниць і ресторанів, побоюючись шахраїв, геть не хочуть обслуговувати власників традиційних магнітних карток.

Раніше платежі гарантувалися самими платіжними системами, і гарантії давалися в автоматичному режимі — без усяких судових розглядів (тому міжнародні системи і втрачали через шахраїв сотні мільйонів доларів щорічно). Перенесення відповідальності на банки може призвести до довгих судових позовів, що, природно, невигідно торговим точкам. Тим більше, коли картка емітована банком із країн СНД. Якщо вже європейські торговці не хочуть позиватися до своїх банків, позиватися до наших їм не хочеться й поготів. Тому цілком імовірно, що українським клієнтам просто відмовлятимуть у прийомі карток. Звісно, гроші можна зняти в банкоматі, але за цю операцію доведеться сплатити комісійні (2—7% від знятої суми). Крім того, у Європі по більшості карток установлений денний ліміт зняття готівки (як правило — до 500 євро). Тож оплатити великі покупки може виявитися проблематично.

Пластиковий комп’ютер

Основною особливістю карток із чіпом, чи смарт-карток, є те, що замість (або окрім) магнітної стрічки смарт-картки мають інтегральну мікросхему. Чіп-модулі містять мікроконтролер, постійну пам’ять і пам’ять із можливістю перезаписування. Це дозволяє записувати на картку досить великий обсяг інформації і, що ще важливіше, за необхідності її змінювати. Як правило, на картку записують персональний ідентифікаційний номер, кілька версій системних і банківських ключів і біометричну інформацію клієнта. Рішення про перехід на старшу версію ключів приймає служба безпеки банку (у плановому чи позаплановому порядку), і здійснюється він при виконанні чергових операцій (як on-line так і off-line). На чіп записується також інформація про суму на картці або рахунку, що дозволяє використовувати картку в режимі off-line. Таким чином, системи, котрі базуються на використанні смарт-карток, більш гнучкі, функціональні і краще захищені, ніж системи, що використовують картки з магнітною стрічкою, на які записують лише номер картки, адресу банку і незмінний ідентифікаційний код. На сьогодні не зафіксовано жодного випадку шахрайства зі смарт-картками.

Якщо європейські банки планують здійснити перехід на чіпи протягом року чи двох років, то українські банкіри поки лише придивляються до нових технологій карткового бізнесу. Ринок платіжних карток в Україні сьогодні переживає бум. На початок квітня банки емітували близько 27 млн. карток лише двох провідних світових платіжних систем — MasterCard і Visa. Коло лідерів на цьому ринку досить стійке. За інформацією Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА, найбільшу кількість карток в Україні емітували Приватбанк, «Аваль», «Надра», Промінвестбанк, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, Ощадбанк і Правекс-банк.

Банкіри стверджують, що спектр використання платіжних карток нашими співвітчизниками поступово розширюється і виходить за рамки банального одержання готівки в банкоматі. Дедалі активніше використовують кредитні картки для покупок споживчих товарів і послуг у кредит. Прогнозується, що динаміка ринку карток, які застосовують не як зарплатні, а як кредитно-платіжні, в основному прямо залежатиме від зростання добробуту українців, а основним напрямом розвитку карткових технологій у недалекому майбутньому стане перехід банків на чіпові технології. Саме перехід на чіпові технології і сфера їхнього застосування стане в найближчі роки основним чинником як для кожного банку, так і для ринку карток у цілому, гадають банкіри. Чіп-карти, за їхніми словами, дозволять реалізувати такі напрями діяльності, як робота з депозитами, кредитування, проведення платежів і ін.

Розстановка сил

На сьогодні в Україні усього близько 30 млн. пластикових карток. З них близько 2 млн. припадає на одноемітентні системи. Більш як 1 млн. — картки Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП). Решта — Visa та MasterCard. З 27 млн. карток міжнародних платіжних систем усього близько 700 тисяч реально працюючих платіжних чіпових карток стандарту EMV (скорочення від Europay, MasterCard, Visa) — спільно розробленого стандарту для чіпових карток.

Лідерство в застосуванні чіпів сьогодні належить НСМЕП — внутрішній українській системі, яку із самісінького початку створювали під більш захищені чіпові технології. Промислову експлуатацію НСМЕП почали в листопаді 2004 року. До 1 грудня 2005 року кількість емітованих карток НСМЕП збільшилася на 227,85 тис. і досягла 1,09 млн. За цей ж час обороти по картках НСМЕП зросли на 76% — до 19,91 млрд. грн.

Однак НСМЕП поки не набула особливої популярності серед українських банків. Картки НСМЕП приймають лише 25 невеликих банків, найбільші з них — Експрес-банк і одеський Імексбанк.

Втім, враховуючи, що банки не дуже давно почали емітувати картки НСМЕП, мільйон — вражаючий результат. Досі залишається проблема нерозвиненості мережі прийому карток НСМЕП. Зараз дедалі більше великих торгових точок приймають картки однієї або кількох міжнародних платіжних систем, а для прийому НСМЕП на цих терміналах необхідна їхня модернізація, що коштує грошей.

Ініціювали перехід на чіпові технології в Україні і найбільші міжнародні платіжні системи — Visa і MasterCard. Однак освоєння чіпових технологій відбувається неквапом і, як видно, забере у наших банків близько п’яти років. «Рух почався — уже багато українських емітентів готові випускати чіпові карти, і, гадаю, до кінця року переважна більшість терміналів прийматиме чіпи, — каже директор асоціації EMA Олександр Карпов. — Проте в найближчі чотири-п’ять років усі картки будуть або зі смугою, або змішані — чіп і смуга».

На початок року більш як 30 банків уже перебували на різних стадіях сертифікації чи етапах упровадження чіпових проектів. Імовірно до кінця 2007 року переважна більшість українських фінустанов пройде відповідну сертифікацію в МПС на емісію та еквайринг EMV — сумісних платіжних карток.

Неплатіжний інструмент

Чіпові картки випускаються банками з метою відповідності політиці МПС. Однак подібні проекти для вітчизняних банків досить дорогі. Попри переваги чіпових карток, не можна стверджувати, що для населення їхні переваги очевидні. Тому для банків дані проекти є в короткостроковій перспективі витратними. Частково окупити витрати на їхнє впровадження можуть додаткові неплатіжні додатки до чіпових карток.

Чіпові технології дозволяють надавати власникам карток ряд додаткових сервісів, таких як бонусні схеми, грошові та товарні гаманці, програми лояльності. Причому реалізувати можна не тільки програму банку-емітента, а й інших організацій (наприклад, програми лояльності авіаперевізників, операторів мобільного зв’язку, мереж супермаркетів тощо).

В Україні представлено кілька видів чіпових карток, але найбільшого поширення набули картки e-Galleon компанії Axalto. Це найпростіші і відносно дешеві EMV-картки. Обсягу їхньої пам’яті цілком досить, щоб окрім кредитно-дебетового банківського додатку встановити один неплатіжний додаток. Саме додаткові додатки дозволяють клієнтам повною мірою скористатися перевагами EMV-карток і гідно їх оцінити.

З погляду безпеки та функціональності чіпові картки, однозначно, прогресивніші. Вони краще захищені від шахрайських операцій, у них більше можливостей. З іншого боку, банкам важко зважитися на те, щоб відразу перейти на чіп-картки. По-перше, такий перехід зажадає масштабної заміни устаткування, призначеного для обслуговування карток — банкоматів, карткових терміналів, що дуже дорого. Ця проблема стоїть не лише перед нашими банками. У Канаді, наприклад, через великі витрати на переустаткування всієї інфраструктури обслуговування відмовилися від масового переходу на чіпові картки. Друга причина, через яку банки побоюються різкого переходу на чіпові картки, — поки існує занадто мало банкоматів і терміналів у торгових точках, які приймають такі картки. Якщо банк раптом вирішить видавати клієнтам лише чіпові картки, йому не уникнути невдоволення клієнтів, яким не хочеться бігати по місту, розшукуючи потрібний банкомат чи платіжний термінал.

Однак зупинити прогрес розмірковуваннями про сьогоднішні проблеми неможливо. Іншого шляху, окрім як дотримуватися світових тенденцій упровадження нових технологій, українські банкіри не мають.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво