Чи погодиться парламент на нульову ставку ПДВ імпортованого газу? - Економіка - dt.ua

Чи погодиться парламент на нульову ставку ПДВ імпортованого газу?

4 березня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №8, 4 березня-11 березня

Серед 29 постанов Кабінету міністрів, що втратили чинність згідно з постановою №143 уряду від 23 лютого 2005 року, щонайменше чотири стосуються оподаткування, зокрема стягування ПДВ з підприємств газової галузі...

Серед 29 постанов Кабінету міністрів, що втратили чинність згідно з постановою №143 уряду від 23 лютого 2005 року, щонайменше чотири стосуються оподаткування, зокрема стягування ПДВ з підприємств газової галузі. Найболючішим для газовиків є скасування нульової ставки на імпортований природний газ.

Сперечатися про необхідність ухвалення такого рішення щодо газової галузі, а отже, й усіх газоспоживачів не беруся. Проте варто навести аргументи самих газовиків, які вже переконали депутатів подати до Верховної Ради проект відповідних поправок до Державного бюджету-2005 — про встановлення нульової ставки податку на додану вартість на імпортований газ. Якщо говорити конкретніше, то пропонується доповнити статтю 9 Закону «Про державний бюджет України на 2005 рік» таким положенням: «Операції з продажу ввезеного природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість».

Зокрема заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександр Ковалко говорить, що у 2000—2002 роках у зв’язку із скасуванням дії нульової ставки ПДВ на операції з продажу природного газу, імпортованого в Україну, НАК «Нафтогаз України» фактично була поставлена в умови, за яких її фінансові можливості дозволяли робити щось одне: або виконувати міжнародні угоди і стабільно забезпечувати потреби України у природному газі, або своєчасно виконувати свої податкові зобов’язання перед бюджетом. Як наслідок, податкове навантаження на «Нафтогаз» призвело до збільшення її податкової недоїмки, зростання дефіциту коштів на капітальні вкладення та до погіршення розрахунків з Туркменистаном за імпортований природний газ.

Лише 2003 року ситуація зі сплатою нарахованих податків поліпшилась, насамперед завдяки введенню законом України про державний бюджет нульової ставки на операції з продажу імпортованого природного газу. Зазначену норму оподаткування також було подовжено законом України про державний бюджет і на 2004 рік.

О.Ковалко вважає, що «аналіз виконання «Нафтогазом України» податкових зобов’язань в умовах застосування нульової ставки ПДВ на операції з продажу імпортованого природного газу свідчить про її позитивний вплив на стан розрахунків з бюджетом. 2003 року підприємствами НАКу поточні розрахунки з бюджетом було виконано в повному обсязі (сплачено з урахуванням платежів за 2002 рік близько 5,5 млрд. грн., в тому числі податку на додану вартість — понад 1,2 млрд. грн.). У 2004 році компанія також здійснила розрахунки з бюджетом в повному обсязі».

За оперативними даними, станом на 1 січня 2005 року підприємствами НАК «Нафтогаз України» перераховано до держбюджету України близько 5,7 млрд. грн., або 102,2%, у тому числі 802 млн. грн. ПДВ.

Встановлення нульової ставки ПДВ на операції з продажу імпортованого природного газу не призвело до зменшення дохідної частини бюджету, оскільки внаслідок зменшення податкового кредиту у споживачів імпортованого газу збільшуються надходження до бюджету ПДВ, що нараховується на власну продукцію, роботи, послуги цих споживачів (підприємств комунальної теплоенергетики, енергогенеруючих компаній та промислових підприємств). Так, за даними Державного казначейства України, загальні надходження до державного бюджету України з ПДВ у 2003 році становили 22,9 млрд. грн., що на 4,5 млрд. грн. більше, ніж у 2002-му, а за дев’ять місяців 2004-го — 12,5 млрд. грн., що на 2,3 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

За даними Державної податкової адміністрації України, загальні надходження податку на додану вартість до державного бюджету у 2004 році (без урахування даних Державної митної служби) становили 16,7 млрд. грн. (що на 3,2 млрд. грн. більше надходжень 2003 року), відшкодовано ПДВ з державного бюджету у 2004 році на суму майже 12 млрд. грн. ( що на 1,7 млрд. грн. більше, ніж у 2003-му). 2005 року прогнозується подальше збільшення надходжень податку на додану вартість до державного бюджету.

Минулого року рівень розрахунків з «Нафтогазом України» за спожитий природний газ підприємств теплокомуненергетики становив 79,8%, енергогенеруючих компаній — 98,6 %. Разом з тим на кінець року заборгованість за 2004 рік по підприємствах теплокомуненерго становила 345,9 млн.грн. (з урахуванням боргів минулих років — 2,3 млрд. грн.), енергогенеруючих компаній — 16,3 млн. грн. (з урахуванням боргів минулих років — 0,9 млрд. грн.).

Відповідно до міжурядових угод Україна взяла на себе зобов’язання щодо гарантій транзиту російського природного газу через територію України, проте навіть за умови застосування нульової ставки ПДВ до операцій з продажу імпортованого природного газу та до послуг з транзиту газу, у «Нафтогазу» немає можливості вкладати достатньо коштів для підтримання роботи газотранспортної системи на належному рівні (це заміна газоперекачувальних агрегатів, капітальні ремонти, реконструкція лінійної частини газопроводів, впровадження сучасних систем контролю технологічних процесів).

Застосування податку на додану вартість до операцій з продажу лише російського природного газу, отриманого в оплату транзитних послуг, спричинить виникнення ПДВ у сумі понад 900 млн. грн., а з урахуванням реалізації туркменського природного газу додаткове збільшення зобов’язань з ПДВ становитиме понад 2,8 млрд. грн., що в умовах незадовільних розрахунків за газ, безумовно, призведе до збільшення дефіциту коштів на фінансування виробничих програм компанії.

Крім того, реалізуючи імпортований природний газ та газ власного видобутку споживачам соціальної сфери за регульованими державою цінами, які є незмінними з 1999 року (нагадаю, що за наявності лічильників газу, а їх встановлено близько 4,6 млн. штук, населення сплачує 175 грн. за 1000 кубометрів газу, без лічильників — 190 грн.), «Нафтогаз України» протягом останніх років фактично дотує зазначених споживачів, тим самим зменшуючи джерела фінансування своїх виробничих програм.

Як відомо, «Нафтогаз» отримує природний газ в оплату транзитних послуг россійського «Газпрому» за ціною 50 дол. (266,5 грн.), а реалізує його споживачам соціальної сфери за середньозваженою ціною близько 26,5 дол. США (за середньозваженим розрахунком 2004 року — 141,4 грн. без ПДВ), тобто за ціною майже у 1,9 разу нижче його фактичної вартості.

Щодо туркменського газу, який з січня 2005 року постачається за ціною 58 дол. за 1000 кубометрів, то, вочевидь, різниця між ціною купівлі газу в Туркменістані та продажем в Україні (навіть без урахування видатків на транспортування та сплату ПДВ) буде ще помітнішою.

Втрати «Нафтогазу» та дочірньої компанії «Газ України» від реалізації отриманого в рахунок оплати за транзит газу за цінами, що регулюються державою, становили за 2000 рік 1,6 млрд. грн., 2001-й — 3,1 млрд. грн., 2002-й — 2,3 млрд. грн., 2003-й — 1,6 млрд. грн., 2004-й — близько 1,5 млрд. грн.

Між іншим, уряд Російської Федерації, починаючи з 1999 року, щороку підвищує внутрішні ціни на природний газ для всіх категорій споживачів, у т.ч. населення. Так, якщо 1999 року ціна на природний газ для населення в Україні була в 3,7 разу вищою ніж у Росії ( у порівнянних величинах), то в 2004-му ціна на природний газ для населення в Україні була на 23% нижче, ніж у Російській Федерації. Міністерство економічного розвитку і торгівлі Російської Федерації має намір протягом 2005—2007 років продовжити підвищення середніх оптових цін на внутрішньому ринку, і 2007-го довести темпи приросту цін на природний газ порівняно з цінами, що діяли в 2004 році, до 16%. Росіяни вважають, що таке збільшення цін стимулюватиме підвищення ефективності використання газу та використання альтернативних видів палива.

Слід зазначити, що завдяки домовленостям з постачальником туркменського природного газу та за рахунок здійснення в незначних обсягах експорту природного газу (3—4,5 млрд. кубометрів газу на рік) НАК «Нафтогаз України» протягом останніх трьох років вдавалось стримувати ціну на природний газ туркменського походження для промислових споживачів України.

2005 року туркменська сторона підвищила ціну на природний газ з 44 дол. за 1000 кубометрів до 58 дол., тобто на 32 відсотки (!), що значно вплине як на дохідність «Нафтогазу», так і на можливість цієї компанії здійснювати фінансування завдань, передбачених програмою її розвитку.

При цьому варто зауважити, що у 2005 році в умовах скасування нульової ставки ПДВ на продаж імпортованого природного газу прогнозується падіння розрахунків за природний газ підприємств теплокомуненерго та енергогенеруючих компаній (які є основними споживачами імпортованого природного газу) як мінімум на 10—15%, що призведе до відповідного збільшення заборгованості за газ та податкової недоїмки НАК «Нафтогаз України» на суму близько 1,9 млрд. гривень.

Тому для стабільного виконання покладених на НАК «Нафтогаз України» завдань компанія вважає за необхідне пролонгувати на 2005 рік дію нульової ставки на операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.

Враховуючи дефіцит обігових коштів (який пояснюється діючою ціновою політикою, значною заборгованістю споживачів за використаний природний газ та необхідністю проведення першочергових розрахунків за імпортований природний газ), встановлення нульової ставки ПДВ на операції з продажу імпортованого природного газу слід розглядати не як запровадження податкової пільги, а як необхідну умову для забезпечення «Нафтогазом» безперебійного і безаварійного функціонування газотранспортної системи, своєчасних розрахунків за туркменський природний газ та з бюджетом, а також для її виробничої життєдіяльності в частині виконання програми з нарощування видобутку газу в Україні.

Можна по-різному ставитися до роботи та програм «Нафтогазу», з різних позицій оцінювати ефективність роботи цієї компанії. Проте і колишнім, і майбутнім керівникам цієї чи не найбільшої державної акціонерної компанії доведеться якимось чином вирішувати майже нерозв’язне завдання: як можна досягти якщо не прибутковості, то принаймні беззбитковості, купуючи газ по 50—58 дол. за 1000 кубометрів, а продаючи його щонайменьше у 1,9 разу дешевше?..

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво