Через два-три роки Україна може досягти зростання економіки на 7% у рік - Міклош

Експерти вже пророкують Україні попадання в топ-50 у рейтингу Doing Business, чиновники більш стримані і налаштовують нас між 65-м та 69-м місцями, пише Юлія Самаєва у статті DT.UA.

Багато ініціатив, які вплинули б на ці показники, так і не були прийняті Верховною Радою до 1 червня (зміни, внесені в законодавство до цієї дати, вплинуть на оцінку Світового банку в черговому рейтингу). Тільки третина урядових ініціатив змогла подолати парламент.

Але навіть їх стриманий оптимізм буде майже проривом, якщо врахувати, що зараз ми займаємо 83 рядок рейтингу, між Саудівською Аравією і Брунеєм і нас обігнали Ботсвана, Бутан і Руанда.

Втім, торік наші успіхи були чи видатними - підвищивши позиції України за одним індикаторами, експерти Світового банку зафіксували зниження рейтингів за іншим, зазначивши складності при отриманні дозволів на будівництво та погіршення ситуації з дотриманням договорів.

Потенціал для зростання України величезний, вважає Іван Міклош, голова Стратегічної групи радників з питань реформ при Кабінеті міністрів.

"Через два-три роки Україна може досягти зростання економіки на 7% у рік і незабаром наздогнати розвинені країни. Швидкий прогрес є реальним, але для цього потрібно продовжувати реформи", - переконаний він, зазначаючи при цьому, що досвід Словаччини це підтверджує, оскільки свого часу вона стала однією з небагатьох країн, які провели структурні макроекономічні реформи, забезпечивши зростання в 10% ВВП.

Нагадаємо, що в першому кварталі 2016 року Держстат зафіксував мінімальне зростання економіки України в 0,1% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

"Але без інвестицій переорієнтувати і розвивати економіку неможливо... Покращення інвестиційного клімату - сигнал для інвестора. Україна зараз дуже приваблива з точки зору інвестицій, оскільки рівень зарплат в країні відносно низький, а дешева робоча сила – це вагома конкурентна перевага. Перспективи для росту. Для цього потрібно поліпшити бізнес-клімат і, звичайно, процес бюджетування", - говорить Міклош.

Численні адміністративні і юридичні бар'єри бізнес, нехай з перемінним успіхом, але долає. Але непереборною перешкодою для нього залишається неможливість планування результатів діяльності в Україні, пише Самаєва.

"До тих пір, поки інвестори не побачать злагодженої і грамотної роботи Міністерства фінансів і Національного банку, розмови про залучення інвестицій так і залишаться розмовами", - зазначає автор.

На жаль, в країні досі визначення ключових макропоказників не точніше, ніж прогнози погоди, а їх утримання - взагалі недосяжна мета. Бюджет минулого року був побудований на прогнозі інфляції в 26,7%, а в реальному житті вона перевалила за 40%, ВВП замість обіцяних 5,5% впав на 9%.

"Так, стрімке зростання споживчих цін подарувало нам ілюзорний профіцит держбюджету, але зайвий раз підтвердило нашу нездатність планувати свій прибуток і витрати. По суті, ми не даємо на сьогоднішній день інвесторам сигналів стабільності, хоча говоримо про макростабілізацію. Бюджет поточного року орієнтується на інфляцію в 12%, але згідно з останнім інфляційним звіту НБУ до кінця року вона складе 9,1%. Тобто, вже можна говорити про потенційне невиконання дохідної частини бюджету і, відповідно, про зростання бюджетного дефіциту, який необхідно буде чимось покривати", - пише Самаєва.

Зростання бюджетного дефіциту - це ризик майбутніх курсових стрибків, так як джерел його покриття в України не багато, і до цього часу головною була емісія.

За 2015 рік приріст облігацій внутрішньої держпозики у портфелі НБУ склав 71,8 млрд грн. "Це ні що інше, як монетизація дефіциту держбюджету, яка де-юре не є емісією, але де-факто створює на обмінний курс не менший тиск", - зазначає автор.

Більше читайте у статті Юлії Самаевой "Полювання на інвестора. Сезон закрито" в свіжому номері газети "Дзеркало тижня. Україна".