Частка боргових інструментів в активах українських держбанків неприродна — експерт - Економіка - dt.ua

Частка боргових інструментів в активах українських держбанків неприродна — експерт

30 квітня, 2019, 17:37 Роздрукувати

Держбанки в Україні більшою мірою служать знаряддям перерозподілу кредиту на користь державного сектора.

© Андрій Пишний / Facebook

Кредитування уряду часто розглядається як один із прикладів фіскальної ролі держбанків. Але криза державного боргу в зоні євро, що потягнула за собою погіршення фінансового стану банківських систем у країнах-членах, ще раз привернула увагу до проблеми величини позицій щодо урядового боргу. Як правило, для розвинених країн частка державного боргу в активах є нижчою, ніж у випадку країн з ринками, що формуються. Але саме події 2010–2014 рр. у зоні євро продемонстрували, що навіть частки державного боргу в активах на рівні 10–15% становлять проблему для фінансової стабільності в разі різкої актуалізації суверенних ризиків. А співвідношення на рівні 20–25% узагалі не притаманне розвиненим країнам. Найбільшою проблемою є те, що за істотних позицій щодо державного сектора фіскальні кризи можуть істотно впливати на трансмісійний механізм монетарної політики через дестабілізацію міжбанківського ринку. Випадок України демонструє неоднозначну ситуацію.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Віктор Козюк, член ради НБУ. За його словами, частка боргових інструментів в активах є неприродною. Звичайно, не можна відкидати факт їхньої докапіталізації (особливо у випадку "Привату"). Але очевидно, що частка кредитування уряду в структурі активів банківської системи України перевищує світові бенчмарки. Фактично це означає, що держбанки в Україні більшою мірою слугують знаряддям перерозподілу кредиту на користь державного сектора. А там, де держсектор отримує більше, приватний сектор отримує менше.

"Саме для державних банків властивий найбільший розрив співвідношення ОВДП до загальних і чистих активів. Це є відображенням різниці в якості активів у розрізі банків із відмінною структурою власності, — зазначає експерт. — Порівнянна із світовими аналогами частка державного боргу в активах банків з іноземним капіталом і банків з приватним капіталом ставить під сумнів стандартне пояснення "ефекту витіснення". Нормалізація процесу потребуватиме значних зусиль з боку державних банків щодо зміни структури активів. Потреба в досягненні вищих темпів економічного зростання в Україні вимагатиме перегляду позицій участі банківської системи в перерозподілі кредиту на користь уряду".

Детальніше про перекоси банківської системи читайте в статті Віктора Козюка "Держбанки: стабілізатор, тягар чи джерело макрофінансових викривлень?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >