БЮДЖЕТ КРИМУ: ГРОШЕЙ ЯК БРАКУВАЛО, ТАК І БРАКУВАТИМЕ - Економіка - dt.ua

БЮДЖЕТ КРИМУ: ГРОШЕЙ ЯК БРАКУВАЛО, ТАК І БРАКУВАТИМЕ

29 листопада, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №46, 29 листопада-6 грудня

Дивна річ коїться з нашими фінансами: у Криму економіка останніми роками начебто набирає обертів, виробництво зростає, курорт починає відроджуватися після кризи першої половини 90-х, а бюджет постійно зменшується...

Дивна річ коїться з нашими фінансами: у Криму економіка останніми роками начебто набирає обертів, виробництво зростає, курорт починає відроджуватися після кризи першої половини 90-х, а бюджет постійно зменшується. Досить нагадати, що 1995 року зведений бюджет Криму становив в еквіваленті понад 350 млн. дол., а через сім років він зменшився майже удвічі і становить тепер приблизно 183,7 млн. дол. Де гроші? Може Крим сам себе прогодувати, як час від часу запевняють політики автономії, чи приречений на вічне дотування?

Річ, напевно, не лише в курсі долара, а й у фінансових механізмах, якими користується Мінфін. Попри те, що рівень забезпеченості кримчан бюджетними коштами, порівняно з жителями інших регіонів, залишається досить високим, невдоволення саме бюджетом не зменшується. Так, якщо загальний обсяг бюджету торік у сумі понад 1,1 млрд. розділити на 2170 тис. кримчан, то отримаємо на кожного з них 475 гривень. Це більше, ніж у будь-якій області України, за винятком Києва. 2003 року, відповідно до останнього варіанта проекту бюджету, на кожного жителя автономії припаде 489 гривень. І знову ми посядемо друге місце в країні. Однак саме бюджет залишається найбільш проблемним місцем у політичних і економічних дискусіях в автономії.

Заклики

Наприклад, депутат Верховної Ради України від Криму Володимир Воюш на початку бюджетного процесу нинішнього року знову пропонував «внести зміни в Бюджетний кодекс України, які передбачали б право АРК зараховувати в бюджет автономії всі податки, окрім податку з додаткової вартості». На прес-конференції у Сімферополі, як повідомляло Кримське агентство новин, він говорив: «Зараз у Бюджетному кодексі сказано: бюджет України формується з урахуванням Конституції АРК. Це неконкретне формулювання... Тож кожне відомство при формуванні проекту бюджету України читає його по-своєму, і, як правило, не на користь АРК». Володимир Воюш сказав, що його пропозиції з внесення змін у Бюджетний кодекс підтримують кілька фракцій, зокрема фракція СДПУ(о), від якої він обраний, і кримський реском партії.

Яка ж внутрішня «пружина» щороку породжує ці «дискусії» з новою силою? Чому не залишається в минулому щорічне прагнення центру забрати собі якомога більше, а потім віддати у вигляді «милостині», і прагнення автономії залишити в себе якомога більше, а потім посилати центру «милостиню» у вигляді деякого відсотка, ніби з панського плеча?

Ось і нинішнього року: отримавши з Києва перший варіант бюджету-03, голова Верховної Ради Криму Борис Дейч і глава уряду Сергій Куніцин змушені були направити в бюджетний комітет ВР України спеціальний лист, у якому підкреслили, що бюджет автономії не може більш як на 50 відсотків складатися з субвенцій і дотацій. Попри складну погоджувальну роботу, пунктів, по яких у Криму висловлюють незгоду, маса.

— Якщо практика формування бюджету залишиться колишньою, ми не станемо жити краще, ми не зможемо вирватися вперед, — каже міністр фінансів автономії Олександр Гресс. — Необхідно перейти до нової концепції формування бюджету. Поки що вона залишається такою ж, як і за часів адміністративно-командної системи. Зараз будь-який підприємець знає: чим більше він заробить грошей, тим більше в нього залишиться після сплати податків. Бюджет же формується під витрати з урахуванням нормативу бюджетної забезпеченості. І якщо в регіоні доходи виявилися вищими за витрати, то надлишки вилучають. Для дотування тих, у кого доходів бракує. Це елементарна зрівнялівка: хоч би як добре ми працювали, житимемо так само, як і ті, у кого справи йдуть так-сяк.

У регіонів немає стимулу збільшувати виробництво, прибутки підприємств, які повністю йдуть у держбюджет. Наведу характерний приклад. Торік податок із прибутку збирала автономія, отримувала його понад план, тепер же ці кошти йдуть у держскарбницю, але позначилося зменшення надходжень.

Держава зобов’язана забезпечувати соціальну підтримку незахищеним прошаркам населення: дітям, старим, інвалідам, узагалі тим, хто не в змозі себе прогодувати, виплачувати пристойну зарплату бюджетникам. За розрахунками кримського міністра, для цього потрібно, щоб у річний бюджет автономії надходило не менше 7 млрд. гривень замість нинішніх 1,5. Але якщо в державі збережеться горезвісна зрівнялівка, всі заклики краще працювати, щоб краще жити, не знайдуть серед рядових платників податків належного розуміння.

У кримському уряді вважають, що слід наповнити реальним змістом саме поняття економічної самостійності автономії. Якщо знадобиться, то розробити програму економічної самостійності, розраховану на кілька років. Необхідно визначитися, каже пан Гресс, «які ми плануємо запровадити податки, що дасть кожен із них, яку систему бюджетних відносин підтримувати з Києвом. Програма буде приречена на успіх, якщо стане взаємовигідною і для Криму, і для центру».

Водночас реальні перспективи на 2003 рік не дуже райдужні. Так, Мінекономіки Криму прогнозує зростання в автономії обсягів промислового виробництва та податкових надходжень усього на 1,5 відсотка, а обсягів сільгоспвиробництва — на 2,7. Про це міністр економіки Криму Арсеній Яценюк повідомив на депутатських слуханнях щодо проекту бюджету. «За таких умов доходи бюджету, мабуть, збільшаться на 2—2,9%», — сказав міністр.

Основною дохідною галуззю 2003 року залишиться промисловість, яка дасть близько 40% бюджетних надходжень. 19 відсотків забезпечить АПК, курортно-рекреаційна галузь, як і раніше, на третьому місці. Бюджет-03, на думку пана Яценюка, може бути прийнятий із реальними показниками лише тоді, якщо доходи зростуть не більш як на 2%, порівняно з 2002-м. Інше «буде нерозумно і нереально». За підрахунками кримського міністра економіки, останніми роками на кожну гривню зробленої продукції припадає 18 копійок податкового навантаження. При цьому частка податку з прибутку і ПДВ знизилася з 4 до 3 копійок, і «ми витягуємо ці 18 копійок лише за рахунок акцизного збору».

Пільги

Де ж брати гроші для поповнення бюджету? За даними Державної податкової адміністрації в АРК, загальна сума податкових пільг, наданих усім підприємствам автономії, 2001 року становила 892 млн. грн. і була «в 1,8 разу більшою, ніж обсяг республіканського бюджету». 600 млн. із цієї суми припадало на пільги з ПДВ, 170 — на податок з прибутку, 101 млн. — на плату за землю і 52 млн. — на акцизний збір. Потенційно доходи кримського бюджету — у разі ліквідації всіх пільг — могли б становити 1,54 млрд. гривень, однак кримські керівники розуміють всю умовність такої цифри. Як перший крок реалізації нової концепції бюджетної політики в Криму, що може привести до значного збільшення доходів у бюджет, Арсеній Яценюк назвав передбачене в проекті держбюджету зменшення наполовину пільг у платі за землю.

Однак часткового скасування пільг замало. Потрібно «позбавити пільг усіх», а тим, хто все ж таки потребує бюджетної допомоги, надавати її за рахунок «цільової та легко контрольованої» дотації з держбюджету, — каже міністр економіки Криму.

— Якби ми бачили, що в Україні відбуваються динамічні й ефективні реформи, життя швидко змінюється на краще, ми були б обома руками «за» і не винаходили б своїх шляхів, — сказав в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» міністр фінансів Криму Олександр Гресс. — Але цього немає. Тоді — дайте нам право самим працювати. У чому ж має полягати, на мою думку, нове ставлення до податків і бюджету? А ось у чому. Треба перестати плакати, що в нас великі податки. Це не так. Є країни, у яких податки вищі, ніж у нас, іноді навіть в 1,5 разу, але їхня економіка і їхні адміністративні органи при цьому працюють успішно і процвітають. Річ не в самих податках. Річ у тому, що наша податкова система, по-перше, нестабільна, по-друге, наша адміністративна система не домагається її стабільності й обов’язковості, по-третє, судова система нерідко захищає не підприємців, а чиновницьке свавілля. Чи зміниться ситуація з прийняттям нового Податкового кодексу? Не впевнений. Якщо ми матимемо новий кодекс, але збережемо колишнє ставлення до збору податків і до судових суперечок у цій сфері — нічого не зміниться, ми, як і раніше, житимемо погано.

Постараюся пояснити, у чому тут річ. Наприклад, якщо два підприємці займаються якоюсь схожою діяльністю й одному влада надала пільги, з огляду на його близькість до конкретних чиновників, то другий підприємець ніколи чесно не платитиме податків. Тому так багато потенційних доходів бюджету втрачається і просто йде в тінь. Це найколосальніший ресурс — нещодавно сказано, що в «тіні» у нашій країні крутиться 100 млрд. гривень, тобто два з лишком бюджети України. Хіба можна говорити, що уряд, якому дістається лише третина грошей, керує країною? Ні, країною по-справжньому керують ці тіньові гроші, які у два з лишком рази перевищують бюджет.

Чи може держава впоратися з тіньовою економікою? Це надзвичайно тяжке завдання, і традиційними методами, тобто наскоками і закручуванням гайок, його не вирішити. І навпаки — ми зможемо легко впоратися з проблемою, якщо зуміємо змінити своє ставлення до податків. Повністю відмовитися від надання будь-кому будь-яких податкових пільг. Дати регіонам право на свої «автономні» податки на додачу до загальнодержавних...

Життя в глибинці

На місцях не намагаються виписувати рецепти для лікування загальнодержавних проблем, але невдоволення бюджетним процесом повною мірою відчувається й тут. Наприклад, заступник глави Бахчисарайської держадміністрації Леонід Целищев вважає, що «перший рік роботи за Бюджетним кодексом України виявив ряд проблем, розв’язання яких поки що не знайдено. І є небезпека, що вони «перекочують» у бюджет 2003 року». Які це проблеми?

По-перше, законами про освіту передбачено безкоштовне підвезення школярів, які живуть у сільській місцевості за більш як три кілометри від школи. У Бахчисарайському районі на 84 населених пункти припадає 29 шкіл. Для підвезення дітей щороку потрібно понад 500 тис. гривень, але субвенції з держбюджету на це в Бюджетному кодексі не передбачені, а власних доходів у місцевих рад не вистачає. Так, лише в Ароматненській сільраді витрати на підвезення становлять понад 100 тис. гривень на рік при повній відсутності власних доходів. У результаті діти, особливо в зимовий час, через нестабільне фінансування не відвідують школу до двох тижнів на місяць. Чи бачать цю проблему добре влаштовані дядечки з печерських пагорбів?

Бюджет-03 не вирішує і проблем фінансування дошкільної освіти, що «висить» на й так завантажених під зав’язку місцевих бюджетах. У зв’язку з браком грошей можуть закритися пожежні частини. Далі: Мінфін України прийняв пропозицію району про виділення на 2001 рік субвенцій на суму 200 тис. гривень на створення муніципальної міліції, але гроші можуть бути виділені лише у разі внесення відповідних змін у закон про міліцію й у Бюджетний кодекс...

Всім відомо, що в Бахчисарайському районі 25 відсотків населення становлять кримські татари, які повернулися з місць депортації. Чимало їх живе в новостворених селищах, де немає ніякої соціальної інфраструктури. У селі Вікторівка кілька років тому було всього вісім будинків, сьогодні в ньому мешкають 1300 кримських татар. І при цьому — ні фельдшерсько-акушерського пункту, ні школи. Лише 70 дітей (1—3 класи) навчаються в житловому будинку, пристосованому під національну школу, решту возять автобусами в школи Бахчисарая. Утримання нещодавно відкритої в місті Бахчисараї школи №5 із кримсько-татарською мовою навчання потребує додатково 300 тис. гривень на рік. Однак формули Мінфіну України, за якими формується бюджет району, нічого з цього не враховують...

Не всі в Криму згодні з тим, що запровадження місцевих податків — панацея. Наприклад, виступаючи на парламентських слуханнях щодо бюджету, міський голова Феодосії Володимир Шайдеров сказав, що запроваджувати нові податки і збори в Криму, щонайменше, нерозумно. «Податків у нас предосить. Просто потрібно правильно поставити роботу, і податкову в тому числі». Як приклад він навів ситуацію з міськими ринками. Два міських ринки Феодосії було піддано перевіркам 42 рази, а інші — у Приморському, Коктебелі, Щебетовці — «де курортний сезон пройшов відмінно!» — не перевірялися жодного разу...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво