Британська модель економічного зростання — у борг - Економіка - dt.ua

Британська модель економічного зростання — у борг

20 серпня, 2004, 00:00 Роздрукувати Випуск №33, 20 серпня-27 серпня

Найтриваліший за останні 200 років період безперервного економічного зростання у Великобританії п...

Найтриваліший за останні 200 років період безперервного економічного зростання у Великобританії послужив підставою для того, щоб її міністр фінансів Гордон Браун закликав решту країн узяти на озброєння саме «британську модель» економічного розвитку. Крива збільшення британського ВВП справді підносить на вершини, на яких цілком може статися запаморочення від успіхів, — адже навіть у найменш вдалий, причому не тільки для Великобританії, 2002 рік темпи зростання економіки не впали нижче 1,8%. Однак британський таки журнал The Economist аргументовано застерігає від небезпек, які підстерігають потенційних послідовників британського економічного курсу.

Як і в більшості інших країн, загрозу насування рецесії британське міністерство фінансів прагнуло компенсувати зниженням облікової ставки. Три з половиною відсотка, досягнуті наприкінці 2003 року, стали найнижчою позначкою для цього показника за останні 48 років. Завдяки цьому умови кредитів виявилися настільки привабливими, що британці почали так активно брати гроші в борг, що випередили в цій справі навіть американців. У результаті загальна заборгованість британських споживачів нині становить один трильйон фунтів стерлінгів, або 1,82 трлн. американських доларів. Ця сума практично дорівнює обсягові національного ВВП і є рекордною як в історичному, так і географічному аспектах.

Втім, вартість майна всіх британських споживачів оцінюється у 5 трлн. фунтів стерлінгів, тому, здавалося б, боятися ніби й нічого. Однак кількість тих, хто побоюється, зростає день у день. Адже 60% цієї суми припадає на закладену нерухомість, темпи зростання цін на яку також б’ють у Великобританії всі мислимі й немислимі рекорди. Щоправда, за оцінками Національного інституту економічних і соціальних досліджень, ці ціни завищено, як мінімум, на 30%. І їх неминуче коригування може мати надзвичайно згубні наслідки для всієї британської економіки.

Уникнути такого сценарію розвитку подій британський уряд намагається, знову ж таки, маніпулюванням облікової ставки. П’яте з листопада 2003 року її підвищення довело цей показник до 4,75%, що значно перевищує аналогічні показники по єврозоні й у США. Це істотно знижує конкурентоспроможність британського експорту, при цьому не особливо впливаючи на ситуацію з кредитами. Королівський інститут експертів відзначив, що зростання цін на житло в червні упало до найнижчих за останні 10 місяців темпів. Однак Національне товариство будівельників відразу доповіло, що вже в липні ціни на нерухомість підстрибнули ще на 2,1%, у результаті річний приріст має становити 20,3%.

Як повідомляє Британська спілка споживачів, 6 мільйонів сімей Великобританії (при чисельності населення — 60 мільйонів чоловік) уже відчувають проблеми з викупом заставних на будинки. Більше того, кількість персональних банкрутств у другому кварталі сягнула найвищої за останні 10 років позначки.

Ситуацію погіршує й той факт, що у 1980-х роках більшість іпотечних кредитів намагалися підстрахувати обов’язковим переведенням частини коштів у цінні папери. Фондові обвали останніх років довели, що цю ідею складно вважати вдалою, проте від підвищеної відповідальності боржників це ніяк не звільняє.

Хоча на кредити на нерухомість припадає 80% усіх боргових зобов’язань британців, обсяги видачі інших видів кредитів також зростають безпрецедентними темпами. Передусім це стосується кредитних карток, які вже набули величезної популярності у США, однак не настільки поширені на Європейському континенті. Зате в туманному Альбіоні їх власниками стали більше половини населення країни. Отож, якщо 1995 року на середню британську сім’ю припадало 2100 фунтів стерлінгів незабезпеченого кредиту, то тепер ця сума зросла до 6500.

Нинішні темпи зростання британської економіки — очікувані 4,2% ВВП за третій квартал — дають експертам підстави говорити, що такі рекордні показники щодо персональної заборгованості англійців свідчать передусім не про слабкість британської економіки, а про зростання добробуту британців. Цей факт цілком міг би викликати бажання розтиражувати британську модель економічного успіху, якби не одне «але».

Найбільше Гордон Браун, який прагне приватизувати торгову марку «Британське економічне диво», пишається гармонізацією монетарної та фіскальної політики, що й сприяло закріпленню стабільного економічного зростання. Однак нині ці надзвичайно важливі механізми маніпулювання економікою обертаються в протилежних напрямках. Адже, тим часом як облікова ставка неухильно зростає при поки що марних спробах злегка загальмувати британську економіку, зростання дефіциту бюджету чинить на неї стимулюючий вплив.

Суспільні витрати нинішнього року збільшаться на 4% і збережуть такі темпи зростання до 2006 року. А ось дефіцит бюджету вже сягнув 3% і найближчим часом знижуватися не збирається. І цього від британського уряду ніхто й не очікує. Принаймні серед тих, хто пам’ятає про наближення виборів, призначених на літо 2005 року.

Значні успіхи, що їх демонструє британська економіка, якою останні сім років керує Гордон Браун, можуть дозволити продовжити йому свої повноваження ще на один термін. Утім, цей період уже явно не буде настільки успішним, як попередні. Адже, як зазначає той-таки The Economist, повоєнна історія Великобританії знає не один приклад того, як на догоду передвиборним пріоритетам окремих політиків під загрозу ставилася економічна стабільність країни.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво