Боротьба нанайських хлопчиків - Економіка - dt.ua

Боротьба нанайських хлопчиків

26 травня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №20, 26 травня-2 червня

Телекомунікаційний ринок зростає, і процеси на ньому ідуть, як належить. Періодично виникаючі скандали і переділи встигли усім добряче набриднути...

Телекомунікаційний ринок зростає, і процеси на ньому ідуть, як належить. Періодично виникаючі скандали і переділи встигли усім добряче набриднути. І хоча революційних потрясінь у «телекомі» у найближчому майбутньому не очікують, зміни відбуваються, і з них вимальовується досить цікава картина. А саме: хоча державна стратегія розвитку ринку в країні відсутня, кілька «приватних» стратегій на цьому тлі цілком успішно реалізуються. У результаті незабаром розклади в галузі зміняться дуже помітно. Без жодних революцій. Наче так було завжди.

«Укртелеком»
на роздоріжжі

Відповіді на головне запитання — продаватиметься «Укртелеком» чи розвиватиметься у держвласності, його нинішній власник — держава — не дає. Чому — очевидно: сама не знає. Ні, звісно ж, 22 травня Юрій Єхануров однозначно сказав про те, що компанію цього року не продаватимуть: уряд не встигне підготувати її до продажу. Експерти також висловлювалися в тому ключі, що навіть якби її виставили на продаж, то у фінансові плани основних потенційних покупців усе одно не включено відповідні витрати.

Проте уряд незабаром зміниться, і яким буде курс нового Кабміну стосовно «Укртелекому», можна лише здогадуватися. Зважаючи на все, новий фінансовий план компанії затверджуватиме вже новий урядовий склад. Попри те, що Єхануров пообіцяв розглянути документ на засіданні КМ минулої середи, цього не сталося: фінплан «заблукав» між урядом і ФДМУ і до порядку денного не потрапив. Відомства мляво докоряють у цьому одне одному, проте очевидно, що зараз ніхто такої відповідальності на себе не візьме.

Тим більше що до фінплану залишається багато питань. Мінфін і Мінекономіки вважають, що завищено витрати компанії (зростання на 30% при зростанні доходів лише на 9,6%) і не визначено заходи для зростання прибутку (щоб не вийшло, як цього року, коли менеджменту вдалося «намалювати» менший прибуток при зростанні доходів і знизити рівень дивідендів). Крім того, міністерства засумнівалися в інвестиційній політиці компанії. Починаючи від необхідності великих інвестицій загалом (у контексті майбутнього продажу компанії) і закінчуючи позикою на 750 млн. дол. на розвиток мобільного зв’язку третього покоління зокрема.

Без затвердження фінплану не можуть завершитися збори акціонерів «Укртелекому», які нині перебувають у стані «перерви». А отже, не набирають сили і вже прийняті на них рішення, зокрема зі зміни спостережної ради. Точніше, щодо збільшення кількості її членів до десятьох і залишення в її складі трьох вірних бійців нинішнього менеджменту. Це якщо не враховувати судових позовів про заборону проведення зборів, які спливли напередодні них.

Загалом, «підвісили» «Укртелеком» грунтовно. Усе це нагадує гру на зниження, під час котрої компанію, яка стрімко втрачає ринкову частку у найдохідніших сегментах, можна буде купити дешевше. Проте міністр транспорту і зв’язку Віктор Бондар хотів виручити за неї не менше як 4—5 млрд. дол...

Втім, уже неодноразово згадувалося, що цивілізований західний інвестор навряд чи викладе за «Укртелеком» такі, та й узагалі які-небудь гроші. Компанія, швидше за все, опиниться у російській власності. У чиїй?

...І вічний бій

Зростання телекомунікаційного бізнесу «Альфа-групп» напевно увійде до підручників з корпоративного управління як ілюстрація до принципу «переможців не судять». Якщо, звичайно, не з’ясується, що це якась хитро замаскована фінансова мегапіраміда.

Так, днями стало відомо, що двох представників компанії «Алтимо», що управляє телеком-активами «Альфы» — старший віце-президент Олег Маліс і віце-президент Олексій Худяков — обрано членами ради директорів турецького мобільного оператора Turkcell. Це відбулося після того, як у листопаді минулого року дочірня структура «Альфа-групп» — Alfa Telecom Turkey Ltd — завершила угоду з придбання 49% акцій турецької Cukurova Group за 3,3 млрд. дол. Cukurova Group, у свою чергу, контролює компанію Turkcell Holding A.S., якій належить 51% акцій Turkcell. У результаті угоди Alfa Telecom Turkey стала опосередкованим власником 13,22% акцій Turkcell Iletisim Hizmetleri A.S.

В Україні Turkcell за допомогою компанії Euroasia володіє 54,41% акцій українських операторів стільникового зв’язку ТОВ «Астеліт» (торгова марка Life:)) і ЗАТ «Цифровий стільниковий зв’язок України» (торгова марка DCC). Крім цього, Altimo належить 25,1-відсотковий пакет акцій російського «Мегафона», 24,5% акцій російського «Вымпелкома» (який володіє 100% акцій українського оператора «Українські радіосистеми» і низки операторів країн СНД), 43,48% «Київстару» і 29,58% Golden Telecom Inc., котрий володіє українською «донькою» «Голден Телеком Україна». Ціла телекомунікаційна імперія.

Успішно просувається «Альфа» і в захопленні українського мобільного ринку. Триває нелегкий процес припинення партнерства з норвезьким Telenor, який має завершитися купівлею «Вымпелкомом» «Київстару» і виходом норвежців із російського мобільного бізнесу. При цьому набирає обертів рекламна кампанія «Билайна» в Україні. І хоча кількість абонентів контрольованих «Альфою» «Українських Радіосистем» ще не досягла першого мільйона, половину шляху до цього компанія вже пройшла. Правда, що робитиме «Вымпелком» із двома потужними і накачаними коштами брендами на території України — велике запитання. Втім, поки що, схоже, ним ніхто особливо не переймається.

Минулого тижня з’явилася також інформація про судові проблеми у Швейцарії, які виникли у російського міністра зв’язку Леоніда Рейнмана. Його звинуватили в тому, що він контролював інвестиційний фонд IPOC, якому належав блокуючий пакет акцій у «Мегафоне». До цього фонд позивався з «Альфа-групп», наполягаючи на незаконності придбання нею іншого блокпакета в «Мегафоне». Удар по непохитному Рейнману — помітна перемога «Альфы».

Однак головне тут не обсяг, а динаміка зростання бізнесу. «Альфа» стрімко купує активи, не боючись судів з іменитими акціонерами — Telenor, TeliaSonera та ін. Тому участь групи в приватизації «Укртелекому» виглядає цілком ймовірно. Тим більше в контексті нещодавніх переговорів Валентини Семенюк із представниками «Альфа-групп» про продаж акцій державних українських компаній на Лондонській біржі. На приватизації «Укртелекому» шляхом продажу акцій на міжнародному фондовому ринку наполягає і сьогоднішній менеджмент компанії. Можливо, усі вони вже знайшли одне одного.

Щоправда, активність «Альфы» стосувалася поки що лише мобільних операторів. На відміну від конкурента на російському ринку — АФК «Система», чия компанія «Комстар» нещодавно купила великого українського інтернет-провайдера «Технологічні Системи».

Єдиний «фіксований» підрозділ «Алтимо» — Golden Telecom Inc. і, відповідно, наш «ГТ». Іншим великим акціонером GTI є Telenor, із котрим «Альфа» сьогодні перебуває в стані шлюборозлучного процесу (припинення партнерства) щодо «Вымпелкома». Представники «Голден Телеком Україна» у квітні виступили із сенсаційною заявою про плани розгортання мережі для надання конвергентних послуг зв’язку, у т.ч. мобільного, на всій території України. Такі ж плани має «Укртелеком» у зв’язку з його 3G-проектом.

Тому цілком реальним виглядає такий сценарій. Новий уряд раптово оголошує конкурс з продажу «Укртелекому», мотивуючи це, наприклад, жахливою бюджетною дірою. Умови його пишуться під «Альфа-групп», як це вже було два роки тому. «Альфа-групп» купує виставлений на торги пакет за допомогою своєї афільованої компанії «Голден Телеком Україна», яка має подібну бізнес-стратегію. Telenor, котрий дізнався про угоду з газет, оспорює її в суді. «Альфа» «мочить» його за вже відпрацьованою на «Вымпелкоме» схемою і витісняє також і з GTI. «Альфа» стає власником найбільших телекомунікаційних активів у СНД.

Спеціально для «Голден Телеком Україна»: вищезазначений сценарій — не більш ніж припущення; усі збіги назв компаній і імен із реальними вважати випадковістю.

У зв’язку з «Альфой» слід зазначити, що в сучасних російських реаліях така активність неможлива без схвалення Кремля. Це значить, що мають існувати якісь домовленості між власниками «Альфы» і керівництвом країни. Нехай це не звучить маніакально, але цілком можливо, що на гіперактивну й агресивну «Альфу» покладено роль «збирача» телекомунікаційних ринків пострадянських республік, які «розповзлися».

Правда, така діяльність має й зворотний бік. Розмова з олігархами в Росії буває дуже короткою, і тільки-но в руках групи буде сконцентровано реальні важелі управління великими частками цих ринків, її власників змінять у наказовому порядку. На того самого Рейнмана.

«Мамо, це політика...»

Третьою складовою «телекомунікаційного коктейлю» є сьогохвилинні інтереси провідних українських політиків. Точніше, у наявній політичній ситуації — керівництва і «власників» тих п’яти партій, котрі одержали представництво в парламенті.

Найчіткіше про свою позицію заявила Соцпартія — вустами «свого» голови ФДМ Валентини Семенюк: «Укртелеком» не продавати, залишити у держвласності, годувати з його доходів країну.

Зважаючи на все, цієї ж точки зору дотримуватиметься і БЮТ. Особливо в контексті давнього ділового партнерства Юлії Володимирівни і Георгія Борисовича. Закріпленого, наприклад, тим фактом, що за списком БЮТ у парламент пройшов Євген Зимін, генеральний директор «Пріокому» і довірена особа Дзекона.

Як аргумент наводиться успішна робота компанії, великі надходження до бюджету від дивідендів і податків, здійснення нею збиткових соціальних програм — телефонізації сільської місцевості, надання послуг пільговикам, які у приватного власника виникне велика спокуса згорнути. Можна також припустити, що цей популярний у народі погляд підтримають комуністи. Тоді він матиме цілих 183 прибічники. А ці партії, таким чином, одержать контроль над «Укртелекомом», не купуючи його.

Проте це менше від 186 голосів Партії регіонів. Яка цілком прогнозовано підтримає Ріната Ахметова, якщо його компанія «СКМ», найбільший вітчизняний телекомунікаційний інвестор (великий пакет у DCC-«Астеліті», фіксовані оператори «Оптима» і «Фарлеп»), усерйоз заявить про інтерес до «Укртелекому».

Що ж стосується «Нашої України», то в неї з Георгієм Дзеконом є свої «зв’язки» — через тих самих Порошенка чи Третьякова. Власних інтересів на ринку в «нашоукраїнців» немає, а тому Дзекону це буде легко використовувати, видаючи свої інтереси за їхні інтереси, що він дуже добре вміє робити. Тож якщо його домовленості з БЮТ стосовно збереження за ним оперативного контролю над компанією зазнаватимуть випробувань, завжди залишається можливість пролобіювати «злив» якогось пакета акцій компанії на міжнародні біржі. З тим, щоб там його викупили... Хто? Це вже тема окремої розмови.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво