Бізнесу потрібна Рада. Глава Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Дмитро ШВЕЦЬ: «Ми усіх запрошуємо до діалогу — адже це шанс не лише почути одне одного, а й зрозуміти» - Економіка - dt.ua

Бізнесу потрібна Рада. Глава Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Дмитро ШВЕЦЬ: «Ми усіх запрошуємо до діалогу — адже це шанс не лише почути одне одного, а й зрозуміти»

15 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 15 квітня-22 квітня

Іноземні бізнесмени, побувавши в Україні, щиро дивуються: як можна вести справи в таких складних, практично непередбачуваних умовах?..

Іноземні бізнесмени, побувавши в Україні, щиро дивуються: як можна вести справи в таких складних, практично непередбачуваних умовах? А ось вітчизняних бізнесменів, здається, уже нічим не здивуєш — вони навчилися виживати в умовах, коли все відбувається не завдяки, а всупереч. Тим паче що законодавче поле часом нагадує мінне — будь-який крок може стати останнім. Для бізнесу, ясна річ...

Багато років державна вертикаль, особливо в провінції, використовувала важелі влади не стільки для підтримки підприємців, скільки для боротьби з ними. Попри те, що часи змінилися й державна політика змінюється буквально на очах, підприємцям від цього не полегшало...

Три місяці, приміром, тривав параліч ринку нерухомості, через що зазнали чималих збитків ріелтерські та приватні нотаріальні контори. Держава не отримала мито й податки з громадян, котрі хотіли, але так і не змогли купити чи продати нерухоме майно — від початку року було виконано майже на 250 тисяч операцій менше, ніж за цей самий час торік. А винні в усьому статті Цивільного кодексу, які набрали чинності з 1 січня, — вони перетворили нотаріусів на податкових агентів, викликавши тим самим суперечності з іншими законодавчими актами. Міністерство юстиції зберігало горде мовчання, поки своє слово не сказав бюджет-05, тимчасово призупинивши дію цих норм закону. І таких прикладів безліч.

Інша крайність — численні інструкції й накази різноманітних відомств, які немов зашморг душать малий, середній і навіть великий бізнес. Так, «активна» діяльність Державного департаменту ветеринарної медицини не лише спричинила величезні втрати, а й викликала міжнародний скандал: запровадження нового ветеринарного сертифіката відштовхнуло найбільших постачальників риби та створило додаткові труднощі на переговорах про вступ України до СОТ. За попередніми розрахунками, держава недоодержала в бюджет майже 40 млн. грн., без роботи залишилися тисячі людей, котрі займалися переробкою та продажем рибної продукції.

Скорботний список втрат — із боку як держави, так і підприємців — можна продовжувати нескінченно. Мабуть, кожен із бізнесменів може розповісти свою історію — і не одну — про те, як доводилося «вирішувати» питання з допомогою конверта чи путівки на Канари...

Програму нового уряду і представники бізнесу, і рядові громадяни зустріли водночас з надією та тривогою. Звісно, з одного боку, боротьба з корупцією й бюрократією має полегшити наше життя, але з іншого — непродумане, поспішне рішення будь-якого міністерства чи відомства може призвести до значних збитків. Як тут бути спокійним, коли енергетики заявляють, що ще не визначилися з цінами на нафту й газ, але підвищуватимуть їх обов’язково? Також не додає стабільності інформація про те, що тарифи на «Укрзалізниці» на порядок нижчі, ніж у сусідніх країнах. Економічна теорія підказує: будь-яке їхнє підвищення має бути обгрунтованим і розрахованим, а практика демонструє зворотне — керівництво «Укрзалізниці» поспішно оголосило про підвищення цін на всі пасажирські перевезення, Міністерство транспорту відразу дезавуювало інформацію, заявивши, що цього не буде. Зрештою, вартість проїзду в спальних вагонах таки підняли. А що очікує підприємців, котрі вдаються до послуг залізниці для перевезення вантажів, одному Богові та, можливо, Мінтрансу відомо: спеціальна міжвідомча комісія ще лише формується, а вже всі знають, що тарифи буде підвищено на 50% (хоча при цьому запровадять знижуючі коефіцієнти для так званих ризикованих галузей).

Представників бізнесу не так лякають самі підвищення, як їхня непередбачуваність і раптовість. Закон України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» давав зелене світло цій галузі до 1 січня 2008 року. Підприємства розгорнули активну діяльність, залучили інвесторів, будували плани на перспективу, розраховуючи на обіцяну підтримку держави, а вона раптом різко змінила правила гри, скасувавши пільги з оподаткування... Це лише здається, що окремі підвищення в окремих галузях істотно не вплинуть на рівень життя людей. Ще як вплинуть! Представники м’ясопереробної промисловості днями заявили, що коли всі нові тарифи й податкові ставки, які поки ще існують тільки на папері, буде узаконено, відпускна ціна на варену ковбасу становитиме не менш як 50 (!) гривень за кілограм. Не приховують свого здивування фармацевти, перед котрими поставлено завдання — знизити вартість лікарських препаратів, але при цьому підвищити їхню якість. От і спробуй у такій ситуації складати й виконувати бізнес-план!

Представники бізнесу готові підтримати програму нового уряду, працювати в правовому полі, облаштовуючи Україну. І хоча за багато років вони втомилися від диктату влади, усе-таки до діалогу готові: їм є що сказати з приводу недосконалого законодавства й корупції, вони пропонують свої варіанти, як поліпшити ситуацію в тій чи іншій галузі, вони хочуть, аби їх почули. І врешті-решт така можливість у них з’явилася — на сайті Ради підприємців України при Кабінеті міністрів України відкрився «Форум ділової ради».

— Цей форум працює в режимі on-line й кожен бажаючий може повідомити про негатив, який заважає зростанню, — про факти корупції, зловживань місцевої влади й порушення закону, висловити свою думку про регуляторну політику держави, про умови, в яких розвивається бізнес, — запрошує до співпраці голова Ради підприємців при Кабміні Дмитро ШВЕЦЬ. — Набравши на клавіатурі адресу forum.rp.org.ua, кожен бажаючий може приєднатися до обговорення актуальних проблем підприємництва й запропонувати свої шляхи їхнього розв’язання. Інтерес нового проекту не лише в тому, що це, по суті, перша в країні спроба відкритого спілкування з питань підприємницької політики в такому режимі. Важливіше те, що всі конструктивні зауваження та пропозиції, висловлені на форумі, оброблятимуться експертами Ради й пропонуватимуться на розгляд органам виконавчої влади.

Головне завдання «Форуму ділової ради» — збір альтернативних пропозицій бізнесменів і зацікавлених сторін із проблем розвитку підприємництва. Це дозволить подавати уряду об’єктивну й вивірену інформацію, а вже на її основі будуватимуться ефективні рішення, що відповідають інтересам держави й не порушують при цьому інтересів ділових кіл.

— Про що найчастіше пишуть учасники форуму?

— Шквал повідомлень викликало ухвалення бюджету! До уряду висувають багато претензій, зокрема, обвинувачують у тому, що, цитую повідомлення з форуму, «зміни в 90 законів були розроблені потай, без проведення відповідних експертиз і обговорень», нагадують, що «поправки в податкове законодавство мають вноситися за шість місяців до початку бюджетного року, а не наприкінці першого кварталу». Дехто, навпаки, оцінює бюджет як «ліберальний, що вирівнює правила гри». Критики багато, емоцій — через край, але є й конструктивні пропозиції: «шукати шляхи для реалізації правового захисту й адаптації бізнесу в нових умовах». Багато цікавих повідомлень прийшло на тему корупції та проблем розвитку малого бізнесу.

— Підприємців можна зрозуміти, адже одна з умов успішного ведення будь-якого бізнесу — встановлення чітких правил, за якими він розвивається. А в нас що не день, то поправки до законів. Чи можна захистити свій бізнес у такій ситуації?

— Дуже складно грати за правилами, які весь час змінюються! У нас постійно говорять про те, що необхідно створити нові, прозорі правила гри, аби люди знали, що їх чекає на ниві бізнесу протягом п’яти чи десяти років. На жаль, в Україні ніяк не вдається підготувати й ухвалити такі законопроекти, які давали б можливість спокійно працювати й уряду, і підприємцям. Непродумані закони, що приймалися під когось, під чиєсь відомство, як правило, приводили до фінансових втрат, до того ж бюджет недоотримував солідні суми у вигляді податків і виплат.

— Чи має Рада підприємців можливість не лише представляти, а й відстоювати інтереси малого та середнього бізнесу? Чи великому бізнесу також потрібна ваша підтримка?

— За останні роки з’явилося чимало різноманітних спілок і асоціацій, покликаних відстоювати права підприємців у різних сферах і на різних рівнях. Нашу Раду підприємців при Кабінеті міністрів України створено дванадцять років тому з метою налагодити відносини між бізнесом і державою. Експерти й консультанти ради працюють над проектами законів і підзаконних актів задовго до їхнього ухвалення, оцінюючи їх із позиції — чи сприятиме новий документ розвитку підприємництва, чи, навпаки, позначиться на ньому негативно.

Члени ради присутні на засіданнях і нарадах у міністерствах, де мають змогу висловлювати свої міркування з приводу законопроектів і нормативних актів стосовно регуляторної політики, і тих, які ще готуються, і чинних. І якщо немає одностайності, якщо розбіжності істотні, порушуємо це питання перед урядом, домагаємося, аби наші висновки враховували. Ми відстоюємо свою позицію, прагнучи домогтися справедливого рішення в будь-якому разі: і коли йдеться про мале підприємництво, і коли обговорюються проблеми великого бізнесу.

Як рада підтримує зворотний зв’язок із підприємцями, котрі працюють у регіонах?

— Стало правилом приділяти багато уваги розвитку бізнес-зв’язків підприємців — ми постійно беремо участь у проведенні ділових форумів і конференцій. Активізували нашу роботу недавно створені при Раді підприємців регіональні комісії, поки що їх — 23, але, сподіваюся, нинішнього року їхня кількість збільшиться. Регіональні й галузеві комісії в складі ради об’єднують сьогодні бізнесменів усіх областей України. Це дозволяє нам оперативно отримувати інформацію про стан справ у тій чи іншій області, аналізувати, узагальнювати її й подавати на розгляд уряду.

— Протягом багатьох років відносини між владою й бізнесом, м’яко кажучи, не складалися...

— Чимало підприємців вважають, і небезпідставно, що держмашина працює проти них. Це стосується багатьох аспектів: чимало часу й сил потрібно витратити на відкриття своєї справи, оформлення будь-якої довідки, будь-якого дозволу може затягтися на місяці, зруйнувати всі плани, спричинити банкрутство. А митниця, котра, за словами Президента України Віктора Ющенка, розорила тисячі підприємців? Про добросовісну конкуренцію в наших умовах можна лише мріяти — у будь-якій суперечці перемагає той, кого підтримує місцева влада, слово чиновника завжди «переважує» не лише аргументи підприємця, а й статті закону. На жаль, неможливо, щоб із зміною влади в країні відразу все змінилося на краще й усі стали законослухняними. Ясна річ, на це потрібні час і чималі зусилля. Мабуть, головне, чого чекають підприємці, — прийняття чітких правил, які регулювали б відносини бізнесу й держави. Із багатьох областей нам повідомляють про кричущі факти, коли на тій чи іншій фірмі за рік проводиться до трьохсот різних перевірок, а різноманітні відомчі заборони, обмеження, штрафні санкції з приводу й без приводу просто розоряють людей.

— Дмитре Васильовичу, на вашу думку, із цим потрібно боротися чи це той самий випадок, коли простіше змиритися, ніж воювати з вітряками?

— Ну чому змиритися?! Уряд оголосив війну корупції, це дає нам надію на те, що умови зміняться кардинальним чином. Проте потрібні зусилля і з нашого боку — адже чиновник або дрібний клерк бере хабара лише тоді, коли його дають. Звісно, у багатьох випадках підприємців заганяють у такі умови, коли вони змушені відкуповуватися — інакше не буде виданий потрібний дозвіл або ж знову тероризуватимуть перевіряльники. Ми узагальнюємо всю інформацію, отриману з місць, і маємо намір розробити свої рекомендації та пропозиції стосовно поліпшення ситуації. Рада підприємців тісно співпрацює з Головним управлінням державної служби України. Нами підписано Меморандум про співробітництво, мета якого — координування зусиль, спрямованих на розвиток економіки країни та створення сприятливих умов для взаємодії підприємців з органами влади.

Ми сподіваємося на порозуміння з Державним комітетом із питань підприємництва й регуляторної політики, котрий багато зробив для розвитку малого та середнього бізнесу в країні, заклавши тим самим фундамент для зростання великого бізнесу. Свого часу комітет із метою захисту підприємств і фірм від набігів перевіряльників запропонував узаконити спеціальні журнали, де кожен із них, крім прізвища й посади, записував би і мету свого візиту, повноваження тощо. Не всі відгукнулися на цю пропозицію — паперотворчість набридла, але ті, хто не полінувався завести такий талмуд, із подивом відзначали: чимало перевіряльників зникали за дверми, так і не пред’явивши посвідчення.

— І Президент, і прем’єр-міністр демонструють активну підтримку підприємництву, це, зокрема, засвідчує проведення форуму «Бізнес і влада — партнери», у роботі якого брали участь і ви, Дмитре Васильовичу. На чому будуватимуться відносини держави й бізнесу в нових умовах?

— Форум «Бізнес і влада — партнери» продемонстрував готовність обох сторін до діалогу та співпраці. Це надзвичайно важливо. Основні принципи діяльності держави й бізнесу, визначені в програмі Кабінету міністрів України «Назустріч людям», ми активно обговорюємо під час зустрічей із підприємцями в регіонах, а також на нашому сайті «Форум ділової ради». Рада підприємців при Кабміні об’єднує в своїх рядах бізнесменів із високим рівнем довіри в суспільстві, котрі готові використовувати свій аналітичний і практичний досвід, а також напрацьовані партнерські зв’язки для досягнення більш плідного співробітництва з владою. Сьогодні в країні склалися всі умови для того, аби від розмов перейти до справи та працювати на повну силу. Серед наших пріоритетів — системний підхід до збирання й опрацювання звернень і пропозицій підприємців, всебічне обговорення регуляторних актів і координація роботи громадських організацій у цьому напрямі. Для реалізації таких масштабних завдань, крім уже згаданого «Форуму ділової ради», ми створили сайт «Проекти регуляторних актів України» (www.rp.org.ua), діє гаряча телефонна лінія з питань підприємництва.

— У недалекому майбутньому нас очікують жорсткі правила Світової організації торгівлі, до яких підприємці мають бути готові.

— У зв’язку з цим у планах ради — активніша співпраця як із міністерствами й відомствами, так і з комітетами Верховної Ради. Гадаю, це допоможе поліпшити нашу діяльність як експертно-консультативного органу. Великі надії ми, звісно ж, покладаємо на роботу нашого інтернет-форуму — сподіваємося, підприємці активно включаться в обговорення всього, пов’язаного зі вступом України до СОТ. Нас дуже непокоїть питання — чим обернуться нові умови для вітчизняних підприємців, чи не розорить конкуренція й нові митні ставки малий і середній бізнес? Обов’язково враховуватимемо всі реальні пропозиції з місць і готуватимемо їх на розгляд уряду.

— Уряд неодноразово заявляв, що готовий до чесного діалогу з бізнесменами. Чи готові підприємці до принципового обговорення як політики держави, так і своєї власної?

— Безумовно! І це позиція не лише Ради підприємців при Кабінеті міністрів України, а й тисяч бізнесменів, із котрими ми підтримуємо зв’язок. Ми готові провести гарячу лінію, щоб підприємці в режимі on-line могли поставити запитання й отримати відповіді від тих представників уряду, які, на їхню думку, справляють найбільший вплив на розвиток бізнесу.

— А кого першим запросите на віртуальну бізнес-конференцію?

— Наші адресанти самі визначили коло політиків, з якими хотіли б поспілкуватися. Звісно, найбільше запитань вони готові поставити прем’єр-міністрові Юлії Тимошенко. Сподіваємося, нові законодавчі ініціативи й урядові рішення прокоментують також віце-прем’єр-міністр Олег Рибачук, міністр фінансів Віктор Пинзеник, міністр економіки Сергій Терьохін, глава Держкомпідприємництва Андрій Дашкевич. Ми всіх запрошуємо до діалогу — адже це шанс не лише почути одне одного, а й зрозуміти.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво