Бізнес-огляд - Економіка - dt.ua

Бізнес-огляд

4 серпня, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №31, 4 серпня-11 серпня

А Грінспену вже все одно Американська економіка, перегрівшись, продовжує нагріватися й далі, зовсім не переймаючись діловою репутацією економістів, які віщують їй крах...

А Грінспену вже все одно

Американська економіка, перегрівшись, продовжує нагріватися й далі, зовсім не переймаючись діловою репутацією економістів, які віщують їй крах. І економістам ці обіцянки, схоже, набридли. Спочатку з респектабельної американської преси зникли сповнені найчорніших пророцтв статті лауреата Нобелівської премії Роберта Самюельсона, а нині й Алан Грінспен, голова американського Федерального резерву, махнув на економіку, що зарвалася, рукою, хоча досі неодноразово намагався вплинути на індекси фондових ринків, які злітали в позахмарну височінь, шляхом послідовного підвищення відсоткових ставок. Але ціни на акції як зростали, так і зростають, а ось зубожіння представників найбідніших верств американського суспільства ще збільшилося й ще прискорилося. У цьому зв’язку Алана Грінспена навіть заслухали на засіданні конгресу, де він пообіцяв, що більше намагатиметься керувати фондовим ринком, маніпулюючи із відсотковими ставками. І фондовий ринок не забарився відреагувати на таку заяву новим стрибком цін.

Тепер главу системи федерального резерву всерйоз непокоїть величезний торговий дефіцит, який зростає не день у день, а щогодинно. Хоч бюджетний профіцит, на думку пана Грінспена, цілком може впоратися з роллю надійного буфера у разі загрози виходу ситуації з-під контролю. А під кінець свого виступу він остаточно впав у єресь, заявивши, що не вважає існуючий нині в Америці рівень безробіття в 4 відсотки чинником, здатним викликати інфляцію. І тому не збирається більше опиратись інфляції.

Телекомунікаційні маяки ринку

Та активність і навіть деяка запеклість, із якими нині відбувається переділ ринку телекомунікацій, укотре підтверджують небувалу перспективність цієї галузі. Повідомлення про великі придбання, здійснені транснаціональними корпораціями, з’являються в пресі з завидною регулярністю. І з такою самою регулярністю з’являються повідомлення про спроби перешкодити цим багатомільярдним угодам. Тому той факт, що France Telecom SA таки довела до логічного завершення угоду з купівлі 35 відсотків акцій Telekomunikacja Polska SA, викликає певний оптимізм. Якщо не в споживачів, то хоча б в інвесторів. Адже це придбання стане найбільшим в історії приватизації держмайна в Східній Європі з часів краху соціалістичної системи. Французькій телекомпанії, яка була колись монополістом на своєму внутрішньому ринку, і Kulczhyk Holding SA, польській інвестиційній компанії, доведеться викласти 18,6 мільярда злотих (4,3 мільярда доларів). Акції між компаніями будуть поділені таким чином: французам відійде 25 відсотків, а польському партнерові — 10. При цьому за ними зберігається право на придбання додаткових 16 відсотків акцій до кінця вересня 2001 року.

Польський ринок телекомунікацій дуже перспективний. З 40 мільйонів поляків телефонізовано лише чверть населення, що вдвічі нижче за рівень телефонізації Великобританії. Проте для того, щоб «підтягти» польський рівень телефонного сервісу до середньоєвропейських стандартів, тільки в Telekomunikacja Polska необхідно інвестувати 27 мільярдів злотих.

А тим часом західна преса з непослабною увагою стежить за перипетіями іншої угоди, яка була запланована між Deutsche Telekom AG і VoiceStream Wireless Corp. Німецький телеком мав намір відстібнути за американську компанію 50,5 мільярда доларів, але в перебіг переговорів зненацька втрутилися американські законодавці. Вони хочуть заблокувати угоду під тим приводом, що американські телефонні компанії не можуть переходити у власність структур, понад 25 відсотків акцій яких належить іноземним державам. Представники ЄС не згодні з такою постановкою питання і збираються оскаржити дії американських законодавців у Міжнародній торговій організації, стверджуючи, що цей випадок якнайкраще ілюструє прагнення американців до проведення глобалізації в односторонньому порядку.

Грибна криза в Японії

Надзвичайно тепла цьогорічна зима в Японії позначилася на комерційному добробуті японської компанії Hokuto Inc вкрай негативно. І зовсім не тому, що врожай грибів виявився нижчим за очікуваний. Просто різко впав попит на традиційні японські ласощі набемоно, які готуються у високих сковорідках безпосередньо на столі перед відвідувачами ресторанів. А саме для цієї страви й закуповували основну масу вирощуваних компанією грибів.

Відтак акції компанії, пікова ціна на які припала на листопад і становила 5 875 єн (54,28 долара) і які фондовий відділ газети International Herald Tribune рекомендував своїм читачам купувати, впали минулого тижня до 3 800 єн. Значно меншою від очікуваної виявилася й сума поточних прибутків компанії. Утім, саме наприкінці минулого року компанія завершила будівництво великої ферми з розведення грибів, здатної виробляти 3 200 тонн грибів на рік. Проте спеціалісти Nikko Salomon Smith Barney Ltd. все одно вважають, що перспективи в Hokuto чудові. Вже на наступний рік вони пророкують 6 мільярдів єн річного прибутку при ціні акцій 7 500 єн. Адже Hokuto відомий не тільки тим, що самостійно вирощує, розфасовує, переробляє та продає гриби, він також виготовляє різноманітне устаткування для їх вирощування й обробки. Не нехтує компанія й селекційною роботою, завдяки чому виводить на японський ринок нові види грибів, які вирізняються кращими смаковими якостями й довшим терміном зберігання. Вже до кінця поточного року Hokuto, незважаючи на те, що є поки що новачком, планує відвоювати для себе як мінімум третину японського грибного ринку.

Добірку за матеріалами зарубіжної преси підготував Євген СТАШЕВСЬКИЙ
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво