Бійка по-кременчуцьки - Економіка - dt.ua

Бійка по-кременчуцьки

1 вересня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №33, 1 вересня-8 вересня

Розмови про рейдерів, котрі захоплюють підприємства, стали в Україні цілком звичними. Настільки, що під цей пункт почали підводити ледь не кожну корпоративну подію.....

Розмови про рейдерів, котрі захоплюють підприємства, стали в Україні цілком звичними. Настільки, що під цей пункт почали підводити ледь не кожну корпоративну подію...

Цього тижня представники групи акціонерів Кременчуцького сталеливарного заводу провели в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» прес-конференцію, під час якої розповіли, що 25 серпня 2006 року невідомі особи вдалися до спроби захопити адміністративну будівлю підприємства.

З емоціями у промовців було усе гаразд, але точка зору виявилася далеко не беззаперечною. За кадром, зокрема, залишилася невеличка деталь. Акціонери, які представляли близько 30% акцій, під час прес-конференції не змогли хоч трохи чітко пояснити, чиї ж інтереси вони представляють. Неофіційно їх начебто вважають дружніми АКБ «Форум».

Не змогли вони пояснити і те, чому їхня думка важливіша, ніж власників 65% акцій. І чому обране більшістю акціонерів правління нелегітимне, на відміну від попереднього, яке представляли менше третини акцій. Невже за принципом «наше — найкраще»?

Продемонстровані фото- і відеокадри переконали не всіх. І справа навіть не в тому, наскільки вони були вирвані з контексту. Просто ще не встигли забутися весняні події цього року в Дніпропетровську. Тоді, 17 травня, власники 65% акцій проводили збори. Напередодні їх домовилися спільними зусиллями змінити спостережну раду Кременчуцького сталеливарного.

Збори відбувалися в будівлі НДІ «Чорметмеханізація». Власне кажучи, порядок денний передбачав серйозні проблеми, але їхні масштаби недооцінили. Хоча охорону посилили, найнявши 12 осіб. Проте реакція опонентів перевершила всі очікування. Відповідно до зведення УМВС у Дніпропетровській області, до будівлі НДІ під’їхали автобуси приблизно з двома сотнями людей «спортивної статури». Між прибулими й охороною виникла бійка. За такої кількісної переваги результат сутички був непередбачуваним.

За даними прокуратури Нижньодніпровського району Дніпропетровської області, під час бійки всіх охоронців було побито. Далі, за даними ЦГЗ УМВС, проникнувши в будівлю інституту, «невідомі почали бити співробітників компанії-реєстратора і вже прибулих акціонерів, ламати столи і стільці».

До місця подій прибули співробітники міліції, Нижньодніпровської районної прокуратури і спецпідрозділу «Беркут». Беркутівці відправили у відділення 172 людей. Тож видовище вийшло незабутнім...

Керівництво найбільшого акціонера КСЗ — «ТЕКО-Дніпрометиз» (група «ТАС») — обвинуватило в організації заворушень власника другого за розміром пакета акцій заводу, президента банку «Форум» Леоніда Юрушева. Банк, природно, зв’язок із подіями категорично відкидає...

Втім, збори акціонерів усе одно відбулися. За їх результатами ключові посади на комбінаті обійняли представники групи «ТАС». Головою спостережної ради сталеливарного заводу став Валерій Новицький від «ТЕКО-Дніпрометиз», а головою правління заводу — Дмитро Черненко. У спостережну раду увійшов і Сергій Тігіпко. Акціонери також змінили реєстратора КСЗ, доручивши вести реєстр ТОВ «ОФР-Запоріжжя».

Однак стверджувати, що бійка залишилася зовсім без наслідків, було б, м’яко кажучи, оптимістично. Із 17 травня і до кінця серпня старе керівництво заводу, дружнє саме групі банку «Форум», продовжувало здійснювати оперативне управління підприємством.

Воно заявляло про незаконність зборів акціонерів 17 травня. Почалися суди, і в результаті акціонери провели ще цілий ряд зборів, які підтвердили повноваження нового керівництва.

А потім відбулися «події біля заводоуправління». Якщо і було в них щось оптимістичне, то це те, що затриманих цього разу виявилося втроє менше. При цьому, за даними мажоритарних акціонерів, у нападі брали участь ті самі охоронні фірми, що й у травні в Дніпропетровську.

Щоправда, колишнє керівництво заводу обвинуватило в спробі захоплення... нове керівництво. Те свою причетність до захоплення підприємства заперечує. Голова правління Дмитро Черненко сказав, що нове керівництво КСЗ не має жодного стосунку до інциденту, який закінчився зміною охорони підприємства. Конфлікт їм просто непотрібний, вони і так представляють акціонерів, котрі володіють 60% акцій заводу, а право змінити керівництво було підтверджене чотирма зборами акціонерів. Таким чином, йдеться не про конфлікт на заводі, а про поновлення законних прав мажоритарних акціонерів.

Сергій Тігіпко теж заявив у Кременчуці, що з цими структурами «ми... в жодних договірних відносинах ніколи не були і не перебуваємо з ними в якихось договірних відносинах». Хоча сама ситуація, коли основні власники не можуть зайти на завод, абсурдна.

Кабінет міністрів пообіцяв розібратися в ситуації взагалі, а зокрема вивчити юридичні рішення щодо підприємства. Постановка питання в принципі цілком адекватна і підтримується більшістю акціонерів. Тим більше що на середину серпня практично всі судові рішення прийняті на їхню користь.

15 серпня 2006 року це підтвердив і Вищий господарський суд України. А крім того, заборонив перешкоджати новому керівництву КСЗ у виконанні обов’язків.

До речі, останній пункт з’явився не випадково. За словами Валерія Новицького, колишній голова правління Олександр Холошин видав наказ, відповідно до якого робота всіх структурних підрозділів заводу припиняється на два тижні. На адресу трудівників підприємства надходили вимоги не виходити на роботу.

Тим часом КСЗ є основним виробником заготовки для вагонобудівних заводів. Його частку оцінюють у 70%. І простої підприємства, м’яко кажучи, не поліпшують ні роботу суміжників, ні ситуацію на залізниці.

Утім, організація саботажу успіху не принесла. Новому керівництву незабаром удалося домогтися ритмічної роботи всіх цехів. Також воно пообіцяло і серйозні зміни в стратегії підприємства. За словами голови спостережної ради Валерія Новицького, розроблено дев’ять кроків для врегулювання ситуації. Зокрема, відтепер продажі продукції здійснюватимуться тільки за прямими договорами із споживачами, а купівля сировини — тільки через тендери.

Поліпшать і соціалку. З 1 вересня робітникам підвищать зарплату на 10%; завод візьме шефство над школами мікрорайону і дитячими будинками міста.

В.Новицький спростував інформацію про те, що нове керівництво заводу хоче продати підприємство. Він назвав такі чутки «байкою» і підкреслив, що акціонерам нецікаво продавати завод, який є ключовим постачальником сировини для інших заводів акціонерів. Суть проблем між співвласниками він пояснив тим, що акціонер, котрий володіє меншим пакетом акцій, не допускав до управління великих акціонерів.

Заодно відплатитися й організаторам захоплення заводоуправління. Акціонери наполягають на тому, що це була банальна інсценівка, і мають намір звернутися до правоохоронних органів з вимогою про порушення справи «за фактами влаштованих заворушень на підприємстві, саботажу і присвоєння службових повноважень». На прес-конференції адвокат Юрій Бергельсон стверджував, що старе начальство «зловживало своїм становищем», зокрема, укладало багатомільйонні угоди з підприємствами близьких родичів.

При цьому ніхто не збирається воювати «до останнього гвинтика». Спочатку на Кременчуцькому сталеливарному заводі буде проведено аудит. Планується, що вже в найближчому майбутньому відбудуться збори акціонерів, на яких удасться збалансувати інтереси всіх існуючих великих акціонерів підприємства, включаючи і «ТАС», і «Форум», і СКМ, і групу «Приват».

Обговорити є що. З 2002 року завод раз у раз фігурує у добірках корпоративних новин через розбіжності між тими чи іншими групами власників. Тим часом підприємству вже 40 років, і устаткування гостро потребує модернізації і заміни. Нове керівництво прийшло працювати. І якщо йому не дуже заважатимуть, є шанс, що може вийти.

ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» спеціалізується на випуску сталевого литва для вантажних вагонів і великовантажних автомобілів. Підприємство стало відкритим акціонерним товариством на початку 90-х.

З 2003-го по 2005-й обсяг випуску сталевого литва збільшився з 35 тис. до 116 тис. тонн, обсяг реалізації — із 326 до 512 млн. грн. Прибуток за останні три роки становить 10 млн. грн.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво