Битва за виживання. Війна за інтерконект — відгомін конкурентної боротьби на ринку мобільного зв’язку

Поділитися
Нині смішно згадувати прогнози кінця 90х про те, що користувачів мобільного зв’язку в Україні навр...

Нині смішно згадувати прогнози кінця 90х про те, що користувачів мобільного зв’язку в Україні навряд чи буде більше двохтрьох мільйонів чоловік: в абонентських базах операторів уже значиться більше людей, ніж в Україні жителів. Проте стільникові компанії не втрачають оптимізму. Їм є за що боротися: зрештою, ринок правильніше вимірювати не в «головах», а в грошах, які сплачують абоненти. Останні події на телекомунікаційному ринку — яскрава ілюстрація надзвичайно жорсткої конкурентної боротьби, що розгорнулася на ньому.

За абонентів та їхні гроші борються майже десять мобільних операторів: «Київстар», УМЗ, «Голден Телеком», «Українські радіосистеми» («Білайн Україна»), «Астеліт» (life:)), «Телесистеми України» (PeopleNET), «Інтертелеком», «ITC» («CDMAУкраїна»), «Велтон Телеком». До них незабаром збирається приєднатися і «Укртелеком». На ринку тривають процеси злиття і поглинання: «Вимпелком» купив «УРС», «СКМ», можливо, об’єднуватиме «Оптиму» і «Фарлеп», що належить йому. Можливі гучні купівлі й на CDMAринку. Можливе також злиття численних українських телекомунікаційних активів «АльфаГрупп».

Мобільні оператори перебувають у різних вагових категоріях. В одних вкладено мільярди доларів інвестицій, на ці гроші побудовано мережу на всій території країни, яка обслуговує десятки мільйонів абонентів. Річний дохід таких операторів перевищує мільярд доларів. Інші тільки розвиваються й змушені доводити інвесторам, що вкладені в них гроші колись принесуть прибуток. Проте виживати на ринку треба, і невеличкі компанії змушені вдаватися, так би мовити, до асиметричних заходів.

Таким заходом став намір кількох невеликих операторів — «Голден Телекому», «УРС» і «Астеліта» — домогтися від УМЗ і «Київстару» зниження вартості інтерконекту, тобто доступу до мережі компанії. Воно вилилося в один із найрезонансніших конфліктів на ринку за останні роки.

Для початку — трохи передісторії. НКРЗ 2006 року в два прийоми змінювала граничні тарифи на телекомунікаційні послуги. Хоча ці тарифи стосуються в основному державного монополіста «Укртелекому», зміни не могли не позначитися й на інших операторах.

Ще одна зміна тарифів — підвищення вартості місцевих дзвінків і зниження вартості дзвінків із фіксованих мереж на мобільні — мало набрати сили з 1 листопада. Але 28 листопада прийняли поправку до Закону України «Про телекомунікації», якою дзвінки з фіксованих мереж на мобільні вивели з переліку універсальних послуг, а отже, і з-під держрегулювання. Базуючись на цій нормі, вже з 1 січня 2007 року «Укртелеком» повернув тариф на цю послугу на старий рівень. Справді, держоператор, який перебуває в складному фінансовому становищі, зовсім не збирається відмовлятися від додаткових доходів.

До речі, «Укртелеком» пролобіював ще одне вигідне для себе рішення: згідно з наказом НКРЗ, із вересня ц.р. мобільні оператори будуть змушені відмовитися від використання прямих номерів. Це ще більше збільшить доходи «Укртелекому» від дзвінків із фіксованих мереж на мобільні (раніше, телефонуючи на прямий мобільний номер, абоненти фіксованих мереж заощаджували гроші). Правда, це нововведення має торкнутися тільки GSM-операторів. Абоненти «сідіемейників», очевидно, зможуть продовжувати використовувати на своїх мобільних телефонах прямі міські й навіть районні номери, що ставить операторів мобільного зв’язку в нерівні умови й створює незручності для частини абонентів.

Ініціатором «битви за інтерконект» став «Голден Телеком». Ще перед 1 листопада минулого року компанія, готуючись до зниження тарифу на дзвінки «фіксований — мобільний», звернулася до УМЗ із пропозицією знизити ставки доступу на її мережу на 40%.

Діючий договір про взаємопідключення мереж між компаніями було укладено 18 червня 1999 року. Розмір ставок взаємопідключення встановлюється окремим протоколом до цього договору. І його неодноразово переглядали залежно від ринкових умов. Наприклад, після запровадження безплатних вхідних восени 2003 року.

Востаннє ставки взаєморозрахунків було встановлено 1 березня 2006 року — тоді УМЗ знизив їх на 20%. При цьому ставки для мобільних мереж паритетні: обидві компанії мають сплачувати одна одній однакову суму за хвилину з’єднання. Ставки ж для дзвінків із фіксованої мережі на мобільну асиметричні: мобільний оператор сплачує менше, фіксований — більше. Це теж узвичаєна світова практика: вартість обробки дзвінка в мобільній мережі вища, ніж у фіксованій. Але «Голден Телеком» вимагав зробити паритетними і їх.

Як обгрунтування «Голден Телеком» навів власний аналіз фінансових показників УМЗ, з якого зробив висновок, що ставка інтерконекту має бути на рівні середньої собівартості хвилини трафіка для компанії — показника ARPM.

Економічні моделі для розрахунку ставок інтерконекту зазвичай розробляють спеціалізовані консультаційні компанії. При цьому враховується загальний трафік, його структура, загальні й поточні капітальні витрати операторів на будівництво мережі, їхні фінансові показники і чимало інших чинників. За інформацією УМЗ, для створення такої методики залучили компанію Detecon — офіційного консультанта «Дойче Телекому». Зокрема, враховувався й той факт, що в європейських країнах ставки інтерконекту набагато вищі — 15—20 євроцентів.

Фахівці «Голден Телекому» наводили як приклад Росію, де ці ставки, навпаки, у кілька разів нижчі за українські. Проте там віднедавна ці цифри визначаються рішенням регулятора. Причому тарифи на завершення виклику визначаються географією регіону та обсягом трафіка, що пропускається: малі оператори сплачують більше, в операторів із великим обсягом трафіка тарифи нижчі (діє так звана економія на масштабі). Ставки інтерконекту, можливо, буде переглянуто й у РФ, оскільки стільникові оператори порушують питання про те, що вони не відображають реальних витрат на термінацію дзвінків.

«Голден Телеком» пішов на принцип. І заявив про відмову укладати на старих умовах договір про надання телекомунікаційних послуг. Потім оператор спробував залучити як третейського суддю НКРЗ, проте держорган, до його честі, не став втручатися в суперечку двох суб’єктів господарювання, обмежившись лише технічною допомогою в систематизації розбіжностей. В УМЗ неодноразово пропонували укласти тимчасову угоду, щоб не припиняти з’єднання мереж. Для того, щоб після укладення нового договору зробити перерахунок. Проте в «Голден Телекомі» з пропозиціями УМЗ не погодилися, а запропонували безплатно обмінюватися трафіком через пряме з’єднання мереж, що фактично означало б приховування доходів.

Результат? До 1 березня 2007 року сторони компромісу не досягли, договір утратив силу, і трафік перестав направлятися напряму. При цьому в УМЗ не стали перешкоджати «заходженню» «голденівського» трафіка через посередників: абоненти ж невинні...

Головною причиною конфлікту експерти вважають зростання конкуренції в умовах наближення ринку до насичення.

Зростання конкуренції приводить до зниження тарифів. Ринкові реалії такі: що більший оператор, то менше собівартість його хвилини. Отже, то менші тарифи він може надати кінцевим користувачам. І останні тарифні пропозиції «Київстару» й УМЗ — цьому підтвердження. Середня роздрібна вартість хвилини на ринку вже впритул наблизилася до ARPM великих операторів.

Малі оператори не можуть конкурувати з великими на рівних — ні за тарифами, ні за якістю обслуговування, ні за покриттям. Їхні інвестори розуміють, що немає сенсу вкладати великі кошти в розвиток мережі і послуг: великих гравців їм однаково не наздогнати, й інвестиції ці виявляться закопаними в землю. Тому шукають інші стратегії відво­йовування ринкової частки.

«Астеліт», наприклад, пішов шляхом економічно невиправданого зниження тарифів. Так, донедавна вони були серед найнижчих на ринку. Компанія фактично дарує своїм абонентам внутрімережевий трафік і трафік передачі даних. Проте компанія демонструє найнижчу на ринку дохідність абонентів — ARPU всього 1,9 дол. І, як наслідок, не виконує планових фінансових показників, у результаті чого інвестори змушені йти на складну реструктуризацію боргів компанії. Якщо події розвиватимуться так і далі, то «Астеліт» стане оператором, який фактично дотується з коштів Turkcell і «СКМ». «Підключайтеся до life:) — ваші розмови оплатить Ахметов» — встигли придумати жартівливий рекламний слоган журналісти...

Свої складнощі й у «Білайн Україна». Цей оператор не ризикнув демпінгувати і здійснює достатньо зважену тарифну та інвестиційну політику. Нагадаємо, однак, що при купівлі «Вимпелкомом» «Українських радіосистем» наприкінці 2005 року декларувалося, що в 2007-й компанія ввійде вже прибутковою. Проте цього не сталося. «Вимпелком» достатньо сильний, щоб підтримати українську «дочку», проте там також розуміють, що частка ринку, яку може зайняти компанія, може виявитися меншою за очікувану. Особливо з огляду на постійні перевантаження мережі в тих регіонах, де в компанії немає частот у діапазоні 1800 МГц.

«Голден Телеком» завжди мав імідж стабільної та успішної компанії. Проте підтримувався він в основному, так скажемо, реалістичною ринковою позицією оператора: він не претендував на національний масштаб і працював у своїй досить вузькій ніші бізнес-зв’язку. Однак 2006 року межі цієї ніші захиталися. По-перше, у компанії зрозуміли, що якщо її мобільний бізнес не розвиватиметься (а в останні роки інвестори просто не надавали на це коштів), то компанія його просто втратить. А з ним — і значну частку своїх доходів.

По-друге, варто було «Голден Телекому» заявити про свій проект розвитку конвергентних послуг, як про це ж заявили й усі інші великі оператори. І стало зрозуміло, що коли вийде на цей ринок «велика трійка» — «Київстар», «Укртелеком» і УМЗ, конкурувати з ними «Голден Телекому» буде над­звичайно складно. Немає в нього такої кількості клієнтів і економії на масштабі. А інвестувати в розвиток FMC-мережі потрібно й треба показати інвесторам, що ці інвестиції не повиснуть у повітрі, як «астелітовські».

У «Голден Телекомі» не приховують, що без радикального зниження ставок інтерконекту їхні тарифи ніколи не будуть конкурентоспроможними з тарифами великих операторів. А значить — прощавайте, клієнти і мрії про збереження ринкової частки. Хоча б у своїй порівняно вузькій ніші.

Ще два збіги. Перший. Суперечка навколо ставки інтерконекту між УМЗ і «Голден Телекомом» точилася вже кілька місяців, але загострилася після зміни менеджменту в останнього. Нагадаємо, на початку лютого виконувачем обов’язків гендиректора компанії став Андрій Міліневський. Андрія Дронюка, який раніше очолював компанію, перевели на інший фронт — йому доручили відсудити у НКРЗ скандальну ліцензію компанії «Ес-Лайн» на перспективний радіодіапазон. За неофіційною інформацією, московське керівництво висловило невдоволення тим, що ліцензію вчасно не переоформили після купівлі «Ес-Лайна» GTI.

Як збирається «Голден Телеком» одночасно позиватися з НКРЗ за ліцензію «Ес-Лайна» й просити в комісії допомоги у вирішенні питань із інтерконектом — сказати складно. Проте на першій же своїй прес-конференції Андрій Міліневський дав зрозуміти, що готовий боротися до кінця за те, щоб приставка «в.о.» до його посади якнайшвидше зникла.

І ще один момент, на який звернули увагу присутні 5 березня на спільній прес-конференції «Білайна», «Астеліта» й «Голдена». В акціонерному капіталі всіх трьох компаній бере участь «Альфа-Групп». Її російські активи — «Вимпелком» і «Мегафон» — основні конкуренти власника УМЗ, компанії «МТС». Але, зважаючи на все те, що відбувається в Україні, — більше, ніж просто «імпорт» російської конкурентної боротьби. У суперечці про ставки інтерконекту фігурує тільки один великий оператор і відсутній інший, «Київстар» — до слова, основний український актив «Альфи». Більш того, і в «Голдені», і в інших мобільних компаніях усіляко ухиляються від відповідей на запитання, як їхні справи з вартістю інтерконекту з «Київстаром». Хоча на ринку кажуть, що умови там навіть жорсткіші, ніж в УМЗ.

Складається враження, що хтось, на тлі своїх фінансових проблем і падіння доходів, спеціально виводить «Київстар» із гри, спрямовуючи гнів «малят» винятково на УМЗ, у надії поживитися її ринковою часткою. На запитання «хто?» дозволимо відповісти читачеві: адже варіантів усього два...

Коли верстався номер.

Минулого вівторка UMC і «Голден Телеком» відновили прямий обмін трафіком між своїми мережами. У результаті переговорів, які тривали понад чотири місяці, оператори прийшли до взаємовигідної угоди й підписали відповідний договір про надання телекомунікаційних послуг. Відповідно до договору, розміри розрахункових такс за доступ на телекомунікаційні мережі встановлено на прийнятному для обох сторін рівні. Договір також визначає можливі обсяги й тимчасові межі зниження розрахункових такс у майбутньому.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі