Біг на місці

Перша половина поточного року пройшла для банківської системи відносно спокійно. Депозити населення зростали, фінансові результати поліпшувалися, а обсяг проблемних кредитів продовжував неухильно знижуватися. До великих потрясінь не привело й погіршення ситуації з ліквідністю в травні-червні, уже традиційно пов’язане з турбулентністю на валютному ринку. На відміну від осені минулого року, цього разу банки виявилися набагато більш готовими до такої ситуації, тому що такі труднощі в принципі прогнозувалися напередодні парламентських виборів. На наш погляд, у показниках банківської системи за перші шість місяців цього року можна виділити низку цікавих трендів, про які слід поговорити більш докладно.

Стагнація кредитної діяльності

Попри надлишкову ліквідність банківської системи в першому півріччі (за винятком кінця травня-червня), кредитна активність залишалася гнітюче слабкою. Після зростання майже на 10% торік за першу половину цього року кредитний портфель банківської системи збільшився всього на 0,1%. Обсяг кредитів в іноземній валюті зменшився на 5% з початку року за рахунок погашення раніше виданих позичок (тоді як нові позики в інвалюті видаються тільки підприємствам-експортерам), конвертації валютних кредитів у гривню на тлі ескалації валютного ризику, а також активізації списання проблемної заборгованості (серед якої переважають саме кредити в іноземній валюті).

Частка валютних кредитів у загальному кредитному портфелі банків знизилася з 40,7 до 38,6% за січень-червень, повернувшись на рівень середини 2005 року (тобто до початку кредитного буму). Водночас слабкою залишається кредитна активність і в національній валюті - загальний гривневий портфель за перше півріччя 2012-го збільшився всього на 3,7% (після 22-відсотко вого приросту в 2011-му). Гальмування зростання відбувається в усіх сегментах кредитного ринку. Зокрема, після розквіту споживчого кредитування торік, коли обсяг споживчих кредитів населенню в гривні виріс на 28%, у січні-червні нинішнього року обсяг кредитів у цьому сегменті збільшився всього на 2,4 млрд. грн. (4,8%).

На наш погляд, можна виокремити кілька основних причин нинішньої кредитної стагнації. По-перше, це високий рівень макроекономічної невизначеності в цілому та великі очікування девальвації гривні, зокрема. Цей чинник негативно впливає як на пропозицію, так і на попит на кредитні ресурси. Наприклад, попри надлишкову ліквідність і низьку інфляцію, на початку року банки не поспішали знижувати відсоткові ставки за депозитами, очікуючи погіршення ситуації з ліквідністю напередодні парламентських виборів (і виявилися праві). Банки першого ешелону пропонують вкладникам річні депозити із дохідністю 15-17%, причому за останні два місяці середні ставки в гривні зросли приблизно на 100 базисних пунктів. Відповідно, такі ставки за депозитами зумовлюють ціну кредитних ресурсів на рівні не нижче 20% річних. Безумовно, не так багато компаній готові брати гроші на таких умовах, тим паче в той час, коли макроекономічні перспективи виглядають досить туманними.

По-друге, на темпи зростання кредитування негативно вплинуло і посилення вимог до європейських банків. Восени минулого року європейський банківський регулятор (European Banking Authority) зажадав від найбільших європейських банків досягнення показника адекватності капіталу на рівні 9% станом на кінець червня 2012 року. У результаті низка банків (отже, і їхні дочірні структури в інших країнах, у тому числі в Україні) були змушені скорочувати активи (зважені на ризик) для того, щоб досягти поставлених цілей. Тому не дивно, що за підсумками січня-червня найбільше скорочення кредитних портфелів продемонстрували саме іноземні банки.

Ну й, по-третє, до зниження темпів зростання кредитування, ймовірно, призвела активна політика Мінфіну із залучення боргових ресурсів на внутрішньому ринку (за умов заблокованого доступу до іноземних запозичень). За січень–червень вкладення банків у державні цінні папери зросли на 18 млрд. грн., а частка держпаперів у загальних активах банківської системи збільшилася з 5,6 до 7% (найвищий показник за останні роки). При цьому частка кредитного портфеля в загальних активах скоротилася з 59 до 57%. Слід зазначити, що основними покупцями цінних паперів уряду були держбанки (за винятком «ВТБ Україна», який купив валютні ОВДП на 500 млн. дол. у рамках реструктуризації двохмільярдного кредиту), що може свідчити про не повністю ринкову природу попиту.

Стійке зростання депозитів населення та різке зниження корпоративних депозитів

Ситуація на депозитному ринку в першому півріччі розгорнулася на 180 градусів порівняно з минулим роком. Якщо в 2011-му левову частку припливу депозитних ресурсів забезпечили корпоративні депозити (темп приросту за рік становив 28%, тоді як депозити населення збільшилися всього на 13%), то в нинішньому році саме депозити населення зростають випереджальними темпами (на 10% від початку року).

З одного боку, зниження інтересу до України відображає проблеми у фінансовому секторі самої Європи. Водночас, мабуть, відіграє роль і досить песимістична оцінка іноземними банкірами перспектив розвитку банківського бізнесу в Україні. Наприклад, в інших країнах Східної Європи не спостерігається настільки різкого зниження частки іноземних фінустанов, там, швидше, відбувається перерозподіл ринку між більш і менш сильними іноземними гравцями. В Україні ж (якщо ситуація в економіці та банківському секторі кардинально не зміниться) не можна виключати повернення через кілька років частки іноземних банків (неросійських) до рівня 2003-2004 років, тобто менше 10%.

Перспективи на майбутнє: світла наприкінці тунелю немає?

На наш погляд, поки що немає жодних передумов для пожвавлення кредитної активності в другому півріччі. Ліквідність банківської системи продовжить перебувати під тиском у світлі високих девальваційних очікувань, тоді як високий рівень економічної та політичної невизначеності не сприяє підвищенню попиту на кредитні ресурси. За нашими прогнозами, темп зростання кредитного портфеля банківської системи цього року не перевищить 3-4%.

Наступного року ймовірне прискорення темпів нарощування кредитування (до 10-12%) за рахунок пожвавлення економіки, нормалізації ситуації з ліквідністю та подальшого зниження частки валютних кредитів. Проте говорити про стійке зростання кредитування на рівні 20-25% у найближчі роки не доводиться - для цього необхідна низка умов (а саме: стабільна макроекономічна політика, детінізація заощаджень, забезпечення прав кредиторів), які навряд чи будуть втілені в життя в найближчий період.

Якщо говорити про основні ризики діяльності банків, то передусім можна виокремити валютний ризик, особливо згадуючи, наскільки згубною для банківської системи виявилася 60-відсоткова девальвація гривні у 2008 році. На наш погляд, цього разу ситуація виглядає зовсім інакше. Так, за нашими прогнозами, потенціал девальвації виглядає не надто значним (не більше 10-15%), тому потенційний негативний ефект на баланси банків незрівнянно менший. Як було зазначено вище, частка валютних позик за останні роки значно знизилася, отже, знизився й ризик неплатежів за кредитами. Також за останній рік банкам удалося значно зменшити розмір відкритої короткої валютної позиції. Цьому сприяли як пілотний проект Нацбанку, так і виведення Мінфіном на ринок нового інструменту - індексованих держоблігацій. Тому навіть у разі деякої девальвації гривні ми не очікуємо серйозних проблем для банківської системи.

За умов жорсткої монетарної політики (спрямованої на збереження стабільності обмінного курсу) актуальним для банків залишається ризик ліквідності. Нагадаємо, що восени минулого року банківська система була в кроці від кризи неплатежів на міжбанку, коли ставки досягали 35-40% і банки масово закривали ліміти один на одного. Повторення ситуації не можна виключити й цього року, якщо девальваційні очікування продовжать зростати. Хоча, як ми вже зазначали, банки зробили уроки з торішньої ситуації й цього року виглядають значно більш підготовленими до таких потрясінь.