Безрейтингування. Не виключено, що після скасування обов’язкового рейтингування єдиному в Україні національному уповноваженому рейтинговому агентству доведеться тугіше затягти паска - Економіка - dt.ua

Безрейтингування. Не виключено, що після скасування обов’язкового рейтингування єдиному в Україні національному уповноваженому рейтинговому агентству доведеться тугіше затягти паска

12 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №31, 12 серпня-19 серпня

Відлучення від... хліба Недавно Мінфін подав на розгляд у Кабінет міністрів пропозицію про внесення змін до постанови уряду №207 про обов’язкове рейтингування...

Відлучення від... хліба

Недавно Мінфін подав на розгляд у Кабінет міністрів пропозицію про внесення змін до постанови уряду №207 про обов’язкове рейтингування. Нагадаємо, у наступному за цією постановою рішенні ДКЦПФР №542 говориться: акціонерні товариства, у чиїх статутних фондах є державна частка, підприємства, котрі мають стратегічне значення для економіки й безпеки України, і підприємства, котрі займають монопольне становище, зобов’язані надавати щорічно звіт уповноваженого рейтингового агентства. Також всі емітенти при реєстрації емісії облігацій для відкритого продажу мають надавати звіт уповноваженого рейтингового агентства.

Війна бізнесу проти «зобов’язалівки» розпочалася ще 22 березня 2005 р., коли проти обов’язкових рейтингів виступили представники українських банків і фондового ринку. Тоді ж вони направили листа прем’єр-міністрові України, до Антимонопольного комітету, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку з проханням скасувати рішення ДКЦПФР №542 «Про запровадження обов’язкового рейтингування суб’єктів та інструментів фондового ринку».

На думку учасників ринку, згадане рішення передчасне, заважає розвитку ринкових відносин. До того ж емітенти висловили невдоволення з приводу монополізації ринку рейтингування, зазначаючи, що рейтинги, привласнені такими міжнародними агентствами, як Fitch або Moody’s, мають більше значення для інвесторів, ніж внутрішньоукраїнський рейтинг «Кредит-Рейтингу».

І ось Міністерству фінансів вдалося підготувати зміни до постанови №207... Чим загрожує це єдиному уповноваженому агентству, зрозуміло, адже вартість присвоєння рейтингу сьогодні чималенька: Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку встановила рекомендовану ціну за присвоєння оцінки регіону (місту, області) на рівні 400 тисяч гривень, галузі — 120 тисяч гривень. А підприємствам послуги «Кредит-Рейтингу» обходяться в 54 тисячі гривень за рейтинг і 40 тисяч гривень на рік за підтримку присвоєної оцінки. Позбавитися таких пристойних доходів тим паче образливо, що саме вони були зафіксовані в державних документах. Достоту — одне в нас агентство, а отже, і весь дохід від присвоєння рейтингів тече в одні руки.

Хто винен?

Винного «Кредит-Рейтинг» визначив відразу й церемонитися не став. У своїй офіційній заяві агентство повідомило: Мінфін не вправі відміняти вимогу отримання кредитних рейтингів органами місцевого самоврядування при випуску облігацій, бо запровадження та скасування законодавчих вимог у даній сфері належить виключно до компетенції Кабінету міністрів. Також агентство вважає заяву глави департаменту фінансової політики й управління держборгом Мінфіну Галини Пахачук про те, що міністерство відмовилося від вимоги до органів місцевого самоврядування про обов’язкове одержання рейтингів при підготовці до здійснення облігаційних позик, неправомочною. І розцінює її лише як особисте небажання пані Пахачук використовувати кредитні рейтинги як інструмент розкриття інформації про муніципальних позичальників.

За словами ж Галини Пахачук, рейтинг — це виключно ринковий інструмент: «Його не можна нав’язувати. Нехай вирішує сам позичальник: якщо цього потребують умови запозичення чи структура угоди, якщо це вплине на вартість запозичень, якщо це продемонструє відкритість позичальника, безумовно, рейтинг необхідний, але це не може бути нав’язане».

Таким чином, не йдеться про те, що Мінфін виступає проти використання кредитних рейтингів. Просто там вважають, коли при виході на ринок запозичень позичальник може надати цілковиту інформацію про себе (таку, як результати проведеного аудиту, звіти, фінансові показники) без висновку рейтингового агентства, то й нічого його примушувати до отримання рейтингу.

«Кредит-Рейтинг» же запевняє, що відмова від використання рейтингів обмежить ступінь публічного розкриття інформації про можливість муніципальних позичальників обслуговувати свої фінансові зобов’язання, створить грунт для зловживань у відповідних управліннях Мінфіну й негативно позначиться на виконанні вимог Європейського Союзу з розкриття інформації про цінні папери регіональних і місцевих органів влади.

Незрозуміло лише, чому для одержання жаданих рейтингів потрібно звертатися саме до «Кредит-Рейтингу», а не, приміром, до відомих у світі Standard & Poor’s, Moody’s або Fitch.

Від обов’язковості
до свободи вибору

Оливи у вогонь підлив Антимонопольний комітет, який (урешті-решт) рекомендує Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку скасувати рішення про запровадження обов’язкового рейтингування емітентів. На думку АМК, відповідно до рішення ДКЦПФР №542 «Про запровадження обов’язкового рейтингування суб’єктів і інструментів фондового ринку», усі емітенти України мали отримувати рейтинг уповноваженого агентства, таким чином, воно здобувало виключне право на присвоєння рейтингів і зайняло монопольне становище на ринку. Оскільки Державна комісія не узгодила дане рішення з Антимонопольним комітетом, АМК рекомендує ДКЦПФР скасувати це рішення в зв’язку з його невідповідністю чинному законодавству про економічну конкуренцію.

Невдовзі Кабінет міністрів розгляне зміни, внесені Мінфіном у постанову №207, і, найімовірніше, підтримає ініціативу Мінфіну. А Державній комісії доведеться скасувати рішення №542. Проте йдеться не про скасування рейтингування як такого, а про скасування обов’язкового його проведення. Учасники ринку одержать можливість самостійно приймати рішення. Дивись, такими дрібними кроками Україна наблизиться до моменту, коли її, нарешті, визнають країною з ринковою економікою.

Коментар експертів

Григорій Перерва,
начальник відділу муніципальних рейтингів агентства «Кредит-Рейтинг»:

Рейтинги вже отримали дев’ять міст України. Великі міста усвідомлюють: рейтинг — це можливість показати, що вони готові виконати свої зобов’язання. Зв’язок між рівнем рейтингу й відсотка за облігаціями: чим вищий рейтинг, тим нижчий відсоток. Рейтинг є міжнародним інструментом. Це можливість продемонструвати свою надійність, перепустка у світ фінансових інструментів. Рішення Мінфіну — не зовсім грамотне. Вони лукавлять, коли кажуть про навантаження на місцеві бюджети. Це незнання, недостатнє розуміння.

Оксана Маркарова,
президент компанії «ITT-Інвест»,
член ради Української асоціації інвестиційного бізнесу:

— Асоціація виступає за рейтингування, але проти його обов’язковості. Саме по собі рейтингування — позитивне явище, але воно має бути добровільним і затребуваним самим ринком. Робоча група УАІБ з рейтингування, яку я очолюю, вже активно працює над рейтингуванням фінансових інституцій і має намір зайнятися запуском рейтингових продуктів. Із практики: для залучення західного інвестора рейтинг бажаний, але в цьому разі емітенти звертаються до міжнародних агентств. Для внутрішнього інвестора набагато важливіші фінансові показники емітенту й порада/гарантії фінансового консультанта.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво