Без реформ, зате з голодними бюджетами - Економіка - dt.ua

Без реформ, зате з голодними бюджетами

7 грудня, 2012, 16:28 Роздрукувати Випуск №45, 7 грудня-21 грудня

Місцеві ради повинні отримати власні виконавчі органи, повноваженнями яких нині наділено адміністрації. Без цих реформаторських заходів і надалі триватимуть конфлікти двох гілок влади, в тому числі у сфері бюджету та фінансів.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Гостре недофінансування бюджетних установ в останні місяці року в Україні помалу стає хронічним, адже повторюється минулорічна історія. В місцевих бюджетах утворилася велика діра. Ситуація є схожою майже скрізь — із півночі та південь, із заходу на схід, незалежно від популярних у регіоні політичних кольорів.

У місцевих бюджетах Тернопільщини бракує майже 175 млн. грн. на захищені статті видатків, зокрема на оплату праці з нарахуваннями — майже 136 млн. грн., енергоносіїв — 39 млн. Із цього приводу депутати обласної та багатьох районних рад зверталися до президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів. Вони закликали переглянути показники місцевих бюджетів і стовідсотково забезпечити коштами виконання делегованих державою повноважень на цей рік. Але поки що центральна влада не відреагувала на вимоги місцевих повпредів. А для того, щоб учителі, медики, працівники культури не залишилися без зарплат, місцевим фінансовим органам довелося брати позику в Держказначействі. Це традиційна для України практика. Проте законодавство передбачає кінцевий термін погашення такої позики — 1 грудня. До цієї дати уряд ніяк не зможе внести зміни до держбюджету-2012 у частині виділення додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів, а податкові органи не встигають усіма силами і шляхами мобілізувати необхідні платежі до місцевих бюджетів за рік.

Виходом зі складної ситуації було б подовження терміну погашення короткострокової позики Держказначейства до 21 грудня, що дало б можливість використати її для виплати заборгованостей за жовтень—грудень. Однак Міністерство фінансів довго не погоджувалося прийняти таке рішення, і саме щодо кількох районів Тернопільської області. А це посилювало соціальну напругу в регіоні. Не виключено, що саме погрози з боку членів Асоціації місцевого самоврядування «Ради Тернопільщини» пікетувати Верховну Раду і Кабмін 7 грудня, саме в день місцевого самоврядування, змусили головне фінансове відомство дати дозвіл на відтермінування позики.

Як же нестача фінансових ресурсів на виконання делегованих державою повноважень відгукнулася в глибинці? Для ілюстрації виберемо два райони, яким не дорікнеш, що тамтешня влада не працює над збільшенням дохідної частини місцевих бюджетів, а тільки навчилася випрошувати дотації, — Теребовлянський і Тернопільський.

Власні доходи Теребовлянського району зростали як торік, так і цього року. За десять місяців 2012 року районна скарбниця збільшилася на
420 тис. грн. (3%), до зведеного бюджету приросло 1,763 млн. грн. (6,8%). Районна влада і податкові органи збирають кошти, звідки і як тільки можуть. Але є межа.

 

Соціально-економічний стан сіл і селищ району за останні роки відчутно погіршився. Підприємці припиняють діяльність і виїжджають за кордон. Поточного року в Теребовлянському районі таких фізичних осіб виявилося у півтора разу більше, ніж тих, хто започаткував власну справу. Хто ж компенсує втрати для бюджетів, коли, зайшовши в район, великі агроформування не створюють робочих місць у селах, де орендують землю. Звідки ж візьметься істотне зростання доходів місцевих бюджетів?

Влада цього району переконалася, що за нинішнього ставлення держави до бізнесу та несприятливої демографічної ситуації оптимізація (вважайте — скорочення) бюджетної мережі неминуча. І здійснила ряд кроків. Цього року в селах району було закрито три міжшкільні майстерні, школу вечірнього
навчання в Теребовлі, внаслідок чого вдалося зекономити 3,5 млн. грн. Верховна Рада на початку 2012 року запровадила мораторій на закриття закладів культури в сільській місцевості. Але при цьому народні обранці не запропонували джерел поповнення коштів на їх утримання. Щоб не скорочувати робочих місць, частину працівників у сфері культури довелося перевести на 0,5—0,75 окладу. Відшукали всі резерви для збереження лікарень, ФАПів, районної поліклініки. В усіх згаданих галузях не обійшлося без застосування найбільш болючих методів — скорочення працівників, надання неоплачуваних відпусток. Таким чином, заборгованість по зарплатах бюджетним працівникам мінімізували до 1,6 млн. грн. Проте коштів на зарплату в листопаді і грудні район не має. А перенесена з минулого року заборгованість бюджетних установ з оплати енергоносіїв плюс спожиті цього року енергоресурси виливаються в чималу суму — 4,7 млн. грн., якої бракує в бюджеті району.

Тернопільський район — найбільш економічно розвинений в області. Якщо в більшості районів частка власних доходів у місцевих бюджетах становить 14—19%, то в Тернопільському за підсумками 2012 року вона перевищить 40%. За дев’ять місяців 2012 року загальний фонд районного бюджету перевиконаний на 1 млн. грн., а порівняно з відповідним минулорічним періодом надходження зросли на 6,7 млн. грн. Але в районній скарбниці теж бракує коштів на оплату праці: в галузі освіти — частково на жовтень і повністю на листопад-грудень, охорони здоров’я — на грудень. Сумарно виходить майже 15 млн. грн. І ще понад 3 млн. грн. не вистачає на енергоносії.

Законодавча база в Україні, на жаль, не задає базових параметрів реформ у бюджетних галузях, зокрема, не визначає оптимальних показників наповнюваності класів, співвідношення кількості учнів та вчителів, кількості споживачів послуг у сфері культурі тощо. Тому в районі самотужки провели часткову оптимізацію бюджетної мережі. У сфері освіти районна влада цього року у трьох селах провела об’єднання школи з дитячим садком. Наступного року будуть створені ще три такі навчально-виховні заклади. Передбачені деякі інші заходи з оптимізації в освітянській галузі. Зміни очікують і галузь культури. В селах, де проживає менше 400 осіб, районна влада пропонує об’єднати бібліотеку та клуб, з однією посадою — завідувача клубу та бібліотекаря. А два роки тому було створено комунальне підприємство «Тернопільське районне медичне об’єднання», до складу якого увійшли всі медичні заклади району. В результаті оптимізаційної роботи кількість стаціонарних ліжок скоротили, довівши її до 32 на 10 тис. населення, що майже удвічі менше, ніж загалом по області. Вдалося заощадити до 20% видатків на медицину.

Важко не погодитися з віце-президентом Асоціації місцевої і регіональної влади України, головою Тернопільської районної ради Василем Дідухом, який каже: «Бюджет в Україні досі формується в ненормальний спосіб — згори донизу, а не навпаки. Практично всі зароблені на місцях бюджетні
кошти забирає центр, а після того ми випрошуємо їх на найнеобхідніші потреби — зарплати вчителям, лікарям та іншим бюджетним працівникам. Кабінет міністрів щороку, зокрема, й цього року, приймає важливі рішення про підвищення зарплат працівникам бюджетних галузей, окремі міністерства — про виплату коштів на оздоровлення, однак при цьому не забезпечують, як належить, фінансовими ресурсами місцеві органи влади для виконання повноважень, які їм делегує держава, в сфері освіти, охорони здоров’я, культури. З іншого боку, бюджетне законодавство не стимулює територіальні громади до розвитку, до нарощування власних доходів. Це ж парадокс: що гірше працює район, то більшу суму дотацій він отримує, а значить, має гарантовані державою кошти для виплати зарплат працівникам бюджетної сфери».

Керівники районної влади упевнені, що для виведення бюджетної сфери зі стагнації в Україні потрібно невідкладно здійснити ряд взаємопов’язаних реформ. Центральна влада — Кабмін і Верховна Рада мають врешті-решт припинити ігнорувати положення європейської Хартії місцевого самоврядування, яку Верховна Рада ратифікувала ще 1997 року. Місцеві ради повинні отримати власні виконавчі органи, повноваженнями яких нині наділено адміністрації. Без цих реформаторських заходів і надалі триватимуть конфлікти двох гілок влади, в тому числі у сфері бюджету та фінансів. Слід також здійснити відкладену на десятиліття бюджетну реформу на засадах формування бюджету знизу догори. Це шлях до фінансової спроможності та самостійності місцевих скарбниць.

На зламі 1980—1990-х років в Україні проводилася політика утворення нових сільських рад. В нових населених пунктах не з’явилися бюджетоутворюючі підприємства, зате утвердилася соціальна інфраструктура. Виникло чимало органів місцевого самоврядування, майже не забезпечених власними доходами, на 90—95% дотаційних. Наприклад, у Тернопільському районі з’явилося 12 таких сільських рад. На Теребовлянщині нових і старих занепалих сільрад приблизно стільки ж. Тож вкрай важливо провести адміністративно-територіально реформу. Бо не потрібна сільська рада, на території якої громада налічує 300—700 жителів; не можна ж безкінечно утримувати величезні приміщення шкіл, в яких навчається 40—70 учнів, просторі будинки культури, які не опалюються через дорожнечу газу і т.ін.

Голова Теребовлянської районної ради Василь Попко слушно застерігає: «Адміністративно-територіальна реформа в Україні потрібна. Але її слід проводити продумано, з чітким фінансовим забезпеченням. Громада має відчути, що, зазнаючи певних труднощів, вона отримує більш якісні послуги в освіті, медицині, культурі, фізичній культурі. При оптимізації (скороченні) бюджетної мережі, що стане частиною цієї реформи, має бути передбачено працевлаштування учителів, медиків, працівників культури, забезпечення підвозу учнів шкільним автобусом до інших шкіл, проведено консервацію шкільних бібліотек та ін. Бо невдала реформа матиме ще гірші соціальні наслідки, ніж не проведена».

Керівництво уряду наважується заявляти, що «рівень життя в Україні покращується». «Хоч трішки, але покращується...» — недавно переконували герої рекламних роликів провладної партії. Центральні органи влади обґрунтовують, що ВВП в Україні все-таки зросте майже на 1%, а рівень інфляції не перевищить 1,5%. Але як мають повірити у «покращення життя вже сьогодні» сотні тисяч працівників бюджетної сфери в кожній області? Вони не розділяють владу на центральну і місцеву. А оцінюють її як таку, що не виконує своїх функцій, бо відчувають на власній шкурі заборговану зарплату. Вже сьогодні.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1282, 15 лютого-21 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво