БЕРЛІН: СТИЛЬНІСТЬ ЯК ЛОКОМОТИВ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ - Економіка - dt.ua

БЕРЛІН: СТИЛЬНІСТЬ ЯК ЛОКОМОТИВ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

14 червня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 14 червня-21 червня

Чи зможе новомодний імідж німецької столиці пожвавити її економіку? У 20-х роках минулого столітт...

Чи зможе новомодний імідж німецької столиці пожвавити її економіку?

У 20-х роках минулого століття пакгауз у берлінському районі Фрідріхшайн-Крейзбург служив велетенським холодильником для зберігання мільйонів яєць. Зараз його використовують із зовсім іншою метою. Звукозаписна корпорація Universal Music Group у цей відремонтований і переустаткований будинок перевела з Гамбурга своє виробництво. Компанія не пошкодувала кругленької суми лише для того, аби перемістити до німецької столиці понад п’ять сотень своїх працівників. Причину такого кроку розкрив керівник та ідеолог переїзду Джулія Енгел: за її словами, компанія повинна тримати руку на пульсі часу, щоб без затримки розпізнавати нові тенденції в музиці й залучати до співпраці творчих людей. Вона вважає, що Берлін для цього найбільш підходяще місце...

Очевидно, Universal Music — не єдина компанія, котра прагне в «найкрутіше європейське місто». Проте чи зможе сучасний імідж Берліна залучити в столичну економіку достатньо інвестицій, аби вилікувати її від численних недуг? Сьогодні німецький капітал відродив свою довоєнну репутацію локомотива творчих проектів найрозмаїтіших напрямів. Проте Берлін — це питання особливе. Протягом останніх десяти років тут панувало невтримне, безконтрольне кредитування безлічі (зокрема й дутих) проектів, а управління економікою міста було більше хаотичним, ніж системним. Відтак столиця ФРН опинилася на краю фінансової прірви.

Сьогодні місцевій владі з труднощами вдається підтримувати перлини культури, які роблять Берлін привабливим, або надавати послуги, що забезпечують життєдіяльність міста. Прибуток від економічної діяльності, породженої переїздом до столиці однієї чи кількох нових компаній, — крапля в морі порівняно з берлінським боргом у 36 млрд. дол. Адже лише виплата відсотків по ньому з’їдає не менше десяти відсотків міського бюджету, а безробіття тут утричі вище, ніж у столиці Баварії Мюнхені.

Це видається парадоксальним, але наслідки помилок міської влади в перші роки після об’єднання двох Німеччин стали особливо сильно проявлятися тепер, коли Берлін почав отримувати фінансові ін’єкції від компаній, котрі хочуть вкладати гроші в його новомодну культуру. Найближчим часом міська рада планує ухвалити бюджет на новий фінансовий рік, у якому буде закладено механізм жорсткого контролю над усіма витратами. Проте, відповідно до навіть найоптимістичнішого сценарію, німецька столиця на довгі роки приречена мати серйозний бюджетний дефіцит.

Масове банкрутство підприємств, які працюють у Берліні, стримується лише втручанням федерального уряду й державних органів інших країн. А, на думку президента берлінської фармацевтичної фірми Schering Хуберта Ерлена, нинішнє становище може порятувати лише негайний початок процесу масового фінансового злиття місцевих компаній.

То як же Берлін потрапив у таку прикру ситуацію? Відразу ж після падіння Берлінської стіни видатки міста почали зростати зі швидкістю п’ять відсотків на рік, тоді як щорічне збільшення доходів не перевищувало двох відсотків. Не дивно, що через це борг столиці збільшився вчетверо. Міська влада субсидіювала будівництво нового житла, попри те, що наявного було більш ніж досить. А банк Bankgesellschaft, який контролює місто, роздавав направо й наліво політично мотивовані позики переважно збанкрутілим компаніям, які працювали на ринку нерухомості. Торік понад півтора мільярда доларів із міського бюджету пішло на врятування банку від краху.

Фінансова криза коштувала посади меру-правоцентристу Еберхарду Діпгену. Його нинішній наступник соціал-демократ Клаус Воверайт як першочерговий захід для економічного оздоровлення розглядає значне скорочення чисельності берлінської поліції та судових органів. Зараз він веде переговори з профспілками про бюджетну економію 450 млн. доларів на рік, а також намагається переконати федеральну владу взяти на утримання головні берлінські музеї. Проте ці заходи навряд чи зможуть кардинально змінити ситуацію з бюджетним дефіцитом. Головне, з чим пов’язують надії, — усе-таки з відмовою від колишнього марнотратного способу існування. Якщо берлінська влада зможе довести це до 2004 року, то федеральний уряд погодиться надати місту фінансову допомогу.

На щастя, статистика не повністю відбиває реальний стан справ. Значно дешевший і не такий манірний, як Дюссельдорф або Штутгарт, Берлін магнітом притягує до себе німецьку молодь. Федеральна влада пропонує тут робочі місця, захищені від скорочення в разі економічного спаду. Але важливіше те, що Берлін таїть у собі велетенський енергетичний потенціал, чим дуже відрізняється від французької чи британської столиць. Ведучий популярного у ФРН ток-шоу Майбріт Іллнер стверджує, що це місто дає своїм жителям неминуще відчуття того, що в ньому постійно щось відбувається.

Та й економіка врешті-решт має почати зростати. Зайнятість у промисловості, яка в Берліні після об’єднання його східної й західної частин катастрофічно падала, нарешті стабілізувалася. Навіть в умовах загальнонаціонального економічного спаду місто залишається привабливим для бізнесменів, які починають нову справу. Кількість нових компаній, зареєстрованих в останньому кварталі минулого року, перевищила кількість тих, що закрилися за цей самий час, майже на 1,5 тис., що на 70 відсотків більше порівняно з аналогічним періодом 2000 року. Клаус Ноппені, 32-річний консультант із питань управління, який переїхав до німецької столиці торішньої осені, запевняє, що на берлінських вулицях дуже багато людей його віку. За його словами, у місті немає вільних грошей, проте рівень життя тут досить високий.

Чи зможе стильність дати поштовх економічному зростанню? Цілком можливо. Компанія SAP, розробник програмного забезпечення, удвічі збільшила штат свого берлінського офісу. Її президент Хассо Платтнер заявив недавно репортерам: Берлін — найкраще місце, де відчувається ритм сучасного життя. Якщо це місто зуміє правильно розпорядитися своєю культурною привабливістю, воно зможе стати місцем паломництва безлічі нових рекламних агентств, модних ресторанів та біотехнологічних компаній, що стануть каталізаторами макроекономічного буму. Коли ж ні — воно перетвориться на місто бюрократів, безробітних і підлітків, одурманених наркотиками.

Серйозний шанс може мати Берлін 2004 року, коли Польща та інші центральноєвропейські країни, як очікується, приєднаються до Європейського Союзу. Столиця ФРН лежить за годину їзди від польського кордону, тому для німецького капіталу це місто може стати плацдармом для наступу на нові ринки. Отож можливостей для перелому економічної ситуації в Берліна достатньо. Батькам міста залишається лише правильно скористатися ними.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво