Батогом і пряником впроваджуються нові комунальні тарифи на Хмельниччині - Економіка - dt.ua

Батогом і пряником впроваджуються нові комунальні тарифи на Хмельниччині

10 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 10 листопада-17 листопада

А пряник медовий!.. 1 листопада гаряча вода в хмельницьких квартирах з’явилася о шостій ранку і зникла аж опівночі...

А пряник медовий!..

1 листопада гаряча вода в хмельницьких квартирах з’явилася о шостій ранку і зникла аж опівночі. 2 листопада хмельничани-«жайворонки» також могли насолоджуватися теплим душем. Нарешті могли порадіти ліниві та бідні, котрі за довгих п’ятнадцять, здається, років неврастенічного графіку появи гарячої води в хмельницьких кранах так і не спромоглися купити і встановити бойлери для підігріву води; нарешті змогли вони похвалити себе за передбачливість та економність. Таки дожив Хмельницький до гарячого водопостачання щодня! Правда, поки що не цілодобово. І ніхто ще не може сказати, що чекає на місто після Нового року чи наступного літа.

Та ніхто й не заглядає так далеко наперед. Усі сп’яніли від щастя. Наче не гаряча вода в кранах цілий день, а щось міцніше.

А гаряча вода в трубах і батареях центрального опалення забулькотіла в хмельницьких квартирах ще раніше. Не встигли хмельницькі бабусі 15 жовтня сказати: «Торік Приступа (колишній міський голова. — Авт.) у цю пору вже тепло дав, а Сергій (Мельник, чинний міський голова. — Авт.) щось не поспішає», як 16 жовтня опалювальний сезон у місті розпочався. А в лікарні, школи та дитсадки тепло прийшло ще за кілька днів до цього.

І все ж ця благодать чомусь не дотягує до повного щастя. Причина в тому, що кожен мешканець, хоч і тішиться зручностями комунальної цивілізації, все одно в умі з прискіпливістю скнари підраховує, а у що ж це йому виллється? І від цих підрахунків його кидає в гарячий піт. Добре, хоч холодна вода в кранах цілодобово...

А батіг бідовий...

Афоризм класика про те, що всі сім’ї щасливі однаково, а нещасливі кожна по-своєму, на комунальні зручності явно не поширюється. Бо всі українські міста цими зручностями наділені по-різному, а от із зростанням ціни на газ і відповідним підвищенням тарифів на комунальні послуги братами по нещастю стали враз.

1 вересня ц.р. ціни на електроенергію пішли вгору. Хмельниччина, незважаючи на власну ядерну піч, що кочегарить для всієї України, — Хмельницьку АЕС, винятком не стала. «Питання регулювання тарифів є виключно компетенцією НКРЕ», — скромно зняв із себе будь-яку відповідальність генеральний директор ВАТ «Хмельницькобленерго» О.Шпак. Однак не втримався, щоб не порівняти апетити енергетиків з іншими постачальниками комунальних благ населенню: «До речі, середньомісячне споживання електроенергії одним побутовим абонентом у Хмельницькій області за період з 1 вересня 2005-го по 1 вересня 2006-го становить 104 кВт.год., або до 1 квітня — 16,22 грн. на місяць, з 1 травня — 20,28, з 1 вересня — 25,33 грн. Це при тому, що середня місячна плата за користування телефоном становить 50 грн., за опалення та гаряче водопостачання на три особи в двокімнатній квартирі — близько 80 грн. тощо».

От біда, не наздогнали ще енергетики своїх колег за спритністю здирання семи шкур з населення. На розкішні офіси і високі зарплати протягом цих 15 складних, важких і часом нестерпних для своїх споживачів років майже всі ці служби спромоглися, але винятково за рахунок поліпшення власних економічних показників, а не за рахунок народу. Справді, звідки у народу такі гроші? Хоча... якщо народ по сімейних засіках пошкребе та помете, то комунальникам на послуги за собівартістю (про бодай якусь рентабельність, крім нульової, майже ніхто й не заїкається) мусить вистачити.

Процес тотального зачищення цих засіків розпочався з 1 листопада. Діючі до цього тарифи на водопостачання та водовідведення, вже із часу запровадження в 2004 році збиткові на 26,5% (у 2005-му — на 33,9% в першому півріччі 2006-го — на 43%), зросли в 2,5 разу і відтепер становитимуть 3,02 грн. за кубометр (постачання — 1,61, відведення — 1,41 грн.). Вартість одного кубометра гарячої води зросте в 2,3 разу і сягне 8,28 грн. Без лічильника — 25,37 грн. (вище десятого поверху — 27,79 грн.) на одного мешканця за норми 105 літрів на добу. Плата за опалення становитиме 1,04 грн. за квадратний метр загальної площі влітку і 3,12 грн. — взимку. Словом, за зручності не в дворі, а в хаті треба буде щомісяця витягувати з гаманця 200 грн. за однокімнатну квартиру, 300 — за двокімнатну і близько 500 — за трикімнатну.

У Хмельницькому живе близько 257 тис. чоловік — 95 тисяч сімей. Лише 1463 сім’ї досі отримували субсидії (в області — 3%). Саме вони, хоч як парадоксально, зовсім не відчують цінового удару: так і отримуватимуть субсидії. Зате в чергу за ними вишикуються щонайменше ще тисяч 11 родин (песимісти кажуть про 20—25 тисяч). Незважаючи на це, паніки у місцевих верхах не спостерігається. «У 1997—1998 роках, коли також різко зросли комунальні тарифи, субсидії отримували близько 40 тисяч сімей», — заспокоїв кореспондента «ДТ» міський голова Сергій Мельник. І додав, що справжню цифру одержувачів субсидій нам покаже тільки листопад.

А от у чому ніхто не сумнівається, то це в тому, що під удар насамперед потраплять люди з так званим середнім доходом. Так званим, бо про які такі статки говорити в області, де зарплата становить від 305 до 829 грн. на місяць, пенсія — 360, а середній дохід на одну особу в половини родин не перевищує прожиткового мінімуму? Зростання тарифів однозначно знизить рівень життя більшості подолян. Особливо тих, усі статки яких «у відомості» — про отримання пенсії чи зарплати.

Словом, як завжди у нас: найдужче постраждають найчесніші.

Хто що везе, той те й гризе?

Щойно заходить мова про чергове подорожчання життя, починається пошук винних. Чи тих, хто від цього виграє. І тим паче тих, хто цинічно наживається на народній біді.

Як нас уже переконав головний енергетик області, цинічно, звісно ж, ніхто. А от по дрібницях буває. Після хвилювань громадськості з цього приводу було створено компетентні комісії. «Робоча група перевірила всі тарифи відповідно до вимог, — запевнив кореспондента «ДТ» начальник обласного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Віталій Великий. — Рентабельність тарифів для населення або нульова, або й збиткова. На жаль, не закладено навіть інвестиційну складову, необхідну для підтримання теплових мереж у належному стані. Становище комунальних організацій неминуче погіршиться — адже в бюджеті нові ціни не були передбачені».

Традиційна збитковість тарифів, яка покривалася переважно з місцевих бюджетів, привчила нас до інерції, яка іноді й досі спрацьовує. Скажімо, в одному з райцентрів — Красилові фактичні затрати водоканалу не врахували й при формуванні нових цін. І лише після втручання державної інспекції по контролю за цінами в області місцева влада підвищила окремі складові, що дорівнювало ні мало ні багато — 300 тис. грн.

Та в переважній більшості випадків перевірки виявляють інше. «Під шумок» зростання вартості комунальних послуг до складу прогнозованих витрат вносять то матеріальні допомоги співробітникам і невідомо чиї консультативні послуги, як у «Хмельницьктеплокомуненерго», тим самим завищивши суму витрат на 137 тис. грн.; то двічі враховують податок на додану вартість, як у Деражнянському ДП «Комунальник», що призвело б до обрахунків населення на 240 тис. грн. на рік. Що наведені факти, на жаль, не випадковість, свідчить те, що з перевірених «ціновою» інспекцією протягом дев’яти місяців цього року 86 підприємств житлово-комунальної сфери порушення зафіксовані на 27 з них (31,4%). І підприємства, що й так, за словами їхніх керівників, ледве животіють, мусили сплатити 49,7 тис. грн. штрафів. Однак уже зараз, як палко стверджують усі зацікавлені сторони, все буде під особливим контролем.

Поживемо — побачимо.

Не кажи «гоп» до нового року

Посеред жовтня в кожній поштовій скриньці з’явилися «метелики» від тепловиків з проханням оплатити борг за жовтень, а біля дверей під’їзду — довгий список боржників, у якому були всі квартири будинку. Причому суми були в межах півсотні гривень, лише шість із 124 відповідальних квартиронаймачів мали борг від 400 до 2 тис. грн.

Чемна співробітниця «Хмельницьктеплокомуненерго» поінформувала мене по телефону, що цей борг, власне, і не борг зовсім, а сума, яку ми маємо сплатити за жовтень. Причому дуже бажано сплатити її таки ще в жовтні. І терпляче відповіла на всі запитання «поза темою»: про зимові й літні ціни і про засоби впливу (через суд) на злісних (понад 400 грн. боргу) неплатників. Хоч і не знала, що розмовляє з журналістом.

Варто сказати, що така чемність була характерною для всієї кампанії, що передувала запровадженню нових тарифів у краї. «Не хвилюйтеся, любі споживачі» — було її рефреном. Громадські слухання, прес-конференції, виступи відповідальних посадовців по радіо та телебаченню, тобто все те, що супроводжує подібні непопулярні рішення в цивілізованих країнах, у Хмельницькому було в наявності.

Однак ще важливіше те, що керівництво насправді намагалося пом’якшити удар нових цін. Скажімо, в обласному центрі створено сім додаткових пунктів по прийому громадян, які потребуватимуть субсидій. 7 млн. грн. боргу тепловиків погашено через надання позики з міського бюджету. За рішенням сесії міської ради виділено 2 млн. грн. (по мільйону на листопад і грудень) для субсидій тим громадянам, у сім’ях яких дохід на одну людину не перевищує 800 грн., або в яких є інваліди, діти-сироти чи самотні літні люди. Влада активно закликає людей якомога швидше подати необхідні для отримання субсидій довідки.

Подоляни у більшості своїй сумлінно — 90,4% — сплачують за комунальні послуги. У відповідь, звучить нині з уст влади, вони повинні вимагати якісних послуг. Гаряча вода в обласному центрі щодня — з цієї опери. Як і вчасний початок опалювального сезону 534 котельнями, що обігрівають 4357 житлових будинків. Проте тривожна ситуація в Старокостянтинові (борг у 1,7 млн. грн.) і Славуті, з якою досі не укладено угоду на постачання газу. Проблема виникла після того, як міський комунгосп прийняв на баланс 225 житлових будинків колишніх військових містечок і через необхідність сплачувати різницю у тарифах заборгував 9 млн. грн. Цього року борг зріс ще на 1,4 млн. грн.

Як вибереться Славута з боргової ями, не каже ніхто. Хоча сподіваються на здатність голови обласної ради Івана Гладуняка розплутувати комунальні вузли.

Та навіть освічені й досвідчені кадри безсилі перед «втомою металу». Тепломережі краю зношено на 70%. Позаторік у Хмельницькому було 58 аварій на теплотрасах, торік — 52, а з початком нинішнього опалювального сезону — вже п’ять. Де тонко, там і рветься. Утримання мереж у робочому стані стає справою доблесті й геройства, і за цим щоденним подвигом недоречними видаються питання про енергозберігаючі технології та заходи, причому настільки, що «Хмельницьктеплокомуненерго» навіть не згадало про них при формуванні нових тарифів. Хоча й кошти на них виділяються — і з державного, і з обласного бюджетів. Але цього року їх вистачило лише на заміну 31 котла. Якщо оновлення комунального господарства відбуватиметься такими темпами, то тема про все нові й нові ціни за комунальні послуги буде невичерпною.

Втім, з нового року вона й так виникне з новою силою — як фонтан води на місці чергового прориву. Адже ціна на газ знову зросте.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво