Банкнота номіналом 500 гривень з’явиться в обігу ще в цьому році, повідомив в інтерв’ю для «ДТ» Олександр Толстой, виконавчий директор із питань готівково-грошового обігу Національного банку України - Економіка - dt.ua

Банкнота номіналом 500 гривень з’явиться в обігу ще в цьому році, повідомив в інтерв’ю для «ДТ» Олександр Толстой, виконавчий директор із питань готівково-грошового обігу Національного банку України

1 вересня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №33, 1 вересня-8 вересня

— Існує думка, що про українські гроші в Національному банку знають абсолютно все. А от цікаво, чи є дані щодо кількості банкнот і монет, випущених в обіг з моменту початку грошової реформи?..

З 29 серпня 2006 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету номіналом 100 гривень, присвячену десятиріччю грошової реформи в Україні. Вона виготовлена зі срібла 999-ї проби, має в діаметрі 100 міліметрів і важить один кілограм.
 За інформацією департаменту готівково-грошового обігу НБУ, гроші такого розміру й ваги карбували на Монетному дворі Нацбанку вперше. Тираж — до 1501 шт. Вартість монети близько 4 тис. гривень.
З 29 серпня 2006 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету номіналом 100 гривень, присвячену десятиріччю грошової реформи в Україні. Вона виготовлена зі срібла 999-ї проби, має в діаметрі 100 міліметрів і важить один кілограм. За інформацією департаменту готівково-грошового обігу НБУ, гроші такого розміру й ваги карбували на Монетному дворі Нацбанку вперше. Тираж — до 1501 шт. Вартість монети близько 4 тис. гривень.

— Існує думка, що про українські гроші в Національному банку знають абсолютно все. А от цікаво, чи є дані щодо кількості банкнот і монет, випущених в обіг з моменту початку грошової реформи? Скорочується чи, навпаки, збільшується потреба в готівкових грошових знаках? Чи можна порівняти кількість банкнот і монет в обігу на одного громадянина в Україні та інших країнах?

— Від самого початку грошової реформи нормативно-правовими актами НБУ був передбачений систематичний облік банкнот і монет, що перебувають в обігу. І ми такий облік здійснюємо, причому не тільки в загальній сумі та кількості, але також і в розрізі номіналів банкнот і монет. Станом на 1 серпня ц.р. у готівковому обігу країни перебувало понад 1,6 млрд. банкнот та близько 5,3 млрд. монет.

Як і в усіх країнах світу, незважаючи на розвиток безготівкових розрахунків, обсяги готівки в обігу в Україні поступово збільшуються. Так, порівняно з періодом завершення грошової реформи кількість банкнот в обігу зросла в 2,3, а монет — у 6,6 разу. Наприкінці липня у розрахунку на кожного нашого співвітчизника припадало 35 банкнот і 107 монет усіх номіналів, що в цілому відповідає міжнародній практиці. Скажімо, в Росії на кожного жителя країни припадає по 31 банкноті і по 166 монет, в Австрії — відповідно по 63 і 84, Італії — 41 та 125, Словаччині — 32 і 212.

— Скільки в середньому обертів через руки населення здійснюють випущені в обіг банкноти? За яких умов вони стають непридатними до використання?

— За розрахунками, в середньому за рік банкноти здійснюють сім-вісім оборотів через банківську систему.

Для підтримання у належному стані банкнот і монет, що перебувають в обігу, Національний банк України встановлює і обов’язково оголошує ознаки їхньої платіжності. Звичайно, в процесі використання грошові знаки поступово зношуються, втрачаючи ці ознаки.

Відповідні ознаки встановлені Правилами визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України (постанова №547 від 17.11.2004 р.)

Відповідно до цих правил банки повинні приймати без обмеження від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для готівкових платежів тощо пошкоджені банкноти без ознак підроблення, які:

- зберегли цілу частину площею не менш як 55% своєї початкової площі;

- розірвані (розрізані) на дві частини, на яких збереглись обидва однакові номери та серія, і загальна площа цих частин є не менше 55% початкової площі банкноти.

— А чи є дані, як швидко зношуються купюри окремих номіналів і який середній термін їхньої «служби»?

— Ясна річ, найшвидше старіють і зношуються банкноти низьких номіналів, які постійно перебувають в активному використанні. За результатами досліджень за кілька років (1999—2005 рр.) середній термін використання банкнот гривні в обігу становить за номіналом: 1 грн. — 11 місяців; 2 грн. — майже 12; 5 грн. — 13; 10 грн. — 22 місяці; 20 грн. — понад три роки; 50, 100, 200 грн. — понад п’ять років.

— Чи поступається гривня за цими показниками своїм аналогам, наприклад, долару США, євро чи російському рублю?

— Ми вивчали міжнародний досвід щодо терміну використання різних номіналів в обігу, і мушу вам сказати, що наші показники загалом відповідають показникам в інших країнах. Зокрема, в Великобританії п’ятифунтова банкнота служить до одного року, у США термін служби банкнот номіналом 10 і 20 доларів становить відповідно три і чотири роки, а банкнот номіналом 50 і 100 доларів — у середньому до дев’яти років. У Німеччині «тривалість життя» банкнот у середньому становить два роки, зокрема, номіналом 5 євро — 1,5, 500 євро — п’ять років, а в Російській Федерації максимальний строк служби банкнот сягає п’яти-семи років.

Практика використання в обігу купюр гривні (особливо нового дизайну) свідчить, що за зносостійкістю вони не поступаються валютам інших країн.

— Наскільки значну частину видатків НБУ спрямовує на організацію готівково-грошового обігу? Які статті цих видатків є найістотнішими?

— На жаль, з цього приводу я не можу навести конкретних цифр, оскільки, згідно з нормативними документами Національного банку, інформація щодо витрат на виготовлення грошей та статей кошторису НБУ є конфіденційною. Відповідно до статті 4 Закону України «Про Національний банк України», Нацбанк є економічно самостійним органом, який здійснює свої видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису.

Водночас можна зазначити, що найбільш істотною статтею у загальній сумі видатків на організацію готівкового обігу є витрати на виготовлення банкнот і монет.

Однак це не єдина стаття видатків, бо робота з організації готівкового обігу передбачає також забезпечення належного стану касових вузлів для зберігання готівки і роботи з нею; забезпечення засобами автоматизації і механізації, зокрема високопотужними автоматизованими системами для обробки значних обсягів готівки, що надходить з обігу до Національного банку (перевірка справжності, сортування з визначенням придатності-непридатності тощо); знищення й утилізацію непридатних для обігу банкнот; забезпечення перевезення готівки до установ Національного банку в областях України.

— Чи можна оцінити, яка частина банкнот, що перебувають в обігу, утримується населенням для створення заощаджень поза банками? Зростає чи зменшується останнім часом їх кількість? Чому НБУ відмовився від намірів запровадити в обіг 500-гривневу купюру, яка могла б стати досить популярним засобом таких заощаджень, що опосередковано могло б слугувати своєрідним антиінфляційним фактором?

— Внаслідок прискореного зростання доходів громадян і тезавраційних (пов’язані з накопиченням. — Ю.С.) процесів, що відбувалися в останні роки, істотно змінилася й структурна динаміка купюрного складу готівки на користь банкнот високих номіналів — 50, 100 і 200 грн. Це свідчить, що свої заощадження люди зберігають у банкнотах високих номіналів.

Щодо запровадження в обіг банкнот номіналом 500 грн., то найближчим часом (ще цього року) ця банкнота з’явиться в обігу.

— А чи планує НБУ ввести в обіг дво-, п’яти- та десятигривневі монети і коли? З іншого боку, чи будуть виводитися з обігу монети номіналом, меншим за 10 копійок?

— Питання про введення в масовий обіг монет номіналами 2, 5 та 10 грн. зараз вивчається фахівцями Нацбанку. Потреба в цих монетах безпосередньо пов’язана з розвитком мережі торговельних автоматів. У разі економічної доцільності Національний банк розробить та організує виготовлення монет зазначених номіналів, і їхній обіг зростатиме пропорційно кількості торговельних автоматів.

Що ж до виведення з обігу монет з номіналом меншим, ніж 10 копійок, то Національний банк вважав би такий крок доцільним, оскільки виробництво цих монет збиткове. Однак це питання потребує врегулювання з відповідними державними установами. На думку Міністерства економіки України, у зв’язку з тим, що діючі ціни на товари та послуги формуються з округленням до 1 коп., вилучення з обігу монет дрібних номіналів може призвести до збільшення вартості товарів (що негативно вплине на добробут малозабезпечених верств населення) та до додаткових витрат підприємців на заміну програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій.

— Скільки видів та якою загальною кількістю було випущено в Україні пам’ятних та ювілейних монет? Які з них є найціннішими і чому? Де їх можна придбати? Зростає чи зменшується останнім часом попит на такі монети, який свого часу мав ознаки ажіотажного?

— На 30 серпня ц.р. Національним банком випущено 295 видів пам’ятних та ювілейних монет України 228 найменувань.

Про популярність пам’ятних та ювілейних вітчизняних монет свідчать темпи їх реалізації, які останнім часом значно зросли — як для монет із нейзильберу, так і для монет зі срібла. І якщо в колекціонерів-нумізматів користуються попитом усі монети, то для покупців окремих видів найцікавішими є серії «Флора і фауна України», «Найменша золота монета», «Пам’ятники архітектури України».

Найціннішими монетами є ті, які випущені невеликими тиражами, наприклад двохунцієва срібна монета «10 років проголошення незалежності України», яка стала раритетом. Цей список можуть продовжити такі монети, як «Петро Могила», «Десятинна церква», «Оранта», «Спаський собор у Чернігові», «Щорічні збори Ради керуючих ЄБРР», «100 років Київському політехнічному національному університету», «Ярослав Мудрий», «Володимир Мономах» тощо.

Ці монети можна придбати на вторинному нумізматичному ринку, в банках України та в окремих колекціонерів. З часом попит закономірно зростає на всі монети, оскільки вони випускаються обмеженими тиражами.

— Свого часу НБУ заявляв про намір освоїти випуск інвестиційних монет, які могли б стати непоганим засобом накопичення заощаджень для населення. Чому цього досі не сталося?

— Інвестиційні — це монети, виготовлені з дорогоцінних металів (золота, срібла, платини) найвищих проб (проби, не нижче ніж: для золота — 995,0; для срібла — 999,0; для платини — 999,5), які випускаються незалежно від пам’ятної (ювілейної) тематики і призначені для вкладання коштів споживачами в дорогоцінні метали як засіб нагромадження. По суті, це аналог зливків з дорогоцінних металів, вони мають ті ж самі характеристики і відрізняються лише формою.

Ціни таких монет на ринку визначаються вартістю дорогоцінного металу на Лондонській біржі дорогоцінних металів з додаванням певного відсотка від неї (маржа), який встановлюється залежно від ваги монети і водночас повинен покривати витрати на виробництво.

Як правило, інвестиційні монети випускають країни, в яких існують відповідні родовища дорогоцінних металів (ПАР, Канада, Австралія, США), або які мають значні резерви цих металів (Австрія). В НБУ запаси банківських металів є обмеженими, тож постане питання їх купівлі на Лондонській біржі дорогоцінних металів, а за існуючих істотних коливань цін на золото ризики операцій з інвестиційними монетами зростуть.

Крім того, слід зазначити, що інвестиційні монети мають обмежену ліквідність порівняно з сертифікованими банківськими зливками (розміщення на депозитах за кордоном, приймання у заставу тощо). Також законодавством не передбачена процедура викупу інвестиційних монет назад, тобто на сьогодні їх можна здати лише як брухт, що призводить до втрати майже третини вкладених коштів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво