Банківська система: за рік до повноліття. Напередодні чергової річниці Незалежності про основні досягнення та проблеми її ровесниці — вітчизняної банківської системи — кореспондент «ДТ» розмовляв із першим заступником голови НБУ Анатолієм ШАПОВАЛОВИМ

Поділитися
Про успіхи, кількість і якість — Анатолію Васильовичу, для початку поставлю традиційне для круглої дати запитання: як НБУ оцінює результати діяльності вітчизняної банківської системи за роки її існування?..

Про успіхи, кількість і якість

— Анатолію Васильовичу, для початку поставлю традиційне для круглої дати запитання: як НБУ оцінює результати діяльності вітчизняної банківської системи за роки її існування? Також розкажіть, як ідуть справи у цьому році.

— У форматі інтерв’ю про все не розповіси, тому зупинюся лише на принципових моментах. Передусім хотілося б акцентувати увагу на тому, що за порівняно короткий період практично з нуля у нас створено активний і конкурентний банківський сектор, роль якого в економіці постійно зростає. Про підвищення значущості банківської системи в розвитку реального сектора економіки наочно свідчить збільшення частки практично всіх основних показників діяльності банків у ВВП. Наведу тільки деякі з них. Так, порівняно з початком 2000 року частка активів у ВВП збільшилася з 22 до 60%, зобов’язань — із 18 до 53%, регулятивного капіталу — з 3 до 7,4%.

За цей період регулятивний капітал банків зріс у 6,2 разу, зобов’язання — 7,5 разу, активи — 7 разів, кредитний портфель — майже вдев’ятеро. Підвищується довіра громадян до банківської системи. За останні роки обсяг депозитів населення збільшився з 4% ВВП 2000 року до 20% у першому півріччі 2006-го.

За останні шість років середньорічний темп збільшення кредитування реальної економіки становив 51%, тобто майже всемеро перевищував середньорічний темп її зростання. У першому півріччі ц.р. кредитні операції досягли майже половини ВВП нашої держави. Для порівняння, 2000 року цей показник був у 3,5 разу нижчим.

До безумовних успіхів необхідно віднести, наприклад, створення висококласної, однієї з найкращих серед світових аналогів системи міжбанківських електронних платежів. У нас організовано і налагоджено власне виробництво високоякісних грошових знаків, здійснено перехід до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності, створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ну і, звісно ж, серед найважливіших досягнень — успішне здійснення грошової реформи в Україні (до речі, 2 вересня їй виповниться вже десять років). Не буде перебільшенням сказати, що це стало епохальною подією на шляху історичного відродження та розвитку України як держави, рівнозначною за важливістю прийняттю Конституції України.

— Ви перелічили цілий ряд, слід визнати, досить вражаючих цифр. Та чи не криється за чималими валовими показниками проблема їхньої належної якості.

— Проблема якості була і буде актуальною завжди. Причому для будь-якої, навіть найдосконалішої банківської системи. Але мені не доведеться грішити проти істини, стверджуючи, що вітчизняний банківський сектор розвивається за всіма канонами, обов’язковими для банківських систем провідних європейських країн. Не вдаючись в аналіз складних якісних критеріїв, скажу, що про це свідчить хоча б різко зрослий інтерес зарубіжних інвесторів до українських банків. З початку 2006 року сума іноземного капіталу в зареєстрованому статутному капіталі банків збільшилася на 42%, а його частка досягла 22% (тоді як на початок 2005-го вона становила лише 10%). Після завершення кількох великих покупок цей показник ще зросте.

— Плюси та мінуси цієї тенденції активно обговорюють уже не перший рік. Як НБУ ставиться до цього явища?

— За всіх відомих існуючих «але» Національний банк у цілому вітає і підтримує цей процес. Хоча б тому, що він свідчить про позитивну оцінку іноземними інвесторами економічного розвитку України загалом, і її банківського сектора зокрема. При цьому ніхто не заперечуватиме, що цей капітал в основній своїй масі йде в нашу країну на довгі роки. Ми задоволені тим, що приходять банки з гарною, солідною репутацією, що зберігають і розвивають спрямованість роботи придбаного банку, його інфраструктуру.

Перевірена і доведена багатьма роками діяльності надійність цих структур слугуватиме додатковою гарантією цілості заощаджень громадян і підвищить довіру наших співвітчизників до банківської системи в цілому.

— За січень—липень ц.р. темпи нарощування кредитування юросіб (21,9%) майже втричі відставали від темпів збільшення кредитування населення (59,4%). Виходить, що банківська система зараз віддає явну перевагу споживчому сектору, де ставки значно вищі, замість того щоб інвестувати у виробництво. Таким чином, підприємницький сектор втрачає надію на подальше зниження ставок кредитування. А оскільки споживання стимулюється більше, ніж виробництво, це провокує додаткову інфляцію...

— По-перше, тенденція до активнішого кредитування споживчого сектора має багато в чому об’єктивний характер, оскільки тривалий період ця сфера банківського бізнесу в нашій країні вочевидь відставала в розвитку. Адже відомо, що в розвинених державах споживчі кредити в банківських портфелях мають більшу питому вагу, ніж підприємницькі. Різке збільшення доходів населення, яке відбулося в останні роки, не могло не спровокувати споживчого буму, оскільки багато імпортних товарів тривалого користування стали доступнішими (у тому числі ще й за рахунок номінальної ревальвації гривні). В Україні значно розширився клас платоспроможних позичальників, що є позитивним процесом. Крім того, це допомогло банкірам усвідомити перспективність і привабливість цього сегмента, що підтверджує і світовий досвід. То чому б його не освоювати? Якщо сьогодні цього не зроблять наші банки, завтра цю нішу займуть іноземні гравці, які вже рвуться сюди.

По-друге, кредитування підприємницького сектора теж непогано нарощується, і в останні місяці його темпи помітно прискорилися. За січень-липень ц.р. обсяги довгострокових (на строк понад один рік) кредитів суб’єктам господарської діяльності збільшилися майже на чверть (24,7%), у 4,5 разу випередивши темпи зростання реального ВВП.

Частка усіх видів довгострокових кредитів у банківських портфелях збільшилася з 55% на початку року до 57,6% — на 1 серпня. Це позначається на усереднених значеннях відсоткових ставок, які знижуються не так швидко, як хотілося б.

І, нарешті, по-третє, навіть за зростання попиту на позики кредитні ставки все одно знижуються. Приміром, середньомісячна ставка за кредитами у національній валюті з початку року зменшилася на 1,7 процентного пункту (із 16,4 до 14,7%) і тільки за останні два місяці — на 1 п.п. Повільніше, але теж знижуються і валютні кредитні ставки. Чимала заслуга в цьому належить НБУ, котрий на тлі зростання попиту на позики вчасно дав відповідні сигнали і збільшив доступність грошових ресурсів, знизивши ставки і резервні вимоги для банків.

Водночас Нацбанк не є ресурсопостачальним банком, як того хотілося б окремим банкірам, які вимагали надання їм довгострокових (до десяти років) кредитів рефінансування під відсоток, нижчий розрахункової ставки НБУ. Є об’єктивний показник вартості грошей в економіці, котрий не має бути нижчим за рівень інфляції, інакше грошова емісія перетворюється на примітивне друкування грошей. Тим, хто забув, чим загрожують подібні підходи, хотілося б нагадати сумний досвід першої половини 90-х років.

Про перспективи економіки
і валютного курсу

Якщо вже розмова пішла про проблеми всієї економіки, то розкажіть, як НБУ оцінює її стан і перспективи цього року?

— У нас є вагомі підстави для позитивних оцінок нинішньої економічної динаміки. Ми задоволені наявним підвищенням темпів економічного зростання, швидким нарощуванням споживчого попиту, відновленням інвестиційної активності. Зростають прямі іноземні інвестиції. Поліпшилася ситуація на світових ринках металу, що дає змогу припустити прискорення зростання експортно-орієнтованих галузей. Крім того, передбачається поліпшення ділових очікувань унаслідок стабілізації політичної ситуації в Україні, що теж дасть позитивний внесок в економіку.

Інфляція перебуває на прийнятному рівні: індекс споживчих цін, як відомо, зріс від початку року лише на 3,8%, а в річному вимірі інфляція становить 7,4%. І це — після значного підвищення тарифів на адміністративно регульовані послуги і в умовах, м’яко кажучи, дуже непростої політичної ситуації. Загалом ми очікуємо, що за результатами року інфляція не перевищить 10%. Акцентую увагу на тому, що значною мірою цьому сприяє здійснена торік ревальвація гривні, дезінфляційний ефект якої проявляється досі.

Зрозуміло, що існують певні ризики. Насамперед вони пов’язані з невизначеністю цін на газ, подальшим збільшенням тарифів на послуги житлово-комунального сектора, світовими тенденціями зростання цін на енергоносії. Проте Національний банк використовуватиме усі свої інструменти і можливості для забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

— До речі, про курсову стабільність. Що буде з обмінним курсом гривні в перспективі до кінця цього року? Чи не створює можливе подальше погіршення зовнішньоторговельного балансу загрози її девальвації?

— Насамперед зазначу, що сьогодні в Україні відсутні фундаментальні макроекономічні причини, які могли б зумовити значну зміну поточного курсу. Обмінний курс національної валюти дедалі більше формується під впливом ринкових сил. І цю тезу можна підтвердити такими двома чинниками. По-перше, зменшується частота й обсяги присутності НБУ на валютному ринку. По-друге, коливання обмінного курсу утримуються в межах коридору менше 1% від його офіційного рівня. Що стосується готівкової гривні, то сьогодні її курс до долара США практично ідентичний міжбанківському й офіційному, що є наочним прикладом поліпшення ринкових очікувань.

Тепер про погіршення зовнішньоторговельного балансу. Хочу нагадати, що для більшості економік, що розвиваються, початкова фінансова стабілізація у період переходу до ринкових відносин і лібералізації зовнішньої торгівлі передбачала стабільність грошової одиниці і відбувалася за умови тимчасового позитивного сальдо поточного рахунку. Проте після переходу до стійкого економічного зростання сальдо поточного рахунку виявлялося зазвичай від’ємним.

Така ситуація характерна для країн Східної Європи на перехідному етапі: більшість із них від початку 90-х років і дотепер мають стабільно від’ємне сальдо поточного рахунку. Це пояснюється тим, що політика зазначених держав спрямована на структурну перебудову економіки, оновлення виробництва, підвищення продуктивності праці, що має у подальшому посилити конкурентоспроможність їхніх економік на світовій арені і поліпшити стан зовнішньоторговельного балансу. Крім того, практично в усіх цих країнах від’ємне торговельне сальдо компенсувалося таким масованим припливом зовнішніх інвестицій, що їхні грошові одиниці зазнавали, навпаки, значного ревальваційного тиску.

До речі, навіть у найпотужнішій економіці світу — Сполучених Штатів — уже не один рік поспіль спостерігається від’ємне сальдо поточного рахунку. Торік воно становило мінус 805 млрд. дол.

У реаліях сьогодення для нашої економіки надзвичайно актуальним є технічне переоснащення виробничих потужностей, насамперед для впровадження енергозберігаючих технологій. Це неможливо здійснити без імпорту нових технологій і устаткування. Зрозуміло, що це тимчасово погіршить поточний рахунок. Та, з іншого боку, це сприятиме підвищенню ефективності виробництва, економічному зростанню й у довгостроковій перспективі позитивно вплине на зовнішньоторговельний баланс.

Досить великі обсяги прямих іноземних інвестицій (навіть без урахування угод щодо купівлі низки українських банків і приватизації «Криворіжсталі»), середньо- і довгострокових приватних запозичень надходять в Україну вже сьогодні. Цим компенсується від’ємне сальдо поточного рахунку. Є підстави вважати, що надалі ця тенденція лише посилиться.

У цьому контексті першочерговим завданням України у сфері зовнішньоекономічної діяльності є створення в міжнародної спільноти позитивного іміджу країни як надійного торгового і фінансового партнера.

Спроби ж вирівнювання зовнішньоторговельного балансу за рахунок зміни курсу національної валюти можуть спричинити макроекономічну дестабілізацію, погіршити міжнародні кредитні рейтинги.

Звісно, тут йдеться лише про основні акценти й цілі у зовнішньоекономічній політиці. Що аж ніяк не виключає одночасної реалізації заходів з нарощування експорту, скорочення споживчого імпорту і зміщення структури імпорту у бік інвестиційних товарів.

І нарешті, про майбутню курсову динаміку. Вона визначатиметься як якістю бюджетної політики уряду (йдеться про необхідність дотримання бюджетного дефіциту на низькому рівні), так і структурною політикою уряду, його здатністю поліпшити інвестиційний клімат у країні, стимулювати технологічне переозброєння виробництва, прискорити розвиток фондового і страхового ринків, системи недержавних пенсійних фондів. У цьому контексті монетарна політика і її курсова складова можуть підтримати відповідні ініціативи, створюючи сприятливі умови для їх реалізації. Та аж ніяк не компенсувати їхню погану якість.

І про інші проблеми

— Ще наприкінці минулого року Нацбанк заявляв, що його турбують низькі порівняно з темпами нарощування активних операцій темпи збільшення капіталізації банків. Як нині складається ситуація?

— Справді, 2005 року темпи приросту капіталу помітно поступалися швидкості нарощування активно-пасивних операцій банків. І це нас турбувало. Від початку цього року темпи приросту регулятивного капіталу переважно адекватні темпам приросту активів. За сім місяців 2006-го він збільшився на 21%, активи і зобов’язання — на 22%. Тобто істотного (кардинального) відставання зараз немає.

І хоча проблему належного зростання банківського капіталу з порядку денного ніхто не знімав, найважливіше те, що на сьогодні всі банки витримують встановлені економічні нормативи, зокрема й щодо капіталізації.

— Останнім часом широкий суспільний резонанс викликало збільшення диспропорцій між пасивами й активами банків за строками залучення і розміщення...

На жаль, дані банківської звітності 2006 року свідчать про посилення тенденції до збільшення розривів між активами і пасивами банків за строками погашення. Тому нині ми відпрацьовуємо питання запровадження нормативу довгострокової ліквідності. Треба зазначити, що в разі позитивного рішення його не впроваджуватимуть відразу, чого багато хто побоюється. Банкам буде надано певний строк для його виконання.

Однак виконувати доведеться. Є золоте правило банкіра — активи та пасиви мають максимально збігатися за строками залучення і розміщення. А всілякі заяви про «винятковість» українського досвіду звучать смішно. В історії є багато прикладів, коли подібні «феномени» призводили до дуже сумних результатів.

А чи залишаються в силі такі непопулярні у банківської громадськості наміри Нацбанку обмежити валютне кредитування?

Хоч би якими непопулярними були ці наміри, їхня реалізація необхідна. Оскільки підтримувана в останні роки відносна стабільність курсу гривні створила ілюзію її непорушності в майбутньому. Найбільші за обсягом валютні позики фізосіб — іпотечні — беруться на багато років. І хоча ми припускаємо, що в середньо- і довгостроковій перспективі переважатимуть підстави для ревальвації гривні, немає і не може бути 100-відсоткових гарантій, що за всі ці роки не відбудеться істотної девальвації курсу. Що, зі зрозумілих причин, викликатиме найсерйозніші проблеми як для позичальників, так і для самих банків.

З іншого боку, ми усвідомлюємо, наскільки чутливою для економіки та банківської системи може виявитися будь-яка необережна спроба врегулювати цю проблему. Тому пошук шляхів для її вирішення триває.

— Які ще ключові проблеми банківської системи ви виділили б?

— Як і за всіх часів, ключове завдання — це забезпечення належної надійності і прозорості банківської системи, оскільки вона напряму пов’язана із захистом прав і інтересів вкладників, яких із кожним роком серед наших співвітчизників стає дедалі більше. З цією метою для вдосконалення держрегулювання діяльності банків у липні було прийнято указ президента «Про заходи щодо посилення захисту прав громадян, які є вкладниками банків, та інших клієнтів банків і забезпечення стабільності в банківській системі».

На виконання цього указу Національний банк розробив і затвердив перелік власних заходів, строками виконання яких визначено вересень—грудень ц.р.

Зокрема, передбачається розробка програми взаємодії НБУ з Генпрокуратурою України, МВС, СБУ, Державним комітетом фінансового моніторингу, ДПАУ для своєчасного виявлення операцій, здійснених із порушенням законодавства в банківській сфері.

На розгляд парламенту подаються законопроекти про зміну порядку реєстрації банків, розширення джерел формування коштів Фонду гарантування вкладів фізосіб за рахунок частини прибутку НБУ, надання Національному банку права запроваджувати мораторій на здійснення окремих видів банківських операцій у разі виникнення загрози стабільній роботі банківської системи.

Також законодавчі ініціативи будуть спрямовані на створення умов для виявлення реальних власників банків, удосконалення їхнього зовнішнього аудиту, посилення захисту прав кредиторів і забезпечення належної відповідальності позичальників за непогашення кредитів.

Крім того, НБУ домагатиметься розв’язання проблем із отриманням повністю достовірної інформації про діяльність окремих банків, проблем недостатнього рівня корпоративного управління і слабкості систем внутрішнього контролю та ризик-менеджменту в багатьох банках.

Ми послідовно працюємо над удосконаленням процедур моніторингу діяльності банків на основі системи раннього реагування, над упровадженням систем стрес-тестування, нагляду на основі оцінки ризиків.

Не знімається з порядку денного і питання низької концентрації капіталу банківської системи. Саме тому підготовлено законопроект, із прийняттям якого буде підвищено вимоги до мінімального капіталу банків, а також обов’язковою стане умова створення банків у формі відкритих акціонерних товариств.

Сподіваємося, що у вищого законодавчого органу вистачить політичної волі, щоб ухвалити всі ці законодавчі ініціативи, оскільки їхня реалізація сьогодні вже стала вкрай актуальною для забезпечення належного розвитку та стабільності банківської системи.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі