Банки у жовтні. Місяць був «голодним на ресурси», але спокійним - Економіка - dt.ua

Банки у жовтні. Місяць був «голодним на ресурси», але спокійним

4 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 4 листопада-11 листопада

«Овернайт» не частіше 10 разів на місяць На початку жовтня Нацбанк пожалів банки й знизив вимоги щодо обсягу обов’язкового резервування на коррахунках до 90%...

«Овернайт» не частіше 10 разів на місяць

На початку жовтня Нацбанк пожалів банки й знизив вимоги щодо обсягу обов’язкового резервування на коррахунках до 90%. Це трохи полегшило життя банкірам, але проблему ресурсів, зрозуміло, до кінця не розв’язало. На початку місяця ціна кредитних ресурсів на міжбанківському ринку збільшилася фактично втричі, досягнувши рівня 16—20% річних за «нічними» кредитами. Більшість експертів такі рухи ринку пояснили відсутністю валютних інтервенцій із боку регулятора й відтоком гривні на майбутній конкурс із продажу «Криворіжсталі». Більшість банків змушені були звертатися по допомогу до НБУ. Проте, відповідно до його розпорядження, з 1 жовтня одержання банками кредитів «овернайт» стало можливим не частіше ніж десять разів на місяць і лише в розмірі не більш як 40% від сформованих обов’язкових резервів. Оскільки багато невеликих банків використовували це джерело для фінансування активів, обмеження стали додатковою причиною зростання ставок на міжбанківському ринку.

Утім, вітчизняні банки вже достатньо адаптувалися до роботи в умовах дефіциту ресурсів і більшість із них не знижували темпи зростання обсягів кредитування. Приміром, автокредитування, «що простоювало» влітку, у жовтні почало активно нарощувати оберти. За словами фінансистів, їхні портфелі автокредитів зросли за місяць на 40—60%. Банкірам удалося привернути увагу населення новими пропозиціями й попутно знайти застосування накопиченій гривні. На тлі зростання курсу наявного долара кредити в нацвалюті восени стали раптом дуже популярними. Цьому сприяло серйозне скорочення розриву між ставками за кредитами у гривні та валюті. В окремих банках цей розрив становить 3—4%.

Ліміт «статутників»
і валютообмінних операцій

На початку жовтня середній курс долара в пунктах обміну досяг свого максимуму — 5,20 грн. Попит на валюту зріс щонайменше вп’ятеро, хоча черг біля обмінників не спостерігалося. Нацбанк був змушений уперше за тривалий час продавати готівкову валюту. Відчутно збільшили ввезення до країни американських грошових купюр і комерційні банки. До середини місяця ситуація стабілізувалася, і курс потихеньку «сповз» на оцінку близько 5,10 грн. за долар. Борючись із спекулянтами, Нацбанк заборонив проводити валютообмінні операції на суму понад 15 тис. грн. через пункти обміну валют, які працюють за агентськими угодами. «НБУ проводить політику, спрямовану на те, щоб обмінними операціями займалися лише банки», — заявив перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов. У Нацбанку добре знають, що майже весь чорний ринок валюти в Україні працює через агентські обмінники. Крім обмежень за обсягами операцій, НБУ своєю постановою №287 ввів і нові вимоги до розміру статутних фондів (СФ) підприємств, що укладають агентські угоди з банками. «Агенти» повинні тепер мати СФ мінімум 250 тис. грн. (раніше СФ не був лімітований) і зобов’язані до 1 лютого 2006 р. укласти нові договори з банками.

Депозитні ставки: плюс 1—2%

У жовтні банкіри всерйоз узялися до залучення коштів населення на депозити. Якщо у вересні банки обіцяли підвищити вартість вкладів до кінця року на 0,5—1% річних, то вже у жовтні вони почали перевиконувати свої плани — ставки зросли за місяць на 1—2% річних. Щоправда, банки в основному підвищували вартість лише довгострокових вкладів. Українці ж, побоюючись політичної нестабільності перед виборами, вважали за краще вкладати заощадження на один-три місяці. Упродовж жовтня банкам удалося залучити на депозити близько 4,6 млрд. грн. Вклади фізичних осіб збільшилися з 59,6 до 61,6 млрд. грн., юридичних осіб із 51 до 53,6 млрд. грн. За даними НБУ, на десятку найбільших банків країни припадає 55% усіх залучених на ринку ресурсів, а на 14 великих банків — близько 17%. Таким чином, 138 банкам, що залишилися, дісталося тільки близько 28% залучених грошей. Тому малі й середні банки були змушені підвищувати ціни на свої депозитні ставки відразу на 1,5%—2%.

Золото на 18-річному максимумі

Зростання світових цін на золото, що розпочалося наприкінці вересня — початку жовтня, спровокувало чергове його подорожчання в Україні. У першій половині жовтня ціна золота на світових ринках переступила поріг у 470 доларів за тройську унцію, досягнувши максимального значення за 18 років. В Україні ціна грама золота у жовтні перебувала в досить широкому коридорі — 77—82 грн. за грам у стограмовому зливку. Собівартість завезення металу після його подорожчання становила 78—80 грн. за грам. При цьому деякі банки продавали залишки металу, купленого ще до подорожчання за 77—78 грн. За розрахунками банкірів, після прогнозованого на кінець року підвищення світової ціни на золото до 500 дол. за тройську унцію собівартість грама завезеного в Україну металу буде на рівні 83 грн., тобто фінустанови продаватимуть його клієнтам за 85—90 грн. за грам у стограмовому зливку.

Нові гравці...

Антимонопольний комітет у жовтні дав згоду на створення двох банків. Харківські приватні підприємства «Еккаунт-С» і ПП «Імпульс-В» дістали дозвіл на створення ТОВ «АІС-банк» (Київ). Ці підприємства працюють у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, надання послуг страхування, здійснюють інвестиційну й консультаційну діяльність. Дозвіл також дістав заступник голови Укрсоцбанку Микола Лагун на створення ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (Київ). Спеціалізацією банку буде споживче кредитування і, вочевидь, він стане дуже серйозним гравцем на цьому ринку. На момент отримання ліцензії статутний капітал банку становитиме 10 млн. дол., а основним акціонером проекту виступає американський венчурний фонд New Europe Private Equity.

…і закордонна експансія

Триває експансія на вітчизняний ринок іноземців. Інтерес інвесторів до українських банківських активів продиктований насамперед швидкими темпами розвитку цього сектора та його низькою капіталізацією.

Голова правління Raiffeisen International Bank-Holding AG Герберт Степіч офіційно оголосив, що сума угоди з придбання 93,5% акцій банку «Аваль» становила 1,028 млрд. дол. Керівник банку Олександр Деркач уже встиг заявити про свою відставку після продажу структури. Згодом стало ясно, що звільнятися будуть і заступники голови, на валізах сидить і ряд інших топ-менеджерів. Зрозуміло, за такої ситуації важко говорити про розгляд нових проектів, агресивну політику на кредитному ринку тощо. До речі, адже й конкуренти не сплять і намагаються витиснути банк із його ніші в цей перехідний період. Спостерігачі вважають, що «Аваль» зможе повернутися у звичне русло роботи не раніше ніж у середині майбутнього року.

Своїми планами експансії на банківському ринку України поділилися і власники банку «АЖІО» — шведська банківська група SEB. Група має намір купити ще один український банк, щоб збільшити до кінця року філіальну мережу на п’ять-вісім відділень, створити лізингову компанію, а також компанію з управління активами. У результаті SEB планує збільшити свою присутність на ринку з 1 до 3%. Сюрпризом для SEB стала відставка голови правління банку «АЖІО» Станіслава Аржевітіна, який пішов на посаду заступника міністра з надзвичайних ситуацій. Нового главу правління ще не призначено.

Російська «Національна резервна корпорація», очолювана депутатом Держдуми Олександром Лебедєвим, вирішила продати свою дочірню структуру — банк «НРБ-Україна». Його покупцем стане Сбербанк Росії, засновником і основним акціонером якого є Центробанк Росії. Сбербанк, капіталізація якого на 1 липня 2005 р. перевищила 17,5 млрд. дол., а активи становлять понад 77 млрд. дол., є найсильнішим гравцем на російському роздрібному ринку і спроможний своїм приходом сильно вплинути на наш банківський сектор.

Збільшить свою присутність у нашій країні й міланський банк UniCredit Italiano. Антимонопольний комітет дозволив йому купити українську «дочку» німецького HVB — «ХФБ Банк Україна». Передача прав власності відбудеться в рамках угоди з покупки міланським UniCredit одного з найбільших банків Німеччини — HVB і підконтрольних йому фінустанов. Після укладення угоди UniCredit із штаб-квартирою в Мілані стане найбільшим у Центральній і Східній Європі: 28 млн. клієнтів, 7 тис. відділень у 19 країнах світу, сумарний обсяг активів — 733 млрд. євро. На сьогоднішній день UniCredit через підконтрольний йому польський Pekao S.A. уже володіє луцьким банком «Пекао (Україна)».

Звернули увагу на Україну і голландці. Нідерландська фінансова компанія TBIH Financial Services Group, яка входить до групи Kardan N.V. (Ізраїль), планує до кінця 2006 року придбати контрольний пакет ВАБанку. Перший крок — купівля 9,55% акцій додаткової емісії ВАБанку за 8,7 млн. дол.

Якщо відволіктися від посиленої уваги іноземців до українського банківського сектора, то в цілому минулий місяць для вітчизняних банків видався досить спокійним і по-хорошому робочим. У листопаді, найімовірніше, буде складніше. Фінансовій системі треба буде «переварити» величезні гроші від продажу «Криворіжсталі». Старт парламентських виборів також навряд чи полегшить життя банкірів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво