Банки у вересні. Перший місяць осені видався спекотним

Поділитися
Зміна уряду, визнання держчиновниками факту серйозного охолодження економіки і своєї нездатності утримати інфляцію в запланованих рамках не могли не позначитися на фінансовій системі...

Зміна уряду, визнання держчиновниками факту серйозного охолодження економіки і своєї нездатності утримати інфляцію в запланованих рамках не могли не позначитися на фінансовій системі. Банкірам довелося взяти на себе всі наслідки прорахунків уряду і Національного банку й гасити інфляцію, балансуючи на межі ліквідності.

З 1 вересня Нацбанк посилив вимоги до формування обов’язкових резервів комерційними банками. З 7 до 8% підвищився норматив обов’язкового резервування з поточних рахунків. Крім того, резервування стало щоденним, а норму щоденного резервування Нацбанк підвищив на 20 відсоткових пунктів — із 80 до 100%. Тобто банки зобов’язали повністю покривати обсяг обов’язкових резервів, формуючи їх щодня на початок операційного дня на кореспондентських рахунках у НБУ. Реально ж, не маючи можливостей для маневру, більшість банків мусили акумулювати на рахунках НБУ до 120% призначених резервів.

Чи вдалося в результаті загальмувати інфляцію — ще під знаком питання, а ось на ціні грошей це, безумовно, позначилося. Почали підвищуватися ставки на міжбанківському ринку запозичень. Одночасно відставання темпів зростання депозитних портфелів від попиту на кредити, яке виникло ще в серпні, у вересні стало вже істотною перешкодою на шляху зростання активних операцій банків. Традиційне вересневе пожвавлення ділової активності і нестача грошей у банках призвели до підвищення ставок і для кінцевих позичальників. Першими постраждали довгострокові позики, зокрема іпотечні кредити. Ставки з цих кредитів зросли за вересень у середньому на 3—4%. Деякі банки зробили жорсткішими й умови кредитування: збільшили початковий внесок і зменшили терміни кредитів. Почали зростати і ставки залучення ресурсів. Депозити для населення в середньому подорожчали на 1,5—3%. Окремі банки почали пропонувати понад 16% річних.

Дров у вогонь підкинула й ситуація на валютному ринку. У першій половині вересня всі жили в очікуванні зміцнення гривні. Це примушувало позичальників поспішати з одержанням кредитів, а банки — страхуватися від валютних ризиків, зокрема й підвищенням кредитних ставок.

Друга половина місяця різко змінила картину. Скориставшись розгубленістю населення після відставки уряду, фінансисти підняли готівкові курси американського долара, на який до цього не було попиту: у столиці — до 5,12—5,15 грн., а в деяких регіонах до 5,20—5,25 грн. за долар. Після того, як Нацбанк погрозив розібратися з валютними спекулянтами, курс долара почав плавно опускатися. Обмінний курс знизився до 5,05—5,06, і фінансисти почали говорити, що до кінця місяця курс повернеться у свої звичні рамки. Але натомість долар знову подорожчав і сягнув середнього значення 5,08 грн. за долар. Зараз готівкова валюта дорожчає прискореними темпами.

Тоді як офіційний «залізобетонний» курс американського долара тримався на рівні 5,05 грн., коливання готівкового курсу демонструвало реальні зміни настрою ринку, викликані як політичною напруженістю, так і не зовсім зрозумілою позицією Нацбанку в особі його голови, який заявив, що стабільність національної валюти визначається не курсом, а купівельною спроможністю гривні, й не заперечив тимчасову її девальвацію відносно долара.

Вирішувати проблему ресурсів великі банки намагалися за рахунок іноземних грошей. У вересні свою діяльність із залучення синдикованих кредитів активізували відразу п’ять із десяти найбільших банків. Сумарний обсяг залучених коштів може становити понад 350 млн. доларів. 9 вересня між АКІБ «УкрСиббанк» і трьома банківськими групами (Citigroup, Deutsche Bank AG London і Raiffeisen Zentralbank Oesterreich AG) було підписано угоду про залучення у формі синдикованого кредиту 75 млн. дол. терміном на 1 рік із правом пролонгації. Standard Bank і Barslays займуться залученням на один рік коштів обсягом 80 млн. дол. для Приватбанку. Той-таки Standard Bank у компанії з Commerzbank AG виступить організатором синдикованого кредиту на суму 32 млн. дол. для банку «Надра». До чергового виходу на ринок синдикованих позик із метою збільшити і пролонгувати залучений майже рік тому кредит обсягом 45 млн. дол. готується Укрсоцбанк. Організатори — ING і Deutsche Bank. Вибрав Standard Bank організатором синдикованої позики на 40 млн. дол. і ПУМБ. Про бажання збільшити на 30 млн. дол. обсяг заявленого у травні синдикованого кредиту в 50 млн. заявляв «Аваль». Проте угоду було припинено з ініціативи австрійського Raiffeisen Zentralbank, який позичив спорідненій установі 50 млн. дол. за ставкою, нижчою від ринкової, — Libor+1%.

У вересні ожив ринок банківських металів. Після скасування злощасного держмита на ввезення їх в Україну (закон набув чинності 16 серпня) на ринку було відновлено рівне конкурентне середовище, оскільки держмито на ввезення банківських металів із Росії (на відміну від країн Євросоюзу) не стягувалося і банки, які уклали договори з російськими постачальниками, одержували солідні конкурентні переваги. У вересні в банках, котрі імпортують золото з Європи, позначилося лавиноподібне зростання обсягів продажів. Фактично відбувся перерозподіл ринку на користь проєвропейських гравців. Фінансисти знову почали пропонувати безготівкові операції із золотом. Банки, що традиційно працюють із коштовними металами, налаштувалися на успішну працю. Якщо торік українські банки реалізували 15 тонн банківських металів, то нинішнього року вони планують продати не менше 20 тонн.

Безумовно, подією місяця можна вважати купівлю австрійською банківською групою Raiffaisen International найбільшого банку країни — «Аваль». Саме на початку вересня остаточно з’ясувалося, що угода відбулася. Після завершення злиття двох найбільших банків — Райффайзенбанку (Україна) та «Авалю» нова фінансова структура займе, як мінімум, чверть ринку банківських послуг України.

Менші покупки й реорганізації в банківському середовищі залишилися в тіні такої епохальної події, але й вони досить цікаві. Зокрема Антимонопольний комітет дозволив інвестиційній компанії Hertensteeg B.V. (Амстердам, Нідерланди) купити понад 50% акцій малого й молодого Соцкомбанку (Одеса). ТОВ «Соцкомбанк» зареєстроване лише у березні 2003 р. За даними АУБ, чисті активи банку на 1 липня 2005 р. становили 131,82 млн. грн., кредитно-інвестиційний портфель — 80,81 млн. грн., капітал — 51,272 млн. грн.

У вересні банківські лави поповнилися також трьома новими установами. Нацбанк зареєстрував Банк інвестицій і заощаджень, а Антимонопольний комітет України дав дозвіл на створення ЗАТ «Комерційний банк «Союз» (статутний фонд — 22 млн.грн.) і ЗАТ «Номос-Банк» (10 млн. євро). Засновниками КБ «Союз» виступили вітчизняні структури, а ЗАТ «Номос-Банк» — росіяни (банк «Новая Москва» і ЗАТ «Совфинтраст»). Таким чином, минулого місяця банківська система отримала, як мінімум, два банки з іноземним капіталом. Окрім того, у вересні остаточно з’ясувалося, що ще кілька банків сьогодні ведуть переговори про продаж, причому в перших рядах тут системники — Укрсоцбанк і УкрСиббанк. Із чуток, найбільші шанси купити Укрсоцбанк має російський Альфа-банк, УкрСиббанк — французький Societe Generale.

Наприкінці місяця також було оприлюднено інформацію про наміри чотирьох малих банків створити банківську групу. До неї мають увійти Інтерконтинентбанк, «Славутич», «Володимирський» та «Європейський». Сукупні активи групи становитимуть 900 млн. грн., що дозволить їй увійти в четверту десятку українських банків. Правда, практично одночасно з’явилася інформація про труднощі в Інтерконтинентбанку та про можливе запровадження в банку тимчасової адміністрації, оскільки в ньому виникли затримки з виконанням зобов’язань із вкладів.

Загалом бурхливий вересень банки пережили нормально, не втративши нагоди покористати з такої ситуації і зробивши хороший наробок на майбутнє. Банки не відчували дефіциту в позичальниках, та й вкладники до кінця місяця пожвавилися. Тим часом, як свідчить офіційна статистика Національного банку, спостерігаються помітне зниження темпів зростання банківської системи і зміни її структури. Намітилося збільшення розриву між обсягами позик, що видаються клієнтам, та залученими депозитами.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі