Банки скребуть по засіках. Виснаження ресурсної бази веде до подорожчання грошей - Економіка - dt.ua

Банки скребуть по засіках. Виснаження ресурсної бази веде до подорожчання грошей

2 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 2 вересня-9 вересня

Схоже, 2005 рік ще не вичерпав своїх фінансових сюрпризів. Надліквідність банків, що панувала навесні й на початку літа й дозволила їм серйозно понизити депозитно-кредитні ставки, за літо потихеньку зникла...

Схоже, 2005 рік ще не вичерпав своїх фінансових сюрпризів. Надліквідність банків, що панувала навесні й на початку літа й дозволила їм серйозно понизити депозитно-кредитні ставки, за літо потихеньку зникла. У вітчизняних банкірів знову мало грошей, і вони з тривогою очікують осені, яка традиційно пов’язана з активізацією позичальників. Масла у вогонь підливають чутки про неминуче зміцнення гривні. Брати кредити в доларах, які дешевшають, дуже вигідно, і українці кинулися до банків. Банкіри відповіли адекватно — на 1—2% збільшили ставки, жорсткішими стали умови позик. Проте це не розв’язало проблему грошових ресурсів. Більшість банкірів дійшли думки, що восени гроші подорожчають для всіх — і для банків, і для їхніх клієнтів.

Нагадаємо, що, зустрівши рік із кризою ліквідності, наші банкіри, підвищивши ставки та активно залучаючи депозити населення, у найкоротші терміни зуміли впоратися з нестачею ресурсів і вже в перші місяці весни мали надлишок коштів. Водночас політична нестабільність і непевність становища багатьох підприємств призвели до серйозного зниження попиту на кредити й змусили банкірів серйозно зайнятися мікрокредитуванням, автокредитами та іпотекою.

Надлишок ліквідності, який виник, послужив нашим фінансистам зручним приводом до зниження депозитних ставок, а заодно дозволив скоротити розрив між валютними і гривневими ставками. За оцінками банкірів, до літа ставки за гривневими депозитами знизилися в середньому з 19 до 14%. Проте народ завзято продовжував нести гроші до банківських установ.

Улітку ситуація почала змінюватися. Ні, ставки за депозитами знижувати продовжували. У багатьох великих банках покласти гривню на депозит стало можливим лише під зовсім непристойні 10—11% річних. Помітно понизилися й кредитні ставки, особливо на іпотечні позики. Деякі вітчизняні фінустанови саме влітку стали видавати кредити під 15% у гривні й під 11% у доларі. Хоча вже з травня зростання пасивів перестало встигати за зростанням активів. З травня по липень банками було видано 16,2 млрд. грн. кредитів. За цей час депозити населення зросли лише на 7,1 млрд. грн. Саме пересічні громадяни першими стали відвертатися від банків. З грудня 2004 р. депозити населення зростали випереджаючими темпами. У липні ж уперше за останні вісім місяців питома вага гривневих депозитів фізосіб в українських банках понизилася (до кінця липня вона становила 58,4%, тоді як у червні — 58,5%). Далася взнаки і пора відпусток, і втрата привабливості банківських вкладів. Пропонуючи ставки нижче за прогнозовану інфляцію, банкіри тим самим бажали привчити українських громадян до думки, що депозити мають виконувати лише функцію заощадження грошей, а не джерела доходу. Відповідь населення важко було не вгадати — люди стали просто активніше витрачати гроші. Тим паче, що рівень інфляції українці оцінюють за реальними цінами, а не за даними Держкомстату.

Альтернативних депозитам населення джерел залучення грошей у банкірів не так багато. Необхідністю диверсифікувати джерела залучення ресурсів можна пояснити, наприклад, високу активність банків на ринку міжнародних позик. Зокрема, у вересні вийти на міжнародний ринок синдикованих кредитів планують банк «Надра» (20 млн. дол.), УкрСиббанк (75 млн. дол.) і ПриватБанк (75—100 млн. дол.). Одним із основних чинників, які визначають привабливість цих ресурсів, є їх порівняно невисока вартість: ставка за цими видами позик у середньому на 2% нижча, ніж за депозитами на аналогічний строк. Проте така розкіш доступна небагатьом. Навіть деякі банки з першої десятки дотепер не можуть вийти на ринок міжнародних позик через недостатню прозорість корпоративного управління. Для більшості ж середніх і дрібних банків шлях до зовнішніх кредитів закритий ще надовго.

Банкіри не сумніваються: основним джерелом їхніх пасивів залишаться депозити населення. Тим паче, що гроші на руках у громадян є. Монетарна база з початку року зросла на 12,6 млрд. грн. З них 11,4 млрд. — готівкова гривня, і цей потік набирає сили. Треба лишень залучити ці гроші в банки, тобто зацікавити народ, і проблем із ліквідністю не буде. Підвищувати розміри ставок після їх тріумфального і гучного зниження для банкірів важко морально, але, найімовірніше, іншого шляху в них нема. За словами банкірів, вибірково на 0,5—2% вони вже стали підвищувати ставки по депозитах.

«Навіть ті піднімають, хто ще місяць тому казав про неминучість зниження відсотків за депозитами. І це добре, оскільки підвищення кредитних ставок, яке відбувається за цим, працює проти інфляції», — заявив керівник групи радників голови правління Нацбанку Валерій Литвицький.

Першими, хто відчув на собі виснаження ресурсної бази банків, стали позичальники під купівлю авто й нерухомості. Низка банків не лише підняли на 1—2% свої ставки, а й посилили умови кредитування. Зокрема Приватбанк і банк «Фінанси і кредит», які раніше кредитували купівлю квартир без першого внеску, тепер збираються повернутися до практики передоплати 15—20% вартості житла.

Свою лепту в підвищення ціни грошей вніс і НБУ. З 10 серпня він підвищив дисконтну ставку з 9 до 9,5% річних. Також із 1 вересня підвищуються з 7 до 8% нормативи обов’язкового резервування за поточними рахунками. У НБУ такий крок пояснюють бажанням утримати необхідні темпи інфляції. Крім депозитних сертифікатів, резервування, по суті, єдиний механізм Нацбанку зі зв’язування вільної гривні. На думку банкірів, підвищення нормативів резервування неминуче призведе до зростання вартості ресурсів на готівковому й безготівковому ринку. Крім того, зростуть ставки й на міжбанківському ринку, тому що банкам необхідно буде більше ресурсів під резерви. У цілому, банкіри оцінюють вересневе підвищення нормативів у додаткові 1—1,5% до базових ставок.

Імпульс до зростання ціни грошей з’явився також унаслідок вибіркового викупу валюти Національним банком. Найімовірніше, зростання ставок на міжбанківській біржі, яке спостерігалося нещодавно,— це похідна від дефіциту гривні для обміну на валюту. Втім, фінансисти не виключають, що, на якихось рахунках нині акумулюються ресурси під приватизацію чи вибори. Не виключено, наприклад, що почалася підготовка до участі в тендері на купівлю «Криворіжсталі».

На закінчення хотілося б заспокоїти наших читачів. Передумов для фінансової кризи, про яку так наполегливо говорили пошепки фінансисти, в Україні насправді немає. Питання пошуку ресурсів — це скоріш питання ціни й розумного компромісу між банками та їхніми клієнтами. Банкіри з населенням зрештою домовляться, і кредитного голоду не буде. Наскільки ж зросте ціна грошей — залежить ще й від дій нашого уряду і Нацбанку. Зможуть вони утримати інфляцію в розумних межах — і проблема вирішиться сама по собі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво