Баксопад. Реальна проблема, яка стоїть перед усім світом, — проблема переоціненого долара - Економіка - dt.ua

Баксопад. Реальна проблема, яка стоїть перед усім світом, — проблема переоціненого долара

15 грудня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №48, 15 грудня-22 грудня

Запитання: «Маленьке, паперове, зелене, шарудить, але не гроші?» Відповідь: «Американський долар». Почнімо з того, що падіння на 5% американської національної валюти щодо євро за лічені дні — подія непересічна...

Запитання: «Маленьке, паперове, зелене, шарудить, але не гроші?»

Відповідь: «Американський долар».

Почнімо з того, що падіння на 5% американської національної валюти щодо євро за лічені дні — подія непересічна. За кілька осінніх днів євро вийшов із нуднуватого, набридлого всім учасникам валютних ринків коридору 1,26—1,28 і, хутко перестрибнувши психологічний бар’єр у 1,30, упритул наблизився до рубежу 1,34, після чого дещо скоригувався вниз.

Падіння долара протягом 2006 року тим більше вражає, коли згадати, що ще навесні пара торгувалася в діапазоні 1,17—1,18, тобто «зелень» відтоді полегшала майже на 15%.

І, попри те, що останні події на валютних ринках мали риси легкої паніки, найближчим часом повального переходу на стійкішу валюту поки не передбачається. Десятиліттями світ мислив категоріями долара, ринки нерухомості більшості країн, які розвиваються, були номіновані саме в цій валюті, і бум на ринках житла багатьох країн світу, здається, зумовлений саме слабкістю і нестійкістю американської грошової одиниці в останні роки. Водночас привід задуматися над майбутнім найпопулярнішої світової валюти, безумовно, актуалізувався.

Останнє скидання «зелені» було зумовлене тим, що на можливість поступової зміни пріоритетів при визначенні засобу накопичення валютних резервів натякнули володарі найбільшого доларового господарства у світі — доларові трильйонери — китайці, котрі в накопиченні валютних резервів сенсаційно пройшли шлях від 200 млрд. дол. 2001 року до 1 трильйона дол. за станом на осінь поточного року. Наприкінці листопада заступник глави китайського центрального банку У Сяолін заявила, що падіння котувань долара несе в собі загрозу валютним резервам азіатських країн. Раніше про плани з диверсифікації валютних резервів попереджав керуючий центральним банком Китаю Чжоу Сяочуань. Втім, услід за цим коментарем речник китайського державного управління з питань валютного ринку заявив, що диверсифікація валютних резервів для країн із величезними доларовими накопиченнями становитиме чималу проблему й тому не може бути зроблена одномоментно.

Отже, американська економіка і національна валюта США стали головними ньюсмейкерами — постачальниками новин для світових фінансових ринків і водночас головною проблемою для розвитку світових економік.

60% усіх випущених готівкових доларів, за оцінками експертів, «крутяться» за межами самих Сполучених Штатів, причому чимала їхня частина перебуває в країнах, у яких пройшли бурхливі економічні катаклізми 90-х років минулого століття, у т.ч. в Росії та Україні. Тому структурна криза американської економічної моделі, коли дефіцит зовнішньоторговельного балансу і бюджету зростає не щоденно, а щогодини, долар падає, і поки не проглядається спосіб, здатний зупинити ці процеси, може вдарити по всіх «задоларизованих» країнах. Сполучені Штати стали залежати від того, наскільки іноземні інвестори активно фінансують дефіцит платіжного балансу, закуповуючи американські казначейські облігації й інші цінні папери. Між іншим, потреба кредитних ін’єкцій Америки обчислюється сумою, що перевищує 2 млрд. дол. у день. Поки виручають Токіо, Сеул і Пекін, які розуміють, що масштабна економічна криза може завдати непоправного удару по азіатських економіках, традиційно орієнтованих на заокеанські ринки збуту.

Однак, як бачимо, і самі азіатські рятувальники Сполучених Штатів, та й міжнародні організації, зокрема МВФ (ще навесні він заявив про переоціненість американської валюти), останнім часом виявляють дедалі більшу стурбованість із приводу наростання «зелених» фінансових проблем і збільшення дисбалансів світової економіки. І, можливо, створена Євросоюзом зона євро у разі чергового обвалу американського фондового ринку й «утечі від долара» стане захисним притулком і прийме на себе (а точніше, вже прийняла) частину функцій світових грошей. Адже ситуація, коли Америка рік у рік спокійно розплачується недорогим папером за реально поставлені товари, у т.ч. і за стратегічні нафту та газ, — не може тривати нескінченно.

Зовнішній борг США досяг тим часом астрономічної суми в 4 трильйони доларів. Дефіцит торговельного балансу минаючого року зріс до 870 млрд. дол. (близько 6,6% ВВП). Статистика внутрішнього споживання також гнітить. На додаток до всього цього підозріло швидко почав спадати американський ринок житла. Машина американської економіки ризикує звалитися в кювет, темпи її зростання уповільнилися і прогнози нічого хорошого не віщують — 3,3% приросту ВВП нинішнього року (що менше, ніж очікувалося) і всього лише 2,4% року наступного. У зоні обігу євро навпаки справи йдуть нормально, економіка показує непогане зростання, значні фінансові потоки сьогодні перенаправляються саме туди й інвестиції «у Європу» багатьма нині розглядаються як гідна альтернатива купівлі американських цінних паперів й інших активів, тим більше, що різниця відсоткових ставок уже не «тримає» американську валюту.

У тому, що крах неминучий, упевнені багато незалежних економістів. Американський друкарський верстат ризикує захлинутися від доларів, які повертаються на батьківщину, у разі коли «зелений» почнуть скидати не лише окремі центробанки, а й громадяни багатьох країн, які одного чудового ранку прозріють і виявлять, що їхні заощадження тануть на очах.

Так, з усього видно, заяви азіатських чиновників — поки що не більш ніж спроба торгу в торгово-економічному партнерстві та своєрідного тиску на США. І не азіатське тріо стане ініціатором тотального позбавлення від зелених накопичень хоча б тому, що обсягу всіх вільно конвертованих валют не вистачило б для того, щоб поглинути доларові резерви, наявні у країн із позитивним торговельним і платіжним балансом, та й узагалі позикодавець менш за все зацікавлений у фінансовому краху боржника. Однак нові надходження напевне будуть справді максимально диверсифіковані в неамериканські активи, зокрема у такі вільно використовувані валюти, як євро, швейцарський франк, фунт стерлінгів, і... не виключено, в майбутньому й у китайський юань, відчутна ревальвація якого поки що стримується штучно.

Представники багатьох інвестиційних банків і фінансових груп є «ведмедями» стосовно долара і переконані, що зелений падатиме повільно, але неухильно. Більшість експертів упевнені: у короткостроковій і середньостроковій перспективі, звісно ж, можливі коригування і тимчасове посилення американської валюти, однак довгострокові перспективи її — негативні. У принципі — нічого катастрофічного в такому сценарії немає (коли не враховувати, що купівельна спроможність долара для власників «зелених» заощаджень протягом останніх років постійно знижується). Але це у разі, якщо процес відбуватиметься під контролем, за сценарієм «м’якої посадки», яку, схоже, і намагається негласно здійснити фінансова влада самих Сполучених Штатів. Адже й Америка, і її партнери, й уся світова спільнота чудово розуміють, що панічна, одномоментна втеча від американського долара здатна ввергнути в тривалу рецесію всю світову економіку і призвести до повномасштабного фінансового Армагеддону.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво