Азербайджан: економіка з головою і демократія з кляпом

Якщо з візою до Великобританії не встигаєте, але дуже хочеться пройтися набережною Лондона і навіть прокататися на катері або яхті (хто на чому може) з видом на колесо огляду, величний парламент та інші цікаві архітектурні форми, їдьте до столиці Азербайджану Баку - не прогадаєте. Краєвид із бакинської набережної, яку називають бульваром, дуже схожий. Та й ціни ті ж.

Відкривати захід мав президент Азербайджану Ільхам Алієв. Однак в останній момент він відбуває з візитом у Францію - там були справи, важливіші для Азербайджану. Замість нього журналістів і експертів вітає інший Алієв, на ім’я Натіг - міністр промисловості та енергетики Азербайджану. Він добре говорить англійською й, мабуть, комфортно почувається на трибуні. «Ви були в Баку на початку 1990-х? Азербайджан був занурений у хаос!» - говорить журналістам Натіг Алієв, підкреслюючи роль Гейдара Алієва, який, власне, весь цей хаос і перетворив на контракти, гроші та процвітання.

Шахмар Мовсумов пояснив нам своє обурення:

- Якщо ви (Україна або її компанії. - Авт.) хочете купувати нафтові вишки або інше аналогічне обладнання, то купуйте їх у виробника - в Keppel (Сінгапур). Навіщо для цього стільки складнощів і посередників?!

Щоб не мати жодних проблем у цьому сенсі, Азербайджан уже домовився про створення судноверфі необхідного класу і масштабу за технологією Keppel. Це значно простіше, ніж буди підданим у тому числі журналістським розслідуванням на цю тему. До того ж Каспійський регіон відносно закритий для транспортування з інших регіонів і континентів навіть таких необхідних нафтогазових об’єктів у мегамасштабах.

Однак залишається висіти в повітрі одне дуже важливе й принципове запитання. Чи справді у вищих органах влади Азербайджану немає корупції, чи просто немає людей, готових про це відкрито й чесно сказати? Там, де багато нафти й грошей, потрібно багато професійних і сміливих журналістів. Тільки шлях прозорості та відкритості підтвердить, що Азербайджан справді хоче бути повноцінним гравцем на міжнародній арені.

«Газ із родовища Шах-Деніз піде в трубу»

Одним з найбільш затребуваних журналістами був Віталій Беглярбеков, директор, віце-президент з питань інвестицій і маркетингу Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки (ДНКАР; State Oil Company of Azerbaijan Republic - SOCAR).

«Найближчим часом за проектом AGRI завершиться розробка техніко-економічного обґрунтування. На першому етапі передбачається експорт по AGRI до 2 млрд. кубометрів газу, на другому й третьому етапах - 5-8 млрд. кубометрів», - заявив заступник міністра промисловості та енергетики Азербайджану Натіг Аббасов 28 вересня на міжнародній конференції «Налагодження мостів».

«До проекту AGRI також виявляють інтерес Україна і Болгарія», - сказав заступник міністра. Він зазначив, що низка країн виступають із пропозиціями будівництва терміналів для приймання цього газу.

Проект AGRI передбачає транспортування каспійського газу з Азербайджану в Грузію і Чорним морем у Румунію та Угорщину, а потім, можливо, на інші потенційні ринки Європи.

Учасниками проекту є азербайджанська SOСAR, Грузинська нафтогазова корпорація, угорська MVM і румунська Romgaz.

Передбачається, що природний газ транспортуватиметься на чорноморське узбережжя Грузії, там буде скраплюватися й танкерами доставлятися в румунський порт Констанца (хоч це міг бути й український порт). Після регазифікації газ піде з Румунії в Угорщину й далі.

Чимало експертів вважають, що транзит скрапленого каспійського газу морем обійдеться набагато дешевше, ніж будівництво газопроводу Nabucco…

TANAP - найактуальніший проект

Для Азербайджану й Туреччини нині на порядку денному насамперед реалізація проекту будівництва Трансанатолійського газопроводу (TANAP) і забезпечення доставки газу з Азербайджанського родовища Шах-Деніз у Туреччину та Європу.

Азербайджанська сторона вже провела переговори з BP про збільшення пропускної здатності трубопроводу Баку-Тбілісі-Ерзерум до 35 млрд. кубометрів газу на рік. Також Азербайджан готовий бути транзитною країною та «позитивно ставиться до проекту транспортування туркменського газу через свою територію в Європу». Офіційний Баку також готовий створити для цього всі умови.

26 червня Азербайджан і Туреччина підписали міжурядову угоду про реалізацію проекту Трансанатолійського газопроводу. У грудні минулого року ці країни підписали меморандум про взаєморозуміння щодо створення консорціуму для будівництва газопроводу і поставки газу з родовища Шах-Деніз у Європу через територію Туреччини. Нині частка турецької BOTAS в TANAP становить 20%, а частка SOCAR - 80%.

Від самого початку пропускна здатність газопроводу має становити 16 млрд. кубометрів на рік. До
6 млрд. кубометрів поставлятимуться в Туреччину, решта - в Європу.

Остаточний варіант маршруту газопроводу TANAP у Європу консорціумом учасників на сьогодні не визначено.

Поки що активність азербайджанської держнафтокомпанії спостерігається в основному на ринку нафтопродуктів - в Україні SOCAR продає паливо через мережу фірмових АЗС. Компанія почала працювати в Україні 2008 року з мережі, що включала близько 20 автозаправних комплексів. А влітку 2012 року різко наростила свою присутність за рахунок нафтобази в Харківській області та ще 26 заправок, які викупила в групи «Калина». Мережа АЗС SOCAR в найближчі роки може перевищити сотню.

Азербайджан також робить невеликі транзитні поставки українською територією та продає сиру нафту «Нафтохіміку Прикарпаття» і НПК «Галичина».

Та Україна могла б мати більшу користь від співробітництва з багатою на нафту Азербайджанською Республікою. На конференції «Нафта, газ і медіа» в Баку міністр промисловості та енергетики Азербайджану Натіг Алієв торкнувся саме цієї теми.

«Ми хочемо вибудувати надійну систему транспортування нафти через Україну в Польщу, у Гданськ. І звідти в Німеччину та країни Балтії».

Ідеться про використання нафтопроводу Одеса-Броди для створення нафтомаршруту в польські Плоцьк і Гданськ, який отримав умовну назву «Сарматія». Польсько-українське СП із такою назвою було створено 2004 року. До 2007-го в нього ввійшли SOCAR (Азербайджан), Oil and Gas Corporation (Грузія), Klaipedos Nafta (Литва), PERN Przyjazn (Польща) і українське ВАТ «Укртранснафта».

Технічна документація добудування ділянки нафтопроводу від Бродів до Плоцька була готова 2009 року, ще за президента Віктора Ющенка. Але з різних причин ані українська, ані польська сторона не приступили до будівництва ділянок трубопроводу на своїй території. Наприклад, 2012 року Варшава назвала причиною великі видатки на проведення чемпіонату Європи з футболу.

«Польща має побудувати свою частину нафтопроводу для з’єднання з загальною системою, Україні треба трохи добудувати нафтопровід Одеса-Броди до польського кордону. Наше завдання - доставити сиру нафту, завантажити трубу. І ми це зробимо, як тільки буде готовий нафтопровід», - підтвердив міністр Алієв.

Та Польща й Україна не дуже бажають витрачатися на добудову трубопроводу. Навесні 2012 року офіційна Варшава заявляла, що проект має бути самоокупним, а гроші на будівництво могли б дати зацікавлені в азербайджанській нафті власники нафтопереробних заводів.

Про проект «Сарматія» й інші на конференції «Нафта, газ і медіа» говорив і віце-президент SOCAR Віталій Беглярбеков.

«Розвиток нафтопроводу Одеса-Броди, з’єднання його з польським трубопроводом має бути цікавим Україні. Для нас важливо мати якнайбільше можливих варіантів просування нашої нафти на ринку до потенційних споживачів. Якщо трубопровідне з’єднання з Польщею буде здійснено, то Азербайджан зможе поставляти нафту не тільки в Чехію з використанням елементів так званої південної «Дружби» або в Білорусь, а й на польський ринок і далі. Сказати при цьому, що ми залежимо від цього маршруту, я не можу. Бо вже поставляємо нафту в 37 країн, з успіхом доставляємо її танкерами на всі континенти».

Розрубити вузол трубопровідних протиріч можуть гроші Євросоюзу. За словами віце-президента SOCAR, СП «Сарматія» може використати потенційно доступний грант Євросоюзу в 120 млн. євро для будівництва своєї системи на території Польщі. На території України добудувати треба трохи більше 100 км. Якщо гроші Євросоюзу буде отримано, якщо SOCAR буде в проекті як мінімум як продавець нафти, то проблем з інвестиціями в українську частину трубопроводу з азербайджанської сторони не буде.

Правда, Баку не візьме на себе будівництво української частини труби, але частину грошей може позичити.

«Я не можу повідомити, що проект «Сарматія» не рухається. SOCAR разом з іншими українськими підприємствами інвестує в цей проект, підтримує його, наймає найкращих підрядників… Але проект не йде. Нема підтримки на урядовому рівні. Нам кажуть: дайте гарантії завантаження труби. Купіть нафту! Підпишіть контракт про довгострокові поставки нафти - це буде вам найліпшою гарантією. Нафти в нас не необмежена кількість, понад 50 млн. тонн у нас ніколи не було. Але те, що є, ми все продаємо», - заявив представник SOCAR.

Ще одним аспектом співробітництва Азербайджану з Україною могла б стати купівля компанією SOCAR нафтопереробного заводу. Як ви знаєте, всі шість НПЗ, тобто їхні власники, готові обговорювати це питання.

«Постійно в полі зору SOCAR перебуває робота з українським НПЗ. Тут інтерес обопільний, його виявили приватні підприємці з України та ваш уряд. Ми теж у цьому зацікавлені. Але конкретних досягнень у цій царині назвати не можу», - пояснив В.Беглярбеков.

Уже після конференції в Баку український уряд заявив про запровадження мит на імпорт нафтопродуктів в Україну з грудня 2012 року. Можливо, це покладе край порожнім розмовам про купівлю азербайджанцями НПЗ в Україні.

Коли цей матеріал було зверстано, прес-служба «Чорноморнафтогазу» (ніби вгадала) ритуально повідомила: самопідіймальна плавуча бурова установка «Незалежність» цього року розпочне бурові роботи на Одеському родовищі газу. Для цього в Туреччині її розпиляли на три частини (це вже чималі гроші), а потім ще будуть витрати на монтаж усього цього вже оплаченого добра.

Ви прагнете такої «незалежності»?! Тоді не дивуйтеся рахункам за комунальні послуги, електроенергію, бензин або інше паливо.

Поїздку організовано за підтримки спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі»

АННА БАБІНЕЦЬ, ЖУРНАЛІСТ "СЛІДСТВО.ІНФО",

АЛЛА ЄРЬОМЕНКО,РЕДАКТОР ВІДДІЛУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ZN.UA,

АРТЕМ ШЕВЧЕНКО, ВЕДУЧИЙ ПРОГРАМИ "ЗНАК ОКЛИКУ" TBi.UA,

АНДРІЙ ЯНІЦЬКИЙ, РЕДАКТОР ВІДДІЛУ ЕКОНОМІКИ LB.UA.