АСИМЕТРИЧНА ВІДПОВІДЬ - Економіка - dt.ua

АСИМЕТРИЧНА ВІДПОВІДЬ

29 серпня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №33, 29 серпня-5 вересня

Із виходом на ринок тарифного плану «Джинс» (або «віртуального мобільного оператора» — суть змінюється мало) від «УМЗ»—«МТС» дивним чином збіглося в часі президентське вето на Закон «Про телекомунікації»...

Із виходом на ринок тарифного плану «Джинс» (або «віртуального мобільного оператора» — суть змінюється мало) від «УМЗ»—«МТС» дивним чином збіглося в часі президентське вето на Закон «Про телекомунікації». А за кілька днів до того «МТС» у формі 6-К, направленій в американську комісію з цінних паперів, попередили про потенційні ризики для компанії на українському ринку, пов’язані з тим, що родичі Президента країни причетні до акціонерного капіталу і топ-менеджменту її головного конкурента — «Київстару». Правда, експерти схиляються до того, що конкуренти «Джинсу» до вето на закон стосунку не мають — адже «Київстар» виступав одним із головних його лобістів. Хай там як, поки автори закону готуються до подолання вето або внесення в закон запропонованих Президентом змін (що однаково непросто), діє старий закон «Про зв’язок» із пунктом про заборону брати плату за вхідні виклики, який набирає чинності з 19 вересня. І оператори, насамперед мобільного зв’язку, продовжують паралельно готуватися до відповідних змін своїх тарифів.

Однак тарифи мобільних операторів найближчим часом активно змінюватимуться, незалежно від того, набере чинності «поправка про безплатні вхідні» чи новий закон. Причин тому декілька.

Один у полі не воїн

Перша причина — пряма боротьба за кількість абонентів. Хоча, за великим рахунком, компанії-оператору важливіша не їх кількість, а принесений ними доход. Збільшити його можна двома шляхами — або підвищивши витрати абонентів, або збільшивши їх кількість, навіть якщо витрати кожного з них знизяться. Високі витрати абонентів, які характеризуються показником ARPU (середній щомісячний виторг від продажу послуг у розрахунку на одного абонента), свідчать про фінансову стабільність компанії. А велика кількість абонентів веде до високих оборотів і дохідності компанії. Домогтися ж того, щоб на рівні були обидва показники, на практиці зазвичай не вдається.

Перший шлях складніший. Балакучі й грошовиті абоненти давно «розхапані». Причому мобільні оператори другого ешелону домоглися в цьому помітно більших успіхів — ARPU «Ді-Сі-Сі» і «Голден Телекому» становив торік відповідно 31 і 30 доларів, що наближається до європейського рівня. Тоді як у лідера за кількістю абонентів «Київстару» цей показник того ж самого року становив 14,68 долара. Залучення абонентів, здатних багато платити, залежить не так від реклами, як від особистих зв’язків менеджерів корпоративних відділів операторів.

Другий шлях простіший — «вал» нових клієнтів можуть забезпечити різноманітні рекламні й маркетингові акції. Сто тисяч абонентів «Джинс», при середніх витратах на зв’язок на рівні половини середніх витрат абонентів Sim-Sim, принесуть компанії півмільйона доларів на місяць — небагато, порівняно з 31 млн. дол. середньомісячного виторгу нинішнього року, але приємно. Приверне нових абонентів і майже дворазове зниження вартості володіння передоплаченими пакетами «Київстару» Ace&Base — найдешевшої на сьогодні послуги мобільного зв’язку.

Спрацьовує тут і відомий психологічний прийом — збільшення трафіка при зменшенні вартості хвилини (абонент розслаблюється і починає говорити більше). Нескладний математичний розрахунок свідчить, що додатковий доход у цьому випадку оператор отримає, якщо час розмов подовшиться в число разів, більше, ніж співвідношення старого й нового тарифів. А оскільки це співвідношення зазвичай мінімальне (тариф змінюється на копійки), то навіть невелике подовшання часу розмов приносить оператору дохід. Зате навіть невелике зменшення тарифу є дуже вагомим аргументом, коли йдеться про вибір абонентом оператора чи про перехід від одного до іншого. Слід, щоправда, відзначити: ARPU абонентів, які мало розмовляють, а також середній по компаніях, неухильно знижується. Це данина етапу насичення, у який сьогодні входить український ринок мобільного зв’язку.

Не самим тарифом

Безперечно, тарифи «Джинс» видаються дуже привабливими на тлі тарифів конкурентів. Однак у них закладено не лише вищеописаний механізм зростання доходів оператора. Нагадаємо — вхідні з мобільних номерів усіх операторів на «Джинсі» безплатні, а вихідні на них же — дешеві. Такий собі універсальний пакет, однаково вигідний при розмовах із будь-якими мобільними абонентами. Проте дзвінки на телефони «Джинс» з інших операторів їхні абоненти оплачують «за повною програмою». Навіть із телефонів «УМЗ» (до останнього факту ми ще повернемося). За максимальним тарифом усі оператори оцінюють і вхідні з «Джинсу». Таким чином, тарифи останнього передбачають добрячий перекіс трафіка — абонентові «віртуального оператора» говорити з іншими «мобільними» вигідно, іншим із ним — ні. А оскільки абонент «Джинс» при цьому перебуватиме в більш «розслабленому» стані, аніж його співрозмовник іншого оператора, то він мимоволі схилятиметься до затягування часу розмови. А це приведе до збільшення надходжень у «скарбницю» інших операторів. Парадокс!

Ось тут і вмикається новий механізм отримання компанією доходів — міжоператорські взаєморозрахунки. Як вони здійснюються в кожному конкретному випадку — справа домовленості конкретних операторів. Більше того, порядок і тарифи, за якими вони виконуються, часто становлять комерційну таємницю. Однак їхній загальний принцип простий — оператор повинен платити іншому оператору за свій вихідний на його мережу трафік. Відповідно, оператор разом із вхідним у його мережу трафіком повинен отримувати доплату від «колеги», який його генерує. Загалом, гроші рухаються разом із трафіком. Попри те, що сьогодні близько 60% мобільного трафіка спрямовані на мобільні мережі — «свою» й інші, донедавна потреби у взаєморозрахунках не було. Адже тарифи на вхідні і вихідні виклики у всіх операторів перебували приблизно на одному рівні, вхідний і вихідний трафік між їхніми мережами були приблизно рівні, і ніхто нікому не був винен. Необхідність у цьому з’явилася, коли оператори почали запроваджувати тарифні плани з безплатними вхідними з інших мобільних. Першим був «Голден Телеком» із тарифним планом «Мобільний-мобільний», потім — «Джинс». Дорогі безлімітні чи безплатновхідні тарифні плани «Ді-Сі-Сі» й інших операторів вартістю 60—100 доларів до уваги не беруться — у них абонент просто грунтовно передоплачує свої вхідні, які потім не тарифікуються.

Отже, «Мобільний-мобільний» від «ГТ» і «Джинс» стали прообразом принципу, що застосовується в усьому світі, calling party pay (СРР), відповідно до якого виклики оплачує їхній ініціатор. Сума, яку він заплатив, ділиться між його оператором та оператором, у чиї мережі виклик «приземлився». У якому співвідношенні — питання міжоператорської домовленості. У загальному випадку це співвідношення пропорційне співвідношенню собівартостей обслуговування викликів в обох мережах. Щоправда, на практиці, при укладанні таких домовленостей, наші оператори не квапляться розкривати показники собівартості своїх викликів: це занадто багато може сказати конкурентові... Тому тарифи взаєморозрахунків у нас, як правило, встановлюються на око. І так триватиме, доки взаєморозрахунками всерйоз не займеться регулюючий орган.

Цент абонента — і той навпіл!

І це вже відбувається. Чи то під загрозою «безплатних вхідних», чи то під впливом цивілізації, а швидше — завдяки назрілій необхідності «отримати належне», але мобільні оператори спонукали розробити механізм взаєморозрахунків і держмонополістів — «Укртелеком» та «Утел». Як стало відомо «ДТ», у Держкомзв’язку розроблений і вже погоджується з різними відомствами відповідний наказ. Що в ньому буде конкретно — побачимо по виході, а все нижчевикладене спирається на враження представників операторів, які брали участь у його підготовці. Головне досягнення — монополісти погодилися віддавати мобільним операторам половину вартості кожної хвилини виклику, що виходить із їхніх мереж на мобільні. До речі, «половина» ця — рішення компромісне і, напевно, тимчасове. Адже собівартість обслуговування викликів у різних операторів, а також пропоновані ними тарифи на вхідний трафік різнилися майже вдвічі (причому у великих операторів ці цифри були вищими). Інше компромісне рішення, що міститься в наказі, — тарифи на виклики на мобільні номери з фіксованої мережі, схоже, істотно зростуть. І стануть приблизно як такі ж для абонентів «Джинсу».

Друга половина виручених від абонента коштів має бути розділена між оператором місцевої фіксованої мережі, звідки йде виклик («Укртелекомом»), і оператором, який обслуговує «вісімку», через яку здійснюється виклик («Утелом»). Співвідношення, в якому ділиться ця половина, також має бути відзначене в наказі. Таким чином, буде зафіксовано ситуацію, при якій виклик із фіксованої на мобільну мережу повинен обслуговуватися трьома комутаторами — місцевим, міжміським і мобільним (хоча раніше, коли мобільних комутаторів було мало, такі виклики іноді маршрутизувалися кількома міжміськими комутаторами, що здорожувало їх обслуговування). При виклику на мобільну мережу з іншої такої ж «вісімку» обслуговує комутатор сторони, яка викликає. А оскільки мобільні мережі, як правило, мають прямі з’єднання одна з одною, додаткова ланка їм непотрібна, що позитивно позначається на собівартості такого виклику. Хай там як, єдиний тариф на обмін трафіком стимулює операторів шукати найкоротші, найефективніші й найдешевші шляхи його маршрутизації.

Однак низку проблем, які виникають при взаєморозрахунках, у вищезгаданому наказі, схоже, не вирішено. Зокрема тарифікація викликів на прямі мобільні номери, особливо з аналогових АТС. З одного боку, завдання цілком вирішуване — діапазони номерного простору, виділені «мобільникам», відомі, залишається тільки «прив’язати» до них білінг. З іншого боку — абонентам фіксованої мережі буде важко запам’ятати всі ці діапазони. А інакше їх неприємно дивуватимуть одержувані телефонні рахунки, у яких частина номерів, наприклад на «201», тарифіковані як фіксовані, а частина — як мобільні.

Тут, схоже, для абонентів усе поки що залишиться без змін. Щоправда, не такий уже й великий масштаб проблеми — прямі мобільні номери становлять не більше десяти відсотків від загальної їх кількості. А в майбутньому, напевно, прямі мобільні номери даватимуть лише як додаткову послугу за окрему плату. Споживачами її будуть ті, хто хоче, аби їм телефонували за їхній рахунок. Що ж до високої вартості дзвінка на мобільний телефон для абонента фіксованої мережі, то залишається сподіватися, що ринок внесе в неї свої корективи. І вона максимально наблизиться до собівартості обслуговування такого виклику всіма учасниками процесу.

Вищезгаданий наказ Держкомзв’язку діятиме незалежно від того, запровадять «безплатні вхідні» чи ні. А тому в будь-якому разі він відкриє для мобільних операторів додаткові можливості щодо зниження тарифів — адже вони фактично отримають нове джерело доходів. Інша річ, що трафік, який входить на їхні мережі з фіксованих мереж, зменшиться. Але для «мобільників» отримувати гроші й за невеличкий трафік краще, ніж не отримувати їх узагалі... Логічним завершенням цього зниження тарифів і стануть згодом безплатні вхідні. Введені не з-під палиці і не на шкоду собі, а відповідно до перелічених рекомендацій відділів маркетингу мобільних операторів.

Діра в джинсах

Однак повернімося до наших «штанів», тобто до «Джинсу». У пакеті з асиметричним трафіком механізм взаєморозрахунків працюватиме в «плюс» «УМЗ» лише в тому разі, якщо на «Джинс» активно телефонуватимуть. Вочевидь, багато телефонуватимуть на номери «Джинс» передусім ті, хто не дуже обмежує свої витрати на мобільний зв’язок. Це насамперед корпоративні абоненти. Оскільки вони створюють до половини трафіка мобільних операторів, «Джинс» може претендувати на помітну його частину. Якщо, звісно, інші мобільні оператори не запровадять у своїх корпоративних пакетах послугу «заборони дзвінків на «Джинс».

Окремо слід сказати і про внутрішньокорпоративне кредитування абонентів «Джинсу». Адже повністю платять за дзвінки на нього і клієнти «материнської» компанії — «УМЗ». Хоч би яким віртуальним оператором був «Джинс», технічно він обслуговується мережею першого українського мобільного оператора. І виклик «УМЗ»—«Джинс», із технічного погляду, внутрішньомережний, як і виклик «УМЗ»—Sim-Sim (у них теж різні системи білінгу, але одна мережа). Різниця між низькою собівартістю внутрішньомережевого дзвінка та його вартістю «як на інші мережі» повністю йде в прибуток оператору. Вважатимемо, що ці кошти акумулюються на розвиток нової послуги...

Конкуренти жваво відреагували на появу на ринку «Джинс». Точніше, головний конкурент — «Київстар». Він знизив вартість володіння своїми пакетами передоплачених послуг, зробив літні знижки і ввів постійні знижки на виклики на окремі номери. Однак ці заходи екстенсивні. «Найкращим» ходом у відповідь із боку конкурентів стало б запровадження тарифів, які різко зведуть нанівець доходи «УМЗ» від абонентів «Джинсу». Для цього потрібно відтягнути на себе їхній трафік. Найпростіше рішення — запровадити пакет із дешевими або безплатними вхідними з інших мобільних мереж, але з дорогими вихідними на них. Що вийде — «Джинсу» на інші мобільні телефонувати дешево, конкурентові приймати дзвінки від нього теж — і трафік остаточно перекоситься «на вихід» із «УМЗ». А отже, додасться витрат на його обслуговування. Рентабельність проекту різко знизиться. Такі схеми, до речі, широко застосовуються в Європі — вихідні виклики на конкуруючі мобільні мережі там іноді тарифікуються на рівні міжнародних викликів, тоді як вхідні — безплатні.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво