Arcelor і всі-всі-всі... Світ пильно стежить за добровільно-примусовими відносинами найбільших металургійних компаній - Економіка - dt.ua

Arcelor і всі-всі-всі... Світ пильно стежить за добровільно-примусовими відносинами найбільших металургійних компаній

30 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 30 червня-7 липня

У п’ятницю, 30 червня, акціонери Arcelor приймали рішення про найбільшу угоду в історії світової металургії...

У п’ятницю, 30 червня, акціонери Arcelor приймали рішення про найбільшу угоду в історії світової металургії. Об’єднання двох найбільших у світі металургійних компаній може створити суперкомпанію з виплавкою понад 120 млн. тонн сталі на рік. Частка компанії на світовому ринку сталі перевищить 10%.

Угода більш ніж непроста, і йшла вона дуже непросто.

За кілька місяців, які минули після несподіваної пропозиції Mittal Steel про об’єднання, ставлення до нього Arcelor різко змінилося.

Початкова реакція була стримано-негативною. Менеджмент Arcelor поставився до пропозиції без захвату, а угода однозначно кваліфікувалася як недружня. Категорично проти виступив президент групи Arcelor Гі Долле. Він заявив про неприйнятність цього об’єднання, а акції Mittal Steel характеризував, як «мавп’ячі гроші» (monkey money).

У спробі уникнути поглинання було зроблено цілком безпрецедентний крок: 26 травня 2006 року Arcelor оголосив про своє злиття з одним із провідних у Росії виробників сталі — ВАТ «Северсталь».

Спочатку передбачалося, що голова ради директорів і найбільший власник Олексій Мордашов одержить 32% акцій Arcelor. При цьому акції Arcelor оцінювалися в 44 євро за штуку, тобто вдвічі дорожче їхньої ціни на ринку перед тим, як компанія Mittal Steel оголосила про плани поглинання.

Натомість Arcelor одержав би всі акції «Северстали» (82%), які належать Мордашову, включно з Severstal North America, гірничорудними активами і 71% італійської меткомпанії Lucchini. Ця власність оцінювалася в 13 млрд. євро. Крім того, Мордашов спочатку пропонував заплатити 1,25 млрд. євро грошима. Протягом п’яти років він також міг змінити свою частку в капіталі об’єднаної компанії, а його представники голосували б своїми акціями Arcelor відповідно до рекомендацій ради директорів.

При цьому Йозеф Кінш зберіг би посаду голови ради директорів компанії Arcelor, Гі Долле — гендиректора.

У свою чергу, європейська меткомпанія збиралася виплатити дивіденди акціонерам і викупити свої акції на суму 7,6 млрд. євро. Угода виглядала дуже серйозно і створювала реальну перспективу виходу Arcelor з-під атаки.

Реакція з’явилася негайно: Лакшмі Міттал заявив про невигідність об’єднання з «Северсталью» і сказав, що звертатиметься безпосередньо до її акціонерів. З огляду на складний характер власності (жоден з акціонерів Arcelor не має пакета акцій більш як 10%), тактика виявилася цілком ефективною.

Міттал надіслав листи чотирьом десяткам найбільших акціонерів європейської компанії, плануючи для початку зібрати понад 20% голосів, щоб як мінімум заблокувати угоду з росіянами. Протягом червня тривало запекле перетягування каната. І «Северстали», і Mittal Steel довелося значно поліпшувати свої пропозиції. Так, Мордашов погодився на зменшення своєї частки до 25% і на збільшення грошових виплат. Mittal Steel збільшила свою пропозицію на 10% — до 40,4 євро за акцію.

До другої половини червня позначилася перевага індо-голландського концерну. 25 червня ц.р. рада директорів Arcelor, котра спочатку була категорично проти угоди з Mittal, одноголосно ухвалила злиття з нею. При цьому рада відкинула угоду з російською «Северсталью».

У прийнятій пропозиції Mittal ціна за акцію Arcelor зафіксована на рівні 40,4 євро. Виплата повинна здійснюватися за схемою «13 акцій Mittal Steel плюс 150,6 євро готівкою за кожні 12 акцій Arcelor». Arcelor володітиме в новій компанії 50,6%, Mittal Steel — 49,4%. Новий концерн має одержати назву Arcelor Mittal.

Як повідомляється в офіційній заяві Mittal, у варіанті угоди з готівковими коштами загальна їхня сума не повинна перевищувати 8,5 млрд. євро. З урахуванням цієї пропозиції вартість Arcelor становитиме 25,8 млрд. євро.

На п’ятницю було призначене голосування щодо угоди з «Северсталью», на момент виходу цього номера «ДТ» у світ інформація про його результати ще не надійшла. Якщо пропозиція Мордашова не набере 50% (що з самого початку було практично неймовірно), її буде відкинуто, після чого відразу ж приймуть оферту Міттала (її термін подовжили до 12 липня).

Цікаво, що в цьому разі (за розірвання угоди, яка так і не відбулася), «Северсталь» одержить 140 млн. євро штрафних санкцій. Що, звичайно, є надто слабкою втіхою за втрату шансу вийти на світовий ринок, тому росіяни продовжували війну на всіх рівнях. Їх активно підтримували і російські посадові особи.

Добро на угоду дав президент РФ Путін. Напередодні зборів акціонерів у Люксембург для зустрічі з Великим герцогом Люксембурзьким (ця країна володіє 5,62% акцій) приїжджав голова Ради Федерації Сергій Миронов. Йому пояснили, що шансів у росіян майже немає, хоча остаточно питання вирішиться на зборах акціонерів.

Росіянам, щоправда, підсолодили пігулку, сказавши, що «підходи до промислової філософії Arcelor і «Северстали» ближчі», проте напередодні прийняття рішення ніхто з експертів не сумнівався, що воно буде на користь злиття з Mittal Steel.

Правда, Arcelor запропонувала «Северстали» викупити 100% своїх акцій. Однак на це необхідно 60—70 млрд. дол., і, як вважають експерти, зібрати необхідну для придбання суму практично неможливо. Але в будь-якому разі «Северсталь» одержала дуже непогану рекламу. Тепер її знають усі...

Тим часом Міттал закріплював успіх. Напередодні зборів прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер повідомив парламенту країни, що уряд, котрий володіє 5,6% акцій Arcelor, проголосував на користь угоди зі створення нової компанії Arcelor Mittal. Було заявлено, що пропозиція, яка раніше розцінювалася як недружнє поглинання, перетворилася на прийнятну для акціонерів угоду.

Незабаром і інший найбільший акціонер — холдинг Carlo Tassaro International (7,5% акцій Arcelor, його контролює французький бізнесмен Ромен Залескі) висловився за злиття з Mittal Steel.

У принципі, великим акціонерам гріх скаржитися на долю: за півроку вартість цінних паперів майже подвоїлася, і великі власники збагатилися на сотні мільйонів євро.

У створеної на базі Mittal Steel і Arcelor об’єднаної компанії старі акціонери Arcelor володітимуть 50,6% акцій. У керівництві компанії чотири місця в раді директорів дістануться представникам Arcelor і три — Mittal Steel.

Головою ради директорів нової компанії стане нинішній голова ради директорів Arcelor Йозеф Кінш. А от Гі Долле, головного ідеолога створення Arcelor, швидше за все, «підуть» у відставку: він був найпослідовнішим супротивником злиття двох компаній і активно лобіював варіант злиття з російською «Северсталью».

Іншими словами, стара структура, коли в компанії була безліч дрібних акціонерів, поступово іде в минуле.

Причому не факт, що Міттал обмежиться неконтрольним пакетом. Він завжди прагнув посилення впливу, а ситуація, коли йому протистоять міноритарії, цілком припускає скуповування їхніх акцій через дружні фірми.

Ця сутичка має безпосередній стосунок і до Україні. Перемога обійшлася Мітталу дуже недешево, потребуючи концентрації не лише власних, а й кредитних ресурсів. Відповідно, для реалізації інших проектів грошей залишиться менше. Навряд чи це позначиться на апетитах щодо придбання КГЗКОР, але програми модернізації «Криворіжсталі» фінансуватимуться за мінімально необхідним кошторисом. Та й наші профспілки дещо слабші від західноєвропейських, які мають чималий вплив на тамтешні уряди. Втім, це вже інша історія.

Arcelor — друга у світі компанія з виплавки сирої сталі (2005-го — близько 50 млн. тонн). Її оборот у 2005 році становив 32,6 млрд. євро, чистий прибуток — 3,8 млрд. євро. Статутний фонд розділений на 640 млн. акцій. Найбільшим акціонером Arcelor є Люксембург, котрий володіє 5,62% акцій, 4% належать самій компанії, 3,55 — іспанській J.M.A.C.B.V., 2,4% — бельгійському регіону Валлонія. Решта 81,5% акцій перебуває у вільному обігу.

Mittal Steel є сімейним підприємством вихідця з Індії Лакшмі Міттала (усі разом вони контролюють близько 87% акцій). Заводи Mittal Steel за підсумками 2005 року виплавили понад 63 млн. тонн сталі. Чистий прибуток компанії в тому самому 2005-му становив 3,365 млрд. дол., роком раніше — 4,7 млрд. дол.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво