Арбузов відмовився увімкнути друкарський верстат для латання бюджетних дірок - Економіка - dt.ua

Арбузов відмовився увімкнути "друкарський верстат" для латання бюджетних "дірок"

4 лютого, 2011, 14:43 Роздрукувати

Дефіцит державного бюджету за підсумками 2010 року виявився на 19% більшим запланованого показника не в останню чергу «завдяки» новопризначеному голові НБУ Сергію Арбузову, який, за відомостями джерел DT.UA, у кінці минулого року відмовився увімкнути «друкарський верстат» на користь запитів уряду .

Дефіцит державного бюджету за підсумками 2010 року виявився на 19% більшим запланованого показника не в останню чергу «завдяки» новопризначеному голові НБУ Сергію Арбузову, який, за відомостями джерел DT.UA, у кінці минулого року відмовився увімкнути «друкарський верстат» на користь запитів уряду.


Про це у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» пише Андрій Алексєєв у статті «Інвестпроекти: точки зростання чи ґрунт для мегакорупції?».

«Дуже популярна у парламентсько-урядових кабінетах ідея використання золотовалютних резервів Нацбанку на що завгодно - від фінансування незакінчених будівництв до виплат компенсацій вкладникам «Ощадбанку СРСР». Запити влади завжди серйозно перевищують її фінансові можливості», - пише автор.

І в цій ситуації, зазначає він, очевидно, наскільки критична здатність новопризначеного голови НБУ використовувати головне слово в банкірському лексиконі - «ні» - у спілкуванні з найбільш впливовими особами у президентському оточенні.


Так, за відомостями джерел DT.UA, у кінці 2010 року новопризначений голова НБУ Сергій Арбузов зумів проявити характер, відмовивши уряду у додатковій емісії гривні, які знадобилися уряду для латання бюджетних дірок.

Можливо, додаткові кошти могли знадобитися уряду для покриття дефіциту НАК «Нафтогаз України», відсутність інформації про розмір якого змушує підозрювати, що звести його до прийнятних цифр у 2010 році не вийшло.

Проте, мовиться в статті, тоді у Арбузова було гарне виправдання: обсяги емісії (зростання грошової бази) впритул наблизилися і навіть перевищили граничні цифри, встановлені угодою з МВФ, місія якого на нинішньому тижні почала роботу в Києві. Нагадаємо, згідно з меморандумом, підписаним між Україною і МВФ, зростання монетарної бази у 2010-му мало скласти максимум 14% і не перевищувати 225 млрд грн, тоді як насправді зростання склало 15,8%, тобто на 677 млрд грн більше припустимого.

До того ж забезпечення цінової стабільності, закріплене як головне завдання НБУ останніми змінами до профільного закону, передбачає вкрай обережне використання емісійних механізмів, якими б благими цілями воно не обґрунтовувалося.

«Втім, якщо судити по нещодавно опублікованим програмним інтерв'ю пана Арбузова, нинішньому керівництву НБУ зовсім не чужі ідеї різного роду стимулюючих заходів для відновлення кредитування економіки. Завдання, звісно, актуальне, проте серйозну тривогу викликає потенційне використання емісійних механізмів для фінансування суто приватних інтересів», - зазначає Алексєєв.

Детальніше про те, за чий рахунок буде покрито багатомільярдний пролом у фінансуванні інвестиційно-інноваційних проектів уряду, читайте у статті Андрія Алексєєва «Інвестпроекти: точки зростання чи ґрунт для мегакорупції?» у найближчому номері «ДТ. Україна».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >