Антиалкогольна політика в цінах. Ефект від подорожчання спиртного залежить від самого спиртного

Уряди різних країн завжди намагалися контролювати кількість споживання спиртного серед населення. Кожний робив це по-своєму, і розмаїття співвідношень цілей і коштів, що утворилося, послужило гарним грунтом для дослідження, як впливає ціна випивки на обсяги її споживання.

Здається логічним, що при підвищенні ціни на якийсь товар, наприклад, спиртних виробів, обсяги його продаж мають знижуватися. Проте щось змусило групу дослідників перевірити цей факт. І, як показала практика, не дарма.

Учені американського Центру профілактики проаналізували статистику продажів спиртного у Швеції в проміжку між 1984-м і 1994 роками. За їхніми словами, ринок цей дуже складний. Там неодноразово вживали такі заходи для скорочення споживання спиртного населенням, як, наприклад, підвищення податків на продаж алкоголю, що веде за собою його подорожчання для кінцевого споживача. Причому призводило це найчастіше до збільшення споживання спиртного за рахунок переходу споживачів на більш дешеві марки, а не до скорочення обсягів продажів.

У своїй статті, опублікованій у журналі Alcoholism, дослідники стверджують, що є сенс підвищувати ціни тільки на більш дешеві напої. На думку автора доповіді Пола Грюнвальда, аналіз ринку алкогольної продукції ускладнюється широким розмаїттям цін на різні види напоїв: «Наші дослідження показали, що підвищення цін на спиртне може як призвести, так і не призвести до зниження його споживання і вирішення пов’язаних із цим проблем. Однакове подорожчання може по-різному вплинути на різні ринки і з різним розподілом цін».

Дослідники виявили, що при підвищенні цін на більш дорогі напої споживачі просто переключаються на дешевшу альтернативу, водночас як підвищення цін на найдешевші напої справді скорочує обсяг продажів.

Вивчивши статистику продажів Systembolaget (до 1995 року державна монополія по постачаннях спиртного у Швеції), вони з’ясували, що тотальне підвищення цін на 10% призвело до скорочення обсягу продажів на 1,7%. Коли ті самі 10% подорожчання торкнулися лише найдорожчих напоїв, загальна кількість продажів зросла на 2,8%. При підвищенні ж цін тільки на найдешевшу продукцію вони скоротилися на 4,2%.

Зате зниження ціни на спиртні напої має більш прямолінійний результат. Наприклад, у Великобританії з 70-х років минулого століття ціни на спиртні напої щодо вартості більшості інших товарів в основному знижувалися.

У цей самий період відзначалося зростання зловживання алкоголем і пов’язаних із цим смертей. Понад 6500 людей умирають щорічно тільки через захворювання печінки й алкогольного отруєння.

Професор Мартін Плант, експерт по алкогольній продукції Західноанглійського університету, переконаний, що вартість спиртного безсумнівно впливає на обсяги його споживання. «Та спостереження показують, що просто підвищення цін на весь ряд спиртної продукції не завжди помітно впливає на обсяг продажів, — каже він. — Хоча Австралія побачила в підвищенні цін на міцні сорти пива спосіб знизити споживання їх».

Дослідники вважають: урядові програми мають брати до уваги той факт, що споживачі можуть поміняти свої алкогольні пристрасті під впливом тих чи інших обставин. Вони стверджують, що стосовно дешевих напоїв подорожчання буде більш результативним, ніж якщо воно торкнеться всього ряду алкогольної продукції.

Хоч що там було б, головне пам’ятати, що в усьому треба знати міру й не варто намагатися повторювати досвід із сухим законом — в Америці з цього нічого хорошого не вийшло.