АНАТОЛІЙ ГІРШФЕЛЬД: «У ГАЛУЗЬ СІЛЬГОСПМАШИНОБУДУВАННЯ ПОВИННІ ПРИЙТИ ЕФЕКТИВНІ ВЛАСНИКИ, ІНАКШЕ ЇЇ НЕ СТАНЕ» - Економіка - dt.ua

АНАТОЛІЙ ГІРШФЕЛЬД: «У ГАЛУЗЬ СІЛЬГОСПМАШИНОБУДУВАННЯ ПОВИННІ ПРИЙТИ ЕФЕКТИВНІ ВЛАСНИКИ, ІНАКШЕ ЇЇ НЕ СТАНЕ»

25 жовтня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №41, 25 жовтня-1 листопада

19 вересня 2002 року в Харкові на спільному засіданні колегій Міністерства промполітики України і Харківської обладміністрації обговорювалися стан та напрями розвитку сільгоспмашинобудівних підприємств області...

Анатолій Гіршфельд
Анатолій Гіршфельд

19 вересня 2002 року в Харкові на спільному засіданні колегій Міністерства промполітики України і Харківської обладміністрації обговорювалися стан та напрями розвитку сільгоспмашинобудівних підприємств області. Нам вдалося зустрітися з учасником засідання, автором одного з ключових виступів, народним депутатом України Анатолієм ГІРШФЕЛЬДОМ.

— Анатолію Мойсейовичу, чому суто галузева проблема набирає сьогодні такого громадсько-політичного резонансу?

— Річ у тому, що одна з головних галузей народного господарства — сільгоспмашинобудування — опинилася практично на межі банкрутства. Ця галузь належить до пріоритетних, від неї залежить забезпечення населення продовольством, отже — безпека країни. Сьогодні очевидна відсутність зрозумілої й чіткої державної політики в цьому питанні. Протягом п’яти років не виконувалася жодна з визначених програм розвитку сільгоспмашинобудування, не виконано указів Президента й постанов уряду. Аналіз ситуації на харківських заводах (а в місті зосереджено понад 30% усього сільгоспмашинобудування України!) дозволяє виокремити групу головних проблем і накреслити шляхи їх розв’язання.

— Які основні причини настільки складного становища?

— Криза економіки — це передусім криза управління. Вдумайтеся: 97—98% акцій харківських заводів «Серп і Молот» та «ХЗТД» зосереджено в руках держави. Держава сама не стала ефективним власником і не створила умов для приходу його в цю галузь. Саме від власника має виходити ініціатива створення на місці підприємств інвестиційно привабливих об’єктів. Без серйозних інвестицій наші заводи зі зношеністю основних фондів у 70% не зможуть конкурувати на ринку.

— Але вихід є, чи не так?

— Є шлях до виходу. Треба поглянути на ці заводи іншими очима й розібратися, які з них ще мають конкурентоспроможні вироби й технології — те, що визначає ринкові можливості. Виявляється, багато підприємств уже не мають ні першого, ні другого, а ми збираємося їх реанімувати, витрачати бюджетні гроші... Ефективний власник так не діятиме. Він купить ліцензію, конструкцію, технології, треба — перейде на складання з чужих комплектуючих.

Потрібна державна програма адаптації підприємств до ринкових умов, підкріплена урядовими рішеннями й законодавчими актами. Її мають розробити не чиновники, а фахівці у сфері менеджменту, маркетингу, фінансисти з залученням конструкторів та технологів. Важливо почати розробку зараз, щоб до кінця року одержати затверджену програму.

— Якщо можна, кілька слів про ситуацію на ХТЗ.

— Харківський тракторний має виняткове значення в галузі, від нього значною мірою залежить ефективна робота цілої низки заводів, таких як ЛКМЗ, «Серп і Молот». Керівництву вдалося зберегти виробничі потужності й кадровий потенціал, але проблеми значною мірою схожі на проблеми інших підприємств. І тут держава як власник виявляє себе не найкращим чином. Наприклад, передаючи 26% акцій ХТЗ у статутний фонд «Украгромашінвесту», вона практично втратила контроль над заводом. Ніде у світі інвестор не прийде на підприємство, якщо не зможе повністю контролювати ситуацію, а контроль забезпечується певним пакетом акцій. Щодо ХТЗ — це 51%. Такі питання повинен вирішувати Кабінет міністрів.

— А є правові механізми, які дозволяють це зробити?

— Є, просто хтось повинен захотіти це зробити. Коли в руках у держави з’явиться контрольний пакет, його треба продавати цілком. І не треба боятися, що цілком продали якесь підприємство. У держави достатньо важелів, аби контролювати будь-якого власника. Головне — не можна з цим зволікати.

— Анатолію Мойсейовичу, а як ставиться керівництво області й уряд до ваших ініціатив?

— Харківський губернатор Євген Петрович повністю підтримує цю програму. З приходом нового міністра промислової політики чітко окреслилися нові підходи до проблеми з боку Кабінету міністрів. Анатолій Костянтинович Мялиця сам у недавньому минулому керівник великого підприємства й не з чужих вуст знає специфіку проблем. На спільному засіданні колегій було визнано: проект рішення, що готувався раніше, не поліпшує ситуацію. Вже готується новий проект з урахуванням вищесказаного.

Не можна забувати, що ми приймаємо програму розвитку однієї зі стратегічно важливих галузей промисловості в найбільшому промисловому регіоні. Дуже важливо створити умови для виходу заводів галузі з кризи. Досвід такий в Україні вже є.

— Є надія на перелом у ситуації?

— Шлях подужає той, хто йде. А ми не стоїмо на місці.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво